Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
Статья - География
Другие статьи по предмету География
?елі розвитку економіки.
У протягом 20002003 років була сформована база науково-технічних проектів Програми-2020. Експертиза даних науково-технічних проектів показала високий інноваційний потенціал вітчизняних наукових розробок (табл. 1) і можливість створення на їх основі конкурентоспроможних промислових технологій.
На спільному засіданні колегії Донецької обласної державної адміністрації і Президії Національної академії наук України, Програма-2020 була затверджена як програма інноваційного розвитку Донецької області. Указ Президента України Про заходи щодо стимулювання науково-технічного розвитку економіки Донецької області від 25.03.2002 №291/2002 закріпив статус Програми-2020 як першої в Україні регіональної програми інноваційного розвитку.
Реалізація Програми-2020 передбачає три етапи:
20022005 роки перший етап створення економічних та інфраструктурних основ переходу до інноваційної моделі розвитку.
20062010 роки другий етап формування нових сфер попиту, впровадження новітніх науково-технічних досягнень.
20112020 роки третій етап період комплексного науково-технічного та соціально-економічного розвитку області.
Протягом першого етапу облдержадміністрацією був вирішений ряд питань з формування на обласному та місцевому рівнях організаційних структур, необхідних для реалізації Програми-2020.
Фактичні підсумки впровадження планів інноваційного розвитку наступні. За даними Головного управління статистики в Донецькій області протягом 2007 року інноваційною діяльністю у промисловості займалося 82 підприємства, або 10,4% загальної їх кількості. При цьому в 2006 році відповідно 61 і 7,9%.
За видами економічної діяльності більш сприйнятливими до нововведень є підприємства з виробництва коксу та продуктів нафтопереробки (25% загальної кількості підприємств області), машинобудування (20,4%), металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів (17,9%), виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції (15,6%). Разом з тим у легкій промисловості нововведеннями займалося лише 4,2% підприємств, в галузі виробництва і розподілу електроенергії, газу та води 2,7%, у галузі видобутку паливно-енергетичних корисних копалин 1,8%. Зовсім не впроваджували інновації підприємства з обробки дерева та виробництва виробів з дерева.
Потужне індустріальне розвиток Донецького економічного району, близькість важливих сировинних баз, вихід до Азовського моря сприяли тісній залученню суспільно-господарського комплексу регіону до зовнішньоекономічної діяльності.
Товарна структура як експорту, так і імпорту регіону має виражену сировинну орієнтацію. До основних видів експортованої продукції належать чорні метали та вироби з них, найбільшу частку в імпорті становлять енергоносії, в першу чергу, природний газ, нафту і нафтопродукти.
Розвиток зовнішньоекономічних Донбасу на сучасному етапі дещо сповільнюється. Так, значно гальмують організацію експортних звязків антидемпінгові операції, які проводяться проти підприємств чорної металургії району компаніями-конкурентами із США і Європи. У свою чергу ряд протекціоністських заходів (квоти, ліцензії) застосовує до продукції чорної металургії і трубного виробництва Російська Федерація.
Висновок. Донецький регіон відіграє важливу роль у господарстві, економіці і зовнішніх звязках Україні. Підводячи підсумки, можна сміливо стверджувати, що Донецький регіон один з найважливіших регіонів у всій економіці Україні. Завдяки розвиненому господарству і багатим природним ресурсам, Донецький регіон є базисом для розвитку української економіки. Також регіон є одним з найважливіших ланок ланцюга комплексного розвитку регіонів України. Проте економіка Донецького регіону стикається з деякими проблемами як, наприклад, галузеві диспропорції і проблеми екології. Але слід також зауважити, що Донецький регіон володіє величезною кількістю перспектив і можливостей для подальшого розвитку економіки регіону та держави.
Література
1.
2. ДорогунцовС.І., Т.А.Заяць, Ю.І. Пітюренко та ін. РОЗМІЩЕННЯ продуктивних сил І Регіональна економіка. Підручник Від. 2-е, без змін. К.: КНЕУ, 2007 992 ст.
3. Економічна енциклопедія: У трьох томах. 3а ред. С.В.Мочерний К.: Видавничий центр Академія, 2002. 972с.
4. ЗаставнийФ.Д. Географія України. Львів: Світ, 1990. 360с.
5. КовальМ.В., КульчицькийС.В., КурносовЮ.О. Історія України. К.: Райдуга, 1992. 512с.