Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Управление энергосбережением в условиях рыночных отношений тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Гришко, Владимир Васильевич
Место защиты Киев
Год 1994
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Управление энергосбережением в условиях рыночных отношений"

НАУКОВО-ДОСГдаИЙ ЕКОНСШЧНИЙ 1НСТШУТ М1Н1СТЕРСТВО ЕКШОМ1КИ УКРА1НИ

СШЩАЛ130ВАНА ЗЧЕНА РАДА Д.01.51.01 ПО ЗАХЖТУ ДИСЕРТАЦ1Й НАЗДОБУТТЯ ВЧЕНОГО СТУШНЯ ДОКТОРА ЕКОНОШЧНЮС НАУК

На правах рукошсу ГРИЦКО Болодкмир Васильович

УПРАВЛ1ННЯ ЕНЕРГОЗБЕРИШадМ В УМОВАХ

ринков;л в1дносш

Спещалынсть: 08.02.03 -.Управщння, планування та держание регулювання економ1ки .

.АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття науковогс ступеня кандидата еконошчштх наук

Кг в- 1994

Робота виконана в науково-досл1дному еконоьйчному 1нститутг М1шстерства економ!ки Украши /НДЕ1/.

0ф1цхйн1 опонент.и

- доктор еконоьпчних наук, професор Г.0.Колесник

- кацшщат еконошчних наук В.I.Мельник

Кер1вна установа - 1нститут аграрно! економ1ки 1ы. О.Г.ПЬпхтера Украгнсько! академ!1 аграрних наук /и.Ки'х в/.

Захкст в1дбудеться "2-3" 1994 р. в 14.30 на зас1-

данш спец1ал1зовано1 ради Д.01.51.01 по захисту дисертащй на эдобуття наукового ступеня доктора економ1чних наук при Науково-досл1дноыу еконошчнсщу 1нститут1 М1н1стерства економпш Украпш /252601, ГСП, Ки'хв-103, бульвар Дружби народов, 28, 5 поверх, зал зас!дань/.

3 дисертащею мона ознайомитися в науков1й б1бл!отец1 НДЕ1 Шн1стерства еконмки УкраХни.

Автореферат роз!сланий " " 1994 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано1 ради

1.К.Б0НДАР

I. ЗАГАЛЬНА ШШВРЖШк РЬЛ'.ТИ

I.I. Актуальн1сть теми Перех!д е* -homkh УкраХни до ринкових вхдносин супроводдуеться подальшим аагссгрснням продовольчо! пробле-ии. Тому нарощування виробництва продовол-^тва, зни^ення його енерг tira pecypcc-.uHocTi е одним з першочэргових соц!ально-екоком!чш1с завдань: и движения у 2-3 рази врожайност! схльськогосподарсыетх культур супроводдуеться збхльаеншш питомих витр&т нев!дновдввано1 enepri' у 10-15 раэ!в. У зв"язку 8 ции, п!двщення врожайност! градиц1йда^ш методами, перетворое с!льсысе господарство в надави-чайно енергоемцу гаду-' Щоб цього не сталося, сл!д посидяти пощуш нов:тн1х"шлях1в п!двищення продует-изноет! гацуз! i одночасного зментення питомих витрат енергП, особливо, нев!дноввваноУ .Ца ставить перед наукою i фактиков невдаладне завддння системного вивчення i застосувакня енергетичних ааконшйрностей i зв"яэк!з у жив!й природ!.

Системний бi оенергэтичний анал!з i пракгкчна mima його результат i в длить змогу оптим!аувати використоккя надзно: 1нформгщ1? про 6iojior4Ht, енергетичн! та ф!аичн1 щихтфйн в аграрного вире/ ництв! та його ос.говних, реально cesypcfcB, з метао afe>-

печення найрац!ж limoro в1дгворения про/квельстза. Сема системний 6t оенергетичн:Ч л!дх!д, аш!сть методу snpoS i 'памяяок, дозволяв полегшити вивчення проблемы, арпуыгэтсаяно викявчити T фаяпге-h дан! i зв"язни, як! суттево не шшш&гаь на ои1вувая! к!нцев! результата. Одночасно такий п!дх!д дозволить найповн!ие враяуввл! взаеыопов"яацу систему суттевюс ч:шник1в, процесхв 1 екокоы!чких явищ, що модуть в!дчугно вхшщути на результагиш1с?& р!иень,як1 приймавться э петою забезпечення прогресивного розвит^у аграрной економ!ки.

Безперечна актуальн!сть науковгас досл!д*ень, саке в.такому аспект!, постае i у зв"язку з ткм, що на завад! !нтенгивного роз-випог сучасноГ аграрноГ сфери економхки УкраТни стали ф!зачко об-межеш енергоресурси. А це ы^начае нев!двсротцу необххдшеть ор!ентацй' господарського ыехан!зо' на освоения енергозбер!гавчих технолог!й виробництва та на якомога ширте викорстакня ыьтерна-тивних дяерел енерг!?: сонячно?, btpobo, водно!, геотермально!, бхомаси рослин i органхчних в!дход?ч твариихщгве..

Б1оенергетичн* показники найпозн!п:е в!даов!давть е::сноы!чноцу критер!в ефективност! виробництва. Бо вони в!дображавть витрати жизог та зречевлено? прац! на отрицания продукту в енергетичних одкницях i ыозсть бути реальней основою удоскоиасння екстеии Х цшоутворакня, ттоз,,язакэго з сг^вставшооги вгягратаия в ежгтем!

"виххдна оировина - H переробка- засоби виробництва - агрврне ви-робництГ'О - кхидеснЯ продукт АПК." У эв"язку s циы, б1оенвргетичний хдххд дозвсляе пор!вшшатк неодор1дн1 та однор1дн1 споиивч! вар-toct, а такозк взаемолов"язаи! продукти р!зних сфер АПК.

Orne, проблема б1аенергетики стала ключовоо в сучаший ckohom-цг Украх'ни, a тсоретпчие i практачне вирхшення е вкрай необххд-h;m для забезг.ечекня поступального розвитку агропромислового комплексу.

Англ 1з хсчуючих методолог1чних i методичних П1дх0д1в до управления енергозберояенням аа!дчить про те, вр чисельн! аспекти досл!ддй вано проблем;: висчен! недостатныз з причин значно'* складност!, новизна i багатогракност!, зодреда недостатньо роэроблен! методичн! шдхсди в^зкачеиня витрзт cyjonwo енергН, енергоемностх та енэрго-wicTKocTi аграрного виробництва, а також використання цих показни-kb як 1кс?руыент1в уяравл!кня енерговикористанняи.

Нсдостатйя вивчен!сть проблема, вахшг1сть П для лауки i практики визначають необх!дн!сть розробки у теоретичному t прак-тачному аспектах,

1.2. Мета те заедания лосл1жрння. Wotod досл!дження е тёоре-ткчне i практичне опрацрвання методичных принцип! в i орган!аац1йко-еконсЛчних параметр!е б!оенергетикл, виявлоння резерзгв та аизна-чення шлях i в енергоаСерзжоння в аграрн!й сфер! виробництва.

Бхдпоахдно до поставлено! йети в длоертац1йнс;.г лосл!даенн1 поставлен: 1вир!шсн1 пас туш 1 ochobh завдакня: узогсльнвння 1нфор-iл:aqi: л1тературних джерал по досл1дауван!й проблем*; опрахдавання методики Бизначсшш екв! валенке cyfyimo енергИ .i трудов! ре-су реи, ocHOBHi та обороти! засоби; визначегаш cv^/aio онергН.цо витрачаеться на виробництво продукцх рослиннкщча i твар:шщтпп; визначеккя eHepri, ар нагромадауеться в продукуП росяинництва i твариннкцтва; обгрунтування загальних прищи;пз б1оекергетично1 оцхнки аграрного виробництва; зд!йснення ди$::>2нц!йоввно1 тв п!д-суыковох 6i оенергетично* оц!нки схльськотюс^дарського виробництва, технологхй виробництва основних вид!в с!дьаькогосподарсы:о1 продукций В!лаконня pesepeis i становления cumxi в енергозберетення по конкретних видах аграрноУ продукцИ" та в хи лому в ra^'si; опра-цювання ыетоднодкх рекомендаций та рекомекдащй по оргашзацП енергозбергжекня на piBHi схдьськогосподарсышх п1дшриемств, аграрного виробництва едм!н}стративних pafloHir та облает!.

1.3. Рг.дмот ?амо,б"ект .юсчг^кеик^. Предметом доол1даеьня е комплекс! аитань, сщшмоваигх аа удосконалення енотами енэргозбере-жошя у с*льськогосподароькому виробнйцтв! в умовах переходу до ринкозих в1длосин. Объектом доол!дження вйступили п1дприеыства агро-проыдоового комплексу, типово? дгя зоми Я1ооотйпу Укра1ни,Потаз-еько? с б ласт I. Псглиблен1 досл!^яення зд{йснен! на материалах гос-подарстз 31ньк1вського та Ш'.г.тацы'ого районхй.

ернрва I м^одн^ОсЗ.йхрння. Методологгвдеа Хосновою досл1до8ння е д1алеггичний метод п1анааня, ов1това теор1я яконом!чно думки, законодавч! та норнативн! акти Верховно: Ради та КабЫету МШстрхв Уярагни, наугл^ працг в1тчиз1тн:пс та зару-бЬсшх вчених- екояом1с*г1в, присвяченкх доеджувал 1й проблем:.

В залежност! в!д мети 1 заадвнь аир1швиня окрвмих питаль, застое овйяо ыотоди прийнят! в досл!джаннях вконом1чно? опрямованост!: статистичний, ыоногрвф!чний, сМвставдвкь балансовий, вханом{чно-го ешал1зу 1 модепвання, розрахунково-конструктизнлй, коне;очного вкопермвнту, анал1тичного виы1рввакм та баг&тоф&кторного корвляц1йло-рвгрвс1йного анал!ау, еконоы1ко-иатеыатичн1 метода дясМ/тння економ1чнюс явиц.

Методолог1чиоо основою б1оенергетипно1 оц!нни технолог!й I готово! продукц11 прийиято загальне взнання того, що жива 1 зре-чеадена праця в результатом нитрат фхзично! та 1нтелектуально1 енергН дюдики, иеган1чно?, електрично!, теплозо?, х!м1чно? та ш-вих вид!в енергП яри добутку сировдаи, виготовленн! машин, облад-' нання 1 буд!вельних матергахв, матер!альних ресурс!в 1 тн. Роэ-и!р зитрат енерг1г обчислено у в1дпов1дних енергзтичних одиницях, визначених за методикою розробленоо автором. При цьему враховано, що визначення енергоешост! рхзних зидгз аграрно! гтродукц:'{ ус-кладнюаться тм, що, по-пё'рше, процес И виробництва опосередкш-еться Ыягадузевиык зэ"язками, по-друге, ка аналог!чних етаттах технолог1чнсго циклу аграрного виробництза, як правило, викорис-товують численн! шдгм!!, обладнання I ремзиент з р1зн>аш параметрами ензргомхсткост! I енерговитрат.по-трете, значна к!лыпсть техн!ки та обладнання одночасно приймае -часть у зирсбжцтвг -де-кЬгькох вид! в продукцП. Цо ;цз одна з об"ектизних пр;1чин необххд-ност! зд!йенэння не т!льки варт!сноТ, особливо з уыозах нестаб!дь-ност цш, а й б1оенергетично! оц!нки. При цьоыу су1супн! витрати енергИ поедауять вс! види актрат, пов"язаних з виробккцгвом про-дукцН: еаерг1ю витрачецу на в^обництво I екопдуатащю шгш.

ойидааши, буд!вег.ь t слоруд; coeprii, що ьс^-еиоэитьсд на .родак оооротнши засохши; i.ради еноргИ на вчктяьая техаолоЛьних npouccB; eHcpriiO фхзичнж; та Ытелоктуальних витрат вдини.

Окреыо ана/зуюгься прям! шмрати енергН на виконання техно логичного процесс Еиробиицгеа каеного продукту.

1.5. Материала. використянх у досяixaremt. Основними ягарела 1нфорыгщП при виконаш! досл1даень стали законодавчх та норматиЕ ni докумснти Укра1ни, р!чих за!ти ! первиниа бухгатерсько-статис тична gstTHicTb базових с!льськогосподарських п1дрие>/.ста, матер! ли Mастату, М!нехонсы!ки Украхни ! Потавського обл^татуправхш-ихтчизняиа i заруб!: - спецхальна л!тература, результата досхд-жень науково-досл1дних установ, одубхкован! статистичн! та довх; KCBOB-HopiaTHBHi дов!дники.

1.6. Наукова новизна. достов!ршсть та аппобащя результат!i досл1хжен>!д, Наукопа новизна досхддеиь полгае. в системного ni д-ход1 до теоретичного практичного обгрунтуваннл оргашзацхйно-е: НОМ1ЧНИХ параметр!в зберекення сукуш-io еасргП при вкробництв1 arpapno продукцП; в комплексному досл!ддэня: основних аспзкт'в гдвицеиня ефактивностх аграрно? сфери виробництва в уковах переходу до ршшових bдносин за рахунок оптшального поеднання факте рхв виребнкцтга з погладу Yх бхоенергегитшо! оцхнки; науковоцу o грунтуешшх ыетодишшх i практичних аспектхв бхошзргетично? од!1 аграрнох'о виробництва в. систем! "витрати- вих!д enepri i""; системному обгрунтувшгн! шшх!в зберааення Ъряыох' та гюоередньо! енерг: в гадузях i п!дприемствах атрарно? а|ери матер!ального виробницт! п тсоре1ищШ11у обгрунтуванн! народногссподарського значения вико-ристагхня kodItkIx досягнень н ау к о с о ~т е :сн i чн о г о прогресу в енерго-збореяаш!!.

Пракзичне значения наукового досл!даення полягаэ в доееденн aisopom cbox наукових розробок до р!вня проектних р!шонь 1 прак тичних родоке:ухац1П.' Освоения floro bhchqbkib i nponoaajiti зкач-но niftsffiQ'e еконоы!чну ефективн!сть виробництва за разу но к енерГ' та ресурсозбереяення на основ!.конкротних рекоыендац!й по вдоско налета сконом!чно-орган!зац!йних заход!в енерговнкористання.

(Ильсьногослодарськ! шдяриекства Потавсько? о б ласт i викэр товувть, розроблон! п!д кер!вництвом i за безпосередвьою участи автора, "Методичш рекокендацН по розробц! комдвксно-ц!льово1 програми "Ресурсозбереяення" та "Рекоыендацх? по ресурсо- та ене гозбереаешаа в гадузях АПК".

Ссновн! результатл досл1дкень використан! в "Облает й Прогр стабхл!аац{? економ!ки та вровздаення ринкових реформ у 1994 ро

Результат досл1даень, осноая^ чюженыя, васьчзкя та пропо-эиц{?, пов1дсшлен! 1 схвален! обжои^м науково-практичшаы еково-ы1чними конфервяц1яш( "Шляхи иогляйшсй економ1чко1 реформк в ре-г!ош" /м.Потава, 1903?./, "Розниток в^^щяенщтва як основнхй фактор 17 глибденкя екошм1чних реформ в соласг!" /н.Поятава, 1994р./ та "Екер.озбервження, к фактор стабШзац11 вкияшн" /м.Пэтаза., 1994р./.

1.7. Зв"язок а раврон нцр. В основу дисестааШого досдхдсзння покладака результата, цо отранвн! автора в ход1 вгаплишня плацу наукгво-дойд1давпс р- ? ИДИ Штконш!хк УкраХня. Окреп! резуль-тати, иадан! в ро&1, атйшвг в^добрвенкя в досл!;яенкях по тем!:

1. Еконои1чн1 питают енвргоабврввеныя при аирабиицтв* р!зних вид!в продояцИ 2-93.2.3.

2. Розробка пропозиц!й щодо роз витку гз-тузеЯ п&гяно! прокис ловост!, 4-93-94.

3. Мет0дичн1 основа визначеиня енвргш!спгост-! в.ф1в продук-цП УкраУни, 2-94.1.3.

1.6. Яауств! габл1таиП по ямждтата Оспой:.

наукбв! -да!, яч&яишя Т& насл!дют фгйд!|изнь, вшсяядгк! в дс-. г -тац11, вясв!тс ; б оцубд1ковевих ро\??32, дв! з жиху сшз-авторствх ; аахча^'-м обсягом 6,9 д.а.

1.9. Обеяги 1 стоуктуяв дртил* ввД тоб6тя.Двсотяш1я вия-ладена на 197 стор*няах шваюпкедаго вгяу5 гаягсаэ Я тайлида, 8 мааошйв, список атсористаноТ 1лерг.ЭДв з ВО наЗквцувань та б додатк1в.

. Мета 1 звдвння дося}доеяи шашчиля настущу структуру дчсертац!Йно! робати:

1. иЕтоданг пржциш вгаашкунно! садню? кшршшоп)

бробництва

1.1. Теаретичн! сряг'щти 61 оемергвигяоТ оц1шк

1.2. Методика обг^-дувания нвргетичн/.х скв!вавиг1в

1.3. Принцйпя розрадуняу енвргетячнюс екв1вал1^в су-Огпно! енерг1Г при вирофдщтв! продукц11 росхнкхцтва

1.4. Методика оц!нкя сужупноТ енергП в тварянкицгв!

2. вйргадсшяь i швйшдор. аграшот продгздп

2.1. Пряродио-вяотшЬтк 1 б1овжр<таш1 уыа Савв-сько! обме*1

2.2. Врго*1стк1сть I енергов!дш№ продужцП росякшсхтм ,

2.3. &ергом1етк1сть I енергэв!ддгча проягшХ! гвереюнжгггз.'

3. УПРАВЛ1ННЯ РЕЗЕРВШ ЕНЕРГОЗЕЕРЕЕЕННЯ В ГАЛУЗЯХ АПК : Х

2.1. Шляхи енергозбереження в роскнництвх

3.2. Резерв;: знижешш екергоемност1 продукци в тваринн;:цтвх

3.3. 0ргК1зац1йно~енсном!чн! чшхники заощадкення . енергП.

1.10. Короткий зм1ст рисертацП. Вступ прксвячено обгрунту-вэнш актуальност1 здШсненного доехдасенкя, вхн-висвхтве студхнь опрацьсваностх проблем;!, зизначае мету 1 завдаккя, предмет 1 об"ект, розкрпвае наукову новизну' I практичну значимость отрима-шхх результатов досхдаення.

В пепп:!й глав! узагальнено теоретичш питания стосовно бхо-енергетично! охцнхги, викладено методику обгрунтування енергетичшх ' екв1вале1!Т1в, а так о методичш принципи оцшки сукуШох енергхЗс при вробництв! продукцг1 рослинництва 1 тварикгощтва.

В.друг!й глав! досл1даено стая х перспектив:! динам!ки енерго-еланост! та енергов1ддач1 с1льськогосподарсько1 .родукцГ/ стосовно умов аграрного сектора еконзшки Поятавськох облает! х Укра"1ни, а такок енергоемшеть г енергов1диачУ прадуКц!'1 росдикккцтйа ! т&а-ринництва, епергобалане с1льсы:ого господаретва обяастх I окремих господарств, визначехю иожлвх йогО гит я у ггрогаозовашй перелак-

В трет!й глав! висв!тлено /резервл 'енергоэберек. л-л в рослин-ництв1 та теаринництв!, а також встановлекб основш орган1зац1йно-е!гонои1чн1 чиинкни заогдтдгення енерги. Показан! к агоостх удоско-налендя упразднил ензргезберевенням на р1вш но^ . л-ного шдриек-ства, госнодарств адуппстратявкого району та По всько? области

3 зы;лючн1й частши д;:".ертац1{!Н0Г0' досл1даг наведен! вис-новки по результатах проведеяох ро-боти, викладс^о пропозицП щодо подальшого удосконалення уцравя!нкя процесо.м Х жгргоз береженая.

1.11. Нпукоз! положения, .висунут! /на _зе--;ст. дасестгапП. Ви-ходяад з висновмв виконакого д^аертацхйного досхдкення, на за-хист в::косят.-.ся: .

методичш пхдходи та теоретичш принцди б!оенергетично1 оцхн-кн технологий, технолоидаих процерхв 1 прйдукщI гадузей АПК;

.ыетодичн! пхдходи. до опрацраання б1оенергет;гчних еквх валентхв;

ыетодичнх пхдходл до оц!вки технолог!К, технологхчних проце-с1в, прадукц11 .рослинництва 1 -.тв&янтщтва; .

результата б1оенергетичнс1 оц!нк:: енергоеыностх I енерго-. вхдсач! аграриох продукг;!:; -Х--.Х

опрацвваш резерв;! енергозбереження э рослиннкцтв^ у внго-товленн1, берхганш та використаннх корм:в, а тваринництв!;.

методичн! прикцли г оргашзацхя розробки комплексно-цхльових програм "Ресурсозбереження" на р!вн! господарства, господярстэ ад-мшхстративного району х областх.

2. 0СН0Ш1 ПОЛОЖЕНИЯ ДЙСЕРПЩ1Ш0Х РОБОТИ 2.1. Наукове обгрунтузаня напрямхав енэргозоереження, пгдвн-щення еконоихчнох ефектизнсст! внкорнстання ресурсного потенц!алу, розв"язання складного комплексу методологхчких та методичних питань бхоенергетичнох оцшкл аграриях технологий вшшгваз з теоретично? сутностх закону зартост1 та збереженкя енергх'х.

Схльське господарстзо у технолог!чному, технхчно:.^,- 1 орган!-защйно-еконош 'аоыу э!дносеннях - складна галузь з нзлостатньо досл!дасеними Енутршнигл зв"язкаын I закономерностями, до потребить системного гнахзу, то дае змогу розглхути процес у його взаеь*озв"язку з аознхюнх.м середов^см, 'натгл процесс:л ! яв!щами,а пот хм розкласти кожне з них на оснознх складов! ,еид1.чихали в них найхаракл ернхт! пхдскстеми, процееи I зв"язки.

0птимхзац1я адьтернативних рхшень передбачаё взначеккя ос-ночнох операщ?, процесу чй явица, що протхкають в скстемх чи пхдсистегл. Поняття- процесу - центральна ланка спстемзго с1-;г_-зу, що створое ч!тку ор!ентацш, бо единим критер1еы в1днесення того чи хншзго елементу до сстеми е назначения його ыхеця а процесх, який обумовше тщезиЯ результат вибр&нох альтернатива.

Спочатку системного эир!шення складно!', 61 оеиергеткчнох проблейл хшзначено ахдносно просту логхчду ехгму.яха врах-озуз' найважлив1Ш законом!рностх х взаеьгозз"язки.Пстхм,в шру поглио'лен-ш системного вщшення.початкоЕа проста ехк'а стае каркасом цх-л!снох" скстеми,яка разом з пссд!дах>ш'л< хмязлешгям за:<е:хсм!снссте.'! ускдадхшеться .1 набувай все оргзшзоЕазигхга вигля,пу.Пяралельно з поглибленням пхзн&ння систеыи,виявляютьед нов г ьвдяивост! I збхль-пгуетызя к!льк!сть вар!антхв, тобто зростаюгь складнхсть вир!иешш проблем;! 1 вит рати на отрицания батаного результату.

Ускладнення систвми виправдане Т1льки в тих випэдках.коли во-но ад1ййкюеться задля вияалення д!йсно нозше або !стотного уточнения ран!ше а!дших законам!рностей,що возводить п!деи1цити якхений р!вень р !шення. Виходячи з ц!е'х унсви.на кожному нас ту иному еташ спх встааляоться додатков! витрати на п!двщення яност! рхшення з мождивиы зростанням його впливу на ефективнхеть к1нцевого результату досл!д*ення.

При системному анал!тичноцу б 1 овнбргвтичноигу п!дход^, в систвЧ

ni аграрного вяроб.чицтва валено 3 базов! п!дс;;стеми:о5м!н речовин, eneprooCuiu i 1н$ормац1Яи1 технологи,що з!дпов!дае 3 взаемопов"яоа-ины аспектам життед!ялькост! аивих орган!зм!в.Шдсистема 1нфор<!ац1й-шпс технолог! поряд з розшренням знань пплву на яив! орган! зак: ш колианього ссредови^а i вдшш.спадкових в!ды!нкостеЯ оргал!з!в,на-бувае все б^ьааго значения а наукових досхджекнях i практичн!й траисфорыац! нових зншь.

Ваговшги параметрами систеыи е вх1д,процее,вих!д,з2оротн!й зв"я-зок i сбмеаення.Вххд-це те,що поатупае в систем i в н!Я трасформуе-ся,зих!д-1^нцевкй стаи процееу або процес сабезпечуе первтзорйння в: ду у вих!д.

В склада! й систем! шшд однхеТ п!доздте.^; мсяа бути входом ! и Taie у загальн!й систем! аграрного виробництва вях1д п!дсистеыи росл: и;гцтва е входом в п1донстеыу тварикництаа у вигляд1, коры!в.Сцотеш№ анал1з э врахуБанням вцутрх галузевнх 6i оеаэргетнчкас зв"язк!в пере нуе.що itiTeaciiBue Еиробккцтво аграриев гтрэдудий" s своУЙ ос.чсех -б1оенергеткчна цробдэыа /рг.с. I/.

В схльськоцу гссподарств! результат:! skbo i зрзчевланох npaqi к!пцев1 продукта система технологхчних процес!в /рослини,тварни/ е одного бону акуцудятораьш витрачено? eEspri.a з iaaoro- транс-фор торами/зерно,молоко,м"яео i тн.Ув кову як!сть/продовольстзо/.Тс.му наяопичувач! i утрицувач! eHepri мез^уть Сути к!льк!сно вираглен! d б! оенергбтичшсс одиницвх.:

Для обпектизно1 б1оенергетичНо| оцшки технологий виробництза papao продукцП а дисертацН визначено основы! показники i обгрун-товано методику x розрахущсу.На з!дм!ну вгд традицхйного розумхння cyTHOcri б i оенергетики, ait науки про б!сх!шчш процес и у живих орга шзыах.а умовах енергетичнаго дефициту поеднуе щирший зьист.який в1д8<3раяае !нжанерно-техн!чну срямова^сть hobithx енергозберхгая техкодогЮ i 3aco6iB x освоения.Виходячи з цього враховало.що на. ефектившеть використання eHepri в аграрной сфер! впливае обгргунтс н1сть часового t об"емного поедаання трудових ресурсlb,основнюс i с ротних фонд!в, локального кругооб!гу eHepri в: грунт! i жиеих орган! иах.як! е природнсао та орган1аац1йною основоо виробництва.Во так! i Tepi результатявност1,ян зб1дывення обсягхв виробшщтва аграрно! t КПхцИ i, дохода,'аниження rarrcaio ресурсоы!ст.кост! ;зростання фондос броеност! i ' фондооснащедаст! ; нов! raiera rexHKH i технолог! ;зыеш. ня щмведених витрат не в! дддерхапе реально? данам!ки техн!чного i технолог!чного р!вня виробницгва.Аие,величина: похазник1в у гроиов вираз! Бизначаеться через цхни.як! не в!дображать реалышх eyenia необзфших витрат !з-за незхв1валентност! обм!цу i неиередбачуванси . вроетання ц1нДе визначае наобх!да1сть rpjrtep* . достов!рного визна< /на г -яжьких витрат виробшщтва та x сп!вв!днозання, ! ,не п!дм!ншвч:

i а ! о! о

о "3 о о а

ovp И И

TJ >->.

l< tlj

а ге) Э ч to м-О

Ч a ta<a

а-. о ч

Ч Нас1ння та корми ]Ч

Мааини та облад-накня_

ЧБуд1вл1 та споруди)Ч

Иаливо та елоктро-SClia_

Добрива,герб1циди, песткциди_

Живя'праця

Б1ох1м1чна енор-

IThShi енерпя при фотосинтез!

L&23.30_

HIох!м!чна снер-

i гг Земл!

ОТ) .> (И ТЗ

"i = I CO

показник1Б, хх корегуБатп.Таким критерхем е енергоемшсть, Е1Добраг,ае ситрсти енергГх на протязх ашттевого циклу товару-щд ;о5гваккя гяроьини до отриманнк готового товару-. Тому, не вхдкидавчк : корисностх традищйнкх метод!вгс1пвставления витрат 1 г купно: праих ,необх!дне хх подальше удосконалення на основ! х ^'.'н'-^ггтичних п^гг.о.-шк! в.

.. Б!ое>:опгетичку ошнку зд!йснено за показниками, цс харак-оС'скт. технологов, процсс ! ганцевиЯ продукт: загальш вагрвги енергП в роцесх виробництва продукту, технологхчна енергокхсп^сть, енерговхддача, б 1 оенергетичнкй коефхщент кориснох д1: /13-Щ-' технолог!чногс процесу.

Сукупш р;чн: вктрати енерг11 ь процесх вироОництва продукту Х'Е.ГДк/ визначенс:

Е; , /1/

де !=1,2,.3,4,5,... - вид'л вктрат при виробницта! продукту,

в сд::ьиийх с-нергхх;

- с неси я, вгтрачена ка виробництво х експлуатац!ю ыашн-в техно-лог'г-шоцу процсгл; Ер_ - тех -.на буд1вл! I спаруди; Ед - теж - на корм;?, добртаа, пестицкри I тн.; Е^ - енергетичний екЕ1валент ф1-зичних та ихтслоктуальних витрат лодини; - витрати елех;три1шо1, тепло во!" та хншх:х вхуцв енерг!1.

Кокне Ех вкзначаеться за формулою:

е-, = А;-рт , /г/

де А1 - екергети^-ний екв!валент 1-го виду витрат в питомих одиницях енергхх; Р 1 ~ величина 1-го виду витрат на отримання ынцевого продукту в натуральных показкиках У кг, м2, люд/год 1 тн./.

Технолог!чну енергом!стк!сть кхнцевого продукту визначено: Х

де б? - валове виробництво, пр:ысдене до одного виду родукц!х, наприклад, по еквхваленту покивнаст1. Пхсля пхдстановю! значения Е хз формул /I/ х /2/ маемо :

^ , 14/

Енергов!ддача визначаеться хальк!стю енергхх в одиннцх Лицевого продукту, а величину енерговхддач! -го ыда продукту визначено :

д'Е| /5/

де Р^' - функц!я ем 1сту енерг!i в единиц! ыаси ^ -го виду, продуи-ц:У в залехностх В1д наявностх в н!й Ы -их вид!в вуглецевих спо-ук.! вологи V .

3 врахуванням форму ли /5/ величину енесгоз1даач1 тэоцесу виз-

Л *<л.">-к , л?

де - Еялове виробництво ^ -го виду продукци з /об"ектх/, по вмхсту гтроте'шу, кг;

- валове виробництво кгкцеэого продукту, приведене до одного виду продукц11 по вмасту проте'1'ну,кг.

Б: оенергетичний НВД визначеног

Т , /?/

а для - го виду продукту

Г; , /8/

* о. е-д 7

де Д Е; - технологична енергом1стк1сть процесу отримання ^ - го виду продукцП, ВДх/кг.

Природн! енергетичш витрати /сонячна еноргхл.бхоххмхчна енер-г1я Земх/ не можуть бути безпосередньо викорпстан! людиною для хн-тёнсифпсацП схльського господарства, а лише посередньо шляхом селек-ци, Г1бридизацх1'I т.Ш. Тому при розробц1 математично1 модел: бс-снергетичноУ оц!нки'процес1в врахозано т!льки те:хкояог!щЦ втртгн енергхг живоУ I зречевленог.працх.

Як виххдцу 1нформац!ю для вкрхаенкя математ:?.шо! модел! з::г~-рястано: р1зень. використання кор1 в г Х здобутки сввщН стосозио хн-тенсивних-технологШ х конкретних зональних умов; ыогливсст! з^ен-аення гтитомог енергоемностг машин х обладнання; найефектизнхшх д~2~ рела енергхУ; науково 'обгрунтован! норматив:! використахехя рхзккх вдхв енерг.Х1.

Вирхшення задач оптшзацп" бхоенергетпчнга: показнпххз г;:рос-пицтва 1 дереробки аграрий продакцх? за допомогов математичаих моделей дозволило розробити-система!. пропозицхх по шдвищенкю б!сенергэ-тичного ККД з урахузанням найхстотшых чиннимв х коапзосте.Т.поз'Ч-заггах з освоениям нозхтнхх досягнень науково-техшчного прогресу.

2.3. Теоретичк1 проблем1.! бхоенергетики агрррного внзобництза.па-оуразть практичного значения при наявност!' бхоенергети'-гнпс екзхпгс.зн-т:з, цо забезпечують пор!внянн1сть сцшки складовнх процесу нкроб-ництэа. У зв"язку з цим, розроо'лено г перезхрено ка практицг д:;"У с1-рунтузання енергети'тних екзхвалентхз. В Ух основу похздзко .принцип повного врахування. зитрат прахц, пов"язаних з виготозленняз* засобхв виробкицтва. _

В енергетичних екв1валентах трудових ресурсов враховано витрати ыускульно! та штелектуально! енерг I г з огляду на професхйну шдго-товку виконавцхв, вид, характер I складшсть виконузаних роб!т, а також енергоемност! сощально-побутових потреб.

Екв1валенти визначено шляхом складання ус1х витрат енерги живо! та зречевлено! у в!дпов1дних засобах виробництва. Так, енерге-тичниЯ еквгвалент руди поеднуе витрати прямо! енерг11 /робхтникл.що добувають руда/, зречевлено! енергХ1 /робхтники, що постачають за-соби виробництва для добування руди/ I посередньо! /робхтники.як! виробляють паливо, електроенерг!ю, ыатер1али I тн., що використо-вуються при добуванн! руди/.

Для розробки методики б!оенергетично! ощнки технолог^ виробництва продукщ! рослинництва здхйснено узагальнення хтературних даних по вм!сту енерг11 в урожа! схльськогосподарських культур; роз-.рахунок енергетичних екв1валент!в сукупно! енерг!! на основы! I обороти! засоби виробництва, трудов! ресурси; розрахунок сукупно! енерг1?, витрачено! на виробництво продукцп рослинництва; енерг11, нагромаджено! в урожа!; визначення принцип!в б!оенергетично! оцгнки виробництва продукцг! рослинництва.

- На виробництво продукц!! рослинництва витрачаються матергальнг, енергетичн! 1 трудов! ресурси. Матер!альн! ресурси - сукупн!сть за-соб!в виробництва - машини ! обладнання, будгвл! I споруди, тран-спортн! засоби, добрива, пестициди, реманент, насгння х тн., неза-лежно в!д того поставляються ц! засоби проиисловхсти чи власного виробництва /нас!ння, гнхй ! тн./. Енергетичнх ресурси поеднують сукупн!сть р!зних вид!в ы!нерального палива /вугхля, сланщ,дрова, солома, нафтопродукти ! тн./ ! електричну енергш, трудов! -прян!1 ! непрям! витрати прац!.

2.4. В!дтворення продовольства вимагае значащих витрат сукуп-но! енерг!!, пор!вняно з И акуцуляц!еи у готовому продукт!, а,отже, оптим!зац!1 сп!вв!дношення м!ж внессншш ! виноеом !з грунту'енерг!!. При цьоыу, головною .умовов оптимальное*I, е перевшцення внееення над винесенням.

У КСГП 1м.К.Маркса 3!ньк!вського району Потавсько! облает! кожен га р!л! у середньоцу на р!к отрицуе 47-51 кг дхючо! речовини /д.р./ м!неральнкх добрив ! 4,5-5,1 т гнои. Загадьне внесения енер-г!1 становить 11624073 МДк, а винесення !! з б1олог!чним врожаем у 7 раз!в перевисев внесения. Залишки в грунт! частини .стебел рос-лин, стерн!, коренево! систем:;, скорочуе цо рхзницю з 7 до 3,5-4 раз!в.

-агромадження бхологгчного азоту з грунт! /лэцерна - 300 кт/гр, кормовх бобп - 100, соя - 80, топхн - 70 кг/ra/ зь:е!сг.'е р1знпцю .пж внесения:/! i винесенняы д.р. до 2-2,5 разхв. Ця р1зк;идя знзначае -геобххднх обсяги збалансування псживних речовин грунту.

Внесения 7 т/га гною -сигтцю або 10 т esixoro гнсю забезпечуе збереження родю'тост1 грунту. Тому кемиг/че зростае потреба в гнох, i, отже i в оптимгза'дгг погол1з."я т?арж: в рсзрахунку на 100 га лх кеобх1дно мати 73 умовн1. голова велико! рогато!" худоби.

Б1оенергетична ог;хнка технолог1чн:-гх процес!в дае змогу виязити гайенергоемкш! елементи, аизнач::ти конкуренткоспромоччпсть вироб-гицтва i напряыки niдвижения бхоенергетичпого ККД на перспективу. 5 30JiejsH0CTi В1Д сзоечас-iocTi зпкористання досягнеь HTTI, у кожен гевний nepiofl, конкретш мльськогосподаргьк1 пхдприемства викорс-'овують p3H технологп, що В1др1зняаться комплекта!,:и ыпетн i обладания, видели i сгэв1дноиенням добрз, песткц'дгв, гербхцидхв i

h. У зв"язку з цим, Ц1 технологи, потребують р1зних сукупних вит-)ат eHepri. flp.Lwi ром аезмхнна вгдвальна оранка грунту нё е необх1д-ою умовоь В1дтэирення родючост1 орного аару. Тому, зашсть оранки, кгеористозують передпос1Вну культивацш з одночасним внесениям гер->1ц:тд1в. EneproeMHicTb культкваци значно нюта нгж ора:.кл. Але 'ербхцидхв дос::т i чпсо 419,6 ЦДж/кг д.р., що суттево пхдвицуе укупнх вктрати er.=pri на мш1мальний обробхток грунту. Току,до-;1льн1сть зикористання певних агротехн1чних заходхв визначена на CHOB комплексно!' оцхнки !х-б1оенергетично! ефективностх по кри-

еохях: ,,

Ъ > " /9/

в ^ - вхдшошення екергп, одержано! в господарсько-цхннхй частим врожаю / Vf* /, до витрачено!" сукупноТ енергГ! / Q* / на виробництво -вида продукцГ! ;

- зхднопення енерг!!, отржано! в господарсько - _;хнн!й та . псб1чнхй частинх врожаю / V* /, до витрачено! су купно! енергх! / /.

Значения внзначено за формою:

Q - O* * + * Cas- +Qs /II/

Кртер!1

показувть у ск1лыш раз!в енергхя, що

статься в продукцН б лыка енергП, вкладено!" у вкрона-вання 1 збираиня вратаа. .

3 погляду енергетнки технолог1я буде афективною за умов I "^1,0, а також - ^ ^1,0, а ^-7-1,0.

Для виявгдая найенергозаощадливхтих технолог 1й обчислено 610-енергетичш показники /витрати сукупно! 1 накошчено'г в урожах' енер-

деылькох технолог:й /варгантна оцхнкаУ, що В1дрхзняються номенклатурою основних I оборотних засоб1в. У цьоцу раз: бхоенерге-тична оцшка хае змогуобгрунтовано рекомендувати виробництву найкрацу з енергетичного погдяду технолога. Але, й п!сля вибору найкращо'1 технологи доцхльно анал1зувати складов1 частини сукупно}' енергх'1, з истаю виявлення ще ефехстившашх прийомгв /табл.1/.

Таблиххя I.

Склад 1 структура сукупно! енерг!! при вирощуванн! озимо! пшениц!

Витрати сукупно1 енергх?

!Уиовнх позна-чення виграт

!Абсолютне значения, !ЫДж/га

'Структура витрат енер-

Сукупна енермя на машин 1 обпдвакня:

в т.ч.при оброб1тку грунту

п!дготовц1 та внесешхх добрив

збор! 1 транепортуванш зерна,солоыи 1 полови

на хшшх роботах

Оукупна енергхя схльськогос-падарсько! авхацН

Сукупна енергхя оборотная зааоб!в:

в т.ч. на добрива

фосфор^.

кахйнх

орган1чнх

Р1дке паливо

Електроеаергхю

Иас1ння

Сукупна енергхя на кхнно-ручний реыанент

Сужу тал енергхя трудових ресурсов

в т.ч.на ыеханхзоваких роботах Есього:

4024,08 440,04

7,72 0,84

1054,20 '2,02

2026,64 503,20

47049,90

4270,6 471,2 690,6 12600,0 19318,5 67,0 9632,0

9-43,29 :

52120,27

3,89 0,97

1,82 1,23 100

Пощук оптимального вар$анту технолоНчного пронесу необх1дно ючинаючи э анатзу витрат енерг11 на оборотш зассби I кгжи.При борг енергозбер1гавчих приГ;оы1в сл1д якомога б1льше використозупат-:осв1д ращонального використзння 1 заощадження енергоресурсхв.

2.5. В рослинництвх вех фактори штенсифхкащх повиннг спрхз.'ору-атися на максю.пзап1ю використання сонячнох енерг1'1 листям роекн. .айефективнхше зикор;:сторуе енергчю листя,що добре сформувалося ] тримуе прме сонячне внпромхнюЕаннл. В г.ару старшня його злати 1сг:-. икористовувати енергш поНрщуеться. На використавня рослинаь:;! п '11 Сонггя значно вшшвають температура,волог1сть,концентрац1Я е'лекеь-1В кореневого 1П морального зкивлёння ! концентрац1я вуглекислого гаоу поверх .Тому дуге валиво з початку вегетащ'1 рослин забезпечити хн -ЧОВИ -З'ДКОГО рОЗЕ'ТКу л15стовох поверх!!! ДО сптичальних рОЗМ1р1В погл!!нення 85-90% снерг11 фотосинтетично активнох рад1ацп'/,оптиш-увати спхвв1дноЕення елемент1в кореневого мшерального гивсння.вс-огостх грунту I повхтря.Стзорення цих уыов значнею м!рсэ залегить 1д вибору виду 1 сорту рослин у певних еколоичних уновах,вхд В1д-ов1дност1 IX ознак I вяьстмвостей характеру змхн еколог!чних фактора протягом вегетацпЧного перходу. В зв"язку з Ц51м несбххдне всебхч-е обгрунтування районувакня вид! в I с орт! а с!льськогосподарських ультур.

Для забезпечеккя рссяин пожквкши речовкнакн у псг,*&тков!Я фаз! х розвитку величезне значения мае хфипссхвкз ьнссоння добрив, особ-изо локальне./в рядки,гн!зда 1 т.1н./. Це сприяе л!сто:.?у розвктку оренево! системи, повитому х швидкецу надходконкп пояивних речовкн о рослин,зменцуе забруднення назкодишього середоЕЗ^а 1 -зао:цадцуе он5д 30$ енергП.

Кеобх1Дно поиирювати екокемхчн! й екологхчно безпечнх систадгк рошення-крапельне I м1кродсщувзлькс.Крапелы:е зропепкя дае визгу аоцаджувати 50-60^ поливно! води порхвняно з трздиц!йнкми способа!;л, мхкрозропення кр1м цього, дозволяе уешеш викорисговувати засоби втоматизацй' з комп"ютернси те:{Н1ков.

Енергоекшсть технолог^ складае?ься з енерговитрат не Биконанн). ехнологхчних пронесIв вирощування та збирання врожаа.

Найенергом!стк1Ш1 просапш культури! 'на виро:дування озИ!/оТ хшкгЧ иц1 витрачаеться 49-55 кг/га, кукурудзи- 92, а цукрових бурякхк -15 х картоши Ч 233 кг/га рхдкого палива.

Внесенияшнеральних добрив,при.неповноцу використаннх гное, 1,5-2 рази нгатае рекомендоваяого наукой. Тому фантична уро*айн1сть ижча потенц!йно межливот: зерна озимо! паекиц! в умсвах зртаення -,7 т/га проти 5,5 - 11,0 у/га; зерна кукурудгн - 3,9, проти 8,0-

12,0 _/;с: 5агатор1чн::х трав на с1но- 3,7 проти 7,9- 12,0 т/га. В у той т.е час, виробнкч! витрати а вирощування с1льськогоспсдарськи'1г ку.т-.тур пс осноз.'кх тс:гяског!чнкх компонентах, виклачаючи витрати на добрива, ь>Е1 нормативах. Це пог-"язано в багатьох випадках з вико-ристаня>.' нсоптимальмих технолог! г. виробництва I комплект!в машин,а також нерагйэнальчим, з орган1зац1йно-економ1чного погляду.викорис-таннм текшки. Витрати р!дкого пал'ива у розрахунку на I га на 1635% вщ; науково сбгрунтованих норн.В результат! питом! сукупш витрати енергп при вирощуваш:! р!зних культур зашпаиться досить високи-ми:21,9-оЬ,X ГДтУга /табл.2/.

Зяачш енергокитрати -при в!дносно низькхй уронайност! обумовяли внсоку сс5!варт!сть /40,8-476,0 тис.крб./ тонн кормових одиниць.

Досхдження резерьхв зменпення ресурсоемност! виробництва продукт! в рослинництва свхдчить, цо основнимин&прямкамп зниження питомих енергоБПтрат е: оптлзаихя структур:;, спзсоб1в використан-ня /локальнпй, стр1чковл? 1 тн./ I доз шнеральних добрив шляхом змеження х ьнесення до необх!дногр ртш при максимальному вигэ-риетанш гноя;

'м!н!м!зац!к питомих витрат рхдкого налива ! зречевлено!" енер-г!У машин,на основ! удссконагння агрегатування та оргашзацП вико-ристання техшки, шдвпщення якостх роб1т,освоения штенсшзних технологи"!, що дозволить скоротити окреш операцхх за рахунок оптшл-зацх! комплекс!в машин,. . маршрут!в та режим!в роботи. Якщэ зашсть важких дискових бор!н ВДТ-7 викор:птати дисков! лущильники, то,щоб досягти тако!" к якост! оброб!тку грунту, лущильниками потр!бно зро-бити 3^1проход.: г.о поли.Це пркзводить до значних перевитрат енергп; оптюзацхя технолог!й виробництва! доробки ньс!ннк; посилення секкц!Пно!' роботи -0""на3трямку одержання високовро-жайних культур з високнми споживчи^и властивостямн;

ыхн!м!зац!я за критер!ем виробничо"! та зоотехшчно'! до1Цльнос-т! питомо!' ваги у структур! пос!вних площ культур з неефективними бхоенергетичними показниками.

Перший крок у досягненш ц!ех мети - розробка ! повсю дне освоения, зам1сть традиц!йних, малоенергоеыних технолог!й вирощування схльськогосподарських культур.

Сл1д крагце вивчати кон"юнктуру ринку, ефек.ившсть тих чи хн-ших препарат!в.У. багатьох випадках мсяна захис/ити рослини з меши-ии витратамигвикористання на пос!вах-кукурудзи'харнесу дае змогу знл-

ill^ ыгао ais

: 3 a> o oз liDBE 6<S?

ООО ce-

X> о ф о о

Что л-а о сл

о а о >з о Я с

I л д.л о Д 0-Е* З'-ГЗ Й<>-1 о tH t 3 о к-мж

ал-; о a o : jr -J о si о : Да OhSI

"*" a T

s-* tr i a i о o-w Q -a.

о-Ч *o '3i>-o u к ni о X

о а w X 2 i о es о S o и з лs о

oxi>" sTS.

i ичз a ь

<D О О ! & CUE

- - - J 2X1-! а> fr. о Р.ГЧ >B EO-Ei

X I >* И etm oo>

3 О <3л----__ ,

(Я S Ь.-О П Eft*

о п о о

S3, Si?

СО <0 <Л

^ о" w ^ о о м ^ н

S Я й Я S 8 8 s Й 8

cocvjftjr-coracocoSco о о* о" о о о о о* о" о

c о с*- я со >

ХЧ* t-4 "Ю л ~ -О "

- - о - c\ г> о о а

ОО^инынню Ли

IO Ol H о

Хч. сп о со N m - . -- л - л -о. г> > о

OlHCJQOOClftlO Ч Хa* ti> b ? чэ со м т?

LOOJWW^nOWHCI

Lf3f>ajo>>-too й о> -ч1 я л! t я н н ci i? o" s а"

cu о ю из t^ ю сч ю

e\ со см чэ ло н о о л о> л о? ^ w со со о сГ ni

щити бур"яни 1 зберегти 8-20 ц/га зерна. За гектарну норцу цього препарату /3,5 кг/га/ треба заплатит 38,2 дол., а прхыекстрицу /4-6 кг/га/ - на 6,6 дол.менше.

. Оптирована технолог {я вирощування кукурудзи на зерно перед-бачае вшсористання на I га: для боротьби з шк!дниками 1 хворобами-300-400 кг ашачно? води, 64-58 - рогора, 21-41,5 - хлорофоса, 40 -базудину, I кг ыетафосу .загальною енергоеык!стю 8200 ВДс; для захисту посхвхв в!д бур"янгв - 17 кг гербхцидхв енергоемкгстаэ 4410 ЦЦж. Отхе боротьба з хворобами, шкхдникгши 1 бур"янами псгли-нае, у розрахунку на I га, 12610 № енергН /2573,8 ЫДк на I т . зерна/. У той же час наявнх бхологхчгй методи захисту пое1в!в,енер-гоемасть яких у 10-23 разхв мешва. Тоцу розробка !нтегрованих систем захисту пос!вхв в!д бур"ян1в, шадншив ! хвороб з метою знижен-кя енергоемностх заслуговуе пильноГ увагя науки х практики.

2.6. Основшш напрямкоы зионшення енергом!сткостхв виробннцтЕа продукт!в ТБаринщщтва е шшм1зац!я суку пн их витрат працх на основ! використання 1нтенсивних технолог!й. В рхзних виробничих ситуацхях використання систеыи резерв!в проявляется неоднозначно. Нами прий-нто для пор!вняхшя 6 вар! ант!в органхзац!! виробництва молока: I - традиц!йна для господарств ПотавськоУ облает: технолог!я; П -50$ с!наду в рацхон! год!вх защнено цуиурудзяним силосом; Ш - до П варианту додали обладаання для попереднього охолодаевдя молока I теплооиЯ насос, а сушений буряковий вм зам!нили пресовашм свЬшы, цо мхеткть 2С?5 сухоТ речовиш; 1У - у И вархант! зшнкди гранульо-энкй коуб!корм на. розсипний та додали 4 кг сухо! речовини кормових буряк!в; У .-буряковий жом I вар!акту зашшшх компонентами, п?э т-иагаать ыег-з;-!Х енергогтрат на Тх вхгробництво; У1 - у У вар!ант! замГсть комбхкорвд ввели в рацхоа гад!вл1 50% по поаивност! зерна гласного вкробннцгва /табл.3/.

Таблица 3

Залесть енерговнтрат на виробництво молока в!д використання енергозбэрхгаечих заход!в

Показники I Вар!анти

Г I Т ТП Г Ш! Г 1У ! У ! Л

Прям! витрати енергх?

дизвльне паливо, л 2760 2ВЮ 2810 2900 3600 3780

електроенерпя.кЗт-год. 16275 14735 6652 6352 6841 5830

Витрати енергх? на кг молоха, кДж

. прямо! 1,1 1,2 0,8 0,9 0,9 1,1

посередньо? 6,3 5,6 5,4 4,2 3,5 3,1

Всього: 7,4 6,8 6,2 5,1 4,4 4,2

Удосконалення урадицхйноУ те&^ог!? виробництва ыслока шляхом використання резерв! в екергозбереке;?";- дае змогу змензити П питоцу енергом!стк1сть на 37-55% 1 п!двищити б'оенергетичний коеф1цхент молоке'до II- 155? зашсть 7,6% /ИГ'819-255/ I 9,93 /ТП 819-244/.

У сукуший енергощсткостх вкробкицтва молока питома вага кор-М1В становить 60,4-61,4%, енерг1'1 пршищень, зассбхв механ!защ1, паливно-мастильних матер!ал!з 1 електроенерхч1 - 10,0-11,2$, тепло-во1 егарг1Г /нагрхвання прюгщень 1 води для доТльно-молочного блоку/ - 22,2 - 22,5^.

Основнх витрати енергГ1, поз''язаш з витратеки паливно-мзстиль-них матер1ал1п, припадвоть на роздачу кэрнхп /2,5-2,8 ГДд/гол.за р1к/. Викориетання для ц!е! мети ыобхльних корморо, давач!в з електро-приводом, зшстьдвигун!в внутр!пгнього згорання, погпясре енергоеа-шсть. процесу ыа!5же у 8 раз!в.

1з 905,4 енерговитрат для видалекпя игл-ва. зассби меха' -зацИ припадав 161,1, на евйтроеиерг! - .133,1, на палазкондаи.. Н1 матергага - 611,2 1|Дя.

Видапеет.ч гною дельта-скреперал /Н-Хб та Л5-10 Д

пэдити у пор!-- л! з шдгн лыпял гног.-яьйкгл! 13,8-15,3% тл-ь-ого.

Зажливкм х-зервом гюжчтя е::л Х.-о1сгкосг1 вкрсйгйцгьа лозкй при привпязному у?{5шащ корха е пэделйд на доТпгг в дэ?лькх салаг /акцгонернё п1дприемство "Обр!И" Еагацьхого району/;, витрати прац! на разове до?над кор2в на уста^Ркгх УДТ-8 змекоетьея у 2 рзн порхвняно з агрегатами ДАС-2В I АД.-8.

Ваядивим напрямком йдвищення оплати корт/ е збхлыгення у структур! годгвл! коргв високояысних с I налу, с!на,зеленых к пряв при вгд-позхдному зменшенн! питоуоУ ваги концентрат!в /при удоУ 5 т- .22%, 2,5-3,6т - Ю-15%/. Потреба кор1в у концентровзкзЕХ кормах на рхзнкх стад1ях лактацП не однакова, ;а тему й тактика 1х викориетання повинна враховувати ф!з!ог.чний стан орган!зму тваринл.

Зб!льшення в структур! корковоТ бази питомоУ ваг!! пасовицних коршв, як1 зараз становлять трохи б1льше 5% /в СУ. 1 ФИ- 50%/, мае величезне значения: на гектар культурних пасовщ витрачаеться у 4-12 раз!в менте енерг!!, нгж на зернов! та техтчш культури.

Шекгивним способом заоп;5 -ення ви~оат палива на су-Лиш трав е попередне ?х пров"ялекня в пол::: п!двищення вм1сту сухо! речовини з 18 до 30% зментуе виг-рати палива у високотетературпос агрегатах барабанного тепу на 41,0-57,5%, елек.роенергИ - на 67,0%..

Значне заощадження пали на забезоечуе яоеднанкя пров"вакня та використанкя в процес! еушння в!дпрацьованого тепла: теп-лово1 енерг11 викидаеться з теплонсхйеы.

Витратк сукупно: енерг!Г на 1000 т зерна при подр!бненн! на ДКУ-М з посл1дуючим змхшуванням на СЕК-0,5, у ,5-3,5 рези г^нш!, Н1* при швсщенн! його на ПЗ-З /табл.4/.

Таблиця 4.

Обсяг I структура сукупно! енергГх в технолог!ях приготуваиня ХООО т зерна

/у чисельнину - затрати сукупно? верШ, ГДк; у здалешшку-те к,%/

Технологи .'Битрати рукул^оТ днвРГН

!Всього I в тоиу числ!

1машини !електро- 1драця I , |внерг:я }

Виготовлення комбх корку у КОРК-15 5375,9 3533.2 1669.0 1Ш

100,0 65,54 31,04 3,42

Подрхбнення зерна на ДКУ-М I змхшування на СЕК-0,5 446,0 274.5

100,0 29,37 52,55 18,06

Плющения зерна 3860,5 . ША

100,0 г 43,65: 53,42 2,94

Одним з найефектшгшикх способ!в треНсформацИ б!омаси,

зокреыа енергИ гною,е анаеробна фермектащя* фи ко^-альноцу техно-лог!чному режиш б!огаз м!стить 75% метану I 25% гс-лекислого газу-К1льк!сть останнього моке досягати 40?.

Забезпечення Украгни продовольствен* визнача& ься не поцуком 1 використанням якогось одного важедя, а всебгчкл урвхуванням кок-плексу проблем I системным Тх вдр!иенням.

3. 0СН0ВН1 КтаОШИ ЛА ПР01ШЩ11 3.1. Зменшення штомих енерговитрет ус^еьськаод господарств1-комплексна проблема, щопов"язаиа з удосгсяшюнням орган! зацН ви-робництва, освоениям нйнов!тн!вюс енергозбер!гавчих технолог!й, техники ! засоб!в х!ы!зацй'.А ^е вимйгае пощуку новях мегод!в вна-л!эу, планування ! управления не льгаугадуз!, а й в ковноцу с!дь-ськогосподарськоцу п1дприемсгв!. Одюш. э таких мехрд! в есистемнкй б! оенергетицний анад!з.

3.2. Б1оенергс?:!спий системна анагл дае змсгу так органхэу-гати нпгху !нфор1шх;!а про р1зном?л-атн1 процеси виробництва 1 Логе оснозш ресурси, цоб забезпзчити наЧрац1ональн!ше й найповнше використання.

3.3. Конкурентноспроможшй розвиток аграрного вирсбництэа моя-ливкй лише за умови використання внсоковоожаШшх сортов I гибрид!э рослин, високопродуктшзних пор!д I г!брид!в тварин, замени ручнох гграц! механхзовансю, п1двиц9ння- ргвня мехашзацп, електрифхкацП та азтоматизац1 'I технолог1чних процесгв. Використання зисокопродук-тивних засоб!в виробництва вимагаа пол1пшення агротехшки 1 зоотех-н1чних заход!в, до зииагае значких вкладень додатковоГ енергн'.пхд-вищення врожайнсст! с!льськогосподарських культур на 1% вимагае збгльшення витрат сукупно! енерг1г/на 3-5%.

3.4. Б!оенергетична оц!нка технологий дозасляе вияеити най-енергоемн!ш1 !х елемэнти, кснкурентноспроможшсть пхдпрнемства 1 вкэначити напрямки пхдвищення б!оекергетичного коэф!ц!скга кор:-гсно! дх!. Сск1льк!1 зона з.!ддзеркалюе повну сутн!сть сыьськогосподарсьпого виробництва, и правомхрно використовувати як шструмент вняагння резерв!в зниження сукупно! енергоемностг рослиннкцтва ! тварикнцтза.

3.5. Оснознпмл напрямками зкигг.ення литом;хх витрат сукугио! онергП в рсслинництв! е:

розробка I освоения масенергоемних систем дэбрз з врахуеаинм необхгдност! максимального, але не менае 10 т/га, використання орга-нхчних добр.чв. Енергоемн!сть продукцГ! росджшпцтва зницуеться на 4-оуо;

освоения 1нтегрозйних методгз /агротехи!чнд, хшгшх та бхоло-г!та*/ захнсту посхвгз в!д цшдникхв, .хвороб, бур"янхв, ;до дасть з:/огу гконшти зктрати герб!цид!и, !исе!стиц:;д1з, песигцидхз, фунгх-ц*.!д!п, екоргс8ш1сть акх нй 2-3 порядки зкца, н!а б!опрепарах!з. Епергооагсть продукцГх роскжицтва понизиться на 3-5$;

розробка ! впроеадлання заход!в ззоцаддизого використання па-лига 1 екергН, зрг^екленоТ в техн!чних засобах при використакн! оп-.'пмальних гра^{к1в, марирут'в ! ретаыхй машиновикористаиня, сптималь-них комплектов машин, тахколог1й ! п!двкдекня якост! роб!т, зикла-45нпг. позторнкх опарацхй. Екергоемшсть к1нцезо! продукц:! зменпиться на 10-12%;

розробка I зпровадгення сучасних ыалоеиергоенних систем обро-бхтку грунту в науково обгрунтовоних с!возм!нах, оптимгзац1я ротащ! с!еозы!н з врахуванням оптим1зацП поперсдник1в с!льськогосподарських культур. Енергоемн!сть продукц!! рослинництва зменпиться на 7-8%.

3.6. 2аялив!шими нафямками заощаджения ексргг! в тзаркнницт-

сокращения теплохзоляц!? тваринницьких Сгудхвель I споруд,п1дяи-ценпя р*г.ня концентращ1 в них тварин у мехах сан!тарних норм I понил хекня температури пов1т?ря в примхщеннях для о крем их вид! а тварин;

використання телообм!нних пристроив для отрим&ння тепла !з по-в!тря, до зиэодиться 1 опткы!зац!я рзц!он!в год!ел! тварин,по м!н1-муцу згодоаування рослиюш, продукта, придатяих для бегпосарздкього споживання цшшсго, зскрема зерна;

використання бззв!дходних технологи шляхом пара робки гноо в кормов! та енергетичн! рвсурси, еисокояк!сн! орган!чн! добрива;

зниження енергоемност1 ! п!двицення енергов1ддач! продукц!'{ завдяки досягненнв високо! продуктивное?! тварин;

зменшення загально! шеи маоин 1 обладнаннл а одночасним извинениям ?х над!йност!;

розробка ун!версальнюс малин /а! зи!нними комплектами робоодх орган!в/, як1 п!сля незначноТ переналадки могли б викоцуаати 1нв! види роб!т на фермах;

п!двицення !нтенсианост! використання техн!ки; розширення зон використання еяектроенерг!? в тваринництв!,яке доц!льне не т!льки з погляду заощадження витрат матер!альних ресур-с!в на отримання прямо! енерг!?, а й а погляду скорочення витрат енергИ на потреби виробництва.

Енергоемйсть продукц! I твариняицтва зментигься на 37-55%.

3.7. Орган! зуючим 1 мобШзуочим чиннихом управл!ння енерго-збереженням е розробка за методикео автора коыаяексно-ц1льоакх програм "Ресурсозбереження в гадузях АПК" для рхвн!в п!ддриемства, аграрной сфери>адм!н!стративних район!в ! облает!.

3.8. Коиплексно-ц!льова програма "Ресурсозбереження" передбачае обов'язкове освоения досягнень науково-техн!чного прогресу агропро-мис ловим виробництвом.

Науково-техн!чний прогрес розгляцуто, як прогрес у природешчо-техн!чних науках, технолог!ях, матер!ально-енергетичних ресурсах, в орган!зац!1 виробництва, його структур! та махан!зм! господарювання. Вазовими напрямками науково-техн!чного прогресу прийнято: забезпечекня максимального заощадження нев!дтворювельних ресурса,перв над усе, енарг1 ? ! критичних видхв м!нерально'1 сиро вини, виявзння альтернативних дкерел енерг!I та сировинк;

п!дв:щзш1я ефокгианоот! 61окл1ые. ряого потопу!аду ка основ: л!пшсго використання в^творззальних р;-,\:т?с1в - сонячноК енергН та еноргЛ грунту, генетичного потвкц1а^' рослин, тварин 1 шкрсор-ган!зм!ь,*

змснзення негативного впкву аграрного виробдацтва на навколишне середовище 1 продовольство.

4. 0ЦН0Ш1 РОБОТИ, ЩО НАДРУКОВШ ЗА РВЗУЛЬТШДО

досвдшь

1. Рекомсндац!? по ресурсо- ! внерговбереяеют в АПК. -Яотава: ОДГЗ "Лотавський л1тератор". -1993.-42 с /у сп!вавторств!/.

2. остодичн! рокомечдацИ до розробки комшшксно~ц!яьово1 _про-грамл "Рссурсозбереження у га^узях АПК".-Лотава-1934.- 23 с.

/у спхвавторств!/.

3. Розвиток п!дриемкицтва як основний фактор поглиблення екснг-м1ч!их реформ в облает!// Уат. Обласно? нау^^о-йр.гютгеио! копфег^"-ц!У "Розенток п.'дприемництва, як основной фгмгге-р вогдаб.чення ы!чних реформ я сбласт!" -Потава- 17-5'Д с.2-9.

4. Цравоса п!дрисмництва // Ьт. Сйвасно! наукоко-пргх-тичноУ кс!фе{>ек,. "Розвиток п!дприе1ззш??а, як оскоский фактор поглиблення економ!чних реформ в обл&?г!*.- Потава.-1994, с.10-17.

5. Проблеми 1 резерви енергсэбазв-иеккя,их фактор стаб1л1зац!Т оконой1ки// Мат.обласноУ науково-ярактичноТ. конфзргш;!! "Прсбвми

1 резерви енергозбервжзшш, як фактор стаб!л!зац!1 еконоы!ки".-Потава. -1994, с.3-12.

6. Шляхи ексномхчнсго регуетвання енергозбереження в уповая ркнкових вхдносга // Матер!али обласноТ ноуково-практичко! кокферек-ц}у "Проблем:! ! резерва еиэргозбереження, як фактор стаб!л1зац1Т економш!".- Потава.-1994, с.23-35.

Похожие диссертации