Методи надання штучного дихання Штучне дихання

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Дихання під час вокалу, 140.56kb.
• Реферат на тему: Засоби індивідуального захисту органів дихання та шкірних покровів, 258.8kb.
• Правила надання першої (долікарської) допомоги, 33.15kb.
• Ішими засобами врятувати життя потерпілому, полегшити його страждання, запобігти розвитку, 50.99kb.
• Поради церебральний параліч , 463.55kb.
• Надання першої долікарської допомоги при порушенні дихання І серцевої діяльності, 67.44kb.
• Реферат на тему: Найпростіші, саркодові. Загальна характеристика, анатомія тіла, класифікація,, 81.69kb.
• Тестові завдання, 187.5kb.
• Та Академії медичних наук України від 11., 1310.41kb.
• Тема Лекц, 357kb.

Методи надання штучного дихання


Штучне дихання проводиться двома методами «рот в рот» і «рот в ніс». Перед його проведенням необхідно;

	Укласти потерпілого на спину. Розстібнути стискаючий одяг. Забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів, які в положенні на спині в несвідомому стані закриті запалим язиком. Видалити чужорідні тіла.
	Закинути максимально голову назад (корінь язика підіймається і звільняє вхід в гортань, рот відкривається).

Метод «рот в рот»

Рятувальник двома пальцями руки, що знаходиться на лобі потерпілого, затискає йому ніс. Потім робить глибокий вдих, щільно притискається до рота потерпілого і робить енергійний видих. Стежить за грудною кліткою потерпілого, яка повинна підійматися. Потім піднімає голову і стежить за пасивним видихом. Якщо у потерпілого добре визначається пульс, то інтервал між вдихами повинен складати 5 секунд, тобто 12 разів на хвилину.

Слід стежити за тим, щоб повітря, яке вдувається, потрапляло в легені, а не в шлунок. Якщо ж повітря потрапило в шлунок – слід швидко повернути потерпілого на бік і обережно натиснути на живіт між грудиною і пупком.


Метод «рот в ніс»


Рятувальник однією рукою фіксує голову потерпілого, інший обхвачує його підборіддя, висуває нижню щелепу трохи вперед і щільно стуляє з верхньою. Губи затискає великим пальцем. Потім набирає повітря і щільно обхвачує губами основу носа так, щоб не затиснути носові отвори і енергійно вдуває повітря. Звільнивши ніс, стежить за пасивним видихом.

Припиняють штучне дихання після відновлення у потерпілого достатньо глибокого і ритмічного самостійного дихання.