Насильство й жорстокість як категорії етики
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Насильство й жорстокість як категорії етики
1. Яке місце займає проблема насильства в моралі
Якби можна було виразити сутність моралі одним словом, то це слово - ненасильство. Відношення до насильства є тією критичною крапкою, по якій можна випробувати мораль. Через відношення до насильства перевіряється дієвість моралі.
Не випадково самою древньою забороною, що ознаменувала виникнення моральності, була заборона вбивства як крайньої форми насильства.
2. Чому моральні вимоги звичайно мають форму заборон
Мораль припускає індивідуальну волю вибору в конкретній ситуації. Існує безліч наук, які дають позитивні ради й містять позитивну програму діяльності. Наприклад, дієтологія пропонує строгу дієту при певній недузі. Медицина рекомендує конкретний спосіб життя для лікування хвороби. Економіка говорить про закони функціонування ринку і як їх треба виконувати. Є безліч різних інструкцій і корисних рад на всі випадки життя (як стати багатим, вийти заміж, правильно зробити ремонт).
Етика ж не дає рад, тому що її ціль - формування здатності волі. Мораль як особлива сфера людського існування позначає "тендітну границю, що відокремлює простір розумної людської діяльності від царства сліпої необхідності". Оскільки етика має справу з автономним субєктом, її норми мають вигляд заборони, що залишає простір для індивідуальної волі вибору в кожній конкретній ситуації. Етика не пропонує людині нічого певного, всі найважливіші рішення він повинен робити сам, але вона говорить, чого не слід робити в жодному разі. Її вимоги необхідні, але не достатні.
3. Що таке насильство
У вузькому змісті слова насильство - це застосування грубої сили, по перевазі фізичної (тілесні ушкодження, убивства, пограбування, підпали).
У широкому змісті слова насильство - будь-яке придушення людини (не тільки фізичне, але також психологічне, моральне, економічне, ідеологічне й т.д.).
Форми й методи насильства вдосконалюються разом з розвитком суспільства. Дисциплінарний простір і час, маніпуляція суспільною думкою за допомогою ЗМІ, "шокова терапія", "промивання мозків", "модифікація поводження" - все це приклади новітніх технологій віртуального насильства.
4. Що таке ненасильство
Ненасильство - термін, утворений за аналогією з словом "ахимса", що позначають основний принцип релігії й філософії джайнізму, індуїзму й буддизму. Виниклий у древнєіндійської цивілізації, принцип ненасильства, тісно повязаний із принципом толерантності й плюралізму, визначив велику долю цієї цивілізації. Завдяки цим поняттям і принципам індійська культура збереглася в якості найдавнішої живої цивілізації, на відміну від багатьох інших, древніх, але загиблих у силу своєї агресивності цивілізацій (Вавилон, Єгипет, цивілізація майя, і ін.).
Принцип "ненасильства" достатній для визначення сутності моралі.
У європейській історії ідеал ненасильства повязаний з імям і заповідями И. Христа: "Хто вдарить тебе в праву щоку, зверни до нього й іншу"; "Любите ворогів ваших".
Ці заповіді скасовують древній закон, що припускав можливість насильства як відплати ("око за око") і державного захисту ("люби ближнього твої й ненавидь ворога твого"). Тут позначається важливу відмінність християнства від іудаїзму.
Ісус уважав, що насильство не може мати виправдання ні за яких умов. Основна заповідь І. Христа - любов до ближнього.
Ненасильство - це конкретизація етики любові, її випробування ("любите ворогів ваших"). Цей звязок виявив Л. Толстой: поняття Бога є позначення того, що людський розум не може знати; поняття Бога задає правильний порядок цінностей у світі. Бог - гранична підстава людського буття, умова можливості змісту. Любов до Бога означає відмова від насильства й прийняття миру таким, який він є, з любовю й радістю.
5. Як співвідносяться ненасильство й справедливе насильство
Ненасильство - альтернатива "справедливому насильству". Це пост насильственна стадія боротьби з несправедливістю й злом. Відповідна боротьба є виклик, сполучений з ідеєю, що одна сторона конфлікту втілює добро, а інша - зло. Але зі збільшенням кількості насильства зло тільки збільшується. Імператив ненасильства пропонує рішення, суть якого в тім, що жодна сторона не може розглядати себе суддею в питаннях добра й зла, і це єдиний спосіб залишитися в просторі моралі. Гуманізм етики ненасильства повязаний з визнанням святості життя. "Не перемагати й принижувати супротивника, а домагатися взаєморозуміння з ним"... "Центром ненасильства є принцип любові"". Любов - протилежність насильству, протилежність використанню, відношення поваги особистості і її самоцінностей.
6. Чи може насильство бути благом
Багато ідеологів революції ставили завдання морально виправдати застосування насильства. Наприклад, Л. Троцкий у статті "Їхня мораль і наша" виправдує революційне насильство пролетаріату; він малює суспільство майбутнього, у якому не буде насильства й ніяких соціальних протиріч, хоча прокласти до нього міст не можна інакше, як революційними, насильницькими засобами. Аналогічної позиції дотримувався вождь світового пролетаріату, коли говорив про добро "з кулаками".
Будь-яке насильство хоче виправдання й для цього