Нормативно-правові акти національного права України, як джерело міжнародного економічного права
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
тобто вихідного за межі державної території) дії внутрішнього права поширено в сфері міжнародних приватноправових відносин.
Разом з тим, у публічно-правовій сфері МЕО спроби додати екстратеріторіальної дії внутрішньому праву не можуть не зустріти протидії. Такі спроби вживають, зокрема, з боку США.
Так, по законодавству США можлива заборона експорту устаткування тій або іншій країні. Така заборона, якщо вона уведена, обовязкова для підприємства, що належить або контролюється особою - субєктом юрисдикції США. Субєктом же юрисдикції США, по цьому законодавству, зізнаються:
- громадянин або резидент США;
- особа, що фактично перебуває в США;
- будь-яка корпорація, утворена за законами США або будь-якого штату США;
- будь-яка організація, незалежно від того, де вона створена й здійснює свою діяльність, якщо вона належить або контролюється зазначеними вище особами.
Отже, заборона, установлена у внутрішнім праві США, відповідно до цього закону, стає обовязковим для підприємства де-небудь у Європі, якщо, скажемо, контрольний пакет акцій цього підприємства належить громадянину США. Інакше кажучи, внутрішнє право США проникає без згоди у просторову сферу дії іншої національної правової системи.
У процесі міжнародних господарських звязків за участю фізичних/юридичних осіб взаємодіють національні правові системи різних держав. При цьому взаємодії постійно виникають проблеми колізій внутрішнього права, відсилання з однієї системи права в іншу. Вирішуються колізії за допомогою так званих колізійних привязок: у відносинах спадкування роль привязки грає закон місця проживання спадкодавця; у питаннях правоздатності юридичної особи закон місця його установи; у відносинах власності закон місця знаходження речі; у торговельному мореплавстві закон прапора й т.п.
Всі зазначені правові відносини з іноземним елементом утворять сферу дії міжнародного приватного права (МПП). Таким чином, МПП регулює:
а) відносини між юридичними особами різних країн у процесі господарських, науково-технічних і культурних звязків;
б) відносини за участю іноземних фізичних осіб у тім, що стосується їх майнових, особистих і процесуальних прав (в основному в області цивільного, трудового, сімейного законодавства).
Внутрішнє право держави, перебуваючи в дії, утворить правовий режим, що складається з безлічі режимів з різним сполученням способів, методів, типів правового регулювання.
Так, на границях між державами існує спеціальний режим державного кордону й прикордонний режим, яким визначений порядок і умови перетинання границі фізичними особами, транспортними засобами, тваринами, товарами, а також перебування й діяльності (господарської, промислової й інший) у прикордонній смузі (до 5 км).
Митний режим являє собою сукупність положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон. Згідно із Митним кодексом України існують такі різновиди митного режиму: імпорт; реімпорт; експорт; реекспорт; транзит; тимчасовий ввіз; спеціальна митна зона; магазин безмитної торгівлі; переробка на митній території України; переробка поза межами митної території України; знищення або руйнування; відмова в інтересах держави.
Взаємодія МЕП і внутрішнього права можна представити як взаємодія двох режимів, кожний з яких складається з незліченної безлічі менш складних режимів.
Так, коли говорять про національний режим, режимі імпорту/експорту, про інвестиційний режим і т.д., - ясно, що мова йде про внутрішнє право.
Держава може закласти у внутрішній правовий режим політики протекціонізму або відкритої економіки в сфері торгівлі, інвестицій; може передбачити певні пільги й преференції в імпортному або інвестиційному режимі для тих або інших видів товарів, сфер інвестиційної діяльності або для тої або іншої групи держав (країн, що розвиваються, держав-учасників спільного інтеграційного процесу).
У той же час міжнародне економічне право, якщо можна так виразитися, відслідковує, який же внутрішній правовий режим у тій або іншій країні, і відповідним чином будує свої правові норми щодо того, у яких межах припустимі протекціоністські міри при імпорті товарів/капіталу, при яких умовах можливе надання пільг і преференцій для товарів окремих держав. Інакше кажучи, мова йде про міжнародно-правовий режим застосування внутрішнього права.
Так, у міжнародних договорах про взаємний захист інвестицій часто передбачається принцип національного режиму. Це означає, що договором установлений міжнародно-правовий режим, відповідно до якого зрівнюються правові можливості іноземного приватного інвестора на території держави-партнера.
Відповідно, держави-партнери відбудовують свою національну правову систему з урахуванням вимоги міжнародно-правових договірних норм: внутрішній правовий інвестиційний режим закріплює рівність внутрішнього й зовнішнього приватного інвестора.
Якщо у внутрішнім праві використовується термін національний режим, то стосовно до МЕП вірніше б говорити про міжнародно-правовий режим надання національного режиму.
Ці нюанси важливі, і з наукового погляду, тому що розмежовують поняття, що ставляться до різних сфер і галузей права, акцентують увагу фактично на стику внутрішнього й міжнародного економічного права.
Розділ IІ. Аналіз національного законодавства як джерела МЕП
<