Непрямі податки та їх вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
?ого платника податків. Подібний метод характерний в основному для цільових податків.
2. Прогресивне оподатковування метод оподатковування, при якому ставка податку зростає при росту розмірів обєкта оподатковування.
3. Пропорційне оподатковування метод оподатковування, при якому встановлюється стабільна ставка, незалежно від збільшення обєкта оподатковування. З ростом бази оподатковування сума податку зростає пропорційно їй при єдиному відсотку податкової ставки.
4. Регресивне оподатковування метод, при якому ставка оподатковування зменшується при росту податкової бази. У даному випадку вага податкових вилучень назад пропорційна збільшенню оподатковуваного обєкта.
5. Змішане оподатковування припускає сполучення окремих елементів вищевказаних методів оподатковування.
Податкова система припускає дії, що забезпечують сплату податків, до них відносяться способи сплати податків.
Спосіб сплати податку характеризує особливість реалізації платником податків обовязку по перерахуванню засобів у чи бюджет спеціальні фонди. Існують три основних способи сплати податку:
1) кадастровий спосіб сплати податків, в основі якого лежить перерахування суми відповідно до визначеної шкали, заснованої на визначеному виді майна. Застосовується при численні і стягуванні прямих реальних доходів.
2) деклараційний спосіб реалізації платником податків обовязку по сплаті податку на основі подачі в податкові органи офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за визначений період і свої податкові зобовязання.
3) попередній спосіб, застосовуваний в основному при безготівковому утриманні і складається в тім, що податки утримуються з джерела доходу.
Найбільшими податками на споживання, що стягуються в західних країнах, є акцизи специфічні, тобто податки на окремі види (групи) споживчих товарів, послуг; та універсальні, що оподатковують валовий оборот комерційного чи промислового підприємства. Найпоширенішою формою універсального акцизу є податок на добавлену вартість. У загальній сумі непрямих податків специфічні акцизи і ПДВ становлять близько 90% надходжень [27].
Таблиця 1.1 Структура податкових надходжень у країнах із ринковою економікою, %
КраїниОсобистий прибутковий податокПодаток на прибутокВнески на соціальне страхуванняПодаток на споживанняАкцизиІнші податкиРобітників і службовцівпідприємцівСША35,87,311,616,67,66,814,3Англія28,911,06,610,616,612,314Німеччина27,44,715,918,817,09,46,8Франція11,85,413,327,318,88,514,9Італія26,310,06,323,614,710,68,5Канада40,86,84,39,713,99,914,6Японія26,821,510,915,24,27,314,1
Як вважають економісти, на основі еволюції податкових систем різних країн співвідношення прямих та непрямих податків залежить від досконалості механізму стягнення податків; здатності податкових систем звести до мінімуму ухилення від оподаткування; рівня податкової культури; традицій оподаткування; загальної орієнтації на соціальний компроміс, розвязання найгостріших соціальних проблем. Загальні тенденції в оподаткуванні реалізуються ще в одному напрямі із зростанням рівня податкових надходжень частка непрямих податків знижується.
Таблиця 1.2 Структура податкових надходжень до консолідованих бюджетів країн з ринковою та перехідною економікою(Чехія,Україна) 2001 рік
Основні податки Питома вага податку у загальній сумі податкових надходжень до бюджетів (без пенсійних та соціальних фондів) , %СШАБельгіяАнгліяФранціяЧехіяУкраїна1. Прибутковий податок з громадян54,848,332,821,624,217,82. Податок на прибуток підприємств13,310,413,29,220,524,53. Податок на додану вартість6,737,638,352,033,033,74. Податок на майно (податок на власність )16,33,615,68,51,00,5
Розвиток ринкової економіки та зосредження в приватній власності все більше цінностей приводить до якісної зміни структури податків на загальнодержавному рівні в бік податків з фізичних осіб власників грошей, майна , добавленої вартості та зменшення податкового навантаження на корпорації, які є лише інструментом для набуття фізичними особами власності , грошових коштів та майна, як це існує в країнах з розвинутою ринковою економікою (Табл.1.2) .
Протягом тривалого періоду питома вага специфічних і універсальних акцизів у податкових доходах держави невпинно зменшувалася (табл. 1.1).
Середній показник по країнах ОЄСР знизився з 33,7% у 1970 році до 27,6% у 1995 році, у країнах ЄС з 35,6% до 29,5% відповідно. Найбільше зменшення частки акцизів спостерігається у ФРН з 31,1% до 23,4%, Канаді з 35,3% до 26,0%, Італії з 36,6 до 23,1%, Бельгії з 35,5% до 22,0%, й навіть у Франції, країні, де історично традиційно перевага віддавалася непрямим податкам, з 37,6% до 28,3% відповідно. Таке становище пояснюється двома головними причинами. По-перше, в податкових надходженнях швидкими темпами зростає частка податків на соціальне страхування; по-друге, розширюється податкова база для особистого прибуткового податку.
Найшвидшими темпами скорочувалася частка акцизів у загальній сумі податків у Японії з 33,1% у 1960 році до 12,0% у 1995 році, що спричинене значним підвищенням податків на соціальне страхування.
Найменша питома вага акцизів характерна для Японії та США країн, де традиційно швидше розвивалося й переважало пряме оподаткування порівняно з непрямим. Наприкінці ХІХ й на початку ХХ століття акцизи гальмували розвиток внутрішнього ринку в названих країнах, а тому податкова система формувалася здебільшого за рахунок прибуткового та майнового оподаткування.
Найвищою питома вага акцизів є в малих країнах Західної Європи, де вони становлять основу оподат