Місце та значення металургійного комплексу в економіці країни
Курсовой проект - География
Другие курсовые по предмету География
±утку золота припадає на шість країн ПАР, Росію, Канаду, США, Австралію, Китай.
Світовий видобуток золота за останні роки знизився, а ціна за 1 трійку унцію становила: 1992р. 343,95 дол., 1993р. 359,82 дол., 2002 р. 282 дол. Світовий видобуток золота у 2001р. становив 2604т. Лідирують ПАР, США, Австралія, Індонезія, Китай, Росія.
За рахунок своїх покладів золота Україна зможе видобути 15т золота на рік. Для цього потрібні 800 млн. дол. інвестицій. В Україні налагоджено випуск золота, а також платини та срібла із вторинної сировини на Південному машинобудівному заводі у Дніпропетровську й обєднанні Свема у Шостці.
До кольорової металургії часто відносять і видобуток коштовних каменів. Світові запаси алмазів ювелірного значення оцінюються у 580 млн. каратів. Найбільші запаси зосереджені в Конго (150млн каратів), Ботсвані (130), Австралії (90), ПАР (70), КНР (10). Світовий видобуток алмазів технічного призначення становить 55,6 млн. каратів. Лідирують Австралія, Конго, Росія, ПАР, Ботсвана. Родовища природних алмазів відкриті у 35 країнах. Однак частка натурального каміння у світовому споживанні не перевищує 10%. 90% припадає на синтетичні алмази, заводи з виробництва яких є у 15 країнах світу.
Розділ 2. Регіональний розвиток металургійного комплексу в країні
Розвитком і розміщенням металургія орієнтується на схід України, де сформувалися унікальні природні умови для розвитку цього комплексу. Тут містяться найкрупніші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії Донецький камяновугільний, з коксівними марками вугілля, криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни, значні поклади вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами. В Україні із рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану (в Житомирській області) та хрому. Головні родовища нерудної сировини (вогнеупорів і флюсів тощо), яка використовується в металургії, знаходяться в Донбасі і в Автономній Республіці Крим. Найбільшими металургійними комбінатами України, потужність яких становить 5 млн. т і більше металу за рік є Азовсталь, Запоріжсталь та Криворіжсталь. Головним виробником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає понад половину всього його випуску в країні. Практично весь металургійний комплекс України зосереджений у Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях, де сформувався один із найбільших металургійних районів світу.
За останній рік в Україні видобуто 50,7 млн. т залізної і 3,2 млн. т марганцевої руди. Більшість залізної руди Крив басу (75%) видобувається відкритим способом. Крім багатих залізних руд із вмістом заліза 50-67%, тут освоюються великі запаси порівняно бідних руд і залізистих кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Їх збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному та Інгулецькому Гірничо-збагачувальних комбінатах. Збагачена залізна руда перетворюється на концентрат із вмістом заліза до 62% і надходить на агломераційні фабрики, а з них у домни. Понад 20 млн. т збагаченої залізної руди поставляється на металургійні заводи європейської частини Росії, в Словаччину, Угорщину, Польщу.
На Керченський залізорудний басейн припадає 4,2% загального видобутку руди України. Його запаси становлять 1,4 млрд. т руди із вмістом заліза 30-40%. До Комиш-Бурунського залізорудного комбінату належать чотири карєри для видобутку залізної руди, збагачувальна й агломераційна фабрики та допоміжні підприємства. Основні споживачі керченських залізних руд металургійні заводи Маріуполя.
Освоюється Кременчуцький залізорудний район, запаси руд у якого становлять 4,5 млрд. т. Тут працює Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат. Також освоюється Білозерське родовище потужністю 2,5 млрд. Т руди, а вміст заліза у високоякісних рудах сягає 70%.
В Україні сприятливі умови для освоєння прогнозованих запасів залізних руд (понад 20 млрд. т), здебільшого залізистих кварцитів, є в Дніпропетровській, Полтавській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській і Вінницькій областях.
Марганцеворудною базою чорної металургії України є Нікопольський район Придніпровського марганцеворудного басейну. Видобуток руди здійснюється тут відкритим(2/3) і шахтним способами. На збагачувальних фабриках вміст марганцю у руді доводять до 50-60%.
У Токманському районі (Запорізька область) освоюються родовища марганцевої руди, споруджено першу чергу найбільшого в Україні Таврійського гірничо-збагачувального комбінату. Перспективним є також Інгулецьке родовище на Дніпропетровщині, загальні ресурси якого становлять 500-600 млн. т із вмістом у руді 8-33% марганцю, різко зменшився видобуток марганцевих руд, призупинене освоєння нових родовищ, що спричинилося до згортання їх експорту до Росії та ряду європейських держав.
У металургійних центрах Донбасу й Придніпровя (Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Стаханов, Дніпродзержинськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Дніпропетровськ) розміщені великі коксохімічні комбінати. Проте більш як половину коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де діють 13 із 18 коксохімічних підприємств України. Кокс використовують в якості технічного палива для виплавляння чавуну, а коксівний газ як висококалорійне паливо для металургійних агрегатів і сировину в хімічній промисловості.
Флюси й