ООН
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ли Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК). Важливе місце у світовій торгівлі посіла також Генеральна угода про тарифи й торгівлю (ГАТТ). Ця міжнародна організація, утворена 1948 р., не вважається формально Спеціалізованою установою, хоча за своїми рисами і цілями дуже схожа зі спеціалізованими установами ООН.
Хоча спеціалізовані установи ООН функціонують у певних сферах, діапазон деяких із них достатньо широкий і багатоплановий, що ускладнив завдання їх чіткої класифікації. І все ж щодо сфер діяльності можна виділити такі основні групи:
1. Фінансові: МВФ, МБРР, МФК, МАР, БАГІ, МФСР.
2. Економічні: ФАО, ЮНІДО.
3. Технічні: ІКАО, МСЕ, ІМО, ВПС, ВМО.
4. Соціальні: МОП, ВООЗ.
5.Гуманітарні: ЮНЕСКО, ВОІВ.
МОП, ФАО, ВООЗ та ЮНЕСКО умовно називали "Великою четвіркою". Після надання статусу спеціалізованої установи ЮНЇДО її також включили в цю групу провідних міжнародних організацій.
Я визничив, що основними принципами ООН є:
- суверенна рівність усіх її членів;
- сумлінне виконання зобовязань за Статутом;
- розвязання міжнародних суперечок мирними засобами;
- відмова від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави;
- забезпечення того, щоб держави, що не є членами ООН, діяли відповідно до принципів ООН, коли це необхідно для підтримки міжнародного миру і безпеки;
- невтручання у внутрішні справи держав;
- поваги основних прав і свобод людини;
- рівноправністі і самовизначення народів;
- співробітництва і роззброєння.
Також, прийом до членів Організації відкритий для всіх миролюбних держав, що приймуть на себе зобовязання за Статутом і який можуть і бажають ці зобовязання виконувати. Прийом здійснюється постановою Генеральної Асамблеї за рекомендацією Ради Безпеки.
Що до України то із 1994 p. почала реалізовуватися Програма економічних реформ в Україні, що прискорило налагодження співпраці з Світовим Банком. Світовий Банк зможе надавати Україні фінансову допомогу у розмірі 1 млрд.дол. США щорічно.
Нині фінансова допомога Україні здійснюється за такими на-прямками:
1.Реабілітаційна позика. Кошти спрямовуються на здійснення основних економічних реформ, включаючи лібералізацію цін і торгівлі; приватизацію державних підприємств; реформи сільського господарства та енергетики; підтримку макроекономічної стабілізації, а також фінансування потреб імпорту української економіки.
2.Позики на розвиток виробництва. Кошти спрямовуюгься на фінансування критичного імпорту, поточні затрати органів влади при передачі їм підприємств обєктів соціальної інфраструктури.
3.Проекти інституційної перебудови. Кошти спрямовуються на підготовку спеціалістів, придбання обладнання, надання консультацій ключовим державним установам, включаючи - Міністерство фінансів, Національний банк, Фонду державного майна та Антимонопольному комітетові.
4.Проект фінансування фінансових установ. Кошти спрямовуються у вигляді кредиту окремим фінансовим установам для перекредитування приватним підприємствам, яким необхідні кошти, орієнтовані на експорт та інші види першочергової діяльності, поліпшення законодавства у цій сфері.
Резюмуючи вищевикладене, стає зрозумілим, що ООН є дійсно найвпливовішою організацію у світі. Її механізм та численні органи є “регуляторам” економічних, соціальних, військових та ін. відносин без яких неможливо, на сьогодні, гармонійний розвиток усіх держав світу.
Список використаної літератури
1. Основные сведения об Организации Объединенных Наций. Видавництво Юридическая литература, М., 1995.
2. Кожевников Ф.И., Шармазанашвили Г.В. ООН: организация, цели, практика. Москва, вид. Международные отношения, 1971 г.
3. Крылов С.Б. ООН. Москва, Госюриздат, 1958 г.
4. Международные суды и международное право (сборник обзоров). Москва, изд. Академии Наук СССР, 1986 г.
5. Международный Суд. Нью-Йорк, издание ООН, Департамент общественной информации.
6. Полянский Н.Н. Международный Суд. Москва, изд. Академии Наук СССР, 1951 г.
7. Энтин М.Л. Международные судебные учреждения. Москва, изд. Международные отношения, 1984 г.
8. Внешняя политика Советского Союза в период отечественной войны. Т.1 М.1970