Новітні інформаційні жанри

Информация - Журналистика

Другие материалы по предмету Журналистика

Міністерство освіти і науки України

Бердянський державний педагогічний університет

Інститут філології та соціальних комунікацій

 

 

Кафедра: соціальних комунікацій

Дисципліна: газетно журнальне виробництво

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

Новітні інформаційні жанри

 

 

 

Виконала студентка: Лутчак Вікторія

II курс 26 група

Викладач: Носко А. М.

 

 

 

 

 

Бердянськ

2010

План

 

Вступ

  1. Традиційна класифікація інформаційних жанрів
  2. Динаміка розвитку інформаційних жанрів

Висновок

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Система жанроутворення та динаміка розвитку одних жанрів і стагнація інших зумовлені складними процесами, що відбуваються у соціально-економічній структурі суспільства, дістаючи адекватну інтерпретацію в засобах масової інформації. В українській пресі традиційно склалися усталені форми та методи масованого впливу на читача через друковане слово. Проте жанри журналістики мають тенденцію до швидких і часом малопрогнозованих змін, оскільки ситуація в сучасному суспільстві також змінюється кардинально і за мінімально стислі часові параметри. Україна, яка прагне вступити до європейської спільноти, вже відчула вплив не тільки позитивних євроінтеграційних процесів, а й наступ транснаціональних корпорацій і масової культури. Це певним чином позначається на розвитку друкованих ЗМІ в Україні, коли вітчизняні газети та журнали змушені боротися за право потрапити до читача, долаючи опір кольорових космополітичних видань, за якими стоять поважні транснаціональні корпорації з їх величезним рекламним бюджетом. Тож особливого значення у становленні вітчизняної журналістики набуває проблема розвитку жанрів преси як дієвого знаряддя оптимізації творчого процесу. Нестабільність політичної ситуації в Україні, не прогнозованість становища вітчизняного бізнесу, погіршення соціально-побутових умов життя людей потребують відповідної реакції з боку журналістів під час виконання ними їх професійних обовязків.

Водночас відбувається переорієнтація друкованих ЗМІ відповідно до нових потреб інвесторів. Серед останніх переважають вже не політичні партії, рухи та обєднання, що було характерним явищем для 90-х років минулого століття аж до початку нового тисячоліття. Замовниками друкованої продукції стають вітчизняні та іноземні бізнесмени, які звикли кінцевою метою своєї діяльності бачити прямий економічний зиск, в окремих випадках - рекламу власної продукції, що в остаточному результаті також спрямована на досягнення матеріальної вигоди. Спостерігається явище своєрідного симбіозу, тобто злиття двох головних тенденцій: політичної та економічної доцільності у фінансуванні друкованих ЗМІ. Відбувається це, як правило, під час різноманітних кампаній у країні, коли великий бізнес, маючи на меті привести до державних установ чи виборних органів різного рівня своїх представників, інтенсивно фінансує друковані ЗМІ, намагаючись здобути максимально ефективний результат.

Як наслідок політичного протистояння, що набуло гострих форм у часи Помаранчевої революції, змінилися тенденції розвитку суспільної свідомості, насамперед - громадської моралі, як її складника. Чітко визначилися цільові групи читачів, на яких розраховане конкретне друковане видання. Тривають процеси диференціації аудиторії не лише за цільовими інтересами, а й за субєктивними характеристиками, що полягають у регіональній специфіці, розширенні діапазону проблем, у вирішенні яких зацікавлені певні верстви суспільства; зрештою, змінився світогляд конкретного індивіда-читача. Все це змушені враховувати як видавці, так і творчі редакції українських газет і журналів, плануючи розвиток своїх періодичних видань. Оскільки процес цей відбувається в умовах жорсткої конкуренції, що повсякчас зростає з капіталізацією суспільних відносин, планування творчої діяльності має спиратися не тільки на власний професійний досвід редакційного колективу, а й на останні журналістикознавчі студії в цій царині, які, у свою чергу, акумулювали світові тенденції розвитку практичної журналістської творчості, а також на журналістикознавчі праці, присвячені цій проблемі.

 

1 Традиційна класифікація інформаційних жанрів

 

До традиційних аналітичних жанрів належать: інформаційне повідомлення, замітка, кореспонденція, репортаж, інтервю, звіт, опитування, питання відповідь, порада, прес реліз, некролог.

Інформаційне повідомлення - це оперативний короткий виклад сутності актуальних: факту, події, явища (5-30 рядків).

Замітка - розширена (у міру) інформація, що може містити короткий виклад (два-три речення) передісторії факту, події або явища (30 - 70).

Кореспонденція - це те, у що перетворюють свої замітки всі початківці або слабкі журналісти. Насправді ж кореспонденція відрізняється від замітки більшими інформативними можливостями за рахунок обсягу, розповідності та широти висвітлення (деталізація, прогнозування) (30 - 100).

Репортаж - виклад актуального фактичного матеріалу, отриманого з місця події. Оповідач - безпосередній учасник події або спостерігач. Тут припустимі емоційність, вигуки, субєктивні відчуття. Найчастіше використовується пряма мова, короткі діалоги (від 100 та більше).

Інтервю - діалог журналіста з іншо?/p>