Оптимізація витрат на природоохоронні заходи в процесі фінансового планування

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
УДК 577.4

Олена Дмитрівна Сорочан

Національний університет кораблебудування, м. Миколаїв

ОПТИМІЗАЦІЯ ВИТРАТ НА ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ В ПРОЦЕСІ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ

Останнім часом в економіко-екологічній науці актуальним стає вдосконалення системи управління природокористуванням, оскілки охорона навколишнього природного середовища є довгостроковою гарантією функціональної властивості економіки.

Актуальність питання врахування екологічного аспекту пов’язана з необхідністю фінансового забезпечення виконання державних нормативів по охороні навколишнього природного середовища.

Сучасна економічна ситуація в Україні характеризується високим рівнем нестабільності та невизначеності. Прийняття господарських рішень повинно базуватися на науково-обгрунтованих методах, які з кожним роком розвиваються і удосконалюються і представляють велику цінність для розв’язання практичних задач.

Саме враховуючи фактор невизначеності, для вибору найкращих рішень в процесі фінансового планування, може застосовуватись апарат теорії ігор, предметом вивчення якого є ситуації, коли відсутня повна інформація, що необхідна для прийняття рішення.

Використання теорії ігор на прикладі стратегічного планування на підприємстві з урахуванням екологічного аспекту передбачає оптимізацію використання коштів на природоохоронні заходи з метою зменшення витрат на сплату зборів за забруднення навколишнього природного середовища. В якості фактора невизначеності виступає зміна нормативів зборів за забруднення.

Отже серед елементів теорії ігор виділимо наступні: 1) вектор, який описує різні стани зовнішніх умов, тобто варіанти зміни нормативів зборів за забруднення; 2) вектор, який описує можливі допустимі рішення, тобто природоохоронні заходи, які підприємство планує впровадити, для зменшення кількості забруднення навколишнього середовища; 3) функція корисності.

Функція корисності або оптимізаційна задача залежить від наступних складових – суми щорічних витрат на певний природоохоронний захід та добутку суми викидів забруднюючих речовин в результаті впровадження цього заходу і нормативу збору за забруднення. Інформацію про вказану функцію представляють у вигляді матриці корисності, яка складається з розрахованих елементів оптимізаційної задачі. Кожний рядок матриці відповідає різним альтернативним варіантам впровадження природоохоронних заходів, а стовпці – найбільш вірогідним змінам нормативів зборів за забруднення. Так як функція корисності характеризує витрати підприємства, то вирішальним правилом є мінімізація цих витрат.

Для вирішення оптимізаційної задачі обирається критерій прийняття рішення щодо оптимізації витрат на природоохоронні заходи. На практиці частіше використовують наступні: 1)Критерій Лапласа, в основі якого лежить «принцип недостатньої підстави»: якщо немає достатніх підстав вважати, що ймовірності тієї чи іншої зміни зовнішніх умов мають нерівномірний розподіл, то вони приймаються однаковими. 2)Критерій Вальда, який забезпечує вибір обережної, песимістичної стратегії: для кожного рішення обирається найгірша ситуація і серед них обирається гарантований максимальний ефект. 3)Критерій Гурвіца передбачає введення параметру, який приймає значення від 0 до 1 і виступає в якості коефіцієнта оптимізму (на практиці такі коефіцієнти виступають експертною оцінкою прийняття рішення). 4)Критерій Севіджа, сутність якого полягає в знаходженні мінімального ризику. При виборі рішення за критерієм Севіджа спочатку матриці функції корисності зіставляється матриця «жалю», елементи якої відображують збитки від помилкової дії, тобто вигоду, втрачену в результаті прийняття певного рішення.

Звичайно, різні критерії приводять до різних результатів. Можливість вибору критерію дозволяє використовувати альтернативи прийняття рішень щодо вигідного впровадження природоохоронних заходів в процесі стратегічного фінансового планування.

Отже використання елементів теорії прийняття рішень в фінансовому плануванні є обов’язковим елементом ефективної господарської діяльності промислового підприємства з урахуванням екологічного фактору.