Облік собівартості продукції на підприємстві
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
оцільно використовувати на підприємствах, що не мають незавершеного виробництва.
При інвентарному методі в кінці кожного звітного періоду проводять інвентаризацію залишків невикористаних відпущених зі складу на виробництво матеріалів. Після цього визначають вартість фактично використаних матеріалів: до початкового залишку на робочих місцях і в цеховій коморі додають відпущені матеріали і віднімають кінцевий залишок. Інвентарний метод дозволяє також визначити і матеріали, обробка яких розпочата на кінець звітного періоду. Інвентарний метод доцільно використовувати на підприємствах, що потребують наявності залишків матеріалів у цехах, а також мають незавершене виробництво на кінець звітного періоду [17].
Партіонний спосіб обліку витрат матеріалів на виробництво використовують у виробництвах, де можливо здійснювати контроль за кожною партією розкрою. Наприклад, розкрій металів, тканин, шкіри тощо. При цьому попередньо визначається вихід деталей за окремою партією, який заноситься в Акт розкрою. Порівняння фактичного витрачання матеріалів з розрахунковим дає можливість проконтролювати виконання норм витрат матеріалів та виходу продукції.
Наведені методи обліку матеріалів дають можливість не тільки визначати фактичне витрачання матеріалів, а й виявити відхилення від встановлених норм.
При відпуску матеріалів на виробництво в межах норм складаються облікові записи:
Дебет 23 "Виробництво";
Кредит 20 "Виробничі запаси";
Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".
При відпуску прямих матеріалів понад визначені норми слід зробити записи на рахунках:
Дебет 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";
Кредит 20 "Виробничі запаси";
Кредит 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".
Аналітичний облік запасів за синтетичними рахунками ведеться у відомості М-11, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. за № 356 "Про затвердження методичних рекомендацій із застосування регістрів бухгалтерського обліку".
Поля кодів форми М - 11 заповнюються у тому випадку, коли на підприємстві застосовується система кодів. Списання матеріалів на виробництво в цехах здійснюється на основі нарядів на виконання робіт, з урахуванням норм на списання сировини та матеріалів на виробництво одиниці продукції.
Рис. 2.4 Загальний вигляд форми М - 11
Понаднормативне витрачання матеріалів не відноситься на собівартість продукції (робіт, послуг), а включається до собівартості реалізованої продукції.
Матеріальні витрати зменшуються на суму повернених відходів, які оцінюються за обліковими оцінками.
Повернені відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних цінностей, які утворилися в процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили частково або повністю свої споживчі якості, через що використовуються з вищими витратами або не використовуються за прямим призначенням.
Прямою вважається заробітна плата робітників, зайнятих на виробництві, яку можна безпосередньо віднести до конкретного обєкта витрат [21].
При відрядній формі оплати праці заробітна плата робітників відноситься на обєкти обліку витрат за первинними документами: нарядами, маршрутними листами, рапортами про виробіток тощо. Узагальнення цих витрат здійснюється у калькуляціях фактичної собівартості окремих видів продукції, процесів, інших обєктів. При погодинній оплаті праці заробітна плата робітників розподіляється за видами виробів, за процесами тощо і є прямою статтею калькуляції. Додаткова заробітна плата, премії та доплати робітникам розподіляються пропорційно до основної. Одночасно з розподілом заробітної плати створюється резерв на виплату відпусток працівникам. Резерв створюється у відсотку до фонду основної та заробітної плати робітників з урахуванням суми необхідних нарахувань до соціальних фондів.
При цьому складається така кореспонденція рахунків: Дебет 23 "Виробництво";
Кредит 471 "Забезпечення виплат відпусток".
Сума резерву визначається до собівартості виготовленої продукції при його створенні.
При нарахуванні прямої заробітної плати робітникам складається проводка:
Дебет 23 "Виробництво";
Кредит 661 "Розрахунки за заробітною платою".
Якщо заробітна плата нараховується понад встановлені норми, то її сума відноситься на собівартість реалізації. При цьому складається кореспонденція:
Дебет 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";
Кредит 661 "Розрахунки за заробітною платою".
При цьому аналізуються напрямки і причини відхилень, встановлюються винуватці.
Основою для обліку витрат робочого часу є наряд.
При заповнені наряду необхідно користуватися міжгалузевими укрупненими нормативами часу на роботи, що виконуються на відповідних верстатах для різних типів виробництв, державним стандартом України ДСТУ 2961 - 94 та Галузевою угодою на відповідний рік, яка всановлює умови організації, оплати та охорони праці, пільги та соціальні гарантії на промислових підприємствах [3].
Розробку, видавництво та росповсюдження в Україні нормативних матеріалів з міжгалузевих норм праці та інших нормативно-методичних матеріалів здійснює "Центр продуктивності" Міністерства праці та соціальної політики України.
Рис. 2.5 Загальний вигляд наряду
Віднесення до інших прямих витрат залеж?/p>