Національні моделі корпоративного управління
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
дприємств, таких як промислово-фінансові групи (або фінансово-промислові групи).
Закон України Про промислово-фінансові групи від 21 листопада 1995 р. визначає порядок їх створення, реорганізації та ліквідації, а також фінансово-економічні умови їх діяльності.
Отже, як визначено у законі, промислово-фінансова група (ПФГ) - це обєднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, та яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції. Головним підприємством ПФГ є підприємство, що виробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні й офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами. Головне підприємство ПФГ втрачає право на будь-які пільги з питань оподаткування, яке воно мало або може мати згідно з чинним законодавством України. Президентом ПФГ є керівник головного підприємства. У складі ПФГ може бути тільки одне головне підприємство.
Аналіз організації та функціонування українських і російських ФПГ дозволяє сформулювати основні ознаки сучасного інтеграційного процесу на базі формування структур фінансово-промислового типу:
посилення консолідаційних процесів на переважній основі інституту довірчого управління, стратегічного партнерства, концентрації власності під час її перерозподілу;
ранжування активів обєднання, результатом якого є їх відокремлення/приєднання за критерієм значущості для реалізації стратегії групи;
активізація участі фінансового капіталу щодо забезпечення усталеності позиціонування групи на відповідних ринках.
Розвиток корпоративного сектора в Україні безпосередньо повязаний з постійним удосконаленням механізму захисту інвесторів та системи виконавчого права. Різка активізація діяльності шодо забезпечення прав інвесторів (включаючи інфраструктурні заходи) потрібна для відновлення інвестиційної привабливості країни в умовах економічної кризи та перерозподілу прав власності. Але реального ефекту можна досягнути тільки в комплексі з іншими анти кризовими заходами макроекономічного та інсти-туційного характеру.
Порівняльна характаристика моделей корпоративного управління
Англо-американська модельЗахідноєвропейська модель(Німецька )Японська модель1. Область розповсюдження США, Великобританія, Канада, Австралія, Нова ЗеландіяНімеччина, Австрія, Нідерланди, Скандинавія, частково Бельгія, Франція Японія 2.Особливості моделіРинково орієнтована фінансової системи на основі розвинутого ринку капіталу, широкого набору різних фінансових інструментів Характерним є двопалатне правління, узаконені обмеження прав акціонерів щодо голосуванняХарактерним є економічні комплекси, що мають у своїй структурі фінансові установи (банки, страхові, трастові компанії), торговельні фірми, а також виробничі підприємства з усіх галузей господарства 3.Ключові учасники реалізації моделі.менеджери, директори, акціонери (особливо інституційні), урядові агентства, біржі, саморегулювальні організації, консалтингові фірми.
банки і корпоративні акціонериключовий банк та фінансово-промислові групи, чи кейрецу 4. Склад акціонерівіндивідуальні і інституціональні інвестори
банки і корпорації основні акціонерибанки основні акціонери 5. Склад ради директорів Інсайдери та аутсайдери
Обовязкові органи: ревізійна комісія (склад виключно із зовнішніх директорів), компенсаційна комісія (визначає винагороду членам адміністрації і правління), номінаційна комісія (добір членів правління).двопалатне правління:
що складається з виконавчої (чиновників корпорації) і наглядової (спостережної) (працівників/службовців компанії і акціонерів) рад;афілійовані особи (виконавчи директори, керівники важливих відділів компаній і правління) 6. Законодавча базаФедеральна законодавча база, закони штатів (у США) і стандарти неурядових організаційФедеральні та місцеві закони (статути акціонерного товариства і фондової біржі, комерційні правила, правила, які визначають склад наглядової ради, входять до федерального законодавства)Головні регулювалюючиоргани: Бюро цінних паперів Міністерства фінансів і Комітет із нагляду за фондовими біржами7. Вимоги щодо розкриття інформаціїВисокий рівень розкриття іформації
Чітко регламентовані правила розкриття інформаціїЖерстко регламентовані правила розкриття інформації8. Роль акціонерів в КУКомпітенція акціонерів:
вибори директорів;
призначення аудиторів;
купівля контрольного пакета акцій;
питання реорганізації;
внесення поправок до статуту корпорації;
включення пропозицій до порядку денного річних зборів;
скликання позачергових загальних зборів акціонерів.Компітенція акціонерів:
розподіл чистого прибутку (виплата дивідендів, використання коштів); ратифікація рішень наглядової (спостережної) і виконавчої рад за минулий фінансовий рік; вибори наглядової (спостережної) ради; призначення аудиторівКомпітенція акціонерів:
виплата дивідендів,
розподіл коштів, вибори ради директорів;
призначення аудиторів
Літе?/p>