Об’єднання підприємств. Джерела формування оборотних коштів. Розподіл і використання прибутку
Контрольная работа - Экономика
Другие контрольные работы по предмету Экономика
?ду картельної угоди, що передбачає реалізацію продукції учасників через створення спільного збутового органу або збутової мережі одного з учасників обєднання. Така форма обєднання підприємств є характерною для галузей з масовим виробництвом однорідної продукції (обєднує однорідні підприємства, централізуючи збут і постачання продукції).
Трест монополістичне обєднання підприємств, що раніше належали різним підприємцям, у єдиний виробничо-господарський комплекс. При цьому підприємства повністю втрачають свою юридичну і господарську самостійність, оскільки інтегруються усі напрямки діяльності.
Холдинг специфічна організаційна форма обєднання капіталів; державне інтегроване товариство, що саме безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує свої кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств, які є учасниками концерну або іншого добровільного обєднання. Обєднані у холдингу субєкти мають юридичну і господарську самостійність.
Фінансові групи обєднання юридично та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства. Фінансові групи очолюють один або кілька банків, які розпоряджаються капіталом підприємств, що входять до них, координують усі сфери їх діяльності.
Вихід підприємства з обєднання. Припинення обєднання підприємств.
Підприємства-учасники обєднання можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобовязань та укладених договорів з іншими субєктами господарювання. Вихід підприємства із складу державного (комунального) господарського обєднання здійснюється за рішенням органу, що прийняв рішення про утворення обєднання.
Припинення обєднання підприємств відбувається в результаті його реорганізації в інше обєднання або ліквідації.
Реорганізація господарського обєднання здійснюється за рішенням підприємств-учасників, а реорганізація державного (комунального) господарського обєднання за рішенням органу, що прийняв рішення про утворення обєднання.
Ліквідація господарського обєднання проводиться за рішенням підприємств-учасників, а ліквідація державного (комунального) обєднання за рішенням органу, що прийняв рішення про утворення обєднання. Ліквідація обєднання підприємств здійснюється в порядку, встановленому цим Господарським Кодексом України щодо ліквідації підприємства. Майно, яке залишилося після ліквідації обєднання, розподіляється між учасниками згідно зі статутом обєднання підприємств чи договором.
- Джерела формування оборотних коштів
В економічній літературі існують різні підходи до визначення сутності оборотних коштів. Дехто з економістів спрощено трактує їх як предмети праці, матеріальні активи, гроші, що обертаються. Найчастіше можна натрапити на два визначення оборотних коштів.
По-перше, оборотні кошти це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції.
По-друге, оборотні кошти це активи, які протягом одного виробничого циклу або одного календарного року можуть бути перетворені на гроші.
Власні джерела формування оборотних коштів.
Як правило, мінімальна потреба підприємства в оборотних коштах покривається за рахунок таких власних джерел: статутний капітал (фонд), відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення; цільове фінансування та цільові надходження (із бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів), приріст сталих пасивів.
Підприємства, що вводяться в дію, формують оборотні кошти за рахунок коштів бюджету, внесків членів-засновників, внесків іноземних учасників (для спільних підприємств), надходження від емісії цінних паперів. Ці кошти включаються у статутний фонд новоствореного підприємства.
На вже діючих підприємствах власними джерелами фінансування оборотних коштів є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, надходження від емісії цінних паперів, а також прирівняні до власних оборотних коштів сталі пасиви.
Прибуток підприємства спрямовується на покриття приросту нормативу оборотних коштів. Традиційно джерелом покриття вважається прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства і використовується на його розсуд.
Обсяг коштів, що спрямовуються на поповнення власних оборотних коштів, залежить від очікуваних розмірів приросту нормативу оборотних коштів, загального обсягу прибутку, можливого обсягу залучення позикових коштів та інших факторів.
До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі пасиви. Це кошти цільового призначення, які в результаті застосованої системи грошових розрахунків постійно перебувають у господарському обігу підприємств, а проте, йому не належать. До їх використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства.
Сталі пасиви це мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, відрахувань на обовязкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників). Нині в бухгалтерському балансі не виокремлюються сталі пасиви, як це було раніше. Але з цього не слід робити висновок, що сталі пасиви відсутні на підприємстві.
Методика визначення власних оборотних коштів підприємства, яка зараз пропонується, не робить розмежування між сталими пасивами і короткотерміновими пасивами. Ві?/p>