Наукова стаття і правила її написання

Контрольная работа - Иностранные языки

Другие контрольные работы по предмету Иностранные языки

? правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

ВИСНОВОК

 

Отже, наукова стаття безперечно являється одним із основним джерел науково-технічної інформації, яка за довгу історію розвитку науки набула певних ознак стандартизації, а саме, до основних елементів відносять: 1)передмова; 2)заголовок наукової статті; 3)інформація про автора; 4)анотація і ключові слова; 5)прийняті позначення; 6)вступ; 7)основна частина, яка включає внутрішню систему рубрикації; 8)висновки; 9)подяки колегам та установам; 10)додатки; 11)бібліографія; 12)післямова; 13)перелік посилань.

Кожен з цих підрозділів наукової статті має своє призначення і виконує певні функції, а також є носієм якоїсь певної інформації.

Наукова стаття характеризується не лише високим рівнем змісту, відповідною структурою, а й оформленням. У наукових статтях стисло, логічно і доступно відображаються результати різноманітних досліджень. Особливо важливим є ясність викладу, систематичність і послідовність у подачі матеріалу.

Текст наукової статті поділяють на абзаци - частини, що починаються з нового рядка, правильна розбивка яких полегшує читання і засвоєння змісту тексту.

У статті слід уникати повторень (тавтологій), не допускати вираження незакінченої думки. Також у тексті бажано робити менше посилань на себе, але якщо це необхідно, то висловлюватись в третій особі.

Не рекомендується перевантажувати статтю цифрами, цитатами, ілюстраціями, тому що це відволікає увагу читача й робить важким розуміння змісту. Однак не слід і зовсім відмовлятися від такого матеріалу, тому що за ним читачі можуть перевірити результати, отримані в дослідженні.

При написанні наукової статті, доцільно дотримуватися загального плану викладу.

При оформленні наукової праці слід приділяти значну увагу мові і стилю викладу. Культура мови - один із найважливіших показників культури науковця. Характерною особливістю наукової мови є формально-логічний спосіб викладу матеріалу, наявність обґрунтувань, доведень істини і основних висновків.

ЛІТЕРАТУРА

 

  1. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: Підручник К.: АБУ, 2002.
  2. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальн. посібн. К. Кондор, 2003.
  3. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навч. посіб. К.: Центр навчальної літератури, 2004.
  4. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Метология научного изследования: Учебн. пособие. К.: МАУП, 2002.
  5. Крисоватий А.І., Панасюк В.М., Гавришко Н.В. Методологія, методика і організація наукових досліджень: Навч. посібник Тернпіль: ТОВ Лілея, 2005.
  6. Пілюшенко В.Л., Шкрабак І.В., Славенко Е.І. Наукове дослідження: організація, метологія, інформаційне забезпечення: Навч. посібник. Київ: Лібра, 2004.
  7. Ковальчук В.В., Моїсєєв Л.В. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. 3-тє вид., перероб. і допов. К.: ВД Професіонал, 2005.
  8. Григоров В.Б. Как работать с научной статьей: Пособие по англ. яз. М.: Высш. шк., 1991.