постанов авід 10 грудня 2003 р
| Вид материала | Документы |
- Кабінет міністрів україни постанов авід 5 жовтня 2009, 104.84kb.
- Кабінет міністрів україни постанов авід 12 березня 2003, 70.21kb.
- Кабінет міністрів україни постанов авід 28 серпня 2003, 267.13kb.
- Кабінет міністрів україни постанов авід 22 вересня 2004, 288.69kb.
- Кабінет міністрів україни постанов авід 22 червня 1999, 249.13kb.
- Кабінет міністрів україни постанов авід 28 лютого 2002, 440.64kb.
- Кабінет міністрів україни постанов авід 28 лютого 2002, 443.79kb.
- Кабінет міністрів україни постанов авід 31 жовтня 2007, 72.22kb.
- Кабінет міністрів україни постанов авід 29 квітня 1999, 118.11kb.
- Кабінет міністрів україни постанов авід 9 липня 2002, 238.17kb.
документи бюро технічної інвентаризації;
проектно-кошторисна документація щодо будівництва об'єкта оцінки у разі, якщо під час ідентифікації об'єкта оцінки оцінювачем не виявлено розбіжностей між фактичними фізичними характеристиками об'єкта оцінки та такою документацією;
документи натурних обмірів об'єкта оцінки та документи, що засвідчують фізичний (технічний) стан поліпшень, здійснених спеціалізованими організаціями, які відповідно до вимог законодавства мають право проводити зазначені роботи;
у разі відсутності будь-яких із зазначених вище документів - документ, що засвідчує здійснення натурних обмірів або обстеження фізичного (технічного) стану, що виконані власником майна
(балансоутримувачем) або особою, що уповноважена управляти цим майном, скріплений печаткою та підписом керівника суб'єкта господарювання, або безпосередньо оцінювачем, який проводить оцінку, скріплений печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
Вихідними даними про технічні та функціональні характеристики основних засобів, що належать до рухомого майна (машин, обладнання, транспортних засобів тощо), є:
надані підприємством паспорти або інші документи з відомостями про технічні характеристики майна;
у разі визначення вартості ліквідації майна - відомості про наявність дорогоцінних металів та каміння, що містяться у його складі, тощо;
акти технічного стану;
інші документи, що містять відомості про технічні характеристики, склад, необхідні витрати на відновлювальний ремонт або ліквідацію тощо.
Зазначені вихідні дані додаються до звіту про оцінку майна.
39. Будь-яке майно (частка майна), придбане орендарем за час оренди за рахунок державних коштів або таких, що визнані комісією з приватизації державними (у тому числі майно, придбане за рахунок амортизаційних відрахувань, нарахованих на орендовані необоротні активи, якщо інше не передбачено договором оренди, коштів, отриманих орендарем за рахунок реалізації орендованого майна, а також за рахунок коштів державного цільового фінансування та державних цільових надходжень); а також невід'ємні поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем без згоди орендодавця, включається до вартості державної частки. Підставою для визнання комісією з приватизації правильності розподілу майна, набутого за час оренди, між орендарем та державою є договір оренди з додатками до нього, висновки аудиторської перевірки, проведеної на дату оцінки, інші додаткові матеріали, що можуть вимагатися нею для прийняття відповідного рішення.
40. Вартість нематеріальних активів, узятих на облік під час оренди, або наявність у складі майна орендаря довгострокових фінансових інвестицій, що отримані орендарем шляхом внесення нематеріальних активів, можуть бути підставою для прийняття рішення державним органом приватизації або комісією з приватизації про проведення додаткової експертизи щодо вартості та права
власності орендаря на зазначене майно шляхом залучення інших кваліфікованих та уповноважених осіб.
У разі виявлення за результатами експертизи нематеріальних активів, що містяться у складі майна орендаря, або зазначених вище довгострокових фінансових інвестицій, які не можуть бути
ідентифіковані як нематеріальні активи або фактично не належать орендарю, комісія з приватизації приймає рішення про невключення вартості зазначеного майна до частки орендаря в статутному фонді
відкритого акціонерного товариства, яке створюється, та інформує про це державний орган приватизації.
41. Нематеріальні активи, відображені і не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються та оцінюються в процесі проведення незалежної оцінки пооб'єктно із застосуванням витратного та дохідного підходів.
42. У разі коли комісією з приватизації (корпоратизації) підприємства прийнято рішення про вилучення вартості об'єкта незавершеного будівництва (державного майна або майна орендаря) з чистої вартості цілісного майнового комплексу, вилученню підлягає також вартість устаткування для монтажу, придбаного для забезпечення його функціонування. При цьому зазначені вище об'єкти не переоцінюються, а вилучаються за вартістю, відображеною в бухгалтерському обліку.
43. У разі коли орендарем за час оренди були освоєні капітальні інвестиції, здані в оренду, або зазначені капітальні інвестиції здійснювалися за рахунок державних коштів, для визначення державної частки та частки орендаря у вартості об'єкта, введеного орендарем до складу основних засобів, здійснюється розрахунок поточної вартості витрат на створення (придбання) цього об'єкта окремо за витратами держави та орендаря. Зазначений розрахунок є підставою для врахування часток держави та орендаря під час визначення вартості об'єкта.
У такому ж порядку визначається розподіл вартості об'єктів незавершеного будівництва (включаючи обладнання для монтажу), що містить витрати держави та орендаря, у разі прийняття рішення про включення зазначеного майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що створюється. Комісія з приватизації відображає вартість частки держави та частки орендаря в об'єкті у
відповідному рядку акта оцінки майна підприємства та включає до сукупної вартості цілісного майнового комплексу.
44. Довгострокові фінансові інвестиції переоцінюються відповідно вимог національних стандартів. При цьому довгострокові фінансові інвестиції, крім тих, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, у разі прийняття рішення про їх включення до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що створюється під час приватизації (корпоратизації), переоцінюються:
шляхом застосування порівняльного підходу;
іншими обґрунтованими у звіті про оцінку майна способами.
45. Матеріальні носії інформації, яка є державною таємницею, вилучаються з чистої вартості цілісного майнового комплексу, що підлягає приватизації (корпоратизації).
46. Необоротні активи, що не включаються до статутного фонду, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи відображаються у висновку про
вартість необоротних активів згідно з додатком 3 та передавальному балансі підприємства за вартістю, що відображена у даних бухгалтерського обліку.
47. Запаси під час складання передавального балансу відображаються підприємством за вартістю, що відображена у даних бухгалтерського обліку з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння включається до акта оцінки вартості майна
підприємства за ціною, що визначається у порядку, який встановлюється Мінфіном та Фондом державного майна.
48. Резерв сумнівних боргів, що визначається у порядку, встановленому положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального балансу державного підприємства та акта оцінки майна під час приватизації (корпоратизації) визнається у сумі, підтвердженій державним підприємством шляхом надання комісії з приватизації (корпоратизації) додаткових матеріалів, що свідчать про застосування ним вичерпних заходів до боржників з метою повернення ними заборгованості.
49. Результати оцінки розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що створюється на базі державного майна (на базі державного майна та майна орендаря), фіксуються в акті оцінки майна підприємства під час приватизації (корпоратизації), складеному згідно з додатком 2. Акт оцінки майна складається та підписується комісією з приватизації (корпоратизації) підприємства та затверджується керівником державного органу приватизації (керівником органу, уповноваженого управляти державним майном) у строк, що не перевищує двох місяців від визначеної дати оцінки.
50. До акта оцінки майна під час приватизації (корпоратизації), складеного за формою згідно з додатком 2, додаються такі матеріали:
накази державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) про утворення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації, визначення дати оцінки та проведення оцінки вартості майна з метою створення відкритого акціонерного товариства;
матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання інвентаризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, складений згідно з додатком 6, інвентаризаційні описи тощо);
переліки необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці, складені згідно з додатком 4;
передавальний баланс підприємства;
висновок аудиторської перевірки, складений з урахуванням вимог цієї Методики;
висновок про вартість майна та звіт (звіти) про оцінку майна з додатками до нього;
оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з приватизації (корпоратизації) щодо розгляду та схвалення матеріалів інвентаризації згідно з вимогами цієї Методики;
інші додаткові матеріали, які роз'яснюють результати оцінки майна, у тому числі наведені у додатку 1.
51. У разі прийняття рішення про збільшення статутного фонду відкритого акціонерного товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу відповідно до вимог пункту 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки ( 1723-14 ) розрахунок приросту вартості власного капіталу здійснюється у такому порядку:
1) подання відкритим акціонерним товариством державному органу приватизації (органу, уповноваженому управляти державним майном) таких документів:
копій засновницьких документів та змін до них, пов'язаних із змінами розміру статутного фонду товариства від дня його державної реєстрації;
затвердженого акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу під час приватизації (корпоратизації);
балансу, що додавався до зазначеного вище акта оцінки, та засвідченого аудитором його варіанту, трансформованого згідно з Методичними рекомендаціями щодо визначення підприємствами та
організаціями показників вступного сальдо балансу (графа 3) у 2000 році ( v18-4201-00 );
копії балансу товариства на останню звітну дату, складеного згідно з вимогами, встановленими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" ( z0396-99 );
довідки про суму попередніх збільшень розміру статутного фонду на суму індексації балансової вартості основних фондів, підписаної головою правління товариства, та документів, що підтверджують розрахунок зазначених сум;
2) вартість власного капіталу відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), визначається як сума коштів статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, іншого додаткового капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, зменшена на суму непокритого збитку, неоплаченого капіталу та вилученого капіталу.
Зміна вартості власного капіталу відкритого акціонерного товариства розраховується як різниця між вартістю власного капіталу, зафіксована на дату оцінки під час приватизації (корпоратизації) та на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку. Позитивний показник зміни вартості власного капіталу відкритого акціонерного товариства є його сумою збільшення.
У разі здійснення відкритим акціонерним товариством додаткового випуску акцій на суму індексації балансової вартості основних засобів, що увійшли до його статутного фонду, зазначена
сума вираховується з розрахованої суми збільшення вартості власного капіталу;
3) акт розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу відкритого акціонерного товариства складається за формою згідно з додатком 17 та подається разом з необхідними документами на
затвердження керівнику державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном).
Визначення розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства(пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства), що створюється на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства
52. Розмір статутного фонду відкритого акціонерного
товариства (пайовий фонд колективного сільськогосподарського
підприємства), що створюється на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства, розраховується на підставі передавального балансу підприємства, складеного за результатами повної інвентаризації з урахуванням переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів.
Для розрахунку розміру статутного фонду відкритого
акціонерного товариства (пайового фонду колективного
сільськогосподарського підприємства) застосовується
стандартизована оцінка.
53. Переоцінка повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів здійснюється комісією з приватизації на підставі вихідних даних, наведених у відомості згідно з додатком 14, з урахуванням строку їх корисного використання, визначеного підприємством, виходячи з технічного стану об'єкта та можливості його подальшого використання.
Оціночна вартість повністю зношеного основного засобу
визначається шляхом множення його первісної вартості на коефіцієнт придатності.
Коефіцієнт придатності (Кпр) розраховується за формулою:
Ск
Кпр = ------,
Сз
де Ск - очікуваний строк корисного використання основного засобу від дати оцінки, у місяцях; Сз - загальний строк експлуатації основного засобу залежно від класифікації, у місяцях.
Значення показника Сз залежно від класифікації основних засобів дорівнюють для:
будинків, споруд та передавальних пристроїв – 480 місяців;
машин, обладнання та транспортних засобів - 96 місяців;
інструментів, приладів - 60 місяців;
меблів - 120 місяців;
інших об'єктів - 108 місяців.
54. За результатами переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів комісія з приватизації в п'ятиденний строк від дати надання підприємством вихідних даних складає акт переоцінки за формою згідно з додатком 15. Акт переоцінки надається підприємству для відображення даних переоцінки в передавальному балансі та подання його комісії з приватизації у строк, встановлений цією Методикою.
55. Акт оцінки майна складається комісією з приватизації за формою згідно з додатком 2 та подається державному органу
приватизації не пізніше ніж за десять календарних днів до дати
завершення підготовки та затвердження плану приватизації.
56. За результатами рецензування акт оцінки майна подається комісією з приватизації на розгляд та затвердження керівником державного органу приватизації у строк,передбачений
законодавством для складання проекту плану приватизації.
Особливості визначення вартості
внесків учасників та засновників до статутних
фондів господарських товариств
57. Порядок оцінки майна відповідно до цього розділу
застосовується у разі створення господарських товариств, у тому числі державних акціонерних та холдингових компаній, на базі державного майна та майна, що є у комунальній власності, для визначення вартості внесків учасників та засновників, якщо до статутного фонду господарського товариства вноситься державне майно (майно, що є у комунальній власності) або майно господарського товариства з державною часткою (часткою комунального майна).
58. Вартість внесків усіх учасників та засновників
господарських товариств, у тому числі у разі їх створення,
визначається за результатами проведення незалежної оцінки. Незалежній оцінці передує проведення інвентаризації майна та
аудиторської перевірки (щодо цілісних майнових комплексів, які є внеском) у порядку згідно із законодавством з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою.
Незалежну оцінку державного майна та майна, що є у
комунальній власності, проводить суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, якого відібрано на конкурсних засадах у порядку, визначеному Фондом державного майна. Інші учасники та засновники господарського товариства визначають суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який проводитиме незалежну оцінку, самостійно.
59. Незалежна оцінка проводиться з використанням методичних підходів, методів, оціночних процедур та баз оцінки у порядку, передбаченому національними стандартами.
60. У разі коли внеском учасника (засновника) є цілісний майновий комплекс, його ринкова вартість визначається переважно із застосуванням майнового та дохідного підходів з подальшим узгодженням результатів оцінки, отриманих за цими підходами.
У разі коли внеском учасника (засновника) з боку держави є пакет акцій відкритого акціонерного товариства, створеного в
процесі приватизації (корпоратизації), його вартість не може бути нижчою вартості, яка визначена в порядку, встановленому цією Методикою для початкової вартості пакетів акцій, що підлягають продажу на конкурсі.
Вартість внеску учасника з боку держави у формі частки (паю, акції) в статутному фонді господарського товариства не може бути нижчою номінальної вартості частки (паю, акцій) згідно із статутними документами, збільшеної на відповідну частку вартості власного капіталу такого товариства (без урахування вартості статутного капіталу), що відповідає державній частці.
61. У разі коли державна акціонерна або холдингова компанія стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, цілісний майновий комплекс якого вноситься до статутного фонду, його розмір визначається засновником згідно із загальними методичними засадами формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств на базі державного майна, встановленими цією Методикою. За результатами такої оцінки складається акт оцінки майна згідно з додатком 2. Акт оцінки майна підписується відповідальними особами засновника та затверджується його керівником у порядку, передбаченому пунктом 18.
У разі внесення до статутного фонду господарського
товариства, що створюється (створене) за участю орендаря,
цілісного майнового комплексу державного підприємства, переданого в оренду, внесенню до статутного фонду з боку держави також підлягає державне майно - амортизаційні відрахування на орендовані необоротні активи, невикористані за час оренди, кошти від реалізації орендованих необоротних активів, кошти державного цільового фінансування та державних цільових надходжень, а також
придбане за час оренди майно за рахунок зазначених джерел.
62. При використанні загальних методичних засад, визначених у цій Методиці для формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства, що утворюється на базі державного майна, у разі прийняття рішення про внесення до статутного фонду відкритого акціонерного товариства (господарського товариства) оцінюється державне майно або майно, що є у комунальній власності (необоротні та оборотні активи), яке:
не було відображене у матеріалах інвентаризації під час
приватизації (корпоратизації);
щодо якого знято заборону на приватизацію;
отримане (придбане) державним підприємством у період між
датою оцінки та датою його державної реєстрації як відкритого
акціонерного товариства;
отримане відкритим акціонерним товариством (господарським
товариством).
Дата оцінки визначається наказом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном або майном, що є у комунальній власності).
Особливості оцінки об'єктів у матеріальній формі
63. Вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об'єктів у матеріальній формі (крім земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва) з метою їх приватизації як окремого індивідуально визначеного майна, застави та іншого відчуження відповідно до законодавства.
64. До об'єктів у матеріальній формі застосовується незалежна оцінка. Незалежна оцінка окремого індивідуально визначеного майна, що приватизується, проводиться у двомісячний строк від дати оцінки. При цьому звіт про оцінку та висновок про вартість подаються до державного органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення
вищезазначеного строку.
65. Вибір баз оцінки об'єктів у матеріальній формі
регулюється вимогами національних стандартів з урахуванням
особливостей, встановлених цією Методикою. При цьому враховується строк корисного використання таких об'єктів, належність їх до спеціалізованого майна, майна спеціального призначення або спеціальної конструкції.
У випадках викупу або обміну об'єктів у матеріальній формі одночасно з ринковою вартістю може визначатися також їх спеціальна вартість.
Вихідними даними про фізичні, технічні та функціональні
характеристики об'єктів у матеріальній формі є дані, зазначені в документах згідно з пунктом 38.
66