Напрямок впливу важливих органів самоврядування на розвиток закладів культури в регіонах
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
рішенню питань місцевого значення. В свою чергудіяльність під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування передбачає, що наслідки за вирішення питань місцевого значення повністю лягають на систему місцевого самоврядування. При цьому органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть потрійну відповідальність:
а) перед територіальною громадою (жителями відповідного населеного пункту);
б) перед державою;
в) перед фізичними та юридичними особами.
В Україні сьогодні нараховується більш як 32 тис. сіл, селищ, міст, але самостійно право на місцеве самоврядування реалізують лише близько 12 тис. територіальних громад. Жителі інших населених пунктів входять до складу обєднаних територіальних громад. Це повязано з тим, що територіальні громади суттєво відрізняються за чисельністю та наявністю матеріальних і фінансових ресурсів, переважна більшість з них не може самостійно забезпечити виконання завдань та функцій місцевого самоврядування. Приміром, територіальна громада м. Києва нараховує 2 640 тис. чоловік, м. Харкова 1 490 тис. чоловік, м. Дніпропетровська 1 100 тис. чоловік, м. Герца (Чернівецька обл.) 2,5 тис. чоловік, а селища Волоське (Хмельницька обл.) лише 600 чоловік.
- Основи економіки та організації закладів соціально-культурної сфери
За класифікацію Е. Діскінаіснують 9 видів закладів, які здійснюють виробництво і реалізацію продуктів, а також три види підприємств, що приймають участь у створенні матеріально-технічної бази культури:
1) культурно-освітні заклади (клуби, бібліотеки, музеї, парки, зоопарки, центри дозвілля);
2) виставкові зали;
3) театрально-видовищні організації (театри, концертні організації, цирки);
4) навчальні заклади позашкільного естетичного навчання (дитячі музичні, художні школи, школи мистецтв, хореографічні школи);
5) вищі і середні спеціальні навчальні заклади (консерваторії, інститути культури, кінематографії, хореографічні училища);
6) кіномережа (кінотеатри, кіноустановки, відеотеки);
7) бази і контори прокату; кіностудії; видавництва; редакції газет і журналів; підприємства поліграфічної промисловості; заклади книжної торгівлі;
8) телеграфні і інформаційні агентства; редакції радіо і те6лебачення; радіо дома; телестудії і телецентри;
9) студії звукозапису; підприємства по виробництву компакт-дисків і компакт-касет.
Крім того, до сфери культури і мистецтва були віднесені:
1) спеціалізовані реставраційні підприємства і майстерні;
2) підприємства по виробництву кіноапаратури, музикальних інструментів, світлої звукотехніки, атракціонів, спеціалізованого технологічного обладнання для оснащення закладів культури, засобів масової ін формації, дозвілля;
3) підприємства народних художніх промислів.
У звязку з новими явищами у сфері культури і дозвілля даний перелік можна доповнити наступними закладами:
- організації торгівлі і екскурсійного обслуговування;
- нові організації шоу-бізнесу; грального бізнесу; модельні та рекламні агентства тощо.
Не менш важливим є розгляд можливих підходів до класифікації організацій СКС. В основу класифікації можуть бути покладені такі ознаки:
- форма власності;
- вид продукту (результат праці);
- основні напрямки діяльності (функціональна ознака);
- спосіб господарської діяльності.
Розглянемо більш детально кожну із наведених вище ознак:
а) класифікація за формами власності
До недавнього часу культурно-освітні заклади відносились до різних власників і відомств. Наприклад, розрізнялися державні будинки і палаци піонерів, державні, профспілкові і колгоспні клуби, бібліотеки, палаци і будинки культури. Деякі культурно-дозвільні заклади були власністю КПРС, ВЛКСМ, різних профспілкових організацій.
Сьогодні зруйнована державна монополія практично на всі види соціально-культурної діяльності; профспілки та інші громадські орга-нізації втратили контроль над більшістю підвідомчих їм закладів, частина з них стали власністю місцевих органів влади, частина була приватизована.
Одночасно в СКС спостерігається поява організацій, які мають приватну або змішану форму власності (казино, нічні клуби, турис-тичні, рекламні, модельні, журнальні агентства).
Отже, за формою власності заклади СКС нині класифікуються:
- власність держави державні;
- муніципальна власність муніципальні;
- приватна власність юридичних і фізичних осіб приватні.
б) класифікація за видом продукту
За даною ознакою виділяють заклади СКС, що:
a). виробляють матеріальні продукти;
б). надають матеріальні послуги;
в). надають послуги, які мають можливий матеріальний (в тому числі фінансовий) результат;
г). надають переважно нематеріальні послуги;
д). здійснюють переважно торгівлю предметами і засобами культури.
До групи а слід віднести фірми по виробництву компакт-дисків і компакт-касет: художні студії і майстерні, фабрики народних промислів і сувенірів, типографії, кіностудії, а також майстерні по виробництву театрального реквізиту та декорацій, кіноі відеоапаратури, музикальних інструментів, гральних автоматів тощо.
До групи б можна віднести спеціалізовані реставраційні підприємства і майстерні; студії аудіоі відеозапису, фотостудії.
Група в включає в себе всі організації грального бізнесу: казино, тоталізатори, зали більярда, гральних автоматів і компютерних ігор.