Нормування затрат і їх роль в управлінні витратами

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

?уляції згідно з кошторисами цих витрат.

Діючі (поточні) норми розробляються на кожний вид деталі, вузла, блоку, виробу за досягнутим підприємством рівнем технологи, організації виробництва і праці. Ці норми використовуються для безпосереднього відпуску матеріалів на виробничі погреби і нарахування заробітної плати. Це дає змогу зіставляти з ними фактичні витрати з усього комплексу ресурсів, що використовуються на виробництво. Норми систематизуються в специфікаціях норм витрат матеріалів і в картах норм часу та розцінок.

На всі зміни поточних норм, що відбуваються на підприємстві, незалежно від їх причин, виписуються повідомлення.

У повідомленнях про зміну норм поряд із зазначенням попередньої і нової норми, а також одержаної різниці обов'язково зазначається точна дата впровадження нової норми.

Всі зміни норм впроваджуються у виробництво тільки після їх внесення до нормативно-технологічної документації.

Для своєчасної впровадження у виробництво всіх змін на підприємствах встановлюються графіки, маршрути, терміни проходження повідомлень та їх надходження до нормативних бюро, відділу матеріально-технічного забезпечення, бухгалтери, цехів-виконавців.

Повідомлення про зміни норм витрат матеріалів, купівельних комплектуючих виробів, напівфабрикатів, палива й енергії, норм часу, виробітку, обслуговування і розцінок оформляються відповідальними виконавцями.

На підприємствах здійснюється систематичний контроль за своєчасним оформленням зміни норм, внесенням змін до технічної і планової документації та застосуванням змінених норм в оперативній роботі цехів і відділів.

Зміни діючих норм слід приурочувати до початку місяця. Якщо норми змінюються протягом звітного місяця, різниця між нормами, наведеними в нормативній калькуляції, і новими нормами до кінця звітного місяця виявляється і враховується окремо. Всі зміни норм, введені протягом місяця, вносяться до нормативної калькуляції на перше число наступного місяця.

Процес нормування витрат у діяльності підрядних будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних організацій мас певну специфіку порівняно з промисловими підприємствами. Більшість сучасних підрядних організацій нормування витрат здійснюють на основі ресурсних елементних кошторисних норм на нове будівництво або ремонтно-будівельні роботи чи роботи з реконструкції, які затверджені Державним комітетом України з будівництва та архітектури.

Якість і обґрунтованість норм і нормативів у значній мірі залежать від методів їх розробки. Існують такі методи нормування:

-розрахунково-аналітичний,

дослідний,

дослідно-статистичний,

комбінований

Суть розрахунково-аналітичного методу зводиться до по-елементних розрахунків норм на основі проектно-конструкторської, технологічної та іншої виробничої документації. Він поєднує техніко-економічні розрахунки з аналізом технології і організації виробництва, якості продукції і заходів щодо їх вдосконалення. Норми і нормативи встановлюються одночасно з розробкою і впровадженням організаційно-технічних заходів.

Зміни у технічному, організаційному рівні виробництва, у якісних характеристиках продукції, які закладені у цих заходах, синхронно відображаються на величині норм і нормативів.

Дослідний метод передбачає розробку норм виходячи з дослідів, досліджень і замірів, які проводяться у виробничих і лабораторних умовах. Такі норми базуються на фактично досягнутому рівні організації виробництва, техніки і технологи, тому вони не сприяють виявленню резервів використання ресурсів, а відповідно, й зниженню затрат на виробництво і реалізацію продукції.

Дослідно-статистичний метод ґрунтується на розробці норм виходячи з аналізу даних статистичної, бухгалтерської, оперативно-виробничої звітності щодо рівня використання різних видів ресурсів за звітний і минулий періоди. Він хоч і виявляє резерви зниження затрат, але не показує, за рахунок яких факторів може бути досягнуто це зниження. Проте даний метод застосовується у процесі планування досить широко внаслідок його відносно низької трудомісткості розробки.

Комбінований метод являє собою поєднання перших двох методів.

Нормування ресурсів поступово перетворюється з чисто інженерного, технічного у комплексне соціально-економічне завдання, яке реалізує такі функції:

на основі системи норм запасу і використання ресурсів визначається оптимальна потреба в них з метою виконання плану виробництва і реалізації продукції,

система норм витрачання ресурсів служить основою не лише поточного, але и перспективного планування підприємства. На основі використання норм розраховуються основні техніко-економічні показники підприємства, перш за все вартість продукції, у тому числі матеріальні затрати, витрати на оплату праці, амортизаційні відрахування, а також виробнича програма, чисельність працівників, продуктивність праці. Характерно, що ці показники розраховуються не лише по підприємству в цілому, тобто норми є й засобом внутрішньовиробничого планування, зокрема розробки кошторисів за центрами затрат,

норми витрат є засобом обліку затрат різних видів ресурсів, тобто виконують облікову функцію (здійснюють облік фактичних затрат на виробництво і реалізацію продукції), з якою тісно зв'язана контрольна функція - норми використовуються в якості еталона при порівнянні їх з фактичним витрачанням ресурсів,

стимулююча функція знаходить свій ви?/p>