Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Повышение эффективности внешнеэкономической деятельности в регионе (на примере предприятий и организаций Донбасса) тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Васина, Ирина Петровна
Место защиты Донецк
Год 1996
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Повышение эффективности внешнеэкономической деятельности в регионе (на примере предприятий и организаций Донбасса)"

..г, о А

А т иН/ШЮНАЛЪНА АКАДЕМШ НАУК У КРАЙНИ - О I) IV шШгГУТ ЕКОНОМИСО-ПРАВОВИХ ДОСЩЖЕНЬ

На правах рукопису

ВАСША 1рина Петр1пна

ШДВИЩЕННЯ ЕФЁКТИВНО'СП ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ]ЧН(Я ДШЛЬНОСП У РЕПОН1 (на приклад! п1дприсмств та органЬацШ Допбасу)

. ру С'{\ 04

Спещальтсть 08.10.03 - Мшьката региональна економ1ка

АВТОРЕФЕРАТ дисергаци а здобуття вчсного ступени кандидата економГчних наук

Донсиьк 1996

Диеерташи с рукописом.

iY>6oiy иикоишш в Донснькш державши акалем)! управлипш.

На)копий кер'шник - доктор економпших наук, професор Макогон lOpiii Володимпрович

Офщш/й оттешни - доктор екононичних наук, професор Брнтченко ГедД1й ванович - кандидат економшпих наук, старший пауков пп сшвробтгник ШП HAH Укра'шн Ляшгнко Вячеслав 1ванорнч

ПровШш оргапшцш - Донецькпи комерци"ший iucivi iy i

Захист днсертацй в(дбудеться "_"_ 1996 року о_го-

ди1п на засшан1 спещахзовано! пченоУ ради Д 06.09.Oi в bicTUTyri еко-ноинко-правових досщжень HAH- Украшн за адресою: 340048, м.Донецьк, вул.Ушверсмтетська,77

' 3 дисертащею можна ознайомнтися у бюлютеш {нстнтуту еконо-м1ко-праповнх досл1дж'ень HAH Украшн.

Автореферат розклано: "_" 1996 р.

Вченип секр тар

снеиш liionuito'i нчеип? ради

1. ЗГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Р.ОБОТИ

Актуалыисть доЫджешш. Для виходу з стану гостро! кризи, яка переживаеться краншю, необхщно з'ясуватн причини, внас1идок якнх Украша з и пор1вняно сприятливими для переходу до ринку стартовики умовами опшшлася на краю економ^чно'! бездот, Зовшшньоеко--юм^чна ;иялыпстъ - це важлива и нешд'смна сфера господарсько'1 дальности шдпришств, оргашзацШ, уах учасниюв ринкових в'щносин. Переошнка пршщитв та модельних характеристик еконоднчного ро-шитку, яка вщбулася в сусгпльспн, змппша погляд на шжнародне сгмв-юб1тництво; Поза фактором кижнародного ствробптшцтва та, окр1М /сього, на ршш первюно! пщприемницько! ланки практично неможди-ю добитися розв'язання проблем глубинного реформування ввдтворе-шго комплексу Укра'ши, виведення кращи з затяжно") кризи, рашо-1аЛ1заци еконоппки. Становления ринкових в1Дноащ на сучасному ггаш потребуе двоб^чного бачення проблематики човншшьоексшомч-Ю1 д1ялыюст1. У зв'язку з ним вишжас Й вцщовщне вцтношення до ней 1К, з одного боку, циеспрямованого орган1зацншо-економ1чноп> !ливу з метою стмудювання шдприсмннцько/ активности та налагод-кення стШких саморёгулюючих ринкових зв'язюв та мехаштпв, а з гругою - як прнскорювача прогресивннх перегворень у структур! успшьного вадтворення, джерела передових технолопчних та ор-ашзащйннх щей в галуз! управшня сустльно-виробничими система-ш.

При цьому головною господарською ланкою, яка опосередшое 1роцес нтернацюнал1заци еконокнчного життя, е пщприемства, фгрми а нин жиггездатш в умовах ринку саиосггшш одинши тдприем-ищького типу, нацшеш на доао нення гармонпованих з сусгй.чыинш

штересами максимальных показникш прибутковосп, комерцШного оберту, техничного переобладнання.

Тому зовшшньоеконом^чну Д1яльшсть необхщно розглядати як суттевий фактор пвдвищення ефективносп господарсько? Д1"яльност1, як на ,!вш окремих пщприемчих структур, так 1 у межах краТни, яки и, разом з тим, не може не вщповцщти загальному стану 1 особливостям розвитку вс1е1 вщтворювано} сфери.

Проблеми розвитку зовшшньоеконокочних зв'язюв досщжеш в паукових роботах Абакша Л.1., Аптекаря С.С., Бажал Ю.М., Бунича П.Г., Мамутова В.К., Панченко е.Г., Чумаченко М.Г., Явлинського Г.О. та н.

В дисертацшнш робот] зроблено спробу продовжити досщження у теоретичному та прикладному плат одного з секхорт еконошки, а саме сектора зовшшньоеконом1чних зв'язмв на р1вш тдприемств та оргашзашй репошв з урахуванням Деклараци про державийй суве-ренггет Укрн'ши, Постанови Верховно! Ради Укра'ши "Про екбношчиу самост|йн1сть УкраТни", Закону Украпш "Про зовшшньоеконом1чну Д1яльшсть,^а нттер1ал1в 1 документе Украши.

Меща # эаадшшя доаиджешщ. Метою дано! роботи с розробка теоретичиих положень та метод^чних пропознцШ щодо шдвшцсния ефективпост1 зовшщньоеконом1чмо1 д1яльност! На репональноМу р1вш, яка забезпечуе защкавлежсть промислових пщприемств та оргашзашй уах форм власносп у розвитку експортночмпортних.вщносии як вежливого сектора скономшм шдустр1алы!о ровинених репошв. Для досягнеиня поставлено! мети вирппеш так! завдання: проапаповано дишмшу основних показшшв розвитку зовнки-пьоекономиишТ дмльност! промислових шдприсмств та оргашзацШ;

винчено практику регулювання зовнпш|ьоеконом1чпих зв'язк1в в Украпп;

доошджено ршень використанля промислового потеншалу щодо зростання обсяпв зовншшьо! торг!вл1 та запропоноваио систему сти-мулювання експортно-1мпортно'1 д]яльносп гидприсметв та органпащй;

вивчено особливоспз, основт напрямкн створення та д1ялыюст1 спшьних з шоземними партнерами гндприемств;

досщжено напрямкн поземного пгаестування як можнвосгп ре-конструкци та розвитку промислових репошв;

сформульовано пропозицн ефективного розвитку зовнпциьоеко-ном1чних зн'язмв репону, створення зони вшьного пшприсмництва.

Предмет та объект досл1дтеиня. Предмет досщження - зовтш-ньоеконом1чна д1яльшсть репону.

Об'скт доошдження - шдприемства та оргашзаци промислового репону У краж и - ДонецькоУ область

Теоретична та мстодолог'тна основа досм1дзкеш1я. Теоретичною та методол1чною основою досшдження И пращ В1тчизняних та заруб1ж-ннх вчених, матер1али мЬкнародних та украТнських копфереший I семшарш, законодавч! акт та нормативно-методичш документн. У ход1 досшдження були застосоваш методи системного техшко-економйного, статнстичного анаЛ1зу, поршнянь та анатиних групу-вань.. В робот! використовувались результата наукових розробок в га-луз! зовн!шньоеконом1чннх стосунк!в, ям бун аикористаш в цент-ральних економ1ч1шх органах, кпшстерствах та вщомсгвах, науково-досльтних шетитутах.

Иаукова новизна досщдмення. Наукова новизна дошджень, як1 виносяться на захист, полягае в поглибленш та розвитку теори 1 практики п1двшцення ефективносп зовшШньоеконом1чно1 д1яльносп на региональному р!вш. Розробка 'х грунтуеться на анаги стану I тенденцш розвитку, врахувшин впливу Легатишшх фактор1в, що знижують ефек-тивн1сть зовн1шньоекшшм1чних контакт, визначенш приорих^тних

нагтряммв, мети та шляхт Гх розвитку з урахуванням особливостей конкретно! фази дшового циклу. На захист виносяться:

пропозицн щодо оцшкн стану експортночмпортних операщй на баз! статистичних та екином'жо-математичних метод!в по Донецьк1Й облает! та кршш в целому;

практичт пропозицн моделей еконокичних зв'язюв з крашами Сп1вдружнот;- де розглядаються особливосп розвитку малого та се-реднього б1знееу, а також з кршнами Центрально? та Схщно! Свропи;

визначення доцЬтьност! створення I дЫльност"! сгнльних з нозем ними партнерами шдприемств;

методнчш й практичш пропозицн щодо функцюнування зон ль ного пщприемництва у репон! та залучення шоземних швестицШ, пе редбачаючн передачу окремих повноважень репонам в умов ах ринко во! економжи.

Практична значимость роботы. Практична значнм1сть результата досщження полягае у тому, що результата, як) оформлен! у в1гдяд пропозицш, методнчних положеНь, наукових доповЦей, викорйстову ються в обласному управшш статистики, на АмвросГшському цемент ному комбшат1, у навчальному процеа у ДонецькШ держашпй академ! управшня та Донецькому державному ун1верситет1.

АпробацЫ роботи та реалиацЫ результаты досМисешш. Основн положения дисертацн обговорювались на однш репональшй науковс практичны копференцн та трьох вуз1вськнх наукових конференцЫ? МетодпчИ! пропозицн щодо пщвшцення ефективност! зовшшиьоскс ноийчно? дмлыюсп шдприемств з використанням показшшв, як1 дс зволяють оцншти та визначити рацюнальну товарну I географ1чн структуру ЗОВ1ПШНЬО| торпвл!, П оптимально обейги, буди застосова!

у Донецькаму обласному управлипи статистики та на Амвросивськрму цементному комбпкт.

ПубЫаци. Зпдно з результатами досщження опубликовано 6 друкованих праць загальним обсягом 9.1 д.а., з них авторов! наложить 2.5 д.а. .

Овсяг та структура роботы. Обсяг основного тексту - 154 машинописна сторшки, наведено 5 таблииь, 3 машонки, 9 додаткт. Список ператури - з 125 найменувань. Робота складаеться з вступу, троьх роздшв, висновку, списку викаристаноУ ггератури й додатюв.

У встущ обгрунтована актуалыисть теми, внзначено мету, об'ект, предмет та завданнч дослиркения, показано наукову новизну та прак-тчну значимость отриманих результатов.

У першому роздт "Оеобдивост! зовшшньоекоиом1чно'1 Д1яльносп в Укран при переходило ринку" - розглянуто теоретнчт питания еко-ном1чннх та правовых передумов формування зовшшньоторговельного сектора в Украни. Досщжено економ1чний мехашзм регулювання зовн1шньоекономи1но1 д1яльност|, осиовш иапрямки н розвитку,

Другий роздЬ "ЗовшшньоекономЫна д1яльнкггь регюну 1 його особливосп (на приклад! Донецько-! обласп)" мостить анаЬ економ!ч-но! бази промисловосп в нових умовах 1 потеншал зовшшшх стосункчв региону. Досщжено чов1пшньоеконом1чпу /иялыпсть мли.х гпд-приемств та комеришиих структур. Розглянуто основш напрямки еко-. номнннх заЧзкш з кра'/наш! Сп1вдружност1.

У третьему роздШ "Шляхи пшвишемня ефективност! зовшшньое-кономгаим д!яльност1 у рег!онГ розглянуто сшльне щриемннцтво як джерело ефектншшсп регулювання зовншшьоекоиом!чних зв'язю!! у репои!. Зроблено анал1з д1яльцосг1 шдприсмств з поземнкм катталом. Досщжено ефектившстЬ стпйреиия зон в1льного Ыдприемпнцтва на п!дстай) залучення ноземннх швестишО.

У висноаку узагальнено результат досщженя, сформульопано висновки та пропозшш.

2. ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦГ1

2.1. Нормапащя економши Украши неможнра без розумно5 огашзацп зовтшньоеконом1чно1 Д1яльносп оргаМзацшного, структурного, финансового, юридичного, кадрового характеру. В той же час зовтшньоеконо!шчна дшльшеть, Н правильний розвйток мають винят-кове значения для усп!ху економГчно! реформи. Рашше, коли В1йни внзначали дол1 шлих народ1в, виша I все, що з нею пов'язано, була основним видом комерцп та б1знесу. Тепер дол! народов визначаються IX усгпхами в М1Жнародшй торпвл1, хоча цей вид б1знесу й являс собою поспйний лаицюг торговельних В1Йн та компром!с1В у боротьСн за ринки збуту, джерела сировини та технологи.

Щоб битьш уешшна витримувати загострену конкуренцно на св1тових ринках, вистояти у борогьб[ за ринки збуту свое? продукци, УкраТш необх1дно:

нарощувати ефектившеть сконокики, яка базуеться на ринкових вщносинах;

удосконалюватн концепцто розвитку зовн1шньоеконом1чннх зв'язмв держави;

забезпечувати на баз! свтових цш впровадження нових цшоутво-рюючих приникши;

вешнко посшновати експортну спрямоваНгсть у "зовжшньоеконо-м1чно1 Д1ялыгост14 особливо у галуз! поставок продукцй машинобуду-вання;

скороппи обсяги бартерних операцнЧ ! перейти до розрахунюв з заруб'(жинш1 партнерами у вшьно конверговажй валют!;

придшяти максимум уваги тдготовт кадрю для микнародного бпнесу з метою шдвищення професюкал1зму в робот.

Концепция зовшшньоекопом1Ч1ю1 д1ялыюст1 Укра'жи повинна бути оркитована на всеобчпу тдтримку експортно! оркнтаци вироб-ннцтва, котра не повинна обмежувагись тмьки збшыленням обсяпв ехспорту, а повинна бутм спрямована на структур! зм!нн в експорт!!, в першу чергу, машин та устаткування. И лише на цш основ1 Укра'нш зможе розраховуваги на збкпьшення валютних надходжень та змщнен-ня нашоналыю! грошово! одинши. Велию можнвосп поширення екс-портних ресурсов через конверсию оборонних галузей, налагодження рпних видт кооперацпщих зв'язкт з зарубежними партнерами, реапацно паукового потенциалу по каналах щен31Йно'| торНвл!. Як резерв може бути застастосовано експорт рпнич послуг у галуз1 транспорту, туризму, буд1вництва.

2.2. Удосконалення мехашзму управлйшя зов1ишиьоекоцом1чними в'язкпми неможливе без створення чпкоТ законодавчоТ та нормативно) Зази, яка шдображас нтереси держави та. кожного суб'гкта госпо-щрськоУ д1яльност1. Необхшне вдосконалення законодавства в галуз! эегулювання зовшшньоторговелыю! дилыюсп, в гадуз! податково! юггики. Треба зробнти усе можливе, шоб уникнути снстемн внсоких юдаткшв, а також практики багаторазового оподаткувяиня. Надання юдаткових та Кредитних ' пЫы постачальнйкам експортно? продукци. ювинно сприяти нагромадженню капиталу в кранл, появ1 конкурен-оспроможних шдпрйемств та товарш. Така планова пол!тцка у най-нжч1 роки зможе створипг умови для входження деяких украшськнх омпашй в число 100 знаЧних иомпашй свЬу.

Важливо при цьому забезпечитй надпше прогнозування сощал1>-их та економ!чних насл1дк1в, }Жшшх закон!а та пдааконннх акт1в, ям

повинш бути переважно ор!ентоваш на виправления чисельних вад за-конодавсгва.

2.3. У Донбас! склалося усппине сполучеиня потужно! промисло-вост , виняткового р1вня урбашзаци, густо! транстюртно! мережу висо-лопродуктивного сшьськ'ого господарства. Область розташована у вузл! траснпортних мапстралей, як1 сторпчно скламсь \ пон'зуготь и з промисловнм центром Роса та кражами СНД. Мае вих1д до Ашвсько-го моря, що сприяе здшсненшо транспортно-сконом1чннх зв'язмв з кражами близького та дальнього заруб!жжя, Промнслов!сть становить основу екоиомжи облает!. Тут видобуваеться вуг!ля, виробляеться 40'К> чорних метал1в, майже увесь респубжанськйй випуск прничо-шахтного устаткування. Розшшут! чорна металурНя, важке машинобу-дування, електроенергетика, х1.\нчна та легка промислов^сть. Перевага важко! промислоиост! у структур! народного господарства обласп стьорюе можнвост| для випдних М1Жнародннх економ!чних зв'язюв.

У експорт! Донецько!" облает! 90% займають товари паливно-сировинно! групп (вуг!ля, кокс, продукта 1х переробки, мшеральна сировина, метал, вдобрива). Видобувш галун знаходяться на краю сво'|х можливостей, а для такс! ситуацн е характериим зростання ви-робничих витрат, вщфвашеть внутршшх ц1н вщ св!тових. Це призво-дить до неефективност! експорту цшо? низки енергоноейв. Враховуючи несприятлит прогнози дипамши св^ових шн на товари 13 сировинн та не маючи можливосп у короткий час змншти сировинну спрямоважсть скспортного потеншалу, необхщно пщвищити ступ!нь обробки сиро-виш1, яка скспортуеться. Х

У структур! мпорту переважають л!соматер!али, гумово-техшчш внроби, кольороп! метали - див.мал.1.

ЕКСПОРТ

удмагср1али_

Гумово-TexHtaiii внрдбн

Чори1метли

-"mte te ii.' л iii я Г У" "*

Деревина л4%

МаЛ.1. Структура експорту (Ыпорту) сироштн та матср!ал1в

Значна частина гндприемств Донбасу тяжноть до важко'1 про-мисловост), тому необхщно розвиватй зоин\итъоскоиошчш зз'язки тдприемств цк;1 галузк Основою цього повинна стати зона вшьного пщпрнемництва, торговельш доми, асощацн та шип утворення ринко-ви.\ структур, Усшшний розвиток зошпшньосконом]Чних зв'язмв п)д-приемств важко? промнсловост! неможливий на основ! снуючих пи-робинцтв, тому необхщна радикальна реконструкция. За тепершшього стану економнш основним джерелом мають бути ноземн! йтесгици та кредпти

2.4. Необхщним елемснтом усшшно! господарсько'1 Д!яльностл е процсе об'сднання науки з виробництвом у межах др1бного пщприемництва. Присутшсть малих шдриемств на св(товому ринку Дозволяе впроваджувати для удосконалеиня виробництва сучасш технолог)!', вступати в рпш форми дтового ствробггництва, залучати шоземш !н-всстшш. 3 точки зору зоаншньоеконом^чних нтерест репопу участь малих тдпрнсмств у зошшшйп торпвл! може стати джерелом зб!ль-шеиня з.алютних надходжень, а також ур'шюманггнювати структуру зовшшньоторговелытх операшй. Мал! Ыдприемства сроможн! эдшсшошгги експорт, вегупаючи у вщносинн спешал13ац!! та кооперацП з заруб1жннми фермами. Для цього необхщна нщтрймка держави у га-луз! фшачеово-креднтного стнмулювання, експортного страхування. V Донецькж обласп д!с 3 тисяч малих пщприеМств 1 близько 4 тисяч кооператив1в. Основна маса мадих шдпримств вШносяться до сфер! послуг: консультування, пауков! досл!дження, гндготовка кадр'т, меди щша, туризм. Третипа малих пщпрнсмств функцюнуе у сфер} про мнслового виробництва та буд!вцнцтва. Б1лышсть малих пщприемст] розташовано в Донецьку - 5580, найкрупшшими експортерами в об дасн с: ЗТО "Донсцьквугшшмпекс" (м.Донецьк), асощащя "Дон (М.Донецьк), приватие П1ДПрнсмство "Перспектива" (м.Донецьк), тор

говельтш /им "Укра'иш-Л1/т'' (м.Горл!вкп). Значку перспективу маюгь тдприсмства, яю застосовуготь традицШну техиологпо та виробляють тсгаари народного.сложившим, художн! вироби, фарфоровнй та фаяи-совий посуд, керамшу, взуттй. :' .

2.5. Розвиток зовн1шньоеконом1чного спвробггннцтва 3 крашамн СНД та П0стс0ц!ал1стичш!.мн державами Свропн показуг., що п зв'язку з нсдоощнкою впжливосп збереження рашш досягиеного ртня коопе-раци та спещал1заци значний. скоиом!ч1шй збиток вчинено ус!м за-шкавленим сторонам. 3 рахунком територ!ально! близькост краш \ роками створеного мЬкнародного розлодпу рпц! пеобхшпо краше використовувати ресурсн, як( е у традинШних партиер]в, для взаемо-випдного економмного, торговелышго та науково-техшчного сп'т-робп-ництва. Подолання виникнх суперечностей як погеичного, так I екопом!Ч!!ого характеру спричнннло потяг до розвитку рег1ональНих штеграцЫних процест нового характеру, обгрунтувало иеобхщш'сть пошуку п!дход!в до двостороннього та багатостороннього економ!чно-го сп1вроб!тннцтва. Це доводить, щб без ввдновлення колишшх госпо-дарських зв'язкш яемоисгиво подолати понсгодно виннкл! кризоЫ яви-ща та зуПинити спад виробкицтва.

Важливу роль мають вЫгравати зопи вшьно! торгтвл!, митногота плат!жного согоз1в, налагодження дшоаих зв'язк!в з новимн торговель-но-промисловнми партнерами як на репоналынй, так I на багатосто-роншй основК ПогрЮне подальше визволення взд тарифних' бпр'срш, л'щенз'иЧ, квот, внключення проятв протекц1о!нзму та торговслыпх об-межснь!

Необхщне зближення поИики конкуреинй, Торговелынх режим!в та правил терпел!, вирйиення практнчних проблем транзитних переве-зень. У галуз1 платеж1в та фшансуяпння виробничих програм необхиш! заходи шодо змщнення комерцШннх ба'|дав, сгворювання ринку регю-_

дальних валют, скасувшшя обмежень на обмщ валют у межах Сшв-дружност, надання шдтримкн у стаиовлент наЫоналышх валютних ринк в. !з змщиенням сшвдружнош зростятиме й штсгращя цих краш в свропейську та св|тову економку,

2.6. Крашн Центрально! та Схадно? Свропн (ЦСС) були й зали-шшоться важливими торговельно-еконошчними партнерами Украши тому, що м1ж ними скдадися взаеиодрпрвнюю1 зв'язки в рпних галу-зях економши, науки та техшки. Зацшавлешсть у взаемному сптробп-ництв1 пояснюеться територ1альною близйстю та схожипто завдань, як> вир|шуюгься цими кражами.

Економжи бшьшосг! краш ЦСС лереживають кризу, У зв'язку з цим виникае необх1дшсть сгворення нрвих механизмов коопераци та товарообмену, як! б Дозволили вгдновити зруйпован! господарськ! зв'язки на ринковШ основ!. Це, перед усЫ, створення шжнародио! ор-гашзаци "Схщноевропейське сВ1враб1тництьо тй торпвля" (ССТ) та Вишеградського угрунування "квадрату". Украни житггво важнво шдтримувати сшробпгннцтво в галуз! машцнобудування, прннчо! та кольорово! металурпТ, х!м1|, деревообробцоУ промисловосп. Величезш резерви заховаш у розвитку коопераци мгж шдриемстваыи, як( пе-реробляють с(льськогрспЬдарську продукцию та аипускають продукте харчуванни. Вщновяення зруйкованих зи'язшв буде корисним для пож-вавлеиня екопомши краГн ЦСИ та УкраТни I дозволить 1м швидко включитйся в за! альносвропейський жтеграцшннй процес.

2.7. Украша мае певн! перспективл розвитку зовдяки великому внутршшьому ринку, високому р1вню освгш населения, промислйвому та с1иьськогосподарсысвму нотешОилу. ЭдШснити переход до ефектив-но? та коикуренгоспроможно? ринково! економки неможливо без розвитку сшльного п1дпршмництба, Що стосуеться не тшькн капиталу, а Й

еучасиих технолога!, досв!ду менеджменту та в и ходу до свгтового ринку.

К1лыс1сть сп1льних пщпрнемств в УкраУш зростае з кожним роком. що вносить значннй вклад у поширення географ!чних торговельних зв'язкш з свгговим сп!втоварисгвом. На початок 1995 року в Украш! д!яло 2700 ш!льннх гадпришств, у ДонепькШ облает! - 308. Експорт здШснювався бьтьш як у 150 краш со ту на суму 310 мн.дол.США (Донецька область - 33 мн.дол.США), що характеризуй СП як ефек-тивиу форму тдвишеиня зови!шньоеконом!чно1 д!яльнос1| як по Kpaiiti, так ! на р!вн! облает!. Структура СП облает! показус, що б!ль-иисть СП займаються створенням апаратурно-програмного продукта, продажей розмножувалыш! та оргтехнши, а також i'x сервкннм обслу-говуванням. Ця тенденц!я однакова i для Bciel територ!! Украши -див.мал.2.

BuibuiicTb СП opicHTOBan! на виробництво продукцн та TooapiB (60%), вони поширеш у промйслово розвннутйх реИонах УкраТни, де с доступ до дешево!' еировини та наДлишок квагйфшовано! робочоТ сили. Останн! (40%) СП зайнят! торговелыго-посередннцькою д1ялыПспо. При цьому стан економжи УкраТни не дозволяе говорити, що СП е повноцишим укладачем ринку. Над!я на вйсокотехнолопчш п!д-приемствй з заруб1жними партнерами може бути т1льки в окремих га-лузйх i, в першу чергу, в галузях в!йськово-промислового комплексу, де почалась койверЫя у косм!чних та фундаментальних досцхженнх. Велико! уваги потребует так! сфери, як виробництво i переробка стьськогосподарськоТ 'продукцн, виробництво TonapiB для села, ме-дична техн!ка, техЫчне обладнання галузей важко! промисловост!, буд!вництво, транспорт, сколопя. LU обставини змушують Украшу встати на шлях максимального залучення поземного кашталу з метою одержання нових технолопй та оновлення внробннцтва. 3 огляду на не ,

Мал.2. Структура виробництва СП

така политика економки впправдана I мае здШснюватись систематично й посщовцо. }нозимш швестори, вкладаючи свш кап'пал, керуються теорию М1жнародного експортного маркетингу. Вцшоащно до цього сприятпвпмн умовами для укладання нвестицш е: пол!тична стабшьшсть; економНна стабшьшсть;

нац1ональне законодавство про шоземж швестнцн, вшын еконо-ьнчш зош,.сшлын та чисто шоземш шдприемехва, аренду, митш тарифа 1 збори та ш.;

стан внутршшього ринку, ступшь його насиченосп товарною про-дукц1ею та задоволення попиту споживач1в, наближення до джерел еи-ровини, собтарт!сть виробництва 1нвестицШних проекпв, що створю-ються, татерМши }'х окупност!, можлив!сть транспоргування та збуту продукцИ тощо.

За уама цими показниками маркетннгово! д1яльносп УкраТна ВИГ1ДНО вщрвняеться не тшьки вщ респубш СНД, але Й вщ багатьох европейських держав. Однак, за ступеней важливосп для прнйняття р!шень 1Ноземнимн швесторами ней принцип заншает-^я па остан-ньому м(сц1. Як головну перешкоду шоземним нвесгишям зах1д(п б1з-несмени називають:

част зм'пш шпсспщш/шго закчшодавства;

несприятливе для шоземних нвестор1в податкове законодавство; вщсутшсть вшыго конвертовано! нащонально! ваготи та змщнен-ня карбованца;

недосконалють банювсысо! системи;

вщсутшсть шформаш! щодо найбшьш внпдних ишць вкладепня катталу.

За даними обласного управшня статистики, т1льки 15% шоземннх 1нзестор1в пклали у пщпрнемства Донецьког облает! суми, бшьш як 100 тнс.дол.США, серед швестицш с та:л, що переаищу1оть 1 мн.дол.США, таку допомогу. одержали СП "Донбас-Шерп", СП "Сшур-ушбос" у вйгляд! устаткування, грошових кошт!в, "ноу;хау". ! ноземш итестицн у гпдприсмства Донецько! области характеризуются такими данимн - дин.табл. 1. Щ дат свщчаТь, що ноземн! нтестори ще не внесли суттевого вкладу в оздоровления економки репону. Для того, щоб шоземн! 1нвестори д!яли впевнено та зб!льшили обсяг катта-ловкладеНь, необхщн! з боку держави гарантП погтичио! та сконокич-но! стабЬышсп, реально! приватмзацн державного сектору екоиом!кн, стабшьНе законодавство, Забезпечения виутршньо! конвертованосп корбовацця.

2.8. НаШлын ефективною формою залучення ноземних жвестн-шй до екоНом!ки Укранн! е сгвореиня вшьиих економмшнх зон. В1дпо-в(дно до заруб1жного доевщу, можна сказати, що завдякн 1х розвитку

Табцця!

Характеристика пюзсшпх ншестнщй

у ищираемства Дм1ецько5 облает! (тпс.од у валют! одержано)! ишсстицй)

Мк.ТО Д01|СЦЬК01' облает! Криша-Ывестир . Валюта Супа

Донецьк Шмеччииа ОМ 85.0

Ншеччидо. дол.США 222.24

Великобр1ташя дол.США 154.0

1сланд!я дол.США 102.0

Китай дол.США 102.9

Панама дол.США 48.5

США " дол.США 533.23

1нди дол.США 0.2

1там дол.США 11.0

Кшр . дол.США 39.0

Л1бср|я дол.США 163.0

/йвзк дол.США 51.5

Люксембург дол.США 7.0

Рош , дол.США 222.0

Словаччина дол.США 50.0

Щвеци дол.США 620.0

Ёстони дол.США 14.0

Беларусь укр.кзрб 6125.0

АвстрЫ дол.США 11.1

Чех1я. ОМ 27.0

Туреччни ' ДОЛ.США . 8.3

_ Полыца дол.США 248.4

Артешвсък Латва дол.США 50.0

США дол.США 50.0 -

Горловка США дол.США . 2036.7

Дзержииськ БогарЫ дол.США 1140

Краматорськ Богар! ; дол.США .7.42

США дол.США 107.1

Макивка ]орданш дол.США 3.0

СЩА дол.США 32.0

Шмеччииа. ' дол.США 38.96

Мар|уцоль Гзраьль дол.США 50.2

Канада дол.США 8.5

ШйейцарЫ дол.США 12.56

Швейцары ОМ 166.7

Кшр дол.США . 50.75

Амврошвка США дол.США 30000.0

Торе Великобритажя фунт стер. 138.0

Дружк1вка Жмеччина дол.США 3.4

КостЯнтишвка Словаччина дл.США 50.25

Харшпьк СЩА дол.США 406.7

Кшр дол.США 20ТЗ

краша чн perln може з бшьшого вигодою для себе використовувати перевагу вщкрито-! економжи, глобально! взаЕмозалежносп та perio-нально! специфши. 3 утворенням у межах цих зоН сприятливого нве-стицШного кл1мату для шдприемницькоУ д1яльност! ст.;0рЮ10ться й умови для припливу ноземних iiinecTimin.

Щодо майбутшх вшышх економ!чиих зон (ВЕЗ) в Украпи, необ-хщно сказати, що не повинш бутн не зоии вшьного пщприемництва в межах обласп, а невелик! за площею територн, як! знаходяться у портах, б)ля прикордонннх ncpexoлin, у район! великих транспортння розв'язок, на яких можливо досягти bhcoko концентраци ноземних ш-вестициТ: та утворити в невелик! строки нове пщприемче середовище. На цЩ oChob можливо швидко i як!сно пщнести ршень обслуговування 30вн1шн!х зв'язк!в та актив!зувати експортне виробництво на конкретнГ ринки краТн, як( беруть участь в нтеграцП. У Донбас! Можуть бутн створен! три зоии:

Донецьк (Макивка, Ясипувата, АадИвка);

Мар!уполь;

Краматорськ (Слов'янськ, Червоний Лиман, Дружювка, Костян-тишвка, Артешвськ).

На дого цих mct припадае 90% експорту Донецько! области Що- ' до великих ВЕЗ у межах perioHB та областей, то Перспективу мають ВЕЗ з такими "локальними" запасами по групах mct (райои1в) на те-puTOpif П!Вденно-Сх!дио1 Украши (Донецька, Ди!пропетровська, За-порЬька та Лугаиська области). Значка територ! цих областей та великий обсяг kouitb, необхщних Для утворення там виробничо! та со-ц1ально{ нфраструктури, диктують необхиппсть поетапного 1х форму-вання. На перШому erani необхццю зосередити зусиЛя на створешп низки субзон, перш за все, у раЯонах мо.рських nopTB та aeponopTB (Донецьк, Мар1уполь), з запровадженням в них Bibiioro митного ре-

жиму. В шшнх субзонах доцшьно залищити лигьги (нодатков!) для поземного кашталу ) сформувати в них комплексш субзони, в тому числа, по р| створення необхщних умов.

У березш 1994 року Кабшет Мпйстр^в Укра'ши затвердив Концепцпо у тореиня спешатI,них (шльннх) екожничних зон в Украйи, де зроблено снробу класнфшувата ВЕЗ 1 запропоновано стратепго розетку х в Укра'ип. На першому еташ (1994-2000 рр.) створити умови регионального утворення "локалыцгх" чи "крапкових" ВЕЗ, а також закласти основи та розвиток цього процесу, на другому еташ Х формування багатофункцтнальних ВЕЗ на баз! окремих регюнш,

Головными аргументами на користь створення ВЕЗ на територи До-нецького репону е випдне екоцои1кр-географ1чне положения, потужна ш-фрасруктура, експортиий потеншал.

2.9. У практиш економиного анадзу широко аживаготься показники, як! дозволяють обгрунтовано оцшюватп ефектиошсть рпннх форм мгжна-родного еко11ом1чпого та науково-техжчного сшвробиннщва, зокрема, зоршшньол горНол!. Внкористання локазникш, що оцпцоють ефективгисть експорту (мпорту) окремих товаргв чи групи юварш, а також ефективтсзь обшиу з окремямн кринами, надас можгшсть шпначити найбиьцг рацю-нальну товарну та географгчну структуру зовшшньо) торпши, и оптималь-иийобсяг.

Частше всього в господарськш практиш вживаються показники ефективносп торгшя окремимй товарами або 'х однаковими групами. Перш за все - показники валютно! ефективносп експорту (шпорту) товар1в.

Показники валютио? ефсктнвност!' дозволяютъ одержувати пор1в-няльиу ОЦШКу БНПДНОСГГ торпвда ТИМ чн ним им товаром (групою товар1в) шляхом з1етавлеипя ватотио? ефективносп. При цьому будуються забнш

валюгно! ефективносп, в яких експортоваш (мпортован)} товари розташо-1 л

вано вцгповщно до Зменщения Пок&зника ?х валютио! ефективносп. Це дае необх1дннй иочазковий М3тер1ад для планування та пошщення сгруктури зовгншньоторговелыюго обороту. 3 огляду на це можливо здШсншватн

внутрнгалузев! та м!жгалузев1 порштшнн, одержувати важлив1 критерй дчя визначення бшьш пиндннх папряммв шжнародио! спешашзацп кран*. валютну ефектившсть експорту розраховують за формулою:

вЧ -> '

де Xе). коефвдент нал 1011101 ефективносп експорту; ве). палютжш прибуток в1д експорту товар(в; 2.1'). пародногосподарська оцшка продукцн виду ( ); 7} . транспорт! та наклад! внтрати.

у цьому показмику набувае кшьюсного вираэу величина валютного прибутку, яку краша отримуе в розрахунку на одиницю народногосно-аарських витрат при скспор п окремого товару.

головна мета анал13у ефективносп експорту - виявити ус! можливооз найбщьш рацонально! учасп крат у мгжнародному поды прац|, внзияччш на перспективу оптимальну структуру експортного внробннцтва. тому у розрахунках використовують прогнозугоч! даш щодо зовшшньоторговслъ-1их ц111 та народногосподарських витрат.

методика розрахунку ватотно! ефективност! експорту була впровад-кена на амвросмвському цементному комбшап. це дозволило оцмшти ма-эодногосподарську ефектившсть зовтшньоторпвельжх зв'язк1в та внзна-шти найбшьш раыональну товарну та географ!чну структуру зовншшьо!

юрпв.'й. - 1

штдш даш для розрахунку валютно! сфсктнввоет! експорту цементу па дмвроспвському цегёнтноиу комбинат! (в розрахунку на 1 т)

n1 показппки умовн1 позпачашя одннши вим|р) визначенвя покашка

1 експортна ш'на цементу в ияЬ . " 24

2 народпогосподарськ! внтра 1и на виробннитво НрОДУКПН г карб. 120000

3 транспорт! та накладн! витратн т карб. пооо

'Xf = 2AUSD =о.йоо1ШЖ/карб 1 1200001 11000 , . *

Цей показник ралюию? ефективндсп експорту говорить, що при поставках цеиецту за кордон народов господзрство в розрахунку на I карбо-раець одержуе 0.00018 USD.

3. ПЕРЕЛ1К ОПУБЛ1КОВАНИХ РОБ1Т, ЩО В НИХ ВЩОБРАЖЕНО ОСНОВШ ПОЛОЖЕНШ ДИСЕРТАЦ1*

1. Макогон Ю.В.. Bacina I.П. та н. Праблеми шоземних швестнцш, criJiLiiuro шдприемшщтва та вшьних екошьпчних зон i умовах сучасного законодавства Укра'ши I Препр.допоп. - Донецьк, ДонДАУ, 1994 -45 с.

2. Макогон Ю.В., Bacina ЬП. Дсяк! питания управления учбовим про-цесом: Тез.допов.репональио! конференци, 3-22.12,94. - Донецьк, Дон краезнавчий музей, 1995, - С. 179

3. Макогон Ю.В., Bacina 1.П. та iii. 1нвестишнна логгака в Укрзш, сшльне пвдпрнемнпцтво та проблемл утвореннч зон вшыюго л^дприем-ишина/ Препр.допов. - Донецьк, АТНУ, 1995. - 72 с.

- 4. Макогон Ю.В., Baciiia ЬП. Економгчна ефектившсть зовшшньоеко-номмннх зп'язмн шдриемств та uic Донецько! обдасп вупльно! ra;iy3i / Препр.доаов. - Донецьк* ДонЕП, 1995. -5> с.

5. Макогон Ю.В., Bacina -1.П. Особливосп. зсшишньоеконожчмих зв"язк|в прнц'шх мст Донецько! o6oacii Тез.долос.вузоисько! конференцц: маркетинг, менеджмент, пйшриемниЦтво, кштень 1995. - Донецьк, ДонДАУ, 1995. - С.77-79

6. Bacina 1.П. Розвигок зобн1шньоеконом!чио| дшльносм в Украцц: Тез.доиоа.загальновуз.студентсько! науковог конференци, 3-18.05.95 Донецьк, ДонДАУ.. 1996. - С.39

SUMMARY

' Vasina J.P. Improvement of foreign economic activities efficicncy in the 5gion (on the basis of Donbass enterprises and institutions).

Thesis having manuscript rights submitted for getting Doctor's Degree Economics) on 08.10.03 speciality of " Urban and regional economy'", ustitute of Economics and law researches of Nas of Ukraine, Donetsk, 996.

in' the thesis there presented the grounds of significance of foreign conomic activities of all the participants of market relations, the methods of nprovement of foreign-economic activities in the region, are described and irofjosed,

АННОТАЦИЯ

Васина И.П. Повышение эффективности внешнеэкономической 1еятельности в регионе (на примере предприятия'и организаций Донбасса),

Диссертация на правах рукописи на соискание ученой степени :андидата экономических наук по специальности 08.10.03 - Городская. I региональная экономика, Институт экономико-правовых селедска-1ий НАН Украины, Донецк,'Ч!)%

В диссертации обосновано значение внешнеэкономической, деят ельностн как важной сферы хозяйственной деятельности сек участг HtKOB рыночных отношений, определены и предложены пути поньщ!л-еия эффективности внешнеэкономической 'деятельности в регионе,

АНОТАЦШ

Baciita 1.П. П).'(/!1Ш(СШ1Я ефектнвносп ютншиьосконом1чно1 iocii у perioni (на прнкла;п пшприемств та о р пш п а ц i ii Д о н б псу).

Дисертацш на правах рукопису на здобуггя вченого ступсня кан-Ьшата еканом1чннх'наук за спешалыи'спо 08.10.03 - Мкька та perio-ниьна економ1ка, Тнстнтут екоиом'шо-правових досл^жень НАН /крант, Донецьк, 1996.

В дисертацп обгрунтовано значения зовпшшьоекономино! д1яль-iiocri як еажливо! сфери господарсько! дюльносп усих учасникш рин-лових вщноецц, визначеш i запропоиоваи! шляхи п1двнщеиия ефектнвносп зовнниньоекономино! д)ямгасгп у perioni;

КлюЧов! слова: промнслов!сть, ст'льие тдпрнемництво, нюземш швестицЦ, niiibiii економЬип зони, зовжшня торпвля, експорт, мпорт.

Эак. /^тир, /СО экз.Ротапринт упрстат;

Похожие диссертации