Недостатки закона о выборах народных депутатов Украины
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
);
розподілом мандатів, що припадають тому чи іншому списку кандидатів у депутати від політичної партії, виборчого блоку партій між кандидатами відповідно до порядку їх розміщення в списку (п.13 Статті 43).
З усіх цих процедур власне виборами є лише формування списку кандидатів у депутати і розміщення їх у ієрархічному порядку, що є визначальним, вирішальним фактором при розподілі мандатів. Всі інші з зазначених процедур мають опосередковану, не пряму роль у визначенні конкретних володарів депутатських мандатів - у виборах народних депутатів України. Ці процедури є чим завгодно, але не виборами.
З іншого боку, формування від політичної партії, виборчого блоку партій, розміщення кандидатів в ієрархічному порядку здійснюється, відповідно до п.3 Статті 22 закону, у "визначений ними" (партіями, блоками) спосіб. Вимоги обовязкового таємного голосування ця норма закону не містить.
Тобто, єдина процедур в усьому виборчому процесі в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі, яка містить власне вибір кандидатів, здійснюється шляхом не таємного голосування, а у будь-який спосіб, що є очевидним порушенням фундаментального конституційного принципу щодо обовязкового таємного голосування.
IV. Закон не відповідає Статті 36 конституції України в частині неприпустимості обмежень прав громадян (в тому числі - і виборчих прав, передбачених Статтею 38, а також Статтями 71, 76 Конституції України) за належністю або неналежністю до певних політичних партій.
Закон обмежує права громадян на висування кандидатів у депутати в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі. Відповідно до п.1 Статті 21 Закону висувати кандидатів у депутати в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі можуть лише політичні партії або виборчі блоки. Громадяни, які не належать до партії, що висувають свої списки на виборах, не мають жодних можливостей у будь-яких формах взяти участь у висуненні кандидатів у депутати в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі. Тобто, такі громадяни обмежені в своїх виборчих правах у звязку з неналежністю до "висуваючої" партії.
Закон обмежує права громадян на висунення кандидатом у депутати в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі. Відповідно до п.4 Статті 21 Закону не допускається включення до списку кандидатів у депутати в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі членів інших партій. Тобто, якщо громадянин належить до партії, яка не висуває власного списку кандидатів іншої партії і, відповідно, висунутий кандидатом у цьому окрузі взагалі. Таким чином, враховуючи, що не існує механізму самовисунення, саме належність до "невисуваючої" партії обмежує право громадянина на висунення кандидатом у депутати в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі.
Закон обмежує права громадян на делегування представників до виборчих комісій. Відповідно до п.п.5, 7, 12 Статті 10 закону право делегувати своїх представників до виборчих комісій з правом дорадчого голосу (у Центральній виборчій комісії) або з правом обовязкового включення до складу окружних і дільничних виборчих комісій надано лише політичним партіям і виборчим блокам партій, "списки яких зареєстровані для участі у виборах у багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі". Громадяни, які не належать до партій, що висувають свої списки на виборах, не мають жодних можливостей у будь-яких формах взяти участь у висуненні своїх представників до виборчих комісій. Тобто, такі громадяни обмежені в своїх виборчих правах у звязку з неналежністю до "висуваючої" партії.
Таким чином, Закон багаторазово порушує норми Конституції, звужує права і свободи громадянина України (насамперед - весь комплекс виборчих прав), гарантованих Конституцією України, що в свою чергу, є неприпустимим, відповідно до Статті 22 Конституції України.
Пропорційна або змішана система виборів як так не є антиконституційними в принципі з огляду на Конституцію України. Такі виборчі системи цілком можуть бути запроваджені в Україні. Але - лише за умови внесення до виборчого закону ряду змін, що забезпечували би конституційність цього закону. Зокрема:
1. Скасувати право кандидатів балотуватися в двох округах од ночасно (одномандатному і багатомандатному загальнонаціональному).
2. Запровадити механізм висунення, балотування і обрання в багатомандатному загальнонаціональному виборчому окрузі незалежних кандидатів, поза політичними партіями і блоками партій за окремим списком.
3. Запровадити порядок голосування в багатомандатному загальнонаціональному в?/p>