Недобросовісна конкуренція
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
документів, які подаються до Держдепартаменту, викладені в Інструкції про подачу, розгляд, публікацію й внесенні до реєстру відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг і видачі ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої наказом Міністерства освіти й науки України від 3 серпня 2001 р. .№ 576. зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 серпня 2001 р. №718/5909.
Законодавством визначені обов'язкові умови й реквізити договору.
Договір вважається дійсним, якщо він укладений у письмовій формі й підписаний сторонами.
Передавання права може здійснюватися тільки в межах терміну дії свідоцтва.
Дії, пов'язані з поданням документів до Держдепартаменту, можуть здійснюватися однією зі сторін договору, а також патентним повіреним або іншою довіреною особою за дорученням.
Якщо власником свідоцтва є кілька осіб, всі дії,пов'язані з передаванням права власності на знак, визначаються угодою між ними, а право на підписання всіх документів може бути надано одному співвласникові на підставі відповідного доручення.
У договорі обов'язково вказуються:
сторони договору (для юридичних осіб - повне офіційне найменування і його місцезнаходження, для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові й місці проживання):
номер свідоцтва України на знак для товарів і послуг;
предмет договору, в якому необхідно задекларувати бажання власника передати своє право й згоду правонаступника прийняти це право;
перелік товарів і/або послуг із зазначенням класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТУ), на які поширюється передача права (необхідно вказати в тій редакції, в якій перелік представлено у свідоцтві):
підпис сторін (від імені юридичної особи договір має підписати особа, що має відповідні повноваження);
дата підписання договору.
Підписання договору свідчить про зміну власника знака.
Цивільно-правові способи захисту торгової марки
Зупинимося на способах захисту торгової марки. У ст. 432 ЦКУ перераховані основні способи цивільно-правового захисту права інтелектуальної власності судорог. Суд може ухвалити рішення щодо такого:
вживання невідкладних заходів щодо запобігання порушенням прав власника свідоцтва на торгову марку й збереження відповідних доказів;
припинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт або експорт яких здійснюється з порушенням прав власника свідоцтва на торгову марку;
виключення із цивільного обігу товарів, виготовлених або введених в обіг з порушенням прав власника свідоцтва на торгову марку;
виключення із цивільного обігу матеріалів і знарядь, що використовуються переважно для виготовлення товарів, промаркованих чужою торговою маркою;
застосування разових грошових стягнень замість відшкодування збитків за неправомірне використання торгової марки;
- опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення прав власника свідоцтва на торгову маркуй зміст судового рішення щодо такого порушення.
Зупинимося тільки па деяких способах цивільно-правового захисту права інтелектуальної власності.
Суддя може одноосібно застосувати запобіжний захід (тимчасовий) щодо збереження доказів порушень прав власника свідоцтва на торгову марку.
У зв'язку з тим,що в деяких випадках сліди порушення прав власника свідоцтва на торгову марку легко сховати, суддя може одноосібно за заявою заявника, яким може бути власник свідоцтва на торгову марку, застосувати запобіжний захід (тимчасовий) щодо збереження доказів порушень прав власника свідоцтва на торгову марку. Ці запобіжні заходи (тимчасові) можуть застосовуватися до пред'явлення позову або до початку розгляду справи про порушення прав у суді. До заходів такого припинення (тимчасових), зокрема, належать:
винесення постанови про огляд приміщень, у яких. як передбачається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав власника свідоцтва на торгову марку, наприклад, у приміщенні перебуває призначений до продажу товар, промаркований торговою маркою заявника;
накладення арешту й виключення товарів, щодо яких є підстави вважати, що їх промарують торговою маркою заявника;
накладення арешту й виключення рахунків, договорів та інших документів, які можуть бути доказом порушення прав власника свідоцтва на торгову марку або підготовки до порушення цих прав.
Постанова суду про застосування заходів припинення (тимчасових) підлягає негайному виконанню органами державної виконавчої служби. Варто зазначити, що виконання постанови суду може здійснюватися за участю власника свідоцтва на торгову марку або іншого заявника.
У тому випадку, коли суд прийняв постанову про вживання заходів припинення (тимчасових), заявник зобов'язаний подати до суду позов про захист порушених прав.
З метою унеможливлювання зловживань із боку позивача при застосуванні заходів припинення (тимчасових), суд має право вимагати від позивача внесення заставної або іншої гарантії для компенсації відповідачеві шкоди, заподіяної застосуванням запобіжних заходів (тимчасових). Ця подія може настати, якщо суд відмовить у прийнятті заяви або не задовольнить позов.
Одним зі способів цивільно-правового захисту є відшкодування збитків, яких випробували особу, право якої порушено. Відповідно до ЦІКУ (частина 2 ст. 22) збитками власника свідоцтва на торгону марку є:
видатки, які зазнав або змушений був зазнати власник свідоцтва на ?/p>