Монопольна та конкурентна рівновага, цінова еластичність попиту
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
у (чиста монополія, монополістична конкуренція, цінова дискримінація та ін.).
Практична частина.
МОНОПОЛИСТ. ОАО "Николаевский глиноземный завод" является монополистом на рынке глинозема в Украине и занимает доминирующие позиции на рынке сырья для алюминиевых заводов СНГ.
Основные виды продукции
Основной продукции ОАО НГЗ является глинозем. Производственные мощности предприятия позволяют выпускать до 1,2 млн. тонн глинозема в год Экспортируются руды, концентраты алюминиевые, проволока алюминиевая (Молдова, Россия), а также алюминий необработанный (Чехия, Греция, Монако, Нидерланды, Испания, Турция и Венгрия). Основной потребитель глинозема это Россия (60-70%), около трети страны дальнего зарубежья. Основные потребители глинозема ОАО "НГЗ" Братский алюминиевый завод (Россия) и Таджикский алюминиевый завод (Таджикистан).
Объемы производства
По итогам 1999 года объемы производства ОАО "НГЗ" в натуральном исчислении несколько снизились по сравнению с 1998 годом и составили 992 000 тонн (1064000 тонн в 1998 г. и 860146 тонн в 1997 г.). Экспорт продукции предприятия составил 957 413 тонн, что на 7,14% меньше аналогичного показателя 1998 года и на 16,33% больше показателя 1997 года. На протяжении 1997-1999 гг. удельный вес экспортируемой продукции в товарном выпуске ОАО "НГЗ" находился в интервале 95,796,5%. Около 60% экспортной продукции предприятия направлялась в Россию, треть в Таджикистан. В 2000 году производственные планы предприятия предусматривают выпуск 1 100 000 тонн глинозема.
В стоимостном исчислении в 1999 году ОАО НГЗ выпустило товарной продукции на общую сумму 461 550 тыс.грн. Рост товарного производства (в действительных ценах) по сравнению с 1998 и 1997 годами составил, соответственно, 138,7% и 182,0%.
Спробуємо виділити розходження між монопольною і конкурентною рівновагами, виражені в разницах цін, випусків і прибутків.
Для початку припустимо, що ціни на фактори виробництва і технологічних процесів незмінні, як при монополії, так і при конкуренції.
Припустимо, що ВАТ “НГЗ” функціонує на конкурентному ринку. На ринку існує 100 фірм. Між собою вони не пов”язані. Кожна фірма продає глинозем на повністю конкурентному ринку, відповідно ціни визначені попитом та пропозицією. Визначимо рівноважну ціну
Р (тис. грн.)
Е
250298
S D
500 Q
(тис. тон)
Точка Е на малюнку відповідає ринковій рівновазі, в ній пересікається крива попиту та крива пропозиції. Рівноважний об”єм Qe=500 тис. тон; а рівноважна ціна Pe=250298 тис. грн..
Припустимо, що тепер ця галузь монополізована. В галузі залишився лише один продавець ВАТ “НГЗ”. Монополіст повинен змінити ціну так, щоб нова ціна максимізувала його прибуток. Тоді буде призначена ціна, яка відповідає точці перетину кривої граничного прибутку і граничних витрат.
Р (тис. грн.)
МС
350000
Е
250298
D
МR
500 Q
(тис. тон)
Монопольна ціна буде дорівнювати Pm=350000 тис. грн. Таким чином монопольна ціна являється більшою за конкурентну, при цьому випуск впаде майже вдвічі. ( Споживачі, бачучи скорочення пропозиції глинозему, починають вважати його більш дефіцитним товаром, що піднімає ціну глинозему до 350000 тис. грн ).
Щоб скоротити випуск удвічі монополісту прийдеться скоротити кількість своїх виробничих площ рівно наполовину. З 100 заводів буде закрито 50. На заводах, що залишилися, буде випускатися 280 тис. тон в рік з мінімальними середніми витратами в 250000 тис. грн.. Видно, що монополіст буде діставати прибуток у 100000 тис. грн в рік.
З приведеного приклада можна зробити наступні висновки:
Монопольний випуск менше, ніж конкурентний , а монопольна ціна більша, ніж конкурентна.
Монополізація галузі приведе до перерозподілу прибутків від споживачів до монополіста.
Монополія дістає економічний прибуток, призначаючи ціну, що перевищує мінімальні середні і граничні витрати. Наявність барєрів для входу в галузь при встановленні монополії, перешкоджає росту пропозиції, що обумовив би падіння ціни.
Попит на глинозем нееластичний, тому що істотна зміна в ціні веде до невеликої зміни в кількості покупок. Тобто, зниження ціни приведе до падіння сукупної виручки, або навпаки- підвищення ціни приведе до збільшення сукупної виручки.