Місто Камінь-Каширський
Информация - История
Другие материалы по предмету История
? Початок пятдесятих років характеризується стабілізацієкі в економіці і її поступовим розвитком. Промисловість міста в 1950 ропі перевищила по виробництву продукції довоєнний рівень. У 1956 році став до ладу новий маслозавод. У 196Q році ліспромгосп перетворили в лісгоспзаг, де нарощувалося виробництво ділової деревини і меблів. З 1961 року почаї збільшувати обсяг реалізованої продукції лісозавод. В 196І році в місті почали випускати силікатні блоки. Розгорнули свою діяльність міжколгоспна будівельна організація, районні обєднання "Сільгосптехніка". 1984 року в нове приміщення перейшла районна друкарня. В 1986 році розпочалося будівництво льонозаводу, який передбачено як один іі найбільших в регіоні. Розгорнулося шляхове будівництво: якщо до цього в районі взагалі не було доріг з твердим покриттям] то за тридцять років вони прокладені до кожного села.
В районі здійснювалася велика програма меліорації. З цією метою 1964 року була створена пересувна механізована колона. Окультурено для використання значні площі неугідь. Зростали обсяги виробництваї зернових, тваринницької продукції. І В містах і селах району за 70 і 80-ті роки здійснена значна програма соціально-культурного будівництва: ст: до складу діючих нові школи, будинки культури, корпуси лікарень, фельдшерсько-акушерські пункти. Міцніла мате-1 ріально-тєхнічна база господарств.
Проводилися різні адміністративні реформи. Хоча вони! не завжди були глибоко продумані. Так, Указом Верховної! Ради УРСР від ЗО грудня 1962 року було ліквідовано ряді районів, а новоутворений Камінь-Каширський район включив! в себе селища міського типу Заболоття, Любешів, Ратне, І сільради колишніх Заболотгівського, Ратнівського, Любе-1 шівського і частини Старов.ижівського районів. Побудували асфальтну дорогу з Каменя-Каширського до шосе Брест Ковель в районі Ратне. Однак таке укрупнення не стало дієздатним обєднанням. В 1965 році довелося повернутися до адміністративного поділу в теперішньому варіанті.
Політичним життям міста й району управляв райком компартії України. В Радах створювалися виконавчі комітети, на яких ліг тягар вирішення господарських питань.
В післявоєнні роки головами Камінь-Каширського райвиконкому були: Л.Ф.Пилипенко, Паршин, П.Ф.Ткачєнко, в пятдесятих роках О.Бурим, П.З.Ященко, шістдесятих Н.К.Лжигалюк, М.Л.Кажан, В.Р.Воробей, з 1966 р. І.Й.Тетянчук, з 1974 р. Є.Г.Маркус, В.О.Зімич, з 1980 р. В.Г.Ковальчук, згодом І.Т.Шевчук.
У лютому 1991 року головою районної Ради і виконкому було обрано молодого, енергійного керівника, умілого організатора Р.А.Кухтея, уродженця м.Каменя-Каширського.
Господарські питання вирішувала також міська влада із своїм куцим бюджетом. Неодноразово змінювалося її керівництво. Історія міста на своїх скрижалях зафіксувала імена таких голів міськради: з 1944 р. Л.Й.Клімчук, Н.Р.Коніщук, І.О.Мащенко, І.О.Кожанков, в пятдесятих роках М.Й.Крат, В.С.Ригін, К.Ф.Ковальчук, Мельник, К.С.Черепанов, Л.І.Ка-мінський, П.Ф.Ткаченко, М.П.Білов, в шістдесятих М.С.Де-мянік, Л.Ю.Симоненко, І.П.Оліферчук. Найдовше головою міськради (з 1965 по 1977рр.) була Г.Т.Тішкова, опісля М.В.Дмитрук, з 1980 р. Р.М.Гребенюк, І.А.Вознюк, І.В.Мисік, В.П.Каширець. Останній очолював міську Раду в 1987-1991 роках. В 1994 році його знову обрали на цей пост.
В кінці сімдесятих на початку вісімдесятих років сповільнився економічний ріст. Тодішнє керівництво комуністичної партії не здатне було провести радикальні економічні і політичні реформи, розкріпостити виробника. Розпочата в середині вісімдесятих років перебудова показала неспроможність старих політичних редутів для реформ. Піднявся могутній народний рух, який одним ударом розвалив командно-алміністративну систему. Останньою краплиною бупщ спроба в Москві 19-21 серпня 1991 року здійснити антидері жавний переворот. В Камені-Каширському відбулися численні мітинги. Компартія СРСР припинила своє існування. В місті майно районного комітету компартії, який тут діяв з 1939 року, було передане на баланс органів влади. Завершилась більш як півстолітня монополія однієї партії, однієї ідеології!
Україна виборювала свою незалежність. Від проголсі шеного 16 липня 1990 року державного суверенітету доі 24 серпня 1991 року Дня Незалежності пройшло не так вже й багато часу. Однак він був насичений бурхливим політичним життям. Наростав рух мас за повну незалежність,!
Й нарешті Україна стала незалежною державою! Lbl звістка була радісно зустрінута в місті, її щиро вітали його мешканці. Референдум в грудні 1991 року абсолютною більшістю камінь-каширців підтвердив їх бажання будувати незалежну, суверенну державу.
Зростала політична свідомість мас. Вже вибори народного! депутата України в 1990 році, що вперше відбулися на альтер] нативній основі, засвідчили високу активність людей. Тоді район представляв у Верховній Раді П.І.Вщяк. Гостру без! компромісну боротьбу на виборах у червні 1994 року виграш Антон Дмитрович Бутейко, уродженець поліського краю (з| с.Старий Чорторийськ), людина, яка мала великий практичний досвід дипломатичної роботи в ООН і яку нині ми бачимЛ на високому посту першого заступника Міністра закордонних] справ України.
Після всенародного обрання Президентом України п до Кравчука його представником в районі став Р.І.Шпарик. У 1993 році представником Президента в Камені-Каширському був призначений Р.А.Кухтей. 1994 року його значно переважаючою більшістю голосів обрали головою районної Ради і виконавчого комітету, а з 1995 року він голова районної державної адміністрації.
Погли