Амортизація основних засобів
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
виробничих основних засобів належать, будови, споруди, передавальні пристрої, машини і устаткування, робочі; машини і обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини і обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар, робочі, продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель, інші основні засоби.
Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участь у процесі виробництва До невиробничих основних засобів належать; будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспорті засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення. За використанням основні засоби поділяють на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються у даний період часу у звязку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для зміни обєктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).
Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) фонду, допоміжного фінансування з відповідних джерел, на розширення роботи підприємства, власних прибутків, коштів Амортизаційного фонду, спеціальних фондів. Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих же засобів.
За натурально-матеріальним складом основні виробничі засоби поділяються на 12 груп:
- будинки.
- споруди.
- передавальне обладнання.
- машини і устаткування, в тому числі; силові, робочі машини і устаткування; вимірювальні прилади, обладнання і лабораторне устаткування; обчислювальна техніка; інші машини та устаткування, в тому числі автоматизовані машини і обладнання.
- транспортні засоби.
- інструменти.
- виробничий інвентар і приладдя.
- господарський інвентар.
- робоча і продуктивна худоба.
10. багатолітні насадження.
11. капітальні витрати на покращення земель (без споруд).
12. інші основні засоби, які обєднують бібліотечний фонд, засоби музеїв, учбові кабінети тощо.
Структура основних засобів відображає технічну озброєність підприємства, у значній мірі відповідає на питання, наскільки ефективно розпоряджається підприємство фінансовими ресурсами, які є в його розпорядженні, на формування фонду основних засобів. Одним із критеріїв визначення такої ефективності слід вважати питому вагу активної частини основних виробничих засобів у загальній вартості всіх основних виробничих засобів. До активної частини належать ті обєкти основних засобів які безпосередньо беруть участь у переробці сировини, напівфабрикатів, тобто діють на предмети праці. В першу чергу це робочі машини, устаткування, питома вага яких у складі виробничих основних засобів у різних галузях сфери виробництва досягає 45 відсотків і більше.
Втім, при розрахунках поділу всіх виробничих основних засобів на активну і пасивну частини, треба памятати про певну умовність такого поділу. Наприклад, такий елемент основних засобів, як споруди, не відносяться до активної частини у машинобудівництві або легкій промисловості, проте є елементом активної частини основних засобів у металургії, хімічній промисловості, у добувних галузях. У сучасних робочих машинах останніх моделей програмні контролюючі пристрої перетворюються на їхні складові частини, що примушує визнати їх активними у складі основних засобів.
Розрізняють первісну, відновну і залишкову вартість основних засобів
Первісна вартість основних засобів це сукупність витрат, повязаних з придбанням або спорудженням обєктів основних засобів(купівельна ціна машин, устаткування, вартість обєктів будівництва тощо). Таким чином первісна вартість основних засобів визначає їх вартість у період придбання або створення.
Відновною вартістю основних засобів вважається вартість витрат, які мають бути зроблені для їх відтворення в даний момент. Введення у господарську практику поняття відновної вартості спричиняється факторами морального зносу машин, устаткування, приладів, здешевленням або, навпаки, подорожанням витрат на виробництво засобів виробництва, інфляційним зростанням цін на обєкти основних засобів. Ці фактори перетворюють первісну вартість основних засобів на величину, фактично не зіставну з дійсною вартістю їх відтворення. У інфляційній економіці відновна вартість основних засобів, звичайно вища первісної. Для її визначення періодично проводяться індексації вартості основних засобів з урахуванням сучасних цін і інших умов їх відтворення. Реальна оцінка основних засобів дуже важлива перш за все з точки зору правильного визначення амортизації і собівартості продукції. Держава в умовах інфляції змушена запроваджувати через правові пакти систему регулярного контролю за оцінкою основних засобів, що прямо впливає на стан державного бюджету через її звязок з оподаткуванням прибутків підприємств.
Залишкова вартість основних засобів - це їхня первісна або відновна вартість, зменшена на ту частину, яка вже перенесена на готовий продукт. Залишкова вартість менша за первісну на величину зносу.