Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Организация производства

Развитие арендных отношений в растениеводстве(на примере хозяйств Черкасской области) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Бутыло, Игорь Анатольевич
Место защиты Николаев
Год 1993
Шифр ВАК РФ 08.00.28

Автореферат диссертации по теме "Развитие арендных отношений в растениеводстве(на примере хозяйств Черкасской области)"

РГ6 од

Х микола

розвиток ОРЕНДНИХ вдносин в РОСЛИННИЦТВ

( на приклад господарств Черкасько

08.00.28 Ч Органзаця виробництва (сльське господарство)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацÿ на здобуття наукового ступеня кандидата економчних наук

На правах рукопнсу

БУТИЛО гор Анатолйович

УДК 631.158:633.1

Микола

Робота . виконана в Уманському сльськогосподарському нститут м. О. М. Горького.

Науков кервники:

доктор економчних наук, професор

кандидат економчних наук професор

ЗДОРОВЦОВ

Олександр ванович

БУРИК Анатолй Федорович

Офцйн опоненти:

доктор економчних наук, ОМЕЛЬЯНЕНКО

професор, академк УААН Андрй Оксентйович

доктор економчних наук, ЧЕРВЕН

доцент ван ванович

Провдна органзаця Ч Херсонський сльськогосподарський нститут.

Захист вдбудеться л /0 1993 р.

о 10 юдин ял засданн Спецазовано

З дисертацúю можна познайомитися в бблотец Микола

Автореферат розсланий л

Учений секретар л @4 ЗАХАРЧЕНКО

Спецазовано

Актуальнсть теми. Розбудова суверенно

Вдносини щодо використання земл реазуються в першу чергу в однй з фундаментальних галузей господарювання Ч росг линництв.

Питання розвитку орендних вдносин та

О. О. Погрбного, М. Г. Ратгауза, П. Т. Саблука, В. О. Тихонова, А. М. Югая, В. В. Юрчишина та нших вчених.

Проте, як свдчить практика, при переход до ринково

Мета завдання досджень. Метою наукових досджень  обгрунтування методичних практичних питань вдосконалення орендних вдносин у рослинництв в умовах переходу до ринку..

Вдповдно до мети визначено так основн завдання досджень:

Ч вивчити сучасний стан розвитку основн форми снування орендних вдносин у рослинництв;

Ч проаназувати основн фактори, як впливають на економчну ефективнсть дяльност орендних колективв;

Ч узагальнити практику функцонування орендних вдносин за рзно

Ч виявити загальн закономрност в розвитку орендних вдносин;

Ч проаназувати ставлення працвникв сльського господарства до рзних форм господарювання; -

Ч розробити модель економчного механзму господарювання пдпримства з врахуванням пайово

ОбТкти досджень. Вивчення питань розвитку орендних вд-носнснин у рослинництв проведено на матералах паспортизацÿ

75 орендних колективв Черкасько

Теоретичною методичною основою досджень- прац втчизняних закордонних екопомств-апрарникв з питань вдосконалення економчного механзму господарювання та розвитку орендних вдносин, найважливш ршення законодавчих виконавчих органв Укра

В процес досджень використовувалися так методи: монографчний, статистично-еканомчний, розрахуй ко в о-конструктив ний, варантний, графчний, кореляцйно-регресйний, абстрактно-логчний.

Наукова новизна досджень поляга в тому, що на основ снуючого рвня розвитку орендних вдносин виявлен основн фактори, як зумовлюють особливост функцонування високоефектив-, них орендних колективв у рослинництв При переход до ринку. Соцологчними досдженнями встановлено тенденцÿ можливого розвитку первинних колективв, визначено мотиви, що спонукають до ефективного господарювання та фактори, що протидють цьому.

Внесено- пропозицÿ для вдосконалення методики визначення трудового внеску працвникв, проведення паювання основних виробничих фондв земл. Х

Розроблено одну з моделей економчного механзму функцонування орендних вдносин псля реформування когоспу. ' Практичне значення роботи поляга в тому, що, розроблен в результат проведених досджень, пропозицÿ можуть бути використан пд час псля реформування снуючих господарств. Запропонований економчний механзм господарювання може бути модифкований з врахуванням мсцевих особливостей. Все це дозволить пдвищити мотивацю до прац безпосереднх виконавцв, а господарствам Ч ефективно працювати в умовах ринкових вдносин.

Апробаця результатв досджень. Основн результати викладен в опубкованих пТяти наукових роботах, загальним обсягом 0,7 друк, аркушв. Вони доповдались обговорювались на обласнй науковй конференцÿ молодих учених спецаств Досдження проблем природознавства, технки, сльського господарства (Умань, 1989); регональнй науково-практичнй конференцÿ Соцально-економчн ресурсн фактори розвитку Черкасько

лябинск, 1990); респубканськй науково-практичнй конференцÿ Сучасне село Укра

На' захист виносяться так основн положення:

Ч систематизаця основних факторв, як зумовлюють особли-

вост функцонування високоефективних орендних колективв у рослинництв; .

Ч уточнються методика визначення трудового внеску при паюванн неподльного фонду когоспу та земельних па

Ч пропозицÿ по розвитку товарно-грошових вдносин всеренн-н господарства;

Ч методика визначення орендно

Структура дисертацйно

Дисертацйна робота викладена па 227 сторнках машинописного тексту мстить 41 таблицю, 3 малюнки та 8 додаткв.

В першому роздл лсторичн, юридичн, органзацйн та економчн умови розвитку земельних вдносин розглянуто сторичн, юридичн, органзацйн та економчн аспекти розвитку орендних вдносин, закордонний досвд

В другому роздл Орендн вдносини в рослинництв Черкасько

В третьому роздл Розвиток орендних вдносин у рослинництв в умовах реформування вдносин власност в сльському господарствû обгрунтовуються доцльн форми господарювання в перод переходу до ринкових вдносин, аназуються методичн практичн питання проведення паювання основних виробничих фондв та земл, органзацйн та економчн аспекти вдносин у реформованому господарств, побудови економчного механзму господарювання з урахуванням па

вдповдно^ до умов господарства, змни законодавства, попиту та пропозицй, побажань працвникв та нших важливих ринкових факторв. '

ОСНОВНИЙ ЗМСТ РОБОТИ

Свтовий досвд розвитку економки переконливо довв-ефективнсть^ використання орендних вдносин для найбльш повно

Для сльського господарства особливо важливими  вдносини щодо земл. Землеволодння  малорухливим, а рзк змни в ньому вдбуваються лише при революцйних процесах реформах. Землекористування Ч навпаки Ч дуже мнливе, як у час, так в простор. Тому сну механзм перерозподлу землекористування через оренду земл, а землеволодння Ч через купвлю Ч продаж. Проте, заперечення цього до останнього часу було загальноприйнятим. Це стримувало прогрес у сльському господарств стало вагомою причиною деформацÿ свтогляду безпосереднх виконавцв. Вони виявилися не пдготовленими до розвитку товарно-грошових вдносин та реформування вдносин власност в АПК. Але поступовий хд таких процесв змнив

Розвиток орендних вдносин в сльському господарств Укра

Ми вивчали рзн за виробничими програмами орендн колективи: тракторно-рльнич, садо-овочев та спецазован на вирощуванн цукрових бурякв. Тракторно-рльнич колективи здебльшого велик за розмром (1988-1990 рр.): середня орендована площа

сльськогосподарських угдь дорвню 1466Ч2006 га,. вартсть основних'фондв 335Ч408 тис. крб., чисельнсть працвникв Ч 39-' 58 чол. (а середньорчних працвникв сльського господарства Ч 39Ч63 чол.): садо-овочев менш Ч вдповдно 34Ч38 га, 11Ч45 тис. крб., 13Ч15 чол. (12Ч15 чол.); а спецазован займають промжне мсце Ч вдповдно Ч 117Ч270 га, 0Ч35 тис. крб., 5Ч 16 чол. (ЗЧ16 чол.).

Найвищий рвень продуктивност прац спостергаться в спецазованих колективах (23,27Ч36,32 крб. валово

Розглядаючи такий. показник, як площа орендованих сльськогосподарських угдь, сд зазначити, що найчастше (близько 40% випадкв) тракторно-рльнич колективи використовували площу 1001 Ч1500 га, дуже рдко (4Ч8%) до 500 га понад 2500 га. з збльшенням площ погршуються показники продуктивност прац, виробництва валово

Вдбуваться процес переростання орендних колективв, що вирощували лише цукров буряки у так, що обслуговують всю свозмну. Це можна розглядати як закономрнсть в розвитку орендних вдиосин, вд охоплення ними вирощування окремих Хкультур до вс㺿 свозмни, всього господарства, проведення персонфкацÿ власност побудови нового економчного механзму господарювання.

Щодо якост орендованих земель, то при середньому бал оцнки сльськогосподарських угдь по Черкаськй област 78, серед досджуваних колективв 45% мають земл з оцнкою вище середньо

Групування тракторно-рльничих орендних колективв за. питомою вагою зернових та технчних культур показало, що при

зростанн частки останнх- пдвищуться потреба в робочй сил, збльшуться виробництво валово

Для садо-овочевих орендних колективв характерна висока питома вага в посвнй площ помдор (середня 21Ч25%), а огркв та капусти Ч вдво менша.

Вартсть орендованих основних фондв найчастше (41Ч49%) становила 250,1Ч500 тис. крб. на 1 тракторно-рльничий колектив, а понад 1 мн. крб. Ч дуже мало (3%). При такй великй вартост основних фондв вс економчн показники дяльност суттво грш, нж за меншо

' Вд 11 до 22 тракторв мали 53% тракторно-рльничих орендних колективв. При чисельност тракторв 11Ч35 навантаження на один майже однакове Ч 83Ч84 га, якщо

Багато (40%) садо-овочевих орендних колективв взагал не мали тракторв, а значна частина

В договорах спостергаються недоки у вдображенн орендованих фондв: не завжди зазначалися цни, неповнстю охоплен обТкти оренди та нше. Все це стриму процес розвитку-орендних вдносин в сльському господарств.

- Чисельнсть працюючих колективу мала значн коливання: для тракторно-рльничих колективв вона становила вд 6 до 130 чол., садово-овочевих Ч вд 2 до 20, спецазованих Ч вд 2 до 16. Переважна бльшсть тракторно-рльничих колективв мала значну чисельнсть працвникв: 31Ч50 чол.Ч37%, понад 50Ч20%, а до 10Чтльки 9%. В малих колективах суттво вища продуктивнсть оплата прац, вихд валово

залучати додаткову робочу силу. ;У бльших колективах спостергалась- протилежна картина: В садо-ойочевих колективах- ц' два показники мало рзняться, а у спецазованих чисельнсть за списком завжди бльша, нж середньорчних працвникв сльського господарства.

Особлива роль по органзацÿ забезпеченню процесу виробництва в орендних колективах належить

Найбльш характерним розмром показника ефективност використання орендовано

Чтко простежуться тенденця до зростання витрат на виробництво в розрахунку на 1 га сльськогосподарських угдь: в 1989 р. 17,1% тракторно-рльничих колективв мали витрати 441 Ч515 крб., а в 1990 р. Ч 25,0%, витрати понад 515 крб.Чвдпо-Х вдно 11,4 18,8%. В тракторно-рльничихТ колективах найчастше (в 36% випадкв) зустрчався рвень продуктивност прац в межах 12,01 Ч16,00 крб./люд.-год. Проведен досдження виявили, що з зростанням продуктивност прац збльшуться ? оплата, проте значно нижчими темпами (приблизно в 1,3 рази). стотно зменшуються витрати на виробництво 100 крб. валово

Рвень оплати прац, характерний для 43% тракторно-рльничих орендних колективв, знаходився в межах 1,00Ч1,65 крб./люд.-год. Кореляцйно-регресйний аназ виявив тсну середню ступнь залежност вд рвня оплати 1 люд.-год.: а) виробництва валово

1989 -р. та Ч 0,631 в 1990 р.); б) виробництва валово

(Ч0,624 Ч0,538); г) клькост тракторв на 1 колектив (Ч0,967 Ч0,715). Бля валових показникв коефцúнти кореляцÿ мають вдТмний знак, що говорить про обернену залежнсть мж ними оплатою прац/ Тому, щоб мати високий рвень оплати прац,

орендар не повинн створювати велик колективи.

Впровадження, орендних вдносна суттво .покращу економчне становище господарств. В когосп м. Б. Хмельницького Таль-внського району з 1989 р. вс пдроздли працюють на орендному пдряд. Рвень рентабельност виробництва в господарств в

1990 р. в порвнянн з 1986 р .зрс на 35,4 пункти, в т. ч. рослинництва Ч на 43,0,Тваринництва Ч на 32,0 пункти, фондовддача

Ч на 28,3%. При цьому продуктивнсть прац пдвищилась на

73,1%, а оплата Ч на 47,0%. Чистого прибутку одержано в 3,3 рази бльше (валового доходу Ч в 2,2 рази). Врожайнсть зернових культур зросла на 45,8%, овочевих Ч на 57,6%, надй на 1 корову Ч на 23,4%. Все це пдтверджу високу ефективнсть орендних вдносин у використанн земл, основних фондв трудових ресурсв. ^

Переважна бльшсть тракторно-рльничих спецазованих орендних колективв в рослинництв Черкасько

В бльшост тракторно-рльничих (понад 57%) та у всх спецазованих колективах цÿни на зверхдоговрну продукцю так ж, як на договрну. Лише 17% тракторно-рльничих колективв мали право на розпорядження 20Ч25% зверхдоговрно

У всх спецазованих колективах та бльш, нж, у 80% нших-застосовувалося вдрядне авансування. Основна причина цього

Ч великий розмр орендних колективв, що не сприя впровадженню погодинного авансування, яке бльше вдповда робот на кнцевий, результат.

На розмр госпрозрахункового доходу орендного колективу суттво повнш впливати штрафи перевитрати коштв. Досдженнями встановлено, що штрафн санкцÿ майже не застосовуються, а перевитрати списуються за рахунок орендодавця (когоспу, радгоспу). Спостергаться недостатнй рвень розвитку госпрозрахункових вдносин мж орендними колективами. Менше 1/3 тракторно-рльничих колективв вели обк послуг, наданих стороннм колективам. Це спотворю результати аназу, пдведення- -.пдсумкв, наступного паювання. .

Дезнтеграцйн процеси в економц, порушення господарських звТязкв, нфляця, правовий нгзм не обйшли стороною розвиток орендних вдносин. Деяк орендн колективи розпадися, працвники

Для визначення думки працвникв середньо

В окремих господарствах Черкасько

При проведенн паювання важливими  методичн пдходи до визначення трудового внеску кожного пайовика. Значного поширення набуло обрахування його за сумою оплати прац за обраний перод. Однак, перодичний перегляд тарифних ставок, нфляцйн процеси в економц спричинили спотворену картину у витратах на оплату прац. Тому суми оплати прац необхдно коригувати, забезпечуючи порвняннсть даних. Нами пропонуться взяти для цього коефцúнти, аналогчн викладеним у постанов Кабнету мнстрв Укра

ють архвн дан з пслявонних рокв (з 1944 р.). -

Дуже важливо[ Правильно визначити грошову оцнку трудоднв для забезпечення порвнянност даних у розрахунках. Ми пропонумо виршити дане питання так: 1) визначити середню оплату 1 люд.-дня за останн 3Ч5 рокв, скориговану на вдповдн коефцúнти; 2) на основ архвних даних за останн 3Ч5 рокв пероду перед переходом на грошову оплату прац вирахувати скльки за 1 люд.-день вироблено трудоднв; 3) на основ виконаних розрахункв визначити грошову оцнку 1 трудодня.

Виконан автором так розрахунки за даними когоспу м. Шевченка Уманського району наведен в таблицях 1, -2. Вони свдчать, ' що за 1 люд.-день в 1959Ч1962 рр. вироблялося 1,61 трудодня, а грошова ного оцнка становила 24,69 крб.

Серед всх пайовикв доцльно видлити три так групи: 1) працююч; 2) непрацююч (пенсонери); 3) покйн. В досджуваному господарств спостергаються рзнонаправлен тенденцÿ в розподл складових частин трудового-внеоку. В трудоднях частка покйних склада 43,6%, непрацюючих Ч 41 ;8, а працюючих Ч лише 14,6%. В той же час частка працюючих в загальнй сум.оплати прац (без перерахунку) склада'63,8%, непрацюючих Ч 26,1, а покйних Ч 10,1%. Тому проведення'коригування за запропонованою методикою  цком обгрунтованим.

. Таблиця 1

РОЗРАХУНОК СКОРИГОВАНОп СЕРЕДНЬОп ОПЛАТИ 1 ЛЮД.-ДНЯ В КОГОСП

. 1991 р.

Показники а -Т С. ; в т ч. о Г. оо О. Тте' С ВД О Г-.

оо о -О О всьо- го  пврччя : II пврччя & и ео

Фонд оплати прац, тис. крб. 1314 1446 ' 2144 456 1688 4904 1635

Коефцúнт перерахунку 4,62 4,05 X 3,29 2,5 X 3,60

Скоригований фонд оплати прац, тис. крб. Х6071 5856 5720 1500 4220 17647 5882

Всього вдпрацьовано, тис. Юд.-днв 152 149 143 X X 444 148

С коригована середня оплата 1 люд:-.дня крб. Х 39,94 39;30 40,00 X X X 39,75

12

... _ : . , - Х , Таблиця 2 Х:

РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОп ОЦНКИ  ТРУДОДНЯ В КОГОСП М. ШЕВЧЕНКА УМАНСЬКОГО РАЙОНУ

Показники

1959 р. 1960 р. 1961 р. 1902 р. . Всього за 19591962 рр. В середньому за, 1959ЛУ62 рр.

306371 300749 339242 345743 1292105 323026

203023 193127 198744 207046 801940 200485

1,51 . 1,56 1,71 1,67 Ч 1,61

X X X х 24,69

Вироблено трудоднв Вдпрацьовано люд.-днв Припада, трудоднв на 1 . люд.-день Оцнка 1 трудодня, крб.

(при оплат 1 ЛЮД.-дня

39,75 крб.)

Вартсть основних виробничих фондв необхдно брати з врахуванням результатв переоцнки. З ц㺿 суми виключають вартсть фондв створених за рахунок: а) бюджету; б) непогашених довгострокових кредитв; в) безоплатно переданих ншими пдпримствами органзацями. Отриманий результат длять на загальний розмр трудового внеску визначають пайову ставку, за якою нараховуються майнов па

Визначення земельних па

Наступним, цком логчним, кроком  розвиток товарно-грошо-впх вдносин всередин господарства функцонування окремих його частин на принципах самоокупност одержання прибутку. Останнй повинен перерозподлятися мж складовими частинами пдпримства пропорцйно до участ в його створенн трьох складових: 1) живо

вами вимага надання

Загальногосподарське управння доцльно видлити в окремий кооператив. На його утримання вс нш кооперативи вдраховують певний процент, який визначаться шляхом подлу всх витрат на утримання даного кооперативу на загальний фонд оплати прац по пдпримству (без даного кооперативу). Такий норматив затверджуться загальними зборами пайовикв.

Врахування участ в створенн прибутку кооперативу трьох найважливших складових вдбуваться так. З виручки вд реазацÿ продукцÿ та послуг (ВП) виключаються вс понесен кооперативом витрати (В) та формуться прибуток кооперативу (П):

П = ВП Ч В (1) '

З нього виплачуються вс необхдн податки в бюджет (Пб), за

Пд = П, Ч Пб (2)

Для подальших розрахункв потрбно визначити суму вартост основних виробничих фондв (Вф) та сльськогосподарських угдь (Ву). Тод разом вартсть основних виробничих фондв та сльськогосподарських угдь (Вфу) склада:

Вфу = Вф + Ву (3)

Для обчислення сумарного паю працвникв кооперативу сд до вартст майнового паю працюючих (Ппм) додати вартсть земельного паю (Ппз) одержують загальний пай працюючих кооперативу (Ппмз):

Ппмз = Ппм + Ппз (4) .

Виходячи з положення, що прибуток створються за рахунок дÿ трьох факторв необхдно обрахувати внесок кожного з них.

Для обчислення внеску живо

Поп = (Bon : В) х 100% (5)

Визначена питома вага оплати прац дозволя розрахувати, яка частина прибутку кооперативу розподляться на внесок живо

Пз = (П^х Поп) : 100 (6)

Решта прибутку (Рп) встановляться так:

Рп h ПЧ Пз (7)

Ця сума розподляться пропорцйно внеску основних виробни-

чих фондв сльськогосподарських угдь. Для цього визначаться ставка решти-прибутку (Сри) на

Срп = Рп : Вфу (8)

За такою ставкою встановлюють конкретн суми решти прибутку, що припадають на внесок основних виробничих фондв (Рпф) та сльськогосподарських угдь (Рпу):

Рпф = Вф х Срп (9)

Рпу = Ву х Срп (10) - . . '

За аналогчною ставкою (Срп) обраховують прибуток, Що припада на майновий пай працвникв колективу (Пмп) та на

Пмп = Ппм х Срп (11)

Пзп = Ппз х Срп (12)

В сум Пмп Пзп складають Пмзп Ч прибуток на внесок майнового земельного паю працюючих, який залишаться в кооператив:

Пмзп = Пмп + Пзп (13) -

нша частина решти прибутку вдраховуться, у вигляд орендно

а) за використання майнового паю (Пвмп):

Пвмп = Рпф Ч Пмп (14)

б) за використання земельного паю (Пвзп):

Пвзп = РпуЧ Пзп (15)

Загальна сума орендно

Пвмзп = Пвмп + Пвзп (16)

Ця сума (Пвмзп) направляться в фонд перерозподлу.

Залишок прибутку в кооператив (П^) формуться "як сума двох складових: прибутку на частку оплати прац працвникв кооперативу (Пз) прибутку на майновий земельний пай працюючих в кооператив (Пмзп):

П^У Пз + Пмзп (17)

Аналогчн розрахунки проводяться по всх кооперативах пдпримства.

Для розподлу орендно

б) покйних .пайовикв Ч майновий пай (Пм); в) працюючих Ч суму перевищення окремих форм паю працвникв кооперативу над вартстю використовуваних основних виробничих фондв та сльськогосподарських угдь, а також суму паю (земельного майнового окремо) працвникв нормативно-збиткових кооперативв Ч це

склада суму майнового (Ппнм) земельного (Ппз) па

СПм = Ппнм.+ Пмн + Пм (18)

СПз = Ппнз 1+ Пзн . (19)

Необхдно розрахувати загальну суму .орендно

СПвмп = -. * Пвмп- (20)

. . СПвзп = ЕГ Пвзп (21)

Тепер  вс необхдн дан дТй визначення ставок нарахування орендно

б) за використання земельного паю (Чвзп):

. Чвзп = СПвзп : СПз (23)

Маючи ставки нарахувань орендно

СОП = ПхЧ (24)

Одержана таким чином сума орендно

!!$= Пу + СОПз + СОПм (25):

З цього прибутку кожний кооператив повинен заплатити податок для компенсацÿ витрат у нормативно-збиткових кооперативах та нших витрат на утримання, обТктв соцально-побутового призначення.

Х Необхдна сума може бути визначена на початку року шляхом прогнозних розрахункв, виходячи з обсягу витрат таких кооперативв, фонду оплати прац в них, прибутку на внесок 1 крб.

оплати прац . в нших кооперативах, аналогчного

розрахунку для цих, а також суми- витрат на утримання нших обТктв соцально-побутового призначення. Одержана сума длиться на очкуваний фонд оплати прац по пдпримству визначаться ставка сплати податку. ^

Псля сплати з розрахункового прибутку (П^ даного виду податку (Пкс), а для нормативно-збиткових кооиератдвр ще, крм того, додавши суму компенсацÿ (К), одержують кнцевий, прибуток кооперативу (Кп): . .... .

Кп = TlfЧ Пкс + К (26)

Данни прибуток вже використовуться кожним . .кооперативом на свй розсуд. Найбльш реальним  формування за його рахунок: , .

а) фонду розвитку-виробництва (в розмр,потреби) ; ' . ,

б) резервного фонду (до 10% вд кнцевого прибутку Ч при.необхдност) ;

в) фонду на виплату дивдендв працвникам кооперативу .(як рзниця мж загальною сумою кнцевого прибутку та сумами, направленими у вищезгадан фонди).

За власною нцативою членв кооперативу можуть створюватися нш фонди.

Всм працюючим членам кооперативу нараховуться прирст паю за рк. Для цього обчислюють суму приросту вартост основних виробничих фондв (Повф), загальну'суму майнового земельного па

Сп = Повф : Ппмз (27)

Дивденди на оплату.прац та пай (з приростом) , працвникв кооперативу розраховуються так:.а) за питомою вагою витрат. (Поп) на оплату прац (Bon) в загальних витратах-кооперативу. (аналогчно попереднм розрахункам при розподл прибутку) встановлються сума дивдендв на фонд оплати прац (СДо) в склад загально

СДо = (СД х Поп) : 100% (28) .

б) обраховуться ставка дивдендв на оплату прац (Чдо) шляхом длення суми дивдендв на фонд оплати прац (СДо)'на загальний фонд оплати прац кооперативу (Bon):

Чдо = (СДо : Bon) х 100 (29) .

в) залишок суми дивдентв

ЗСД = СД - СДо (ЗО)

д) ставка нарахування дивдентв на пай з приростом (ЧДпмз) встановлються шляхом длення залишку суми дивдентв (ЗСД) на загальну суму земельного майнового па

ЧДпмз = (ЗСД : Ппмз) х 100 (31) _

Визначивши ставки нарахування приросту паю та дивдендв, проводять розрахунки по всх працюючих кооперативу. ; Одержаний результат найбльш точно вдобража внесок кожного праг

пвника кооперативу в загальн пдсумки його дяльност, дозво лй значно покращити мотивацю до прац та рацонального використання коштв. ,. .

Застосування такого механзму внутршньогосподарських еко номчних взамозвТязкв забезпечу найбльш повну реазацю, товарно-грошових вдносин на рвн первинного товаровиробника та нада сприятлив можливост для повного розкриття вдносин власност. Мотиваця до прац посилються через розумння кожним працвником того, що його ниншня праця буде приноси ти йому прибуток в майбутньому, коли вн вийде на пенсю. Тод вн буде одержувати частку прибутку пдпримства на його майновий земельний па

Таблиця 3.

Нарахування виплати орендно

Показники

Порядок розрахунку

Сума, крб.

1. Майновий пай за даними обку

2. Ставка орендно

за використання май розрахунками нового паю

3. Сума орендно

за використання . майнового паю

4. Земельний пай

п х п2 за даними обку

5. Ставка орендно

ти за використання земельного паю

6. Сума орендно

за використання земельного паю

7. Загальна сума оренд-

но

за попереднми 'розрахунками

п4 х п5

0,05258

0,11933

пЗ + пб

Запропонован㿻 економчний, механзм визначення, .: спла-тг одержання орендно

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦп

Досдження свдчать: .

1. Орендн вдносини в рослинництв Черкасько

В переважнй бльшост орендарями були тракторно-рльнич колективи, як вирощували вс культури польово

2. Тракторно-рльнич колективи в бльшост велик за розмрами (площею орендованих земель, вартстю основних фондв, чисельнстю працюючих), садо-овочев Ч стотно менш, а спецазован Ч посдали промжне мсце.

3. Найвищ показники продуктивност та оплати прац мали спецазован орендн колективи, а найнижч Ч садо-овочев. Останн одержують валово

4. Спостергаться тенденця до зменшення чисельност спеца-

зованих орендних колективв за рахунок збльшення

5. Зростання питомо

витрат живо

33 люд.-год. Так спввдношення можуть бути рекомендован для тракторно-рльничих орендних колективв в трудонедостатнх регонах. Ф

6. Бльшсть (48,7% в 1989 р. 40,6% в 1990 р.) тракторно-рльничих колективв орендували основн фонди вартстю 250,1 Ч 500,0 тис. крб. дуже мало (вдповдно Ч 2,9 3,1%) Ч вартстю понад 1 'мн. крб. В останнх суттво (в 2,3 рази бльше) нижча фондовддача, грш показники продуктивност прац та сльськогосподарських угдь, а також вищ витрати прац на 1 га.

7. Найвищий рвень продуктивност (16,66 крб./люд.-год) та оплати прац (2,15 крб.люд.-год) досягаться, якщо чисельнсть працюючих (за списком) в тракторно-рльничому орендному колектив не перевищу 10 чол. При збльшенн чисельност простежуться тенденця погршення цих показникв.

8. Кервники тракторно-рльничих орендних колективв здебльшого за спецальнстю агрономи Ч бля 48%. Середнй вк кервника Ч понад 42 роки. Значна частина

9. За витратами на 1 га орендованих сльськогосподарських угдь серед тракторно-рльничих колективв переважають групи 261Ч350 крб. (1989 р.) та 351Ч440 крб. (1990 р.). Спостергаться тенденця зростання питомо

10. Для тракторно-рльничих орендних колективв найбльш ха-

рактерною  продуктивнсть прац 12,01Ч16,00 крб./люд.-год., з середньою оплатою прац 1,73Ч1,96 крб./люд.-год. Тсний середнй ступнь залежност вд продуктивност прац мають: площа

сльськогосподарських угдь (коефцúнти С кореляцÿ Ч 0,844 _ в 1989 р. та Ч0,429 в 1990 р.), площа рл (Ч0,901 Ч0,432), кльксть тракторв (Ч0,805 Ч0,327), витрати на оплату прац в розрахунку на 1 люд.-год. (0,512 0,298), прям витрати прац (Ч0,862 Ч0,639). - -

,11. Визначення, розрахункових цн-для тракторно-рльничих-. ' садо-овочевих орендних, колективв иаГристше. проводилося - використовуючи фактичн (за 3Ч5 рокв) нормативн показники, а для спецазованих Ч лише за нормативними. Бльшсть колективв працювали за розрахунковими цнами на рвн собвартост лише окрем Ч за фактичними або розрахунковими з коефцúнтом прибутковост. Серед садо-овочевих орендних колективв -частина працювала за фактичними цнами виплачували орендну плату в процентах вд виручки, чистого прибутку або в фксованому розмр з 1 га.

12. Переважна бльшсть (понад 80%) орендних колективв застосували вдрядну форму авансування. Погодинна форма авансування, яка краще вдповда принципам роботи на кнцевий результат, застосовувалася мало. Одна з причин Ч велик розмри колективв. Нердко в одному господарств працювали колективи, як застосовували рзн форми авансування.

13. З госпрозрахункового доходу вс орендн колективи форму-

вали лише фонд оплати прац, а фонд розвитку виробництва- та резервний фонд створювали тльки окрем колективи (вони працювали за цнами що включають прибуток). Майже вс перевитрати списан за рахунок орендодавця. Це свдчить про порушення принципв орендного пдряду та самоокупност. Н один з орендних колективв не накладав штрафв на орендодавця. Стан розвитку госпрозрахункових вдносин мж окремими орендними колективами знаходився на низькому рвн. Менше третини орендних колективв вели обк наданих послуг. : .

14. Результати соцологчного досдження Скервникв первинних пдроздв у рослинництв Черкасько

15. Розвиток процесу персонфкацÿ власност шляхом паюван-

ня вдбуваться в багатьох господарствах област по-рзному. В частин з них проведено подл на па

16. Ми пропонумо за перод паювання взяти максимально можливий (забезпечений документами) термн. Оцнку Х трудового внеску працвникв необхдно здйснювати за сумою- оплати прац, скорнгованою на вдповдн коефцúнти, аналогчн викладеним у постанов Кабнету мнстрв Укра

додня пропонуться виконати за такою методикою: а) визначити тередгцо ' кльксть- й-роблених трудоднв на 1 -;люд:.-депь:,-використавши'матерали рчних звтв господарства за 3Ч5 рокв перед введенням грошово

У' загальному1 пайовому фонд бажано видлити три велик групи:-!) пай працюючих, 2) пай непрацюючих (пенсонерв), 3) пай1' покйних пайовикв. '

Для забезпечення системного пдходу в реазацÿ права власност доцльно провести визначення земельних па

17. Перебудову економчного механзму в господарств пропону-нуться вести з врахуванням майнового земельного па

Кожний кооператив псля сплати всх необхдних вдрахувань повинен мати право розпоряджатися кнцевим прибутком на свй розсуд. З нього доцльно формувати фонд розвитку виробництва, резервний фонд та фонд виплати дивдендв працюючим членам кооперативу. Можливе формування й нших фондв.

Нарахування приросту паю в кооператив пропонуться проводити з врахуванням вартост майнового земельного па

Дивденди мають бути нарахован на фонд оплати прац та на (методика розрахункв викладена в дисертацÿ).

18. Запропований економчний механзм не виключа можливих змн . доповнень, що можуть виникнути в процес господарсько

Врахування результатв проведених досджень та запропонованого механзму побудовп взамовдносин всередин колективного сльськогосподарського пдпримства на основ реазацÿ функцй власност буде сприяти забезпеченню стйкого економчного росту, зростанню добробуту його членв. Такий пдхд дозволя, не руйнуючи колективн форми органзацÿ прац, виробничу базу та соцальну нфраструктуру в селах, зберегти все те цнне, що було в когосп, але за допомогою нового господарського механзму вдновити саму суть колективного господарювання. Це не заперечу рвноправност снування нших форм.

СПИСОК РОБТ, НАДРУКОВАНИХ ПО ТЕМ ДИСЕРТАЦп

1. Бутыло И. А. Внедрение арендных отношений Ч ключ к повышению производительности труда и эффективности растениеводства в Лесостепной зоне Украины // Научно-практическая конференция Социально-экономические проблемы формирования н использования трудовых ресурсов в АПК: Тезисы докладов. Ч Челябинск, 1990. Ч с. 42Ч44.

2. Бутило . А. До питання про вдосконалення економчних взамовдносин в агропромисловому комплекс // Обласна наукова конференця молодих вчених спецаств Досдження проблем природознавства, технки, сльського господарства: Тези доповдей. .Ч Умань, 1989. Ч с. 42Ч43.

3. Бутыло И. А. Совершенствование социально-экономических взаимосвязей Ц Сахарная свекла. Ч 1992. Ч № 5. Ч с. 6Ч10.

4. Бутило . А. Становлення самостйних товаровиробникв на основ реазацÿ орендних вдносин при реформуванн когоспв // Респубканська науково-практична конференця Сучасне село Укра

5. Здоровцов О. ., Бурик А. Ф., Бутило .-А. Впровадження

орендних вдносин в рослинництв на приклад господарств Черкасько

с. 86Ч87. .

Пдписано до друку 6.05.93 р. Формат паперу 1/16 ОбТм 1,3 умови друк. арк. ' Тираж 100. Зам. 1173. '

Жашкв, друкарня. Ш&З.

Похожие диссертации