Облік основних засобів
Контрольная работа - Менеджмент
Другие контрольные работы по предмету Менеджмент
методів. Тому в питанні вибору методу нарахування амортизації пропонуємо виходити з двох позицій :
1) принцип обачності;
2) очікуваний спосіб отримання економічних вигід від використання обєктів.
Найбільше принципу обачності відповідає метод зменшення залишкової вартості, при якому нараховується найбільша сума амортизації в перші роки використання обєкта. Наступним є метод прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивний метод. За рівномірного випуску продукції показники виробничого методу наближається до прямолінійного.
Основні засоби можна поділити на 2 групи:
- безпосередньо зайняті у виробництві, допоміжні та обслуговуючі (рахунки обліку 104, 105, 106).
- інші основні засоби, які переважно становлять інфраструктуру підприємства (рахунки обліку 102, 103, 107, 108,109)[5,136].
Дослідження процесу нарахування амортизації в інших країнах свідчить, що прогресивним підходом є законодавчий поділ основних засобів на групи із встановленням строків корисного використання.
Іншим ключовим моментом є визначення ліквідаційної вартості основних засобів.
Ліквідаційну вартість доцільно розраховувати лише для обєктів, що знаходяться на рахунках 103, 104, 105 та мають у своїй структурі суттєву однорідну складову (метал, будівельні конструкції і т.д.). Для всіх інших пропонуємо встановлювати ліквідаційну вартість у мінімальному розмірі 1 грн. (це пояснюється тим, що для розрахунку амортизації методом зменшення залишкової вартості обовязково потрібна ліквідаційна вартість, більша за нуль)[5,с.408].
Значною мірою це пояснюється визначеннями поняття амортизація в податковому законодавстві і в бухгалтерському обліку. За П(С)БО 7, амортизація систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації)[3,с.68].
Відповідно до Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, амортизація основних фондів і нематеріальних активів це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податків у межах норм амортизаційних відрахувань, передбачених цією статтею.
Ще однією проблемою є те, що первинна облікова інформація про наявність, рух, капітальний ремонт та інші операції щодо основних засобів відображається в численних спеціалізованих регістрах, постійні реквізити яких тотожні. Це не сприяє якісному веденню обліку, збільшує трудомісткість опрацювання та відображення інформації, створює певні труднощі у формування документообігу й забезпеченні необхідними видами бланків[3,с.33-34].
Так, діючі форми первинної документації з обліку основних засобів та інвентаризаційні описи дублюють один одного. Майже зовсім не відрізняються за змістом інвентарні картки форм ОЗ-6, ОЗ-7, ОЗ-8. Водночас у наявних формах обліку не передбачено відображення устаткування, придбаного підприємством для резерву, до запровадження в експлуатацію, що на практиці створює певні труднощі при розрахунку амортизаційних відрахувань.
Не знайшла відображення у формах обліку й інформація про зміни первинної вартості інвентарного обєкта після переоцінки та індексації. Порівняння інвентарних карток форм ОЗ-6, ОЗ-7, ОЗ-8 з формою ОЗ-1 Акт приймання-передачі основних засобів засвідчує, що в них відсутня лише інформація про висновок приймальної комісії й підписи її членів[4,с.388]. Проте, сам факт складання акта і відкриття інвентарних карток свідчить про позитивний висновок комісії, адже при невідповідності технічним умовам обєкт прийманню не підлягає й інвентарна картка не виписується. Таким чином, доповнивши інвентарну картку підписами членів комісії, можна скоротити форму ОЗ-1. А якщо ввести в неї ще й підписи здавача та одержувача, то при внутрішньому переміщенні обєктів можна скоротити форму ОЗ-2. Доповнення інвентарної картки підписами комісії з упровадження основних засобів після ремонту, реконструкції, модернізації, а також графою для відображення змін після таких операцій дає змогу скоротити форму ОЗ-3. Можна також не використовувати форму ОЗ-4, якщо доповнити її підписами ліквідаційної комісії й відобразити окремим рядком результати ліквідації обєкта[5,с.409].
Задача
Скласти бухгалтерські записи по нижченаведених операціях і зробити відповідні розрахунки.
Облігації з премією. Компанія випустила (реалізувала) 1.01.2000р. 1000 шт. довгострокових облігацій номіналом 200 дол. кожна, на 3 роки, процентна ставка 12%. Квота до ціни 102. виплата процентів 1.07. та 1.01.
1.01.2003р. компанія виплатила відсотки по облігаціях з погашенням відповідної суми.
Розвязок:
200 000 х 12% = 24 000;
24 000 : 3роки = 1200
Визначаємо ефективну відсоткову ставку:
(200 000 х 12%) (1200 : 3) = 23600
(212 000 + 200 000) : 2 = 206000
Тоді, 23600 : 20 6000 = 11%.
Квота до ціни 102, тобто 200 000 102 000 = 98 000.
Розрахунок амортизації премії за інвестицією в облігації
ДатаНомінальна сума відсотка, грнСума відсотка за ефективною ставкоюСума амортизації премії, грнАмортизована собівартість інвестиційСума Алгоритм розрахунку Сума Алгоритм розрахунку Сума Алгоритм розрахунку 01.01.2000 р. --- --224000 - 01.07.2000 р. 2400012320(224000 х 11%) : 2 11680(24000 - 12320) 212320(224000 -11680) 01.01.2001 р. 2400011677,6(212320 х 11%) : 2 12322,4(24000 - 11677) 199997,6 (212320 12322,4) 01.07.2001 р. 2400010999,8(199997,6 х 11%) : 2 13000,2(24000 10999,8) 186997,4 (199997,6 13000,2) 01.01.2002 р. 2400010284,8(186997,4 х 11%) : 2 13715,2(24000 10284,8) 173282,2 (186997,4 13715,2) 01.07.2002 р. 240009530,5(173282,1 х 11%) : 2 14469,5(24000 9530,5) 158812,7 (173282,2 14469,5) 01.01.2003 р. 240008734,6(158812,7 х 11%) : 2 15265,4(24000 8734,6) 143547,3(158812