Неймовірні японці
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
Ісікава Каору
Каору Ісікава (19151989) відомий японський вчений, який зробив важливий внесок у створення концепції тотального контролю над якістю. Він стверджував, що управління якістю потребує участі всіх працівників і керівництва компанії у діяльності гуртків якості, привернення основної уваги до процесу обговорення, а не особистості відповідача при дослідженні проблеми за допомогою діаграми Ісікави, а також довіри статистичним методам контролю якості.
Народився 1915 р. в Японії у родині відомого промисловця. Закінчив Токійський університет із спеціальності "прикладна хімія". У 19391941 рр. служив технічним спеціалістом у ВМФ Японії; до 1947 р. працював у промисловості, потім у Токійському університеті, де розробляв метоли статистичного аналізу, у 1943 р. розробив "діаграму Ісікави". У 1949 р. був запрошений Японським союзом вчених та інженерів для участі у роботі групи дослідження контролю якості, 1952 р. став головою хімічного товариства Японії, на цій посаді активно сприяв просуванню ідей контролю якості. З 1969 р. член, а з 1977 р. голова японського відділення Міжнародної організації із стандартизації (ISO). У 1981 р. став членом її виконкому.
К. Ісікава відіграв значну роль у розвитку японського підходу до тотального контролю над якістю. Він разом з іншими японськими фахівцями вважається автором так званого "економічного дива", оскільки наполегливо просував уявлення про те, що контроль якості є завданням кожного працівника. Стверджував, що ефективне управління якістю ґрунтується на таких основних елементах: контролі якості товару (послуги); інтегрованому контролі витрат, цін та прибутків; контролі надійності схем постачання та збуту. Тотальний контроль над якістю не є швидкодіючим засобом. Тільки за тривалого систематичного застосування він здатний поступово поліпшити стан компанії.
Успіх впровадження тотального контролю якості залежить від таких факторів:
- заходи контролю якості, в яких беруть участь усі працівник компанії;
- переконання вищого керівництва у першочерговій важливості якості та у недопущенні компромісів щодо її забезпечення;
- розроблення і формування загального бачення перспектив компанії та досягнення бажаної мети шляхом реалізації спеціальної політики управління якістю;
- перевірка контролю якості шляхом здійснення самооцінки з використанням методів Е. Лемінга;
- управління процесом контролю якості з використанням поточної інформації та постійного удосконалення всіх організаційних функцій;
- стимулювання командної роботи і участі у гуртках якості працівників всіх рівнів організацій;
- регулярне навчання методів контролю якості та тренування навичок їх практичного застосування;
- широке застосування контролю якості у всіх галузях японської промисловості та у торгівлі;
- державна підтримка і загальнонаціональне сприяння розвитку контролю якості.
К. Ісікава розробив так звану діаграму Ісікави, відому також як причинно-наслідковий аналіз. Вперше застосована ним у 1943 р., вона є прикладом структурного підходу до вирішення проблем. Цей метод було розроблено для того, щоб допомогти японським менеджерам аналізувати проблеми, повязані з процесами, за які вони відповідають. Учений був упевнений, що будь-які причини можуть бути повязані з одним із факторів умов виробництва товару чи надання послуг: методами; матеріалами; робочою силою; обладнанням; зовнішнім середовищем. Крім виявлення впливу окремих причин діаграма Ісікави дає змогу визначити взаємозвязки між ними.
На ранніх етапах впровадження тотального контролю якості К.Ісікаві та його послідовникам стало ясно, що теорія і практика контролю якості повинна викладатися не тільки управлінському та інженерному персоналу, а й усім працівникам компанії, особливо менеджерам низової ланки і робітникам цехів, оскільки вони більше повязані з технологічними процесами. Він організував діяльність гуртків контролю якості, які поширювали свої ідеї у журналах, книгах, на відеокасетах, шляхом проведення конференцій, семінарів, створення курсів.
Заслугою К.Ісікави у сфері контролю якості є виділення ним значення таких моментів:
- всі види діяльності компанії утворюють єдиний процес, тому важливо визначити клієнтів і постачальників фірми, вивчити їхні вимоги;
- управління якістю вимагає інтегрованого підходу, що враховує витрати, якість, продуктивність праці, надійність збуту;
- процес праці є "горизонтальним", ґрунтується на використанні всіх ключових функцій; отже, підвищення якості можливе лише тоді, коли зусилля для цього докладають всі основні підрозділи шляхом застосування групового підходу і гуртків якості;
- контроль якості є скоріше способом зміни поведінки і установок людей, ніж набором готових методів та інструментів; надзвичайно важливими для ефективного контролю і управління якістю є постійне навчання та тренінг;
- гуртки якості є реальним способом підвищення якості та засобом формування уважного ставлення до працівників і реалізації їх творчого та інноваційного потенціалу.
Сінго Сінгео
Сінгео Сінго (19091990) один з провідних теоретиків управління ефективністю виробництва (Японія).
Народився 8 січня 1909 р. в м. Сага, Японія; в 1930 р. закінчив машинобудівний факультет Технічного коледжу Яманансі та поступив на роботу в Taipei Railway Company (о.Тайвань); в 1937 р. відвідував курси перепідготовки інженерно-технічних кадрів, які були організовані Японсь