Geum.ru

Образи і символи смерті в культурі

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство

?течеш, посиливши жах самотності: “Протягом усього того нелегкого життя, крізь роки, що ще не настали, із глибини майбутнього летів мені на зустріч похмурий подих і зрівнював усе на своєму шляху…” (А. Каню).

Знаком смерті відмічено все життя людини. Як це не дивно, знак смерті знак життя.

На мою думку, щоб відштовхнути від себе цей жах смерті, людина повинна сприймати її не як повне знищення особи, а як перехід від одного життя до іншого. Людина повинна повернутися в минуле, в той період, який Арєс назвав “смерть приручена”, тому що саме смерть не повинна лякати людину. Потрібно вірити також в перевтілення душі. І саме за цими віруваннями, який спосіб життя людина вела, в таку тварину чи іншу істоту її душа перевтілиться. Якщо вона вела себе як свиня, то й стане в іншому житті свинею. Людина повинна вести себе так, щоб залишитись людиною. Треба прагнути до кращого. Можливо, ми змогли б знищити такім чином некрофільність та жорстокість сучасної культури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

  1. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. М., 1992.
  2. Байрон Дж. Т. Соч.: в 3Т. М., 1954.
  3. Гройс Б. Ленин и Динкальи - Образы современной смерти // Гройс Б. Утопия и обмен. М., 1993.
  4. Гроф С., Хемефакс Дж. Человек перед личом смерти. М., 1996.
  5. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. М., 1984.
  6. Гуревич П.С. Философская антропология. М.,1997.
  7. Дубровский Д.И. Смысл смерти и достоинство личности //ж. Философские науки . - №5, 1990.
  8. Европейские поэты Возрождения. М., 1974.
  9. Калиновский П. Переход; последняя болезнь, смерть и после. М., 1991.
  10. Клочков И.С. Духовная культура Вавилонии: человек, судьба, время. М.,1983.
  11. Левин С. Кто умирает? К., 1996.
  12. Мамардашвилли М. Лекции о Прусте. М., 1995.
  13. Мамардашвилли М., Пятигорский А. Символ и сознание (Метафизические рассуждения о сознании, символике и языке). Иерусалим, 1982; - М., 1997.
  14. Морен Е.
  15. Моес М. Физическое воздействие на индивида колективно внушаемой мысли о смерти // Ж. Человек. - №6., 1992.
  16. Платон. Апология Сократа. Соч в 4Т. Т.1. М.,1994.
  17. Платон. Государство. Т.3. М., 1994.
  18. Платон. Парменид. Т.2. М., 1993.
  19. Платон. Федон. Т.2. М., 1993.
  20. Пушкин А.С. Стихотворения. Поэмы. М., 1984.
  21. Роуз С. Душа после смерти // Ж. Наука и религия. - №6, 1991.
  22. Рязанцев С. Философские смерти. Санкт Петербург., 1994.
  23. Трубников И.И. Проблема смерти, времени и цели человеческой жизни // Ж. Философские науки. - №2., 1990.
  24. Фромм Э. Душа человека. М., 1992.
  25. Фуко М. Герменевтика субъекта // Социо Логос. М., 1991.
  26. Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязаностях. М., 1974.