Облік виробничих запасів на промислових підприємствах
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Означена сума визначається як добуток продажної (роздрібної) націнки на реалізовані товари і вартості реалізованих товарів та середнього відсотку торговельної націнки. Останній визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця та торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.
У додатку М зображено обороти по рахунку 20 Виробничі запаси, з яких ми можемо прослідкувати суми виробничих запасів витрачені на різні господарські потреби.
Якщо підприємство для поточного обліку застосовує (постійні) ціни та окремо групує транспортно-заготівельні витрати, то у процесі списання запасів виникає потреба в операції з розрахунку і списанню транспортно-заготівельних витрат. Методика цього розрахунку викладена в П(С)БО 16. Транспортно-заготівельні витрати розподіляються між вартістю використаних (списаних) запасів і їхнім залишком на кінець місяця. Для цього визначається середній відсоток транспортно-заготівельних витрат до облікової вартості запасів на початок місяця та тих, які надійшли протягом місяця. Потім вартість використаних (списаних) запасів перемножується на середній відсоток і так визначається сума транспортно-заготівельних витрат, яка підлягає списанню.
Розрахована сума транспортно-заготівельних витрат списується з кредиту рахунка 20 Виробничі запаси в дебет тих самих рахунків, на які списана вартість запасів за обліковими цінами.
Бухгалтерські проведення зі списання запасів (кредит рахунка 20) відображають у журналі № 5.
Облік виробничих запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками) ведеться у Відомості 5.1 за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або субрахунками обліку витрат). У Відомості визначаються сума і рівень транспортно-заготівельних витрат, а також фактична собівартість витрачених запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю.
Записи у Відомість 5.1 проводять на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально відповідальних осіб виробничих запасів та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний місяць.
У графі 2 видаток показується групуванням за кореспондуючими рахунками (субрахунками, статтями). Суми внутрішнього обороту виробничих запасів за місяць виділяються окремими сумами і мають бути між собою рівними.
РОЗДІЛ IV. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ТЗОВ КОМПАНІЯ ТЕХНОПОЛ
При аналізі організації обліку виробничих запасів на товаристві з обмеженою відповідальністю Компанія Технопол було помічено ряд проблем, що повязані безпосередньо із оформленням господарських операцій та оцінкою вартості запасів.
Проте головною проблемою,яку необхідно вирішити, є нормування виробничих запасів.
При усталеній практиці нормування виробничих запасів, розрахунку потреби в них, обліку витрат у виробництві вихідні дані для розрахунку норм виробничих запасів не відображають фактичних величин споживання матеріалів на підприємствах. Немає фактичного обліку руху матеріалів у виробництві. Усе це приводить до того, що величини запасів постійно ростуть.
Приведення вихідних даних, які використовуються при розрахунку норм виробничих запасів, у відносну відповідність повинно бути здійснене за кількома напрямками. Перший - системи нормування витрат матеріальних ресурсів з наступним підвищенням якості розрахунку потреби в них. Другий - проведення фактичного оперативного і складського обліку руху матеріальних ресурсів у виробництві. Третій - розробка дійових методик прогнозування потреби в матеріальних ресурсах на нові зразки виробів, що запускаються у виробництво. Реалізація на практиці перерахованих напрямків повинна підвищити якість розрахунку норм виробничих запасів і запобігти утворенню на підприємстві наднормативних запасів сировини і матеріалів.
Оптимізувати величину необхідного виробничого запасу матеріальних ресурсів можливо на основі накопиченого досвіду в методології розрахунку норм запасів і використання сучасних засобів обчислювальної техніки
Самооплатність і самофінансування як діючий економічний механізм, який використовується у рамках самостійності промислових підприємств, відкриває широкі можливості в справі економії і раціонального використання матеріальних ресурсів, скорочення запасів і доведення їх обсягів до необхідного мінімуму, запобігання утворенню наднормативних запасів і невикористовуваних матеріальних ресурсів.
Розвиток науково-технічного прогресу, розвязуючи одні протиріччя шляхом реалізації досягнень науки і техніки, супроводжується виникненням інших протиріч обєктивного характеру. І ці протиріччя розвязує вже господарський механізм, що повинен бути готовий до їх виникнення. Сучасне виробництво динамічне і характеризується частою змінюваністю обєктів продукції, що випускається, появою принципово нових матеріалів, впровадженням високоефективних і маловідходних технологічних процесів. Отже, розвиток науково-технічного прогресу повинен супроводжуватися підвищенням якості поточног