Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Инвестиции и их роль в формировании экономических пропорций тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Дедиков, Алексей Иванович
Место защиты Киев
Год 1995
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Инвестиции и их роль в формировании экономических пропорций"

&CBCbz2 ун1верснтет lue Ei Тарзсг Zscraacca

р f 5 О Д 33 права* рукояасу

ДЕД1КОВ Ossscia iBBCBZ?

ХЕВВЯЗШ ТА II РОЛЬ У ОРИШЕШ ЕйШОЭДЧНЙХ ПРЯЮЕШЖ

со. с-г

Сзгщадъэдсть: С8.С2.01. - reopi та шхгл егозэшчаого

зростазня

Автореферат дасертгян на здэбуття нгуковего стузвня кандидата еконсяйчнжх ззух

НиГв - 1995

Дгсертащй е руюетгс,

Дкеертац!йва робота гагджяяа ва Kajfcjpf екошм1ки щяродзагах Факультет!яйтутят^гу тц. tzv&ca Шэвчевка._

HayKOBi кер1ваякв: доктор екозешчзгх ваук. профееор

Школеако В.В.

дсетор екозкяачзах наук, щюфесор Натура A.B.

OJittiftai опошвтв: яжтор екозсадчзхх ваук. профеехзр

Кваснш Б.6.

кзддадат екоэсшчнах наук, дошит Бровченко В.А.

Пров1даа opraHisaaifi: Яерхавна ripasna акадеьйя УкраТна

Запет в1дбудеться " " ^fjjKvl 1995 року о ЧTOJUHi 3 зас!давв! casui&ziзовзязэТ рада Л 01.01.31 в Кжвському ушвереэтет! 1м. Tapses Шевченка за адресов: 2S2Q22. Нг1в-22. вул.Васильайвеькг 90. ауд. 704

3 двсертац1ев вдеза ознайоиатась у iaioTeitf Кшвсысог ун1верснтету tu. Тараса 5&вчегаа.

Автореферат розгехшы! -^л.адшш^ээб р.

Вченай секротар спвщ ал1зовано! рада, каддвдат екошмгёчнах наук, доцент

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1 ;. "'V Х '

.' ' . ; ) :

AKTVfljibHtоть томи. Доел!джоння проблем 1нвв1отиц1ШюУ 1яльноот1 як на м!кро- ток 1 не макрор1внях завзди эиоходнлооь 1 находиться в цонтр! економ1чоУ науки. Цв обумовлано тим, що нвостшЦУ виотупапть пажшИшою п1доймою господороького уд)шшцтоа, вшишчають процоо оконом!чного роашггку о ц1дому. ктуальи^сть гшбокоУ наукоиоУ рооробк* даноУ пробл^ми оьогоди! иииачистьоя, принайми!, трюма ооиошшми момоитими: пошуком айб1льш д1оиих шл1Х t и пароходу до ринкоиоУ окопом1ки; формушпимм рогростших хчмнодироымх iipIophtotI; вивдштм iatorpautt .УкрнУня ouItoijo ххюнодиротио. Дш1 фктори iotoTtio иишипють 1ш тюь роцоо nUmopotuiH, вносить о ниого пршщжюио nout момонти Т аракторн! риои, породжують додатковГ Импульса економ1чного озвитку. Out нити ц1 шшщо. дата Ум науково :тлумачош1Я, прогаозувати Ух розвиток - де сьогода! одно з найважлив!шх завдань коном!чноУ науки. Нообх1дн1сть подМши досл1д*онь шзначаетьоя ако* розробкоп в!доов1диого закоиодштстпа, що вионачас порелоктаву ункц1онувашш окопом!чноУ оиотоми УкраУни.

А]шл1ау цих пройдам присвячонв дана дисортац1я. В Hi оигндиютъоя Kopiiml гштишги рошщюниого и1дтаорошт, d само: вшит шюотшО Иного процооу иа ф^^муишиш оомоиних Фонд!в та 1ишш1юш( ародногосподарсшос nponuputa. В оучаоних умовах 1ншхтщ1У а 1ф1шальним засобом забозпочоння умов виходу а ншЦшньоУ окопом! Ч1ЮК ризи, структурних зрушэнь в народному господарствЦ тахн1чного рогрэсу, практичного зд!йсаоння конверсП, п1двищешя як!сних оказшсс!в господарськоГ д/яльност! як окремах п1дщжемств, так 1 ародного господарства в ц!лому.. Сьогодн! актиз1зац1я 1нвастиц1 Иного роцосу, як оаэначалоаь у дрпов!д1 Прозадонта , УкраУ ни на сеукраУиоьк! парад оконом1от1и (ворооош. 1996 р.) , е одним а

на&Ялыа д!евах мохан!зм1в cc-oа^ъао-екоайм1 чнах паретвореаь.

Заачна увага в дхсерггзН ахдазгуеться на дрся1дх&на1 прогресивнах структурах!Чгругень-ЧбЧеково^ц!ЧякЧвзсл!дху-прогресивао! структура !нвестгц!а. В цьому аспект! проводиться шгук аа2б!дьш д!евях джарох ф&рмувгнзя 1нв8стад12ннх pecypciB, зокремз фовд!в в1дщкодувння t нагрсжадаьязя. та шшх1в Ti рафонального вахористання. Дан! щххЬаиа кгвть оерооч^ргово значения пра розробц! фундаментальна! заддань rocaoj&pc&eoro буд!вшцтвз як на нан!жн!а шр!од, так i аа б!хьа в1дда!&ну жрслэктаву. Особхаво ц& взххво дхя сьогодоння, кола Ддуть 1эт&зсава1 зоауки кошт i в д оя вар1гйння комплексу завдаяь на гх.se госзодарсько-екоаом1чного, а а соц!альзого характеру. 3 цього вжхгавав. вр за гвахатаа на звачну увзгу вч&ннх др досл1дх8зня проблем 1звестац12 i, зокрема, кап!тальнах вкгадэнь, вона i на сьогода! не язе ае втратала свою значения, а, навпака, набули б!льш вагомэго гм{сту.

Ступ!нь розробкя псобдмо. 3 шстань 1нвестиц!йвоТ д1ялыюст1 надруковано ряд фундамеата^ьап дрсл1дх8нь як укра1нсышх , так i захордоннах вченах. Пров1дза>а серед нхс в робота ЗадоТ .O., ЗанЕг1на О.Г., Кваснша B.C., Лух^аова IЛИалишевз П.О.. Нси-ч1нова B.C., Шкохенко D.B., Вотк!на LA., Струм!на С.Г., Хачатурова Т.е., Червгньова Д.И., Агауера (США), Иярдаля (ЕвецДя), Еклунда (Швец! я), Хансена (СТА), ХаОерлера (США) та ta.

Анал1з надрукованнах прздь, матер!ал!в наукових ков$еренц11 i днскусШ св1дчить, до на сьогода! актуальншш е гоглайгэя! т&ор&тача досд1дюння ринковах форм t м&хая1аы1в 1ав8стац14аого цроц&су в накро- 1 м1кро&коаом1чзо)(у аспектах. Взхливою пройвшо ваступзе теоретична обгрунтування хратерПв ефективност! !нвестац!2ааз ватрат, взаемозв'язку i взаешушввншет! кап!тальнях вкздень i структурннх зрушень в 8конс-м1д1, вад}лення пр1оритет1в у галузев!2 структур! tHBecrauia, а тахох всередэн! окреких народаогослодарсыаа

зфер: основного виробшщтва, виробшпоУ 1 соц1адьвоУ 1ай>аструктур. 1е мэнш вазишвв значения мае також досл!дощш даврвл 1 засоб!в (юрмування !нвэстиц1йних ресурс!в в сучасннх умовах творения ринкового середовища в УкраУн!.

Кр1м того, но можливо но в!дзначити, що протягом тривадого часу эд|юб1чно захопшшя монотариотськими методами 1 модолями в! дотопило ла другий план бизон1 иЦтаориВальн! процвои. Тробо вищшвнти хибу -эиорнутиоя до сурйозиого аиал!эу !шоотиц!йноУ актишюст!л втруктурних орушонь в економЩ1 , св1тового досв1ду промиоловоУ пол!тики, шляхом формування здорового 11шестиц!йного кл!мату ! заохочення д!ловоУ активност!.

Ситуац1я з !ишестиц!йною актива!стю в украКнськ!й екоиом1ц1 нин! катастроф!чна. А в!домо, що в1дсутн1оть достатн!х кап!таловкладеиь в економ!ку оьогодн! призводо в мойбутньому до економ!чноУ скрути, так як само завдки 1тюстцц1йнйм вклада шшм овбозиичуатьоя оагильно иростоинл господиротво. I тому скорочоння " 1шюотиц!й но дозволяв в наййшочий чло роарвховуаыти нии1ть но п1дтриманш! проотого в!дтворення. Само тому вкрай нообх1дна розробка адекватного ринковим умовам 11шоотиц!йного мохан1зму орган!чно поедиуючош форма доржавиого 1 приватного !нйвстуввшш оптим!овц!У взвсмозв'язк!в р!зиих суб'ект!в 11шостид1йноТ д!ялыюот!, розробки в!дпов!дао1? законодавчо-норматшшоУ бази 1 1нш1 заходи, впорядшшч! 1нввстиц1йШ1й процес, як в окремих ф!рмах, галузях, так ! на р!вн! нац!опального господарства в ц!лому.

Ц! питания в кор!нними. вони т!сно пов'язан! з фундаментальными соц!ально-економ!чцими процвсамя розвитку оусп1льотва, а вир!шеш1ям оодоч по подовшю окопом! чно кризи. Тому доол!дкош1я оучаонкх оооашкютой 1т>отиц1йноУ д! млыюот! р1штх гооиодарчих суО'окт! миитуиип одним !и 11{к>н!них нищтмк1и роинитку е коном! чноУ лукм.

Моти..диШ1о1.Ш(Ыти .гк>л11чш и доол1джш|и! процво! фо!)мувншя

ринкових механ1зм!в в !нвеотиц!йн1й сфер! t п1дваденн! it д!евоот1 j вир!шонн! посталих шрод народим господаротвом УкраКни проблем, с ЧЧаякож_^роакриття аконои!чного махая 1 эму, впдиву !шюстиц!й н< формуваная 1 трансформування осношшх народаогооподароыип пропорц!й.

Поставлена в дасертацП мота зумовида нообх!да1сть вир!шо1 таких завдань:

- по-поршо, роз^рити зм1от 1ивостиц1йиого процосу 1 Д8Т1 характеристику процосу становлошш його розвинутнх i цив!д1-зованих форм в УкраШ;

- no-друге, аияиитй особлииоот! юаемоою'яэку 11шоотшд1й I структуриих орушош в оконом!ц! 1 на ocnou! даного инил!э] сформулювати 1шюотиц!йн! ир1оритити в гооподирств! УкраТни, о мотою дооигнишш окопом! чного ороотишш;

- по-трого, доол1дити шиш 1шюотид!й не глобальн! народно-госиодарськ! пропорцП: м1ж нагромаджшшим 1 опожшшшшм. Ml) основним виробництвом, вироОничою ! соц!альною 1нфра-структурами;

- в-чотвортих, проанал!зувати офоктшш!сть кап1талышх вкладов з мотов встановлошм осношшх напрпмк!в П п!дрщлиии удосконилоння господрського MoxautoMy 1шюотац!Шю д! ндь HOCTl.

послужила тоор!л роиширошмгл в!дтвороння ! пигромиджииня оононпого кап!толу (фонд!u). lip шшсвнн! диоортац!* буди вивчш!, npotuituil ooumit upuxoium! вш<ощ(стш(1 моиогрнф! чн! дооЩджшшя Ытчждиних ! знкордоши екоиом1ст!в, матор!али конфоршщ!й 1 симнои!ум!п о пробло 1гаюстиц1йно1( д!яльиост!, критично оомиодон! р1шошш вивдх закоиодавчих оргии!в державно! влоди УкраТни. як! виэначаот стратег!и окопом!чного розвитку на сучасыому отап!.

Загальна лог!чиа xi ai я дос^дхзяня побудована виходячи 1з нгступних ыэтодолог!чннх гкрздушв:

- по-оораю, !нвестадп вястунаять освэвннм засобоы форыування MKpo- i иакроеконом!чшп прсжродй I визначавть томна економ!чного зростааня;

- ш-друге, в ужжгх раяювоТ еконои1ки регудошй вшшв сусайльства на форкування i структуру взкорнстання 1ншстнц!й шхв в1дЗуватися лишэ шляхом згузсво шзаач8них i обгрунтованзх екогошч-зих вз*вл!в i нормаthbb;

- по-трете, стазовз&зза нашозальноТ економ!ки Укра'1'ня вв згпвречуе низка затгльзих згасэсш рпостой в inBocmutSnia даяяьност!, разом з там воа> вгродхуе aoBi cyrreBt раси, зумэввн! гмаоя економ!чних npiojarsriB. формувгнням нац!ональэого ринку, зотягом до !нтеграцП госхцерства кргТни в св1тову екожнйку. Тому рух 1нв8стиц!й сл!д розтхдггта ях результат взаемодП цих фактор!в.

Об'ектом доел! двбззя е пронеси в1дтэорення !нв8стиц!й у зродаому господарств! УзфзТнж sa шх1 90-х pp. При цьому вихорастан! дан! Шшстврства статистики УкраТни. статистичних sipHHKB, MSToptasB Д31 зргсвтрс-эського обласаого управл1ння статистики. KpM того, був вааорястанний фзктачний мате pi ал окре мах п!дприемств та сб*едз2нь.

Дас8ртац!я е скгажг-воо частаэя) кошлексшэ'/ науково! тою "Досл!дх8ння эконом чэссо жхгшглу реал!зацИ структурних зрушввь у госзодарствг УкраУни" ОетхекняЛ азаа&р реестрацП 0194 и 000720). до розробляеться колектавс* гафедра ъъсасяш природаичих факультет!в КиГвського ун!в8рситету Jt-Тгрэсз Хевчгнва.

На основ! пров&дгзэсто дх-^дсшня отрамая! так! науков! результата;

- ЗД!йсн8н8 НОГЖйВЭЗ сбтрушуваЗНЯ рол! t m СЦЯ HB8CTH0!a в систем! в!даосин роззэгр&аэого в^дзворення (зображена фоядостворхжяз

фунзд1я нвгстацИ; тразсфсрефазз гбо структуростворхжяа Тх $унхщя, его вяхжва на гшзя кгтьр! гдьао-речовоУ етуудгли* взфстсшдпго даходу 1 вздоьсто д^сррждпгр продукту 1 страте Даго щасгосувгнгп до догреб стухлиячча х зггроиадхэння; ефектосгвсрппз фунгаЦя), розкргт! ргн-кл! м&хгшгза 1х форцування стосовзэ дэ сучзсного стазу евоэсийгок УгтзТза (гэсрххзгщя. прабуток, бавкова! кредат);

- вашгевй сучаса! тед^зцИ ггтахьаэ! народаогосаодарсьгсоТ щюхвзрцИ:

обсяг 1нвзстц12 - фонд загрсаеданзя - фонд спохнвазня ! сфорцудьован! кратерН II сотая ггцН (гб1лыиення обсяту нафоиагьшго доходу, д!дрйгуззя гитавош р!шя народу, д1дгетузня ефекгаваост! вяроОянцтвз);

- вжзначБн1 1нвестяш2аа пр^сратвтж у нгавах2ив1ишх нгрсда>-госдадзрських секторах (осэжзэ ыцзибацгао - виробнича 1зйж-структура - соц!альза 1н$раструатрг). а тгзгах траясформац!я ?х зг гагугевому р1ва!;

- сфорьюваш голэвах згдрясз хйдвацвннл ефектзвээся 1нвестнц!авоТ д!ядьж>ст1 в Укрг:ш (тюкрацення в1дгворввагьаэЗ структура каштадовкгданъ. узкхжжд&яая техтшг1чво1 структура 1нвестшц1. збалаясувазня 1нвестзси2ззго щвду).

Пректетут яия^йнутя пргтйяр.-ччпту десндження шхлягае в току, 35 теоретхчш узагаяьпезня, бясзоезя i яронозицй'. зробдвэт ] дасергацЛ. е павнны взесхом у фсриувгнзя цШсво? концрщП Ф характернт рнсн розлиреяшэго вхдтвс-реззя I 1НвестшЦйво1 даягьаэст] в УкрзШ. В гсклюдерсыа цяту.и мзхуть бута викорастгн обгрунтоваа! рекомецдаци зрдэ взэсзозггнзя еконошчного мехгшга* 1нвестащйзоТ д1яльзост1, ваззгч&ная кратерНв одттазгзд сшввхдшэсеязя ы!х натрсмадюанзян 1 свиваниям, пр1оратетзх напряжив внхоржстааня 1нвестжй1зого потеши алу та 1н.

ховахзГ, isasae захуча, сщапжгнажа в б&зз&рсайяавз! cktopz i кш вяробництва. D& траадяеться, хп^а владз! с-ргана, праймам! pireaHH ердо HB&CTX за в змееI Bipa> ваззачхга, варобнацпю якй! ародукаЛ будг ваг!ддам, ча (ях в С5С?), хая, в ц!лоиу, екожяйчна стратега зор!еатована в ха5зс*7 згзрзвку

3 дасергадДТ обгрунтсвуеться васэстох про те, зр ооизшсов! !нвестац!Т щжвод5Ш> до иараотргтствг pecypciB,, сск!дьгд гв'язувть Тх в проектах, xorp в& пргзведутъ д> гростгзня еоэс*1ка. Jc<5 мало *1сцэ нри2ыятз& за р!вз&м i стаб1.гьа& гростанзя, ресурса

оованн! спрям&вуватася в т1 галуг! госзадгрстеа, sorpi давть aal-вапзй ex0H0M4H23 ефект. Ранок 1нв&стаа11 хюваз&н бута рухоюх. 1нвестацИ 3DB233 кгта змогу з&рьлавгтась 1з crarayiHZX rasys&l i Шдцраемств в t, у яках 6ijba сраягт-в! a&pcz&crzba. Ща цьому Я>хода на внробзгч! 1ивестац11 зсисш! бута б!п>гаоа доходов по альтернативна* вклядендям. Так ях у зворотзъсяу вааадку н&изе &воаойчаого сеасу вкздата pecyja у варебгаттво.

Неаокляказл! сть технолог!чэого иротресу у госгюдарств! УкраХна в аануяому коюенсувалась переб!льгечгма 1зв&стхЦяш1 I занадгам сзстсшання* прарода!х pecypclB. Фетчшсть *& рсешггку езоаом!ка гютребуе розукзого i кавагэяэого сшв1дэее&яня !нв&стац1й i i330Baui2. 1наоЕащ2з22 1ыаульс эовазез тргнсфорцуватася в 1звестящйний цнхя.

Дал! в дасертацЛ ззгяачаетъся. аэ на протяз1 пвеэого пвр1оду нетехдаво продуктивно зб1льаувата HBecrxy2ai ксгядвнзя у вс! взробнач! фактора. Обсяг деякзх з нах е ве^ачазг зезмннз. 2в!дса вагиавае фундаментальна гослодарсыса раса "сзлававчоТ продук-T3EaocTi". Суть И аолягае у тому, s> обсяг варс<Ёизгва, безуиовш, зростае в1доов1дно до того, як з6!льеухяъся ресурса, аде npzplcr ц&2 стае все шаге i ыенше у розргхунху на одаяац дрдзтково ихорастаянх ресурс!в. Причиною ваступге о<5мйх&з1сть 1нтях факторов

варобшщтва.

В цьому сенс! все, ш г&Зсзветъся. кге свел ц!ну. Еяаэсхйхз мае спргву з виб!ром - Ц8 ваб!р нх рхзаими ссдезтщазя !нвесташ2э&7 стратег!?, м!х р!гнима техасшзляа тарг<азЕвз. м!х вароОнжзтэсм р!гзих товар!в ! поедут. В то2 ха час ь-кхнш виаагороджувзтас р!зн! вкгадення ресурс!в. Ав вби2 Ея5!р гл-цакяц певн! ватрата Пятання, таким чином, полягае у току, ш! вабхр дрзвояяе отрашап вайвзду ефективз! сть.

Лея яаповн&ння поняття ефехтанззст! !нвестац!2 щэйшгтзм какроекоаом!чним зм1стои, нвобх!дзо щяЗЬегта д> увати ! аобгжгззл вдеа. Таким чином, кохнв нхладання ресурсов ааванне бута ортгз!-заване таким чином, цобвнтргта точзэ в1я2е!д2ле т!м потребам. яй соохавач задовольняе в результат! певет! &зе=ем!чго1 дН. Якда х ваявляетъся, до витрати, б!льта га отрвоггзЛ ефект, то нвобххдзэ зректася в!д давно! дП. Таким чжжм, ззатврхем ефектавзост! 1нв8стац!3нах вкладань являться мШкЕдьаз вяпратя ресурс!в га варобнацтэо 1 трансшртування родузцп в результат! датах вкгдгэь пра найвазрму р!вн! задоволеяня штреб 1 .ттчйдягп цд52.

В дисертац!? в!даначаеться. г 1нвес?хц2зз Д1яльа1сть - зз стряхвнь всього процэсу розгиренаогс в1,ггв~рензя I шаррса л!кв1дгц!я багзтьох ддспролоргЦа у розватху нарсдазтэ госээдарства Укрз!нж зядзхгть безпосередньо в!д на'/. В госэохзрсьна щактац! аро&а&му 1нвестування часто зводять нго да мвтсдав рэззэдхлення ресурсов каштальнах вквддэнь. В зв'язку з зим в 1нвестац12ни2 кожиезя; вкшапть шю фондэстворхшч! гглуз!. В зьожу розум!нн1, фориувгззл прогресивноТ структура еконсшка розгвдсЕться у в^дравх в1д усього продасу розширеншго в!дгвореняя.

У дисертац! 1 вхданачаеться, со !нв&стхц2н2а проазс ваизнзе форкування нагрокадкуваноТ честаяк нгадозгльжго доходу, ркгзадхльнз; ! ф1нансування каШтальних вкладань. ввсщастеззя осэовних фоаяхв.

кована*, Iдакав хаауча, спряшказиа в 0езз&рсэ&зставз1 сектора i ввда вяробяицувз. ES& траилягться, лcaza вхадз! с-ргааа, щяймаш! р!гення чодо HB&cruii, аэ в в!раэ васзгчзпгя, каробнхцтю

ЯКОТ щюдухц!Т <5удг в2г1дзнм, ча (ях в СРС?}, zaza, в ц1-юму, ексаж!чна стратег! я зор1ентовгзз в zxZrjtj згщзввсу.

3 дасертадН сбгрувтовуетъся Ezcaceos про те гр оомжков! 1нвестяц11 празводте до иарнотрзтствз ресурс!вД сск1дъйд гЕ'язують Тх в проектах, xoip не щжведуть х> гростгнзя &2Dac*ixa. o6 мало id cus пра2яятз& га piE3&M i стасЯхьза &2ck>*43b гростззня, ресурса оованн! спрямоеуватася в т! галуз! государства. зоотр! давть на2-васцхй 6kohom4hz2 еф&кт. Разох !нв&стзэ!2 х&вззая бутя рухоши. ГнвестааЯ noBZHBi мзта заогу п&рьгавгтась 1з статнугогх галугей i н!дариЕмств в т!, у яках б!льз сщаякав1 з&рсаактава. Пра цьоиу доходя за варобнач! !нвестацН аовазз! бута б'иъхха доюд!в ао альтернативна* вкгаденням. Так як у гвсротаьои7 ванддку н&мзг &хоном!чаого сенсу вкдадата ресура у варс<йшво.

Неяокля:<ад21сть техволог!чаого арогр&су у государств! УкраГна в soayjKMy кокзезсувалась пвреб!льс&наиа !зг&стхияа ! занадгаи сяохаванням нрарода!х pecypciB. Дяхйчшсть ж& рогвзгтку еконо*!ка яотребуе рогуизого i вяваавнзого сд1ев1дэсс&ння !нв&стхиа i iaaobaua. 1язоващ2зн2 iuoy^bc ddezssh тргзсфоркуватзся в !звестщ!2аиа цзкя.

Дал! в дасертадН зазначаеться, ао на цротяз! п&вжго пер!оду змюхлаво продуктивно зШкзуватя !нвесхщ|2н! вхгданля у вс! Bapo3X4i фактора. Обсят деяках з ни е вела^азг з&гаинза. 2гв!дса вазлавае фундаментальна гослодарсьха раса "сзлававчоТ продук-тяеност!"." Суть полягае у точу, zp обсяг варобназгва, Оезуиовно, зростае в1доов!дзо до того, як збхлъсувться р&сурса, аав црар!ст дз2 стае все все ! менше у розрахузху на оданад додатково вакорастанах ресурсов. Прячино ваступзе сбмаг&з!сть hzhx Факторв

етробяжцгва.

В цьому cesci все. щр гд12сниеться. яге свою ai ну. Екозсшхз мае Чишгву-з-ваб!РоаЧiiOH^ip^sЧсх^яави-сждгзшаа !нвестцЗзо? crpsreri, m* psHHxa тэхзашгхяии Егробгхпвз, м!х вгробшагвсж р!гшх TOBspB i зосдут. В то2 xa яге жяушi вазагсродхуватасл pisHl вкладення ресурсов, Aje ззбха Eaip гачякав оевн! вагтратя, Пятання, таким чином, полягае у тому. хаЖ. вайхр рзэаляе отраоегтж яяЯясу ефектнва! сть.

Ддя ваповвення поняття ефективзэст! Huecrzuil щяйшпзш какроекодам1чшш зм1стом, нвобх!дзэ щайигтж х> уваги i побгхгзад xBjSt. taxt чином, когнв вкладвння pecypciB эованзв бута орг-гз!-зована таким чином, щрб витрата точзэ bxeexs-п t m потребам. e соохавач задоводьняе в результат! панзоТ ьхсаайчво! д!1. Якгэ х ваявляеться. ар нитрата, б!льге га отрачвгзЛ ефект, то несбг!дзэ зректася в!дданш>1 дН. Таким чжэеж. zpsrrepiem ефективэост! !нвестац!&ниг вкладань являться Minixaxbsi ватрата pecypciB на вгробництво i транспортуваяая продунцп в рьсультат1 днччл.1 вкгдгнъ ори наЗвищрму р!вн! задоволання аотрьб i тчбяаяяь вдга.

В дисертадН в!дзначаеться. со ив&сттстЯна д!ягьн!сть - ^ стрихвнь всього процэсу розпирензого в!гт:реззя i nnaocta Л1кв1дгц1я батзтьох дасрошрща у розватку hepcjeeto государства УкраТзж завхать безпосередньо в!д hs . В госззхгрсьааа практид! проблему мвестування часто зводять лаге до mbtcjb розэод1леяая ресурсов кгштальних вкладань. В зв'язку з зам в !нвесташ2нг2 комът-sc вквчаоть лише фондрстворгаш гагуш. В зься? розум!йн1. фориувгзна щюгресивноТ структура еконошкн розгладзеться у в1драв! в!д усъого прсщесу розширенного в!дтворення.

У дисертацН вхденачавться. цр iBB&crniaac npoasc вгехязе форкування нагромадеувано! частина нашезггьаего доходу, рогэод1х&гэа t ф!нансування кан!тальнах вкладань. ксе-еетеззя осэовнах фондов.

Ринков! стосузка в 3B&crr2Hi2 сфер! asps за всэ гз^пзгвть ' дхарела. Ягоо розгэдгхк згцхозагьау ехоюшку в щзчу, то сюрегмя kbscte е фонд в^хзюдуваззя i фонд азгромздЕгтга. Нз PB3 ж Шдщакяаств i об'едзгяь . i злят господаршнгх суб'езетгв воза уЦйсяветься, яг зравяшо, га рггуаок власнжг ф1нгнсок*х ресурс! HBecTopa, поззпенхс ф!згассзсс засоб!в, залученгх $4згэссвах soqtb, а тгкох бзда&тзгг !звестащ2нах гсягзувгнь- Бзобыдзэ пдштнти, so JUa УкрзТнг. за сучасаэму erani И рогватзу. дтав вахливзи е розвгток фхзгэсово! i aft структура ринку, язз згйегзьяуЕ axyuyjiHUD нгро*2дт5яь I зассадевнь i перетворве Tz в ефехтгвах HBsctHuir. CBTCB8 цргкякг дждать, so сами ця фсрши гд11сз5ззл HB8CTHut3aoI jaibaocT згаеЯхьд адзкватш в!даов1дге ха^д.-гаш формам госгадгргеаняя.

В u-гому ж. говсрзга про jctspaza {явестаи13. автор Bisгие. тр вони вкзаячяЕТЬся PE3S* рцзастау економ!ки. I? ефгасешстр. В1ддачеп внксрастанах pecypciB. В дьому сенс!. кризова схгугшя, sea склалася в УкрзТя]. фастхчээ zjdpsasa hb8ctziu2h процзез яг за jtiKpo- так i на itaxpcpEaax. Ua2x3 зушшен! HBectxirEri i 1шоващйш процзен у B2pc63ria сфер!. KarriTajaai кцрдутта пЦддривмств bci форм Bsscajcri y 1992 p. змвнпаляся на 40. г 1993 p. - щв на 22; зюсжгпетьса дгфаркашя макро- i niкроезсэсшчзо: структура. Пря наявзжу згт^ыюму згортанй взфобнгпва в npoMxcxoBocri, варобзаатво TCBspiB для забеггачвзня касогсто рянкового воину сзохавгч1в змезвуеться зростатчюи темзгза.

KpiM того, гид!идя 2брсвгзэост1 hb8CT20232v проэвеом в УкраХн! щшзведо до ззвчж! дзфориащ джерел HBecrao2 в загальвому обсязх 1нвест2ш2зжг вкддвнь: частка acpnrenfT змвнсшшсь ка&хэ у два разя. в1дэов1дао зросла частка щяйуку. .ет конвання в структур! джвр&х за протяз! к1лькох рок!в зз жяттъ позитивно ушинута на стаз 1иввстщ!йяо'1 2Ктжнзост1 1

збалансовгнност! aBecracsro циклу. До того х зберехгнш! стаб!лыю BacosD часта вквдень, срямэвашкн as буд!-вадьво-монтзхш робота, шдвазуе кап1тадреык!сть будуеиах o'esrti головним чином за ргцзок дзсавж>Т частая фод^в. ею пргзводпъ да цв 61льоо1х> падтнзя жйсзаг заказник! в 1нв8стяц!2ао1 д!яльахтг1.

Tenor в пах левах, згззачаеться в ддеертаци, шхэбхгддо ш р!зних стадиях обхгу оежвзах фощцв, звеста в едвниа мвхашзя економ1чнэ упргвяззя бегзврервнам !нвестащанан процвсом. яняЗ авторе розумхетъея as тргзеформгцдя hboctzu у зрсстазнг нацЮнального доходу.

На сучасзому етгзх, в сфер! управшння 1нвестац1яма нэобх1дзе формушання ях к^ззькп, так i прошхаях Дга цынх

необх!дда: а) асаа^игы кратерt набору головнях напрягав кагйтальяих взазиезь; б) встановата t уюва, ща яках забезнэчуюгься шазавосп розааренвого в1дтвореаая дхя ycix учаснак!в 1нвесксиаз2го ре-зьсу; в) сформухвата щянцила i ушва ф!н8нсування на pisaax яэбхях !нвествц!аного цакяу. вкпяахяа t створення pecypciB ктддезь.

Дал! в робот! вирачаеться. пзэ дня сучасного стану госаодарства УкраКна характерна* е гтортання (нввстацНао! д!яхыюст! i веефвктнвна сястие авэртжггщ!. Як наел!док. шгазйгпеться технолог! чва В1дстапсть шхззгметв. Дяя багзтьох з нхх стало пробвиэо на гозравяня. а шдгрзхуваяня варобначого потенц!а*у на !снуш!3 техшчшЗ осаэв!. Tizbjoi продумана шШтаха лааэртззащХ (пера га все цркгеф&зг а9орхазад!я) забеззечать створешя достатнього фс-аду вхдрахуванзя для aocTi2aoro оновгення осазваах виробничях фонюв.

KpiM того, зержгва тхяазза стзодхаватл вера га все кшцрння кошт1в в розвжтои. *дая12гд!1> варобнацтвз, в 1нэовга11. Тему розаод!л щибraj nix дврхавов t окремяма суб'ектаха госзодгрсыао!

Ринков! стосузха в i3BecTBi23ia сферг aspes га вса ггпзгвть П даре да, рогтлядггя згщональау екоэсшку в здз^.то

дюралама sBscrmi2 е фс-зд Ехх^одуваздя i фоад згхрокгда&ззз. 5з pisat X хйдзрггметв I об'едзгзь . !згах госаодгряязт суб'езгггв всоз зд!йсниеться, яг аргкьао. га ргхузок властях ф!ваасовах pecypcis 1нв8стора, позаченах ф!згасевах ззсо<51в, галучезях ф^згзсоЕях kootb, а tskox бцххвтзях !зв&стиц!2ннх гсятзувгнь. 3=обх1дээ bmtht, qp для УнргТзя. за сучасяэму етап! TI риаагку. духа вахливям е розватох фхзгзсовоТ iaftsacrpyinrypa ринку. яга згбезжозгг акумуляц! натрсаеадхвнь i згеегявнь i перетворве Тх в fcJerrxEai hb8ct2h- Cbtcbs драктя^г дсводать, цр cam ця форма гдНсзеззя !нв8Стиц!2ш>Т д!яльност! згЖЯльа адзкватоо в1даов1Д2е гц.-гхи формам господершззня.

В ii лому ж, говсрячя про дззрела iHBecraxi2, автор вхдючге. до вони визначаться pisas* режггху економ!ки. TT ефеггхЕшстп. В1ддаче1) вякорястазях pecjpcB. в цьому сенс!. кризовз сжтугзхя. sea склалася в УкраТш. фектячзо шрвала hbscthiU2h процгея язе зз mkpo- так i на кахрорхгаях. ЗаЗхв зулиавя! iHBecixii23 i !нноващйш процзса у bzpo5hz4 сфер!. КаМталыт! &jpm п!дпривмств Bcix форм Bzacixrri у 1992 р. змзшалася на 402. г 1993 р. - пр на 22; ээсэшоеться макро- 1 mкроекс-эзочао:

структура. При наявэжу зггальаежу згортаат варобнгзтва в промисловостг, варобззцгво товаров для забезшчензя кэссвого рянкового попяту сшхивгч!в зм&агуеться зростаючима тежзгжзи

KpiM того, пад!ння к&ровгаэост! !нвестащ2нзм рсзесо* в УкраТн! призвало до ззачзоТ дзформацх дхерод !нвестхз12 в затальоому обсяз! !нвесва!1зжх вкладевь: частка аертегщ: заюшшгась майхв у два раза. в!дзов!дао зросла чаегка щяйутху. "гх! коливання в структур! джерел за протяз! к!лькох рок!в m зауть позитивно вшзнута на стгз гав8стш!йш ахтявзэстг

збаяансовгяжхгп хзвестхиЯзого циклу. До того х зберехвнзя стаб!льш> васокоТ частза вкладе нь, сяряюванжн ва буд!-вадьда-шнтахах робота, шдацуц кап!тая>емк!сть будуемих об'ект!в голювниы чином за ргхухж васиваоТ частка фоцд1в. п празводатъ до щв 61 лысого пад1ння ях!саах ээзазннк!в !нвестиц!ааоТ д1яльаост1.

Тоцу в цах левах, згззгчаеться в дасертащТ, нэобх1дээ ва р!зних стадиях об!гу осисжш фондав, зв&ста в единаЛ мвхашзм еконоШчнэ управляли бегзерервнам !нвестиц!Янам вроцэсом. яни2 автором розуюеться ях трансформация гишстаща у зростання национального доходу.

На сучасэому етгз!. в сфер! уцравдтння хнвестащяма вэобгадав формухвання ях йззьвах. так ! прошхних ц!ва. Для цього нвобх!дда: а) шаза-ьда кратерИ набору годовних вгзрзвсав каШтальних вххгд&яъ; б) вставовати тх ушва. щя яках забезпэчуиться жхгавосл розаиреддого в1дгворення дхя усхх участник!в !нвестжздЯаого пронесу; в) сфоркуловата щантии ! умзва ф!нансування ва р^знах хаОхях !нвестац!Язого циклу, вкшавча ! створення ресурсхв езхадонь.

Дал! в робой в!яоч2еться. щр для сучасного стану госшдарства УкраУни характерна* е ггортання !нвестиц!аво1 д!яльаост! ! неефектявна састиса гмэрпзгадТ. Як наел!док. дэглайдхться технолог!чза в!дстгл1сть гадзраЕмств. Для бгтгтьох з вах стадо проблемою ж пскрздгззн. г Мдтрздгвання виробначого оотенц!алу вз !снуич!й техн!чша оса:л!. Тмька продумана иол!така иорпзащУ (пера за все щзЕасреза ааюртазац!я) забеззечхть створення достатнього фонду вхдргхувгэня дхя посгОаого оаоввння осаоваах виробничах фогдав.

Кр!м того, дорхгва ассазза стамушати тара за все кшдентга кошт! в в розетта, и:-д&га!ггд1о вароб-шргва, в !наэвац!Т. Тому розшэд!л щж5утку м1х дорзгвов ! окреастя суб'ектгза госэодгрськоТ

вяробництва. Илька при xiil лев! е сенс ц! иатрзти зб1лы5увзта. Тому найвахлав!вою расою сучасвоГ екоасайчш! стратег!!, зазначаеться в робот!. гюназээ стата зб!льсення ефектгвэост1 !нвестиц!й, яке б дозволазэ розгяратя uezi нагромадхення, зупаяхлэ б слад, 8 qotm i стабгдхзуваго шрну виробничого нагромадюная.

В дисертаШ звачна увгта прад!гяеться обгрунтуваннв юдехззза щх> те, що норна вяробзг^ого нагромадхення - ц сдан 3 Baszzazzx параметр!в. вазначагоах як!сть екожшчаого зростаная. В теоретичному аспект! II зядкячя мохлаво ввааата дощльаим, якао пра цьоху не знихувться теша зростгнзя нащоналыюго доходу i Фонду особастого спопванзз. Васска норка нагрокадхеяня щятаэеанза е$ектавн!& розванутИ ezoaomui. Так як зрозум!л}, со пра ваоайЗ фоцдов1ддач1 недощдьэо ззахувата норму варобяачого нагромадхввня. В розванутах краТнах зорка аггромадезнзя утрамуеться на ваеогкэду piBHi, 6ijn>a васохону, Hix у краТдат, со розвававться. Як наейдох. там i piBSHb особастого сэзхавазя нзбагато вазао.

Дал! в дасертащТ заззачаеться, со формувгязя пропорол miz ватромздхенням i ежпвгзам б!льа конкретно розглядветься пра гнал! si розжуйлу 3BSCTH2 Miz окреиамя секторама екоггайка, гокрема, Miz таа тоегкдгрчха сферама, еконсадчва даяльйсть яках без!юсередньо гов'язазз 1г згдевагзяняа особастах потреб двдв2 I тама, ям спрямэваш у Еаробнагстш !нвестац!2нах товар!в. В иьсэду BCHon8HHi вашвз ззг^нзя мае досл!дження такоТ структура !нвестац!й, яка хгргггерзгуе гх вакорастаязя у оствэоыз в2робнидтв1, вгробзачха i coa гльшй 1зй?аструатурах.

Для УкраТна, в ргдяэсьгай пергод 71 розватку буда характераа ор!ентац!я ва оост12зе роггарення обсят!в вадобутку саровааа, аахава, матер1ад!в i тз. А вгдеж), ср саме xti гадуз!, особхаво вадобувна, метаяуряя, ез&ргетаез. - сам! xaaтаэсж!crcbKi галуз! проиасдэвого щецу. В asi nepoA гояовнама шкззяакамя vutjn.j

економ1ки ввахалися зб1льшення обсягу виробництва 1 насичення доз засобами прац!. В умовах, коли валовой вих!д продуадД був ЧЧдра1цугка^Чгалуз!Ч^фраструктури "недо1 нвестовувалися", 1 пояснювапося Yx зовн1шньою не9фективн!стю, оск!льки вони бег носеродньо не вшшвали на зб!льшвння валового обсягу виробництва 1 в1д)ЮВ1Д110, НО шшоув&шон у вшцоознычону схиму роовмтку рнднноько bxouomIkvi, в можих mot в той uupiод розвииилооя нвродн ivciioAipcTBO УкраУни. Тому зараз 1нвостиц1Т у виробництва, як зменшуш. матер1алом1стск!сть цродукц!У в эконом!чно набагато б!ль вит!днл, чим вкладання ресурс!в в галуз! окстонсивно зб1льшуючи обсяги Yx виробництва. Розрахунки св!дчать, що витрати на захода о економП pecypciB у виробництв1 у 3-5 раз!в мвнше, н1ж заходи m зб!льшенню видобутку цих pecypciB.

Кр!м tpro, в!домо, що структур! господарства, яка склалася ш сьогода! в УкраКн!, притаманна пиреб!шона частка галузой, : зор!ентованих на вшуск нвспоживчих товар1в, яким, до того х, притаманна висока росурсом!стск1сть. Тому мотов структурно? иол!тики в найближч!й норсноктив! аовшшэ стати т>риор!иатац!я значима ресурс 1 в на розвиток галузой, задовошшючих сиохивч! потробм населения. втор зазначаз, що формуючи економ!чну прог'раму д!яльност! уряду, нэобх1дно 35-40% валових !нвестиц!й спрямувати на розвиток послуг, так як цей зах!д будэ сприяти онтим!зац1У структура економ1ки. Кр!м того, в перел1к пр1оритетних напрямк!в сл!д залучити галуз! соц!альноУ !нфраструктура.

В дисертац1У зазначавться, що галузов! npouopulY окладяиться но сам! собою. Вош залежать в!д тих кошт!в як! спрямовуються на розвиток тих чи !нших галузой Тому удоскоиашшя галузовоУ структура !шюстиц!й - ца ыижливий аао!б удоскоцвлошш структура ныц1ошшш>У DKoiioMlKH в ц1лому. В дмеортацП досл1даа>шш дтш проблем [фид1Л)1итьсн значив увш'а. Зокрома, зазнычивтьин, що в

козкретзах левах УкраТнн Н2дзвач22яэ bszxzbob е проблема перми^ьзня ф!нгнсовах i матерхазьзжх ресурс i в !з вгакоУ !ндустр!Т i в i асьгово-роиаагового комплексу в razys. asi продухуэть сшжшч! товара 1 послуга, а такох забезпвчевзя приоритету галузеа васокнх Texa&aoril. буйвельаого комплексу, ствсрьззя заочного сектору вжробзцгвз васокотехшшн^чвах TcsapiB дхя експорту i iMprosad агатах варобнацтв. 3 точхж зору автора. егд авгайно шдз5ста х> р1взя дерхавшТ нештага яяутая диверсяДОкацП варобзазпзз, ксмЗхнування вахкоТ. лаггэ: i хгр=с-во1 гфомасдэвост!. На дгнза жэент б1льга чветана !нвестха2ахх p&cypciB Еонцвнтрувться в BpcaociDBGcri. Прачому в oeraasi река частга niel гасуз!, в ггтгльазму обсяз1 imecraaia sdixbzazscb за |злу*с будавниатва i ciльсыязго государства, частка яги заентадтсь. В дасертащ! робаться вгсэсвок. вр в нишгша час щс-рат&тзама напрязеама 1нв&ст2Ц1азэТ стратеги повинна стата з&вза перео- р1енгац!я кгштальаах вкладань ва корасть 1нвестхц2нжх ггдузеа i с!льсыбого государства. так як саме в цнх гглугях схжтер!ггеться наЗваза ьфектхЕ31сто iHBscraaia. а в умэгах раззово: егззешки лопат ва iBB&craail взгзачгеться Тх в1ддачею.

3 сучгсаиа ха шр!од, icayirey в УхргТш ггхугеву структуру iaBecnciia as мохза ввахата оптамальазв. тгэс ях вова ooctSbo BxiBopoe далеко ве краду гадугеву crpj^rjpy ezsaatsa в щлому. Все цз нргсэясеээ переконуе. до тпш сттзгхтлао-1зве<яэсй2за пол!така гквгзза бута езрям&вана ва nepeopieauziiB еаоалйчзз! д1нлъаост! з згрЕазш cesTopiB народаого госаздгрства у втетазз!. !наксо кажуча. у эереробзу эрс*аазов!сть, а В1Д нах - у -giHTJwi - наукой!стськ! ЕарсйззссгЕа. послуга, !вформзпку. згуггдао-техщчш HHOBaai, варсбзапу i ссэдальзу iaSpacrpysiypz з ти, воб створяй вхссгэефегпвау i сод!альаэ scpiesrossHy ежаайку шст1цду-crpiazbaKv тазу.

Ш ССШШ1 ШШШ31 135СРА Ш 2ЕШ ДИСЕРВДЦ1

1. ЕрсчЬпаа п1два5ння ефехтивэосп 1ВВ8стац13 в бугёвгаъжжу

-Чекжшззв

Украхш * Науков! пргзд вснхразйв. - К.Д2ПП ДКНТ, 1996.-0,5

2. Рефогкувгяня 1нвесто12зэго затени алу еноаяйка УкраТна //

; бхеки стаговлення раззоео! екоязшха в УкрзТя1. Зб!рвах згузсгак праць вя2ыадач1вД асгыргзпв, студезив. - К.ДВПП ДКНТ. 1926.-0.5X8.

3. Вир!сахьаа2 фактор структурах! зкш в екоаошШ//Проблем стгэев-лення ранховоТ екозсаска в УхргТш. Науков! прац! ваххада^в, ас-хйранйв. студевт1в.-К.Д21П ДСЗТ. 1936.-0.3 д.а./у са1вгвторствх/.

4. Ефектанасть вгробназтва ях кратерИ узравхння екоаошксв// Проблема стаяошвяяя разковоХ ехозмйка в УкраХш. Эбхршк науковах прадь В5С02дгч1в. зсзхргят1в, студегив. - 122?. 1995.- 0.3 д.а. /у сшвавторств!/.

5. Разработка коюгекса иерсщзктга гю обесвчеиав радели проазводства Дзыфодзерхазскогт) доиэстроателъдаго ксжЗазгтг в условиях арендаого подряда. Еаучж-техннческн2 отчет. - Дзерэ-пвтровск: ДйСИ - 5 д.а.

6. 1нвестищйниа пронес ! струну рШ зрушення в еконошхц УгргТза // Структура! зрувення в вародэоцу госшдарств! УкраХна. - Нх:в: ун-т. 1994. Ден.в НИИ ГЕБ УКРА1Ш Л 1455 -Ук94 от 1.06.19&4.

7. Арендизация проазводства как форма становления рыгочзэа загт:шд // Социальные я зкозэкжческаз условия а посдвдствая перехода х рншчдаа экономике. Докл.регзюн.науч.-практич.коа^. -Дзкзрсав-тровск. Х991. - С.б0-И1.

8. Гуманитаризации обрззеватехьзого процесса - органазадЕ-зэсе а материальное обесшченае // Гухашзацдя 1 гумаях тарх зад1 я - з^сЧ ритетннй нарямж дерхгвао! иол!така УкраХна в галузх ваао! ссв1-та: Теза доп.м1авуз.нау2.-практ.коаф. -ДщЩропвтровськ. 1Э02-С.34.

АНЯ07АД23

Д&джсов A,Z. Тнвестиции и ai рсш> в -^с^асфовгзп экономических порций. Диссертация является рукописьй. Диссертация на соискание геной степени кандидата экономически! нгуг г специальности 3.02.01.- теораи и иэд&ли экономического роста. Киевский зиверситет ам&яz Тграса Шевченко, Киев, I9S5.

В диссертации вскрывается сущность инвестиций а дается основание их рола и места в сиетем& гхйэюкпесххс отношений асширенного воспроизводства. Показаны осейензэсти в формировании есурсов инвестиционных вложений в рнуж>1 економики.

становлено. что инвестициям принадгехэт ЦЕгзтрагъаая роль в еализации структурных сдвигов в народном хозяйстве. 3 диссертации редзлены ютестиционные приоритеты в вгхзеТгщ згродзохозяйствен-ых секторах, а тгкхе дана их трансформация за отраслевом уровне, формулированы главные направления ос-исезая э{ф&2Т2ВЕКста янвести-саоязой деятельности в Украине. Главные зожния диссертации ашро-*ровены на згучзо-практическиг конференциях. Результаты исследова-ая нашли отражение в 8 публикациях, расаривэддх основные идеи бота.

ANh'OTAIOS

Dedikov A.I. "Investments and their role In tbe fonatlon of the economic proportions". Tills dissertation Is заЗе la tbe form of a oeanuscript. She dissertation Is aid for o'talnlrg tfce candidate Degree of Economics under specialization code C8.C2.01.-theories and Todels of tbe econoaic Increase. T.G. Sbevcbecfco Kiev University, lev, 1995.

In this dissertation tbe existence of tbe investments is revealed and tfce basic analysis of their role and place 1л tbe system of the economic relationships is xade. peculiarities In the formation of the investment's resccjces are shownin the conditions of laricet economy. His established, that investments take a central place In national economy. In dissertation the Investment's priorities in ain sefctors of the eeacoay are deteralnedand their transforation at the branch level 1з xade. ae sain directions of the efficiency proration of the investment's activity In Ukraine are fomilated. The main thesis of this dissertation were represented on the scientific-practical conferences. She results of the investigations лere published In 8 worts.

Кланов! слова: iнвестиц!. iнвестацЯчтЗ дака, аэертззгц1я, црибуток. баякс-ЕИй кредит, структура! груженая, ефектившсть, 1нзовацН.

Похожие диссертации