Нормы права в системе нормативного регулирования
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ю умовою функціонування суспільства, досягнення їм своїх моральних норм.
Ефективність морального регулювання визначається наступним: наскільки особистість засвоїла моральні вимоги і наскільки ці вимоги дотримуються нею свідомо, самостійно, - це найкраще характеризує моральний вигляд людини.
Моральні норми здійснюються повсякденно силою масових звичок, велінь і оцінок суспільної думки, вихованих в індивідах переконань і спонукань. Виконання вимог моралі може контролюватися всіма людьми без винятку і кожним окремо.
Моральні відносини, як видно з попереднього викладу, складне соціальне утворення. Конкретно історичний підхід дозволив розкрити об'єктивні причини їхнього виникнення, їхню соціальну сутність і ту роль, що вони виконують у системі суспільних відносин.
Розуміння моральних відношенні як самого загального позначення всіх моральних явищ має принциповий, методологічний зміст. Воно дозволяє включити в предмет етичного дослідження не тільки моральну свідомість, систему нормативних розпоряджень, але і реальні вдачі суспільства, практику морального поводження.
В аналізі моральних відносин особливе значення має застосування вимоги діалектичної логіки, вимоги про включення практики у повне визначення предмета дослідження. Включення в характеристику моральних відносин практики в такому всеосяжному змісті (і як критерій істини, і як орієнтир на те, що потрібно людині) дозволяє в полицею мері оцінити дійсну роль моралі в житті суспільства.
Всебічний аналіз і рішення питання про зв'язок теорії з практикою в етичному дослідженні припускають не тільки історичну характеристику моралі, не тільки дослідження її соціальних функцій, але і розгляд гносеологічних проблем моралі, з'ясування зв'язку істини й оцінки, специфіки морального судження.
У дійсній роботі ми зосередили увагу переважно на розгляді соціальних функцій моралі, усвідомлюючи, що гносеологія моралі і спеціальний аналіз мови моралі складають істотну задачу подальшого вивчення моральних відносин.
У цьому суперечливому розвитку моральних відносин можна зафіксувати випереджальну роль ідеологічних елементів моральної свідомості, більш повільний темп, а в деяких випадках і помітне відставання соціально-психологічного рівня моральної регуляції.
Спроба охарактеризувати моральні відносини як цілісну і складно організовану систему зв'язана з визначеними труднощами, зокрема з тим, що не розроблено відповідні методи дослідження моралі. Далі, системний .аналіз моральних відносин, характеристика механізмів саморегуляції припускає подальшу розробку спеціальних питань, зокрема, розробку проблеми мотивації, проблеми становлення і розвитку моральних потреб.
Але якщо ще немає основ для вичерпної характеристики структури моральних відносин, те попереднє рішення проблеми може бути дано, можуть бути вичленовані головні елементи, показаний характер їхнього зв'язку, взаємодії.
Структурний аналіз моралі у відомій мері схематичний, вимагає прийняття деяких попередніх умов. Так, практичні моральні відносини являють собою історично сформований спосіб регуляції суспільних і особистих інтересів. І, хоча в моральній вимозі виражена ідеальна, бажана норма цих відносин, дієвість моралі визначається не тільки змістом цих вимог, але насамперед масштабом їхньої реалізації. Тому поділ моралі на моральну свідомість і моральне поводження у відомій мері умовно. У реальному історичному процесі вони нерозривно зв'язані, і скорочення сфери морального регулювання, практичне падіння вдач свідчать і про ущербність, відірваність від дійсного життя тих ідей, що зафіксовані в моральній свідомості.
Таке ж застереження можна зробити, випереджаючи характеристику взаємодії ідеологічного і соціально-психологічного рівнів моральної чи свідомості характеристику суспільної й індивідуальної моралі.
Однак, усвідомлюючи обмеженість можливостей структурного дослідження моральних відносин, ми відзначаємо і відомі його переваги, особливо в характеристиці соціальних функцій моралі, у визначенні міри її дієвості, активності. Облік цих обставин і дав нам право представити на суд критики деяку попередню схему структури моральних відносин.
Постійне чи задоволення незадоволення порождає імпульси до необхідного для цих цілей чи активності, навпроти, пасивності в її поводженні. Саме тут найбільшою мірою виявляється необхідність залучення знань спеціальних областей правознавства, етики, психології і соціальній психології. Підставами класифікаціями стосовно до нашого предмета дослідження можуть бути:
- спосіб впливу соціальних норм на внутрішній мотив поводження особистості;
- характер реакції особистості і суспільства на вибір цього поводження;
- межі і можливості такого вибору.
Ця проблема соціальної регуляції в рамках даної класифікації здобуває особливо важливе значення в зв'язку з задачами використання різних видів соціальних норм у керуванні соціальними процесами рішенні проблем формування і виховання особистості.
Важливо також враховувати, що в залежності від характеру вимог, що містяться в них, соціальні норми розділяються на зобов'язуючі, що дозволяють і забороняють. Причому вони дозволяють (не дозволяють), наказують робити лише визначений тип чи дій учинків.
Однак не усі вчинки особистості регламентуються соціальними нормами. У діяльності особистості можна умовно розмежувати три ст