Geum.ru

Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

?рганіації (ООН, Бреттон-Вудські інститути, ГАТТ ВТО); організації, створені з ініціативи Заходу (Організація економічного співробітництва і розвитку, Великa сімка); європейські організації (Європейський Союз, Європейський банк реконструкції і розвитку та ін.); органи регіонального або двостороннього спiвробітництва з країнами третього світу та Східної Європи.

 

РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

 

2.1 СУТЬ І ГОЛОВНІ ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

 

Розвиток продуктивних сил країн неминуче веде їх до виходу на зовнішній ринок, до зростання міжнародних зв язків і взаємопереплетення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя. На певному його етапі зближуються національні економічні й політичні структури групи країн, формуються форми взаємодії між ними на основі економічної інтеграції.

Міжнародна економічна інтеграція є вищою формою інтернаціоналізації господарського життя, що передбачає зближення і взаємопристосування всіх структур національних господарств.

Економічна інтеграція суттєво відрізняється від економічного співробітництва країн. На етапі економічної інтеграції:

  1. формується міжнародний господарський комплекс зі своєю структурою та органами управління. Спільні умови господарської діяльності визначаються і погоджуються всередині кожної країни, на міждержавному та наддержавному рівнях;
  2. зростає можливість обєднання різноманітних ресурсів для спільного вирішення соціально-економічних проблем;
  3. основою інтеграційної діяльності є не зовнішньоторговельний обмін, а взаємодія в галузі виробництва, науки, причому на пільгових порівняно з іншими країнами умовах;
  4. інтеграційне співробітництво має комплексний і довготривалий характер.

Інтеграція має декілька рівнів:

  1. взаємодія на рівні підприємств та організацій (створення ТНК, МНК);
  2. взаємодія на рівні держав;
  3. взаємодія на рівні партій та організацій, соціальних груп, окремих громадян різних країн;
  4. інтеграційне угруповання як результат міжнародного обєднання.

Для розвитку інтеграційних процесів необхідна наявність низки обєктивних та субєктивних передумов, головними із яких є:

сучасна НТР, яка обєктивно зумовлює формування міждержавного господарського простору з оптимальним поєднанням можливостей і потреб національних економік;

соціально-економічна однорідність національних господарств, що підлягають обєднанню;

близькі рівні економічного розвитку країн, що інтегруються;

досить тривалий період і досвід взаємного економічного співробітництва групи країн;

цілеспрямована діяльність державних органів країн, партій, соціальних груп і класів щодо інтеграційних процесів.

Важливе значення для розвитку міжнародної економічної інтеграції має наявність спільних кордонів, спільних історичних, культурних та інших умов існування.

 

2.2 ЕТАПИ РОЗВИТКУ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

 

У своєму розвитку міжнародна економічна інтеграція проходить ряд етапів:

  1. зона вільної торгівлі;
  2. митний союз;
  3. спільний ринок;
  4. економічний союз;
  5. повна інтеграція.

Кожний із наступних етапів передбачає ширшу інтеграцію і має свої особливості.

Особливості основних етапів міжнародної економічної інтеграції наведені в табл. 2.1.

Як правило, утворення інтеграційних обєднань починається з простіших форм. Все залежить від того, які завдання ставлять перед собою країни учасниці утворюваних інтеграційних обєднань: відновлення економічного потенціалу; прискорення НТП; укріплення позицій на світовому ринку чи інше.

 

Таблиця 2.1.

ЕТАПИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

ЕтапЛіквідація митних барєрів у взаємній торгівліЄдині тарифи відносно третіх країнВільне пересування капіталів, робочої силиУзгодження економічної політикиЗдійснення єдиної економічної політикиЗона вільної торгівлі+----Митний союз++---Спільний ринок+++--Економічний союз++++-Повна інтеграція+++++

Найпростішими видами міжнародної економічної інтеграції є зона вільної торгівлі та митний союз.

Угода про вільну торгівлю ґрунтується на міждержавній угоді між країнами-учасницями. Кожен член зони вільної торгівлі (ЗВТ) залишає за собою право на ведення самостійної економічної політики. Сфери співробітництва визначаються угодою про ЗВТ. Для координації діяльності і розгляду розбіжностей у ході вирішення питань технічного характеру, як правило, створюється Секретаріат ЗВТ. Можливе також створення окремого органу (Ради) з наданням йому права прийняття обовязкових рішень, що стосується питань технічного характеру. Єдиний митний тариф не встановлюється. Кожний член визначає митний збір відповідно до економічних потреб третьої сторони. Необхідною умовою є використання країнами учасницями ЗВТ єдиної номенклатури опису і кодування товарів.

Митний союз (МС) має єдиний митний кордон. Митниці зберігаються, але діють тільки на зовнішніх кордонах союзу. На території МС діють єдині митні закони і правила щодо ввезення усіх видів товарів у будь-яку з країн учасниць. В рамках Митного союзу провадиться єдина торгова політика, яка формується усіма країнами учасницями. Для розробки законів ведення торгівлі усередині союзу та з третіми країнами створюється орган. Між країнами учасницями МС є вільний доступ до товарів, зроблених у цих країнах, ?/p>