Оптимізація витрат на природоохоронні заходи в процесі фінансового планування
| Вид материала | Документы |
- Фінансове планування зміст І принципи фінансового планування, 2707.11kb.
- План вступ формування доходів, витрат та прибутку банку 1 Склад І формування доходів, 459.79kb.
- Назва модуля: Планування І контроль на підприємстві Код модуля: епі 6013 С01, 17.98kb.
- До Програми Напрямки діяльності та природоохоронні заходи щодо розвитку рибної галузі, 234.67kb.
- План. Банківська політика, її значення у процесі стратегічного планування. 3 Управління, 106.8kb.
- План. Банківська політика, її значення у процесі стратегічного планування. Управління, 81.8kb.
- «Планування виробничих витрат собівартості продукції тваринництва», 136.35kb.
- Методика обліку операційних витрат та витрат від інших видів діяльності 54 Відображення, 122.37kb.
- Національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова, 39.76kb.
- Методичні рекомендації з планування обов’язкового аудиту фінансової звітності розрахунок, 99.99kb.
УДК 577.4
Олена Дмитрівна Сорочан
Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИТРАТ НА ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ В ПРОЦЕСІ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ
Останнім часом в економіко-екологічній науці актуальним стає вдосконалення системи управління природокористуванням, оскілки охорона навколишнього природного середовища є довгостроковою гарантією функціональної властивості економіки.
Актуальність питання врахування екологічного аспекту пов’язана з необхідністю фінансового забезпечення виконання державних нормативів по охороні навколишнього природного середовища.
Сучасна економічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем нестабільності та невизначеності. Прийняття господарських рішень повинно базуватися на науково-обгрунтованих методах, які з кожним роком розвиваються і удосконалюються і представляють велику цінність для розв’язання практичних задач.
Саме враховуючи фактор невизначеності, для вибору найкращих рішень в процесі фінансового планування, може застосовуватись апарат теорії ігор, предметом вивчення якого є ситуації, коли відсутня повна інформація, що необхідна для прийняття рішення.
Використання теорії ігор на прикладі стратегічного планування на підприємстві з урахуванням екологічного аспекту передбачає оптимізацію використання коштів на природоохоронні заходи з метою зменшення витрат на сплату зборів за забруднення навколишнього природного середовища. В якості фактора невизначеності виступає зміна нормативів зборів за забруднення.
Отже серед елементів теорії ігор виділимо наступні: 1) вектор, який описує різні стани зовнішніх умов, тобто варіанти зміни нормативів зборів за забруднення; 2) вектор, який описує можливі допустимі рішення, тобто природоохоронні заходи, які підприємство планує впровадити, для зменшення кількості забруднення навколишнього середовища; 3) функція корисності.
Функція корисності або оптимізаційна задача залежить від наступних складових – суми щорічних витрат на певний природоохоронний захід та добутку суми викидів забруднюючих речовин в результаті впровадження цього заходу і нормативу збору за забруднення. Інформацію про вказану функцію представляють у вигляді матриці корисності, яка складається з розрахованих елементів оптимізаційної задачі. Кожний рядок матриці відповідає різним альтернативним варіантам впровадження природоохоронних заходів, а стовпці – найбільш вірогідним змінам нормативів зборів за забруднення. Так як функція корисності характеризує витрати підприємства, то вирішальним правилом є мінімізація цих витрат.
Для вирішення оптимізаційної задачі обирається критерій прийняття рішення щодо оптимізації витрат на природоохоронні заходи. На практиці частіше використовують наступні: 1)Критерій Лапласа, в основі якого лежить «принцип недостатньої підстави»: якщо немає достатніх підстав вважати, що ймовірності тієї чи іншої зміни зовнішніх умов мають нерівномірний розподіл, то вони приймаються однаковими. 2)Критерій Вальда, який забезпечує вибір обережної, песимістичної стратегії: для кожного рішення обирається найгірша ситуація і серед них обирається гарантований максимальний ефект. 3)Критерій Гурвіца передбачає введення параметру, який приймає значення від 0 до 1 і виступає в якості коефіцієнта оптимізму (на практиці такі коефіцієнти виступають експертною оцінкою прийняття рішення). 4)Критерій Севіджа, сутність якого полягає в знаходженні мінімального ризику. При виборі рішення за критерієм Севіджа спочатку матриці функції корисності зіставляється матриця «жалю», елементи якої відображують збитки від помилкової дії, тобто вигоду, втрачену в результаті прийняття певного рішення.
Звичайно, різні критерії приводять до різних результатів. Можливість вибору критерію дозволяє використовувати альтернативи прийняття рішень щодо вигідного впровадження природоохоронних заходів в процесі стратегічного фінансового планування.
Отже використання елементів теорії прийняття рішень в фінансовому плануванні є обов’язковим елементом ефективної господарської діяльності промислового підприємства з урахуванням екологічного фактору.