Моделювання і прогнозування стану водного об’єкта внаслідок антропогенного впливу
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
Кафедра: “Екології та біотехнології”
Курсова робота
Тема: “Моделювання і прогнозування стану водного обєкта внаслідок антропогенного впливу”
Зміст
Вступ
1. Водні ресурси та їх використання
2. Фізичні властивості води
3. Забруднення природних вод
3.1 Важкі метали
3.2 Органічне забруднення природних вод
3.4 Нафта і нафтопродукти
3.5 Пестициди
3.6 Синтетичні поверхневоактивні речовини
3.7 Теплове забруднення водойм
4. Особливості моделювання в екології
5. Власні дослідження
Висновки та рекомендації щодо стану водного обєкта
Список використаної літератури
Вступ
У світі все живе повязане з водою і значною мірою складається з води. Академік В.І. Вернадський зазначав, що "вода стоїть осібно в історії нашої планети, не має природного тіла, яке могло б зрівнятися з нею за впливом на хід основних природних та суспільних процесів" [7]. З одного боку, вона є носієм життя, формуючи умови для відтворення, розвитку, існування усіх живих організмів, природного середовища в цілому, самої людини. З іншого - вода використовується як природна сировина, виступає елементом виробничих відносин практично у всіх галузях господарської діяльності, у виробництві багатьох видів продукції. Тому забезпечення людства чистою водою є однією з найбільших проблем сьогодення, гострота якої підвищується внаслідок зростання дефіциту води та погіршення її якості. Саме виживання людини, як біосоціального виду, в значній мірі залежить від наявності та стану водних ресурсів.
Сучасна виробнича, економічна та інша діяльність людини по вязана з використанням величезної кількості енергії та різноманітних речовин, хімічних сполук, інших матеріалів. Це викликає значне навантаження на оточуюче середовище, повязане зі скороченням життєвого простору для незайманої, дикої природи, проникненням у біосферу речовин, невластивих для їх природного кругообігу, порушенням енергетичного балансу тощо. Потужність цього навантаження досягла такого рівня, що воно цілком здатне викликати серйозні екологічні кризи та катастрофи. Тому сьогодні будь-який проект, перш ніж бути запущеним у дію, повинен пройти якнайретельнішу екологічну експертизу.[7]
Раціональне використання і охорона водних ресурсів від забруднення, деградації і вичерпання на засадах системного природокористування дає можливість на науковій основі розвязувати завдання, які повязані з забезпеченням всіх водокористувачів якісною водою, а також підтримання екологічної рівноваги на водних обєктах
1. Водні ресурси та їх використання
Загальний обєм гідросфери становить трохи менше 1,5 млрд. куб. км, 94 % якого та 72 % поверхні земної кулі займає світовий океан. Із загального обєму гідросфери 60 тис. куб. км припадає на підземні води, більшу частину яких становлять глибинні розсоли, і лише близько 4 тис. куб. км - прісні підземні води зони активного водообміну. Третьою великою частиною гідросфери є полярні льодовики - 24 млн. куб. км (1,6 %). На долю поверхневих прісних вод в гідросфері припадає близько 360 тис. куб. км або 0,25 % її загального обєму, з них 278 тис. куб. км зосереджено в озерах, 83 тис. куб. км - ґрунтова волога. Незначний обєм руслових річкових вод Землі - близько 1,2 тис. куб. км - служить початком формування майже всіх джерел прісних вод, доступних для використання. Отже, резерв води, на яке може розраховувати людство в недалекому майбутньому, орієнтовно становить 6 тис. куб. км. В той же час використання води, як природного ресурсу, протягом останніх десятиріч різко зросло: у 1900 році світове споживання води складало 400 куб. км на рік. у 1950 - 1100, у 1975 - вже 3000. За прогнозами у 2005 р. річний обсяг водоспоживання досягне 6000 куб. км.
Характер і ступінь використання водних ресурсів залежить від природних умов, у тому числі водозабезпеченості та економічних і соціальних факторів [9]. На розвиток галузей водного господарства і будівництва гідротехнічних споруд впливають також рельєф місцевості, ґрунтовий і рослинний покрив, гідрогеологічні умови, гідрологічні особливості басейну та інші природні фактори. Масштаби і спрямованість економічних чинників визначаються рівнем розвитку продуктивних сил, структурою територіально-виробничих комплексів, існуючих і тих, що формуються, а також рівнем заселеності і густотою населення. При цьому господарська діяльність людини здійснює все більший вплив на умови формування і використання водних ресурсів, їх кількісні та якісні зміни. Вона визначається, в першу чергу, безпосереднім використанням води для виробничих, соціальних, господарсько-питних потреб, прямою зміною режиму та якості води в процесі господарської діяльності. При цьому забруднення водних ресурсів набуває таких значних масштабів, що ставить під загрозу існування екосистем і функціонування економіки.
Склад та якість води характеризуються багатьма фізичними, хімічними та мікробіологічними показниками [9]:
- мутність (вміст завислих речовин в одиниці обєму суміші води з наносами);
- забарвлення, запахи та присмак;
- температура;
- мінералізація (наявність у воді розчинених речовин);
- наявність розчинного кисню і біохімічна потреба (БСК) у ньому на окислення органічних та хімічних речовин, які надійшли до водойм?/p>