Мінеральні добрива в агроекосистемах та особливості їхнього впливу на довкілля
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
?/л, у воді рибогосподарських водоймищ 100 мг/л.
Висновки та пропозиції
- Реальну загрозу для навколишнього природного середовища (у разі порушення правил та норм зберігання та утилізації агрохімікатів) являє стан зберігання добрив та отрутохімікатів. Станом на 2005-2006 роки не існує складських приміщень для зберігання добрив, відсутні також гноєсховища.
- Використання мінеральних добрив істотно змінює біогеохімічний колообіг речовин, сприяючи включенню біологічно активних елементів (БАЕ) у різні типи міграції, які послідовно змінюються (добривоґрунтвода).
- Добрива вітчизняного виробництва не є істотним джерелом ВМ. При їх застосуванні не відбувається істотного підвищення вмісту ВМ у ґрунті, але може виникнути потенційна небезпека забруднення у разі тривалого застосування та високих норм внесення. Високі концентрації діючої речовини у добриві відповідають меншому умісту домішок, що сприяє зниженню ризику забруднення ними агроекосистем.
- Застосування мінеральних добрив зумовлює суттєве забруднення водних обєктів токсичними домішками, присутніми у добривах.
- З ряду проаналізованих добрив аміачна селітра характеризується найнижчим умістом токсичних домішок. Фосфорні добрива посідають перше місце серед мінеральних за вмістом токсичних домішок. Найнебезпечнішим компонентом фосфорних добрив є кадмій. Серед калійних добрив найвищий уміст домішок характерний для сульфату калію. Особливу увагу слід приділити контролю за забрудненням кадмієм.
- Застосування АФК не призведе до забруднення верхніх шарів ґрунту ВМ. Час досягнення критичної концентрації елементу фтору у ґрунті становить 45 років. Прогноз латеральної міграції ХЕ при застосуванні АФК вказує на необхідність контролю за надходженням у водойми фтору і заліза. Застосування СГА потребує контролю за вмістом міді з метою попередження забруднення водних обєктів.
- З метою попередження загрози забруднення навколишнього природного середовища агрохімікатами необхідно організувати чітку систему контролю якості і відповідності мінеральних добрив безпечності для здоровя людини і навколишнього середовища та застосування у сільському господарстві.
- При виробництві добрив перевагу слід надавати висококонцентрованій сировині з низьким умістом токсичних домішок.
- При виборі видів добрив перевагу слід надавати низько баластним видам, враховуючи їх фізико-хімічні властивості, а також ґрунтово кліматичні умови ділянки, де планується внесення добрив.
- Внесення добрив слід проводити з суворим дотримання норм, розрахованих під запланований урожай, строків та способів внесення.
Список використаної літератури
- Стан родючості ґрунтів України та прогноз його змін за умов сучасного землеробства, За ред. В.В. Медведєва, М.В. Лісового. Харків: Штрих.2000.100с.
- Агроекологія: Навч. посібник / О.Ф. Смаглій. А.Т. Кар-дашов, П.В. Литвак та ін. К.: Вища освіта. 20О6. 671 с: іл.
- Глазовская М. А. Способность окружающей среды к самоочищению // Природа. М.: Высшая школа.-1979. №3. С.7179.
- Агроекологічна оцінка мінеральних добрив та пестицидів: Монографія / В. П. Патика, Н. А. Макаренко, Л. І. Моклячук та ін.; За ред. В. П. Патики.- К.: Основа, 2005. 300 с.
- Экологические проблемы применения удобрений / В. Н. Куде-яров и др. М.: Наука. 1984. 213 с.
- Минеев В. Г. Экологические функции агрохимии в современном земледелии // Агрохимия. 2000. №5. С. 513.
- Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів України / За ред. Б. С. Носка, Б. С Прістера, М. В. Лободи. К.: Урожай, 1994. 336 с
- Карнаухов А. И., БезнисА. П. Бионеорганическая химия: Учебное пособие. К.: Вища школа. 1992. 232 с.
- Геохимия окружающей среды / Ю. Е. Сает, Б. А. Ревич, Е. П. Янин и др. М.: Недра, 1990. 335 с.
- Глазовская М. А. Методические основы эколого-геохимической устойчивости почв к техногенным воздействиям. М.: Изд-во МГУ, 1997. - 102 с.
- Минеев В. Г. Химизация земледелия и природная среда. М.: Агропромиздат. 1990. 287 с.
- Алексеев Ю. В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. Л.: Агропромиздат, 1987. 142 с.
- Биогеохимические основы экологического нормирования. М.: Наука, 1993. - 590 с.
- Милащенко Н. 3. Программа исследований тяжелых металлов в Географической сети опытов со средствами химизации // Химия в сельском хозяйстве. 1995. №4. С. 47.
- Потатуева Ю. А., Касицкий Ю. И., Сидоренкова Н. К. и др. Распределение подвижных форм тяжелых металлов, токсичных элементов и микроэлементов по профилю дерново-подзолистой тяжелосуглинистой почвы при длительном систематическом применении удобрений // Агрохимия. 2001. №4. С. 6166.
- Пристер Б. С. Количественная комплексная оценка свойств почвы при прогнозировании поведения радионуклидов в системе почва-растение // Вісник аграрної науки. 2002. №1. С. 6168.
- Глазовский Н. Ф. Основные понятия и показатели техногенеза // Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР. М.: Высшая школа, 1978. С. 244261.
- Органические удобрения / А. А. Бацула, П. М. Виноградов, В. И. Ворошилов и др./ Под ред. Н. К. Крупского, А. А. Бацулы. К.: Урожай, 1981.- 160 с.
- Гриб Й. В., Клименко М. О., Сондак В. В. Відновна гідроеколо-гія порушених річкових та озерних систем // Навч. посібн. Рівне.: Волинські обереги, 1999. 348 с
- Денисов О. /., Серебрякова Т. М., Чернявська А. П. та ін. Сучасний стан поверхневих вод України: методичні підходи та екологічна оцінка // Водне господарство України. 1996. №6. С. 2428.
- Малишева Л. Л. Геохімія ландшафтів / Навч. посібн. К.: . Либідь, 2000. 472 с.
- Малі річки України. Дов