Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
80%. Але поступово частка зменшується, тому можна зробити висновок, що Україна зацікавлена в ослабленні iнтеграцiйних процесів i зменшенні залежності від країн СНД, зокрема Росії.
3. Західноєвропейський вектор.
Одним із найважливіших етапів у зовнішньоекономiчнiй дiяльностi України є інтеграційна політика щодо ЄС.
Україна зацікавлена в реалiзацiї ідеї часткового членства в ЄС держав Центральної та Східної Європи, яке охоплювало б насамперед сферу зовнішньої політики та безпеки. Європейський вибір України природний та цілком закономірний. Такий вибір можна пояснити декількома факторами, такими як:
- географічна та цивiлізацiйна близькість між Україною та Європою;
- ймовірна загроза зі Сходу й одночасно ідея повернення в Європу, що охопила посткомуністичні держави Центральної та Східної Європи, виявилися каталізаторами процесу зближення Києва та Брюсселя.
Цей фактор змусив сформувати русло зовнішньої політики України з дружніх обійм Москви вбік більш стриманих центрів європейської iнтеграцiї: Брюсселя, Страсбурга і Люксембурга. У свою чергу, Україна як одна із засновниць СНД виступає за розвиток найширших торговельно-економічних та інших звязків між країнами СНД на засадах суверенного партнерства, рiвноправностi i взаємовигоди.
Ринок ЄС другий за значенням після ринку країн СНД (фактично Росії), але після розширення ЄС стане головним експортним ринком України. На ЄС припадало 35,8 % українського експорту.
Обсяг торгівлі між Україною та ЄС у 7 разів перевищує обсяг торгiвлi України зі США.
ЄС - головний інтеграційний вектор України.
4. Африканський вектор.
Важливість Африканського континенту для України зумовлюється його великими природним, багатствами та значними потенційними можливостями для взаємовигідного торговельно-економічного співробітництва. Завдяки представництву в міжнародних i регіональних організаціях ці держави здобули вагомий вплив на свiтовiй арені, тож співпраця з ними може принести Україні відчутні політичні дивіденди.
Основними споживачами українських товарів залишаються Єгипет (питома вага якого становить 33,66 % усього українського експорту в країни Африки), Єгипет (23,41 %), Алжир (19,47 %), Марокко (8,44 %),Туніс (5.08 %).
Серйозною проблемою є все ще недостатня поінформованість африканських політичних керівників, громадськості i передусім представників ділових кіл про високий науково-технічний та виробничий потенціал України.
Важливим кроком до інтеграції на африканський континент є зацікавлення обох сторін у співпраці України з Великою пятіркою (Алжир, Єгипет, Марокко, Нігерія та ПАР). На які припадає 59 % сукупного ВВП та 37 % загальної кiлькостi населення континенту.
5. Американський вектор.
В Україні i в країнах Америки сформувалися обєктивні інтереси, потреби та можливості, які спонукають Україну та Америку до тісного спiвробiтництва. Обєктивна зацікавленість сторін у взаємодії, здатність їхніх товарів задовольняти потреби покупців на українських i американських ринках за широкою номенклатурою створюють резерв подальшого зростання торгiвлi.
Варто зазначити, що США займає чільне місце на iнвестицiйному ринку України. Але через недосконалу правову базу України частка американських інвестицій в Україну не збільшується. [2]
2 ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У СВІТОВУ ЕКОНОМІКУ
Умовою розв`язання кардинальних проблем внутрішнього розвитку, необхідною складовою зовнішньої стратегії України постає питання про її ставлення до тих або інших міжнародно-економічних об`єднань та інтеграційних процесів. Виходячи з цього, особливий інтерес становить оцінка окремих географічних векторів зовнішньоекономічної орієнтації України, з яких європейський є особливо важливим.
Європейська інтеграція не тільки виступає фактором прискорення економічного розвитку країн ЄС, але зумовлює зростання їх значення в міжнародній торгівлі, валютно-фінансових відносинах, перетворює їх на центр тяжіння геополітичних інтересів багатьох країн.
Тому пріоритетним для України у розвитку її економіки в контексті інтеграції в світовий економічний простір є західноєвропейський зовнішньоекономічний вектор.
Базовим документом, що визначає засади економічної інтеграції України до ЄС та засади розвитку торгівлі, є Угода про партнерство та співробітництво, яка набула чинності з 1998 року.
Розвиток процесу економічної інтеграції полягає у лібералізації і синхронізованому відкритті ринків ЄС та України, взаємному збалансуванні торгівлі, наданні на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадженні спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників. Економічна інтеграція базується на координації, синхронізації та відповідності прийняття рішень у сфері економіки України та ЄС і передбачає ліквідацію обмежень розвитку конкуренції та обмеження застосування засобів протекціонізму, сформування основних економічних передумов для набуття Україною повноправного членства у ЄС.
У 2005 році було прийнято План дій Україна-Європейський Союз, виконання якого покликане забезпечити реалізацію положень Угоди про партнерство та співробітництво як діючої основи співробітництва України та ЄС та сприяти і підтримувати мету України щодо подальшої інтеграції до європейських економічних та соц