Мислення як предмет логіки
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ "КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ТЕТЬМАНА"
РЕФЕРАТ
Мислення як предмет логіки
Роботу виконала:
Студентка І курсу ОЕФ
Групи №2
Зарудна Владислава Ігорівна
Перевірив: Козлов Є.В.
КИЇВ 2010
План
- Мислення як предмет логіки
- Види мислення:
- Правильне мислення
- Неправильне мислення
- Логічне мислення
- Види логіки
- Традиційна логіка
- Сучасна логіка
- Класична логіка
- Некласична логіка
В спілкуванні, люди дуже часто почали використовувати такий термін як "Логіка", але не в розумінні науки, а в якості людського мислення. Відомі вирази як: "Жіноча логіка", "Чоловіча логіка", "Немає логіки", "Логіка мислення" та інші, вживаються для доведення або спростування своєї чи іншої думки, підтвердження певних фактів. Така "Логіка" використовується для характеристики людського мислення.
Мислення - це особлива ідеальна діяльність людини, яка виникає, формується, розвивається в суспільстві, коли людина перебуває у певному соціокультурному середовищі і вступає в багатогранні відносини з природним і соціальним світом, що її оточує.
Інакшими словами, мислення - розумовий процес людини, в ході якого вже з наявних знань формуються нові знання.
Висловлювання наведені вище називають засновками, а отримане шляхом осмислення - висновками. Щоб більш детально зрозуміти суть, розглянемо наступний приклад:
У цьому умовиводі, що виводиться з простих суджень, такі слова як "Всі люди є смертні" та "Кай - людина" є засновками, а "Кай є смертним" - висновком.
Зазвичай, у спілкуванні люди опускають деякі засновки або висновки, але для того щоб логічно аналізувати мислення, його необхідно виявити в повному обсязі, тобто знайти всі його складові.
Сутність мислення осягається в межах ряду наук - філософії, психології, кібернетиці тощо. У такій складовій частині філософії, як гносеологія (теорія пізнання), формуються наступні важливі положення про мислення.
- Мислення і свідомість є функцією головного мозку і відображають процеси та явища обєктивного світу.
- На відміну від форм чуттєвого пізнання мислення є опосередкованим і узагальненим відображенням дійсності і здійснюється в логічних формах понять, суджень, умовиводів.
- За допомогою мислення можна осягти такі сторони реального світу, які не можуть бути розкриті за допомогою форм чуттєвого пізнання.
- Мислення не може існувати без мови, поза мовою. Без вираження думки в письмовому вигляді, у вигляді символів, слів мислення неможливо передати, а отже довідатись про існування його також є неможливим.
- Критерієм правильності наших знань про дійсність є практика. Поряд з цим існують і узагальнені критерії: естетичний (краса), прагматичний (корисність), етичний, логічний і т.д.
Психологія також вивчає процес мислення індивіда. Закони, що вивчаються психологією мислення, - це закони, в яких мислення є таким, яким воно визначається усіма компонентами психіки індивіда. З позиції психології мислення нормальної людини і марення божевільного розкривається таким, яким воно повинно бути, щоб не відхилитись від істини. Логіку не цікавить питання про те, хто мислить, а для психології це питання є дуже важливим.
Мислення буває правильним і неправильним. У правильному мисленні висновок випливає із засновків із логічною необхідністю. Загальна схема такого мислення виражає логічний закон, у ньому дотримуються усі правила логіки. Мислити логічно правильно - це означає мислити у відповідності із правилами і законами логіки.
Мислення, в якому допущені логічні помилки внаслідок недотримання законів та правил логіки, називають неправильним. Логічні помилки у процесі мислення можуть припускатися як ненавмисно (через незнання), так і навмисно, з метою введення в оману опонента, обґрунтування неправдивого твердження, якоїсь нісенітниці тощо. У першому випадку логічна помилка називається паралогізмом, у другому - софізмом. Відмінною рисою софізму є те, що він, будучи неправильним мисленням, видається за правильне.
Софізми відомі ще з давнини. Таким мисленням широко користувалися у своїй практиці софісти. Саме від назви цих людей і походить назва "софізм". Так, ще з античних часів відомий софізм "Рогатий":
На перший погляд це мислення здається правильним, але в ньому допущена логічна помилка, яку людині, не знайомою з логікою важко пояснити.
Основним завданням логіки є аналіз правильних мислень. Фахівці з логіки прагнуть виявити та дослідити схеми таких мислень, визначити їх різні типи та ін. Неправильні мислення в логіці аналізуються лише з точки зору тих помилок, які в них допущено.
Слід зазначити, що логіка не займається визначенням істинності та хибності засновків та висновків мислень. Але в логіці існує таке положення: якщо мислення побудоване правильно (відповідно до правил та законів логіки) і при цьому воно спирається на істинні засновки, то висновок такого мислення завжди буде безумовно істинним. В інших випадках істинність висновку не може бути гарантована. Так, якщо мислення побудоване неправильно, то, навіть незважаючи на те, що його засновки -