Внешняя политика Украины
Краткое описание документа Внешняя политика Украины
Выход Украины на международную арену
Выход Украины на международную аренуВ первые годы Украинской независимости наблюдалось активное развитие национальной политики. Главные решения касались новых правительственных агентств, финансирования, и других лиц, ответственных за новую политику.
Основные принципы внешней политики определялись Декларацией о государственном суверенитете Украины (июль 1990 г.). В разделе "Международные отношения" провозглашался миролюбивый характер внешней политики Украины, формулировались ее стратегические направления.Обретение независимости и прекращение существования СССР создали вполне легитимные условия для внешнеполитической деятельности Украины на качественно новой основе - самостоятельности и равноправия в международных отношениях.
Первым шагом на этом пути столо признание Украины странами мирового сообщества. К началу 1993 г. Украину в качестве независимого государства признали 132 страны мира, из котоых 106 установили с ней дипломатические связи. За этот же период республикой было подписано 26 межгосударственных и около 90 межправительственных соглашений.
Во внешнеполитическом курсе Украины первой половины 90-х годов выделяется несколько направлений. Главным среди них были участие в общеевропейском процессе, деятельность в составе международных организаций, двустороннее сотрудничество со странами ближнего и дальнего зарубежья, участие в процессе разоружения, международные экономические связи.
Україна і Франція: перспектива економічної співпраці
Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Французької Республіки в Україні Паскалем Фієскі.
В ході розмови обговорювалися актуальні питання міжнародної політики та стан і перспективи економічної співпраці України і Франції. Олександр Ткаченко наголосив на потребі розвитку спільних проектів на взаємовигідних умовах.
Посол подякував за запрошення парламентської делегації Франції в Україну.
На розвиток українсько-нідерландських зв`язків
Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Нідерланди в Україні Онно Віллем Корнеліс Хаттінга Вант Сантом.
Обговорено коло питань, що стосуються міжнародних зв`язків України. Зосереджено, зокрема, увагу на подальшому розвитку економічного українсько-нідерландської співпраці.
Олександр Ткаченко розповів про законотворчу діяльність парламенту, перспективи ратифікації Верховною Радою міжнародних угод.
Ратифікувати Меморандум про фінансову співпрацю
Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко прийняв Надзвичайного і Повноважного Посла Фінляндської Республіки в Україні Мартті Ісоара на його прохання.
Було обговорено актуальні питання двосторонніх відносин. Зокрема, йшлося про ратифікацію українським парламентом Меморандуму про фінансову співпрацю між Україною і Фінляндією, інших договорів.
Олександр Ткаченко розповів Послу про законотворчу діяльність Верховної Ради України. Він запевнив, що міжпарламентська депутатська група Україна-Фінляндія, яка зараз створюється, сприятиме подальшому розвитку взаємовигідної співпраці наших країн.
Україна і Казахстан: пріоритетні напрями співпраці
Голова Верховної Ради Олександр Ткаченко мав зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Казахстан в Україні Нажамеденом Іскалієвим на його прохання.
Йшлося про потребу розширення й поглиблення відносин двох країн з метою реформування економіки та розвитку соціальної сфери. Пріоритетними напрямами, зазначали обидва співрозмовники, мають бути наука, енергетика, агропромисловий комплекс, що традиційно були й залишаються провідними у співпраці Казахстану й України.
І Голова Верховної Ради, і Посол Казахстану підкреслювали велике значення в цьому правового забезпечення. Зміцненню відносин мають максимально сприяти бюджетний процес, податкове та митне законодавство, громадянське право. Окрім того, їх треба узгоджувати з сусідніми країнами. В цьому аспекті позитивно відзначалось ратифікування Росією великомасштабного договору, а також необхідність приєднання України до Міжпарламентської асамблеї Співдружності незалежних країн.
У розмові порушувались питання активізації двосторонніх міжпарламентських контактів, пожвавлення роботи міждержавних та міжвідомчих структур.
8.02.1999
Прес-служба
Верховної Ради України
Украина в международных организациях
Украина стала членом Международного банка в сентябре 1992. За прошедший период Международный банк продлил кредитование Украины, составляющее в сумме около 2,200 миллионов долларов, которые предполагается вложить в шестнадцать отдельных проектов.
Среди приорететов внешней политики было определено участие в общеевропейском процессе, сотрудничекство в рамках СНГ, действительное сотрудничество с государствами Европейского содружества и НАТО, активное участие в деятельности ООН и других международных организациях.
МПА: всі аргументи - "за"
Ставилося на голосування питання про вступ України до Міжпарламентської Асамблеї країн СНД (МПА). Адже цілком зрозуміло, що вступ до МПА може зашкодити нашій державі не більше, ніж, приміром, вступ до Європарламенту.
А от зворотніх фактів - прикладів великої, справжньої користі від вступу до МПА можна навести скільки завгодно. Найголовніший аргумент "за" полягає у розробці ефективного спільного законодавства для СНД. Ті закони, що будуть прийняті Україною в рамках МПА, дають змогу сприяти добробуту та розв^язанню пекучих проблем буквально мільйонів громадян України.
А спільні українсько-російські програми "високих технологій"? А права військових пенсіонерів? А проблеми українців з Уренгою і Далекого Сходу? А взаємний захист інтелектуальної власності? А питання родинних зв^язків, освіти, страхування... Цих болячок зараз безліч, і повинні вони ліквідуватись на цивілізованій правовій співпраці законодавчих гілок влади України і Росії.
Комуністи, всі ліві сили домоглися вступу України до МПА. Нещодавно російська "ліва Дума" і після неї "лівоцентристський сенат" Росії ратифікували широкий російсько-український договір. Фракція комуністів у Верховній Раді вважає, що у комплексі зі вступом до МПА це означає фактичний поворот вектора зовнішньої політики України. Створюються принципово нові умови для використання того могутнього інтелектуально-економічного потенціалу, який наша країна посідала з часів входження у першу десятку високорозвинених країн світу.
Проблемы ядерного разоружения
Молдое украинское госсударство на весь мир заявило о своем стремлении достичь безъядерного статуса. Но, отказываясь от огромного ядерного потенциала, унаследованного Украиной от СССР, ее народ хотел получить твердые международные гарантии своей безопасности, государственной целостности.
Для мирового содружества эти вопросы имели первоочередное значение, поскольку Украина была третьей после России и США ядерной страной в мире.
Чи буде ратифіковано Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань?
Комітет з питань національної безпеки і оборони розглянув доопрацьований законопроект про участь України в міжнародних миротворчих операціях. Жвава дискусія виникла при обговоренні проекту закону про ратифікацію Угоди між державами - учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил та Додаткового протоколу до цієї Угоди. Члени комітету не обійшли увагою передусім те, що згадані Угода і Протокол більше двох років з часу підписання їх Україною на ратифікацію не подавалися. Кабінетові Міністрів рекомендовано прискорити підготовку і внесення до Верховної Ради відповідного законопроекту. На жаль, цього поки що не зроблено, хоча керівники уряду запевняли, що законопроект буде поданий на розгляд парламенту ще у січні цього року.
Під час повторного розгляду проекту закону про ратифікацію Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань члени комітету поставили перед представниками Міністерства закордонних справ та Національного космічного агентства України, які представляли законопроект, низку запитань і визнали за потрібне одержати додаткові матеріали. До роздумів спонукали, скажімо, такі факти: ні США, ні Росія досі цього Договору не ратифікували, а тим часом Індія та Пакистан здійснили свої ядерні випробування. Вирішено після з`ясування окремих пунктів проекту знову повернутися до розгляду цього питання на засіданні комітету.
Украина и государства СНГ
Подписание 8 декабря 1991 г. соглашения о создании СНГ констатировало факт распада СССР и переход внешнеполитических вопросов исключительнов юрисдикцию бывших союзных республик. Украина активно приступила к налаживанию хороших отношений между государствами содружества. Однако это не всегда удавалось. Вопрос оКрыме стал одной из причин открытой конфронтации между Украиной и Россией. Только гибкая политика украинского руководства обеспечила выход из острого политического кризиса. Существенную роль сыграла и поддержка Украины ООН и западными государствами.
На багатовекторних напрямах
На засіданні Комітету у закордонних справах і зв`язках з СНД обговорювалися питання подальшої співпраці України з іншими країнами на багатовекторних напрямах міжнародної політики та інтеграції, економічної взаємодопомоги.
Зокрема, підтримано проект закону про ратифікацію Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, проекти законів про ратифікацію угод між урядом України та урядом Республіки Вірменія, Республіки Казахстан та Киргизької Республіки про засади стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів (робіт, послуг); проект закону про ратифікацію угоди про економічну та промислову співпрацю між Україною та Королівством Іспанії.
Заключение
Дорога в широкий мир для Украины оказалась непростой. Но вопреки всяческим трудностям и неурядицам, молодое государство все увереннее и прочнее налаживает всесторонние связи зарубежом, занимает достойное место в мировом содружестве свободных народов.
Используемая литература:
1. Новейшая история Украины, Киев 1995, издательство "Генеза"
2. Интернет, Прес-служба Верховної Ради України
3. Интернет, Science and Public Policy