Народжуваність в Україні
Информация - Социология
Другие материалы по предмету Социология
і батьків. За даними соціально-демографічного обстеження Сімя і діти, 2008, найважливішою причиною відкладання народження першої/наступної дитини 47,6% респондентів у віці 1524 роки назвали бажання завершити здобуття освіти (це у 7 разів більше, ніж серед опитаних у віці 2534 роки). Цілком логічним є зменшення з віком частки тих, для кого прагнення досягти успіхів у карєрі є основною перепоною для народження бажаної кількості дітей. Після 25 років вагомість цього фактора народжуваності знижується вдвічі порівняно з його значимістю для 2024-річних опитуваних і майже втричі порівняно з групою наймолодшого дітородного віку.
Необхідність проведення спеціальних досліджень впливу на народжуваність рівня освіти та професійної діяльності (передусім жінок) зумовлюється ще й тим, що третина респондентів старшого дітородного віку, які вже мали досвід догляду за дітьми та їх виховання, стверджувала: відкладання народження дітей в Україні повязане саме з труднощами поєднання карєри й отримання освіти з виконанням батьківських обовязків.
Крім того, у структурі опитаних, які основною перепоною для народження бажаної кількості дітей назвали зайнятість і професійне навантаження, через що вони не мають достатньо часу для догляду за дітьми та виховання бажаної кількості дітей, найбільшими частками виділилися групи респондентів у віці 3034 і 3539 років, які не просто висунули припущення можливих труднощів поєднання професійної зайнятості та виховання дітей (що мало місце у опитаних наймолодшого дітородного віку), а впевнені в цьому на власному досвіді.
Отримані результати не слід трактувати таким чином, що жінка відмовляється від народження дитини заради карєри. Ймовірніше вона відмовляється від народження ще однієї дитини заради вже народжених дітей, а карєрне зростання відкриває перед нею нові можливості для їх кращого забезпечення, що передбачає не лише вирішення фінансових проблем, а й зайняття вигіднішої соціально-економічної позиції, що може сприятливо вплинути на майбутнє дітей.
Допомога Держави у вихованні дітей
Кризовий стан сучасної суспільної системи дошкільних дитячих закладів, якій раніше належала важлива роль в утриманні та вихованні дітей, став важливою складовою погіршення умов демогенерування, включаючи дітородну діяльність. Відомо, що в економічно розвинутих країнах охоплення дітей дошкільним обслуговуванням зростає. В Україні ж замість підвищення якості їх послуг фактично відбулася злочинна руйнація системи суспільного утримання та виховання дітей. Проігнорований той факт, що розвиток дошкільних закладів є демографічно, соціально й економічно ефективним інструментом впливу на дітородну активність жінок.
Як свідчить досвід економічно розвинутих країн, зокрема США, система дошкільних закладів, якщо вони працюють на якісно новому, сучасному рівні, тобто забезпечують сприятливі умови для фізичного, інтелектуального та духовного розвитку дітей, є важливим і високоефективним засобом підтримки сімей з дітьми, які досягли 1,52-річного віку. В економічно розвинутих країнах все більш широкі верстви населення усвідомлюють просту істину сімя не може дати дитині те, що під силу лише колективу вихователівпрофесіоналів, а дошкільні дитячі заклади можуть бути ефективним засобом розвитку дітей, охорони їх здоровя.
У той самий час вони створюють для жінок більш сприятливі можливості вибору варіантів поєднання сімейних обовязків із професійною діяльністю. Тому частка дітей, які виховуються в дитячих дошкільних закладах, у цих країнах має тенденцію до збільшення і, чим вищий рівень освіти батьків і середньодушовий доход сімї, тим вища ця частка. Відомо, що функціонування системи дошкільних дитячих закладів на справді сучасному рівні не лише найбільшою мірою задовольняє вимоги до виховання дітей, а й є економічно високоефективним.
Розвиток системи дошкільного утримання та виховання має бути одним із пріоритетних напрямів впливу на рівень дітородної активності. Однак в Україні питання раціонального поєднання виховання дітей в сімї та в дошкільних закладах ще не стало предметом серйозної уваги на державному рівні, хоча з деяким підвищенням народжуваності, яке спостерігається з 2002 р., відчувається гострий дефіцит місць у цих закладах. Отже, нагальним завданням є створення сприятливих умов для підвищення дітородної активності.
Сімя
Найчастіше першою інституцією формування в суспільстві є материнська школа сімя. Адже серед усіх геніальних винаходів людства одне з провідних місць займає сімя, родина. Сімя то святий вузол, яким повязуються люди в суспільстві, життєвий осередок, що дає жінці найвищу цінність людства дітей. Сімя найбільша вихователька підростаючих поколінь за всіх часів. Таким чином, молода сімя - один з найменш захищених у соціально-економічному плані осередків суспільства, що негативно позначається на демографічній ситуації в Україні, організації вільного часу, дозвілля тощо.
Найболючішими проблемами молодої сімї є житлово-побутова невлаштованість та низький прибуток більшості сімей. Звичайно, що обовязковими умовами у їх вирішенні є не тільки активна участь молодих сімей у виконанні своєї соціальної ролі, а й допомога держави, молодіжних організацій у реалізації концепції соціальної роботи з молодою сімєю, надання соціально-психологічної, психолого-педагогічної, медичної, юридичної та інших видів соціальної допомоги молодій сі?/p>