Мир, стабільність і законність у першій половині ХХІ століття
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
±о кульмінаційний момент) нинішньої фази B циклу по Кондратьєву - порівнянна з періодами 1932 - 1939, або 1893 - 1897, або 1842 - 1849, або 1786 - 1792 р., і т.д. Світові показники безробіття високі, а прибутковості - низькі. Існуючий високий рівень фінансової нестабільності відбиває гостру й виправдану нервозність, що панує на фінансовому ринку, щодо короткострокових перепадів. Зрослі соціальні хвилювання відбивають політичну нездатність урядів запропонувати задовільні рішення на короткостроковий період, що свідчить про їхню нездатність до відновлення відчуття безпеки. У ситуаціях, при яких звичайні засоби, застосовувані для зняття напруги, стають малоефективними, все більшу політичну привабливість як в області внутрішньої, так й в області зовнішньої політики здобувають рішення, повязані з тим, щоб зробити козлом відпущення свого сусіда.
У ході цього процесу велика кількість індивідуальних підприємств знижують активність, або реструктуруються, або повідомляють банкрутства, і в більшості випадків більше не відроджуються. Окремі групи робітників і підприємців, таким чином, зникають назавжди. Хоч від цього процесу страждають всі держави, але розподіляються ці страждання далеко не пропорційно. Наприкінці цього процесу деякі держави знову знайдуть колишню силу, інші рівною мірою втратять свій економічний потенціал.
У такі періоди великі держави часто розбиває військовий параліч у силу сполучення факторів внутрішньополітичної нестабільності, фінансових труднощів (і небажання, у силу цього, мати військові витрати) і концентрації уваги на безпосередніх економічних проблемах (що веде до їхньої ізоляції від народу). Типовим прикладом такого паралічу зявилася відповідь миру на воєнні дії, що спалахнули після катастрофи Югославії. І таке положення речей, повторюю, є нормальним, інакше кажучи, воно цілком укладається в передбачувані парадигми дій капіталістичної миро економіки.
Потім, як правило, наступає період відновлення. Після того, як баласт скинутий (скорочене споживання предметів розкоші й посилена увага до екологічних проблем) і покінчене з тим, що заважало ефективній роботі (будь те система блату, протекціонізму й штучне роздування штатів або бюрократичні завади), в умовах помірності й помірності повинен наступити новий динамічний підйом нових провідних монополізованих галузей промисловості й заново зложитися новий контингент світових споживачів, за рахунок яких збільшиться платоспроможний попит, коротше кажучи, - обновлений розвиток мирової економіки повинен буде її повісті до нової епохи процвітання.
Трьома центрами такого розвитку, як ми вже відзначали і як прийняті вважати, стануть Сполучені Штати, Західна Європа і Японія. Протягом першого років десяти фази А наступного циклу по Кондратьєву, мабуть, буде проходити гостра конкурентна боротьба трьох цих центрів за просування на ринки своїх різновидів нових товарів. Як показав у своїх роботах Брайан Артур, питання про те, які саме із цих різновидів виявляться на висоті, ніяк або майже ніяк не повязаний з технічною ефективністю, але повязаний з питаннями, що мають відношення до влади 3). До влади можна було б додати переконливість, хоча в даній ситуації переконливість в основному є функцією влади.
Влада, про яку ми говоримо, являє собою, насамперед, влада економічну, хоча вона опирається на владу державну. Звичайно, цей процес утворить замкнутий цикл: невелика влада веде до невеликої переконливості, що у свою чергу породжує ще додаткову владу, і т.д. Важливу роль тут грає питання про те, наскільки країна сама прагне до лідерства й бореться за нього. У якийсь момент поріг буває перейдений. Цілком зрозуміло, що від такої угоди одержать підприємці США, що повністю дотримують умови такої угоди, їх цілком не витиснуть із ринку. Настільки ж очевидно й те, що одержить від нього Японія, а саме, три переваги: (1) Якщо сполучені Штати - партнер, виходить, вони вже не конкурент; (2) Сполучені Штати в кожному разі будуть залишатися найдужчою військовою державою, а Японія по цілому ряді причин (історія недавнього часу і її вплив на внутрішню політику й регіональну дипломатію, а також економічні переваги від низьких військових витрат) буде ще протягом деякого часу воліти покладатися на військовий захист США; (3) Сполучені Штати усе ще розташовують кращої у світі науково-дослідною структурою в миро економіці, навіть якщо припустити, що згодом їхньої переваги в цій області теж зникнуть. Завдяки такій структурі відносин японські підприємства знизять власні витрати.
Європа (точніше кажучи, ЄС) створить другий економічний блок, що буде серйозним конкурентом союзу Японії й Сполучених Штатів. Інші країни миру будуть повязані із двома провідними зонами цього біполярного миру самими різними способами. З погляду економічних центрів влади, при визначенні ступеня важливості інших держав необхідно приймати в увагу три ключових фактори: значення їхньої промисловості для операцій у ключових виробничих напрямках; значення окремих країн для підтримки відповідного платоспроможного попиту на товари найбільш прибуткових галузей виробництва; важливість окремих країн у плані стратегічних параметрів (воєнний стан й/або влада у світі, основні джерела сировини й т.д.).
Двома державами, які ще незначно або недостатньо залучені у дві створювані системи, але залучення їх є надзвичайно важливим у силу всіх трьох наведених вище причин, є Китай для союзу Японії й Сполучених Штатів і Росія для ЄС. Для т?/p>