Міжнародний тероризм як найнебезпечна загроза сучасній світобудові
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Реферат на тему:
Міжнародний тероризм як найнебезпечна загроза сучасній світобудові
Вступ
Однієї з найбільш актуальних і обговорюваних проблем світового порядку в останні роки стала проблема міжнародного тероризму, а також діяльності держав і міжнародного співтовариства по боротьбі з ним. Міжнародний тероризм - це не нове явище. Багато країн, у тому числі сусідня Росія, зіштовхнулися із цим злом набагато раніше трагічних подій у США 11 вересня 2001 р. Однак саме терористичні акти в американських містах стали своєрідним вододілом у новітній історії людства.
З розпадом СРСР завершилася ера небезпечного протистояння блоків держав з різним суспільно-політичним укладом. Закінчення холодної війни, як здавалося, привело до виникнення нової якості в системі міжнародних відносин, коли мінімізована можливість військового зіткнення наддержав, яка довгий час була основною загрозою безпеки людства, зникла. Говорячи про це, ми не даємо оцінку системі, що сформувався, - системі однополюсного миру і її можливим негативним наслідкам, а констатуємо обєктивну реальність, що була.
Не виключено, що нова однополюсна система стала однією з основних причин того, що виниклий нетривалий затишок на поверхні системи міжнародних відносин був висаджений у повітря руйнівними й терористичними актами, що мали всесвітній резонанс.
Міжнародний тероризм як найнебезпечна загроза сучасній світобудові
Сьогодні світ і міжнародні відносини сильно змінилися. Виникла нова погроза, у боротьбі з якою не підходять звичайні наявні на озброєнні держав методи. Джерело цієї погрози досить часто невідоме. Цілями терористичних актів є не тільки військові обєкти та військові, але й найбільш уразливі цивільні обєкти і цивільні особи. Акти терору спрямовані на розповсюдження масової паніки, лякання, підрив довіри до влади та її шантаж. Виклик кидається не тільки урядам країн , але й самому сучасному суспільному устрою. Для терористів не існує обовязкових міжнародних договорів: вони можуть удатися до використання заборонених видів озброєнь і вражаючих речовин. Багато досягнення сучасної цивілізації грають на руку організаторам терористичної діяльності: свобода листування, свобода поширення інформації . Підтвердженням нового характеру міжнародних відносин є також і те, що вчорашні геополітичні суперники обєднують свої зусилля в боротьбі з новою погрозою. Зникають або, принаймні, втрачають свою актуальність протиріччя, які здавалися досить істотними. Проглядається формування нових силових союзів держав - деякі говорять про можливий альянс Росії й США, у випадку виникнення якого інші центри сили багато втратять у ступені свого впливу на світові процеси. Поряд із цим розбіжності, які навряд чи хто міг пророчити, виникли між традиційними союзниками - західними державами.
Безумовно, відносини, що змінилися між державами обумовлені не стільки розповсюдженням тероризму, скільки різними поглядами на те, як боротися з терористичною погрозою. З однієї сторони, навколо справді універсальної міжнародної організації - ООН сформувалася неформальна глобальна антитерористична коаліція, яка включає в себе більшість держав . Ця коаліція вбачає своє завданням у боротьбу з тероризмом на основі міжнародного права, тобто використовуючи і удосконалюючи міжнародні органи, міжнародні договори, міжнародні механізми контролю та примусу, а також поглиблюючи і інтенсифікуючи відповідне двостороннє співробітництво.
З іншого боку, група держав, що лідирує, роль у якій грають США й Великобританія, виявляється коаліцією, що обрала для себе шлях силового рішення проблеми тероризму. Члени цього союзу невдовзі після терористичних актів у США здійснили воєнну операцію в Афганістані. У березні 2003 р. союзники почали військове вторгнення в Ірак. Саме операція в Іраку викликала найбільшу напругу у світовому співтоваристві, більшість членів якого виступали проти однобічних дій військ союзників, тобто. дій, які здійснені без рішення Ради Безпеки ООН - єдиного міжнародного органу, що має повноваження приймати рішення, обовязкові до безумовного виконання всіма державами незалежно від їхньої згоди. Широко відомими стали сумніви суспільства і держав в обґрунтованості військової операції в Іраку, починаючи з фактичного порушення міжнародного права і закінчуючи правдивістю інформації про наявність в Іраку зброї масової поразки, що стало формальною підставою для вторгнення .
Досить небезпечним є прецедент однобічного застосування військової сили Сполученими Штатами. Втрата нанесена не тільки авторитету, але й, на жаль, дієздатності ООН. Навряд чи можна погодитися з окремими твердженнями про те, що ООН більше не є гравцем у рішенні серйозних світових проблем. Ці заяви спростовуються хоча б тим, що США, які усвідомили, що загрузли в Іраку, звернулися по допомогу в урегулюванні ситуації в цій країні саме до ООН. Однак варто визнати присутність логіки у твердженнях тих, хто говорить, що країни більше не можуть бути впевнені у тому, що ООН зможе надати їм діючий захист у випадку виникнення в США претензій до них. Це може привести до зневаги міжнародними домовленостями і до спроб створити, наприклад, власні ядерні програми або інші засоби стримання і захисту. Украй небезпечним було б виникнення у держав терористичного