НБУ-финансовый агент правительства
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?титути купувати облігації з процентами, що були значно нижчими за ринкову ставку депозіту), в Україні розміщення та обіг ОВДП до осені 1998 р. здійснювались на ринкових засадах.
Національний банк взвалив на себе важкий тягар забезпечення уряду неінфляційними коштами для витрат бюджету шляхом функціонування ринку ОВДП. Майже три з половиною роки йому це вдавалося. У 1996 р. було розміщено ОВДП на суму 3,3 млрд. грн., що в 10,5 разів перевищило рівень 1995 р. У першій половині 1997 р. обсяги реалізованих ОВДП перевищили 6 млрд. грн., а сумарна капіталізація ринку ОВДП склала $ 4 млрд.
Проте через погану прогнозуємость рівня інфляції, ринку зовнішніх запозичень та надмірний дефіцит бюджету, не кажучі про загальний стан украінської економіки, вийти на довгострокові запозичення з помірними річними відсотками так і не вдалося.
Оскільки виплати по облігаціях приходяться на рік приваблення, то серйозно вести мову про покриття дефіциту бюджету не доводиться, ринок ОВДП, скоріше, обслуговував сам себе за принципом словнозвісних пірамід. Облигації, у принципі - інструмент долгострокового запозичення (понад 1 рік), ОВДП були і є скоріше казначейськими векселями.
У 1997 р. в умовах зменшення інфляції (у серпні нульове значення) і обяви валютного коридору Мінфін добився зниження прибутковості ОВДП з 60% на початку року до 20-30% в серпні-вересні. Тим самим внутрішній борг на 70% перетворився на зовнішній (саме таку частку на ринку займали нерезиденти), вітчизняні ж оператори з ринку пішли, бо не витримали низьких ставок прибутковості та високих ставок оподаткування. Коли процес зближення ставок продовжився, з ринку почали виходити і нерезиденти (свою роль в цьому зіграло і введення для них оподаткування прибутку від операцій з ОВДП).
Після азиатської кризи Мінфін бул змушений збільшити ставки на ринку ОВДП. В результате Україна, в якій річна інфляція складала 10%, на кінець 1997 року приваблювала кошти під 45% річних.
У березні 1998 р. на українському ринку ОВДП тенденція змінилась. Якщо у січні-лютому вклади нерезидентів склали 9 млн. грн., то за 24 дні березня ця сума збільшилась до 75 млн. грн. За наступний тиждень на первинних аукціонах ОВДП вдалося привабити 91,7 млн. грн. Дохідність облігацій 3-х, 6-ти, 9-ти та 12-ти місячних коливалась в межах 49-51%.
В числі причин такого ентузіазму нерезидентів було: розміщення Україною єврооблігацій на суму біля $ 540 млн., значне зниження дохідності по російським цінним паперам (ГКО, ОФЗ та ін.), впевненість у незмінності валютного коридору на 1998 р.
Залучення іноземних інвесторів на ринок ОВДП було в значній мірі вимушеним і мало негативні сторони. По-перше, ринок став залежати від настроїв нерезидентів, які в значній мірі почали контролювати курс гривні. На ринку ОВДП працювало до 100 іноземних операторів, що фактично перетворило інструмент внутрішньої позики на інструмент зовнішньої позики. Доходи від ОВДП, що значно перевищували середньосвітові значення, вивозилися з України а не реінвестувались у вітчизняну економіку.
Орієнтація на західних портфельних інвесторів нерідко приводила до порушень розумних співвідношень складових фінансового ринку. Досить типовою була сітуація, коли доходність 6-місячних ОВДП була значно меншою від кредитних процентів і дорівнювала ставці місячного депозиту.
Для заохочення іноземних інвесторів Україна випустила навіть нові фінансові інструменти, доходність яких залежить від обмінного курсу гривні до долару США.
8 грудня 1997 р. Кабінет міністрів прийняв постанову про випуск середньострокових облігацій внутрішнього державного займу (СОВДЗ) строком обігу 9 і 12 місяців.
Згідно умов випуску, розміщення та погашення СОВДЗ, які розміщував банк Merrill Lynch, їх доходність складається з дисконтування при розміщенні та процентного купону, який розраховується за формулою
ПК=НВ*((К*ОК2)-ОК1)/ОК1,
де ПК -процентний купон у гривнях; НВ - номінальная вартість облігації;К -деякий коефіцієнт; ОК1 - показник обмінного курсу гривни до долару США на день продажу облігаций, ОК2 - показник обмінного курсу гривни до долару США на день погашення облигацій.
Випуск таких інструментів надав іноземним інвестрам можливість страхування девальваційного ризику без звичних форвардних контрактів на придбання валюти у день погашення облігацій у гривнях.
Цікаво, що знецінення російського рубля відносно долару восени 1998 р. поставило на межу повного краху майже всі значні російські комерційні банки, які не змогли виконати саме форвардні контракти з продажу американських доларів. Російська фінансова криза у серпні призвела до дефолту з виплат за ГКО-ОФЗ. 17 серпня виплати було припинено. Дві третини інвесторів - російські банки та установи були змушені піти на реструктурізацію та переоформлення облігацій у довгострокові. Нерезиденти Росії на це не погодилися.
Історія з погашенням СОВДП (вересень і грудень 1998 р.) теж пройшла на межі дефолту. Загальна емісія СОВДП склала 700 млн. грн., з яких на 375 повинні були бути погашені 22 вересня 1998 р., а решта - 22 грудня 1998 р. 22 вересня 1998 р. Мінфін сплатив біля 200 млн. грн. інвесторам, які не погодилися обміняти СОВДП на довгі гривневі або доларові конверсійні облігації. Таких виявилось 46% від загальної кількості. Для оцінки реальної доходності СОВДП необхідно врахувати, що 26 грудня 1997 р. офіційний курс НБУ становив 1,896 грн. за $ 1, а у вересні 1998 р. він ?/p>