Методика формування відчуття кольору у процесі малювання натюрморту у початковій школі
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
ть помилок в учнівських роботах пояснюється погано засвоєними правилами побудови малюнка, невмінням визначити пропорції моделей, вчитель будує мето-дику навчання так, щоб привчати учнів з самого початку правильно визначати на око розміри основних частин ("Що більше: висота чи ширина? На скільки більше?" і т.д.) 21.
Якщо є необхідність, учитель застерігає учнів від звички починати малюнок з окремих деталей, малювати фарбами спочатку один предмет, а потім інший до повної закінченості. Під час самостійної роботи дітей він повинен уміло поєднувати як колективні методи навчання, так і індивідуальну роботу 4.
Якщо в зображенні натюрморту олівцем основною метою завдання є тонове вирішення групи предметів, то в малюванні фарбами - складне кольорове: передати топове і кольорове підношення всіх елементів натюрморту, виявити форму обємних предметів кольором, враховуючи при цьому колір навколишніх предметів та просторове розміщення їх. Уважно аналізуючи натюрморти художників, зясовуємо композиційне, тонове і кольорове вирішення натюрморту.
2.2 Методика експериментального дослідження
Отже, на основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом з образотворчого мистецтва у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік багатьох варіантів сучасних навчальних програм і педагогічної практики - недостатня спрямованість на послідовний і динамічний творчий розвиток молодшого школяра, недооцінка та недостатнє використання творів українського народного мистецтва та відсутність розуміння чіткого взаємозвязку між навчально-пізнавальною і творчою практичною діяльністю учнів.
З метою перевірки стану використання творів українського народного мистецтва в образотворчій діяльності нами здійснено педагогічну діагностику процесу навчання образотворчому мистецтву учнів початкової школи; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність педагогічних умов використання творів українського народного мистецтва.
Дослідження здійснювалося у три взаємоповязані етапи:
На першому етапі (2006-2007 рр) - проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, обєкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.
На другому етапі (2007-2008 рр) - проведено констатуючий експеримент: розробка критеріїв та педагогічна діагностика процесу використання творів українського народного мистецтва, та обґрунтовано педагогічні умови оптимального використання творів українського народного мистецтва в образотворчій діяльності учнів початкових класів. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.
На третьому етапі (2008 р) - опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику образотворчої діяльності молодших школярів.
Ми враховували, що компонуючи групу предметів для малювання натюрморту акварельними фарбами, спочатку треба брати два-три предмети, які б поєднувались за змістом, були цікаві формою і кольором. Перші натюрморти компонуватися на білому або спокійному кольоровому фоні, щоб на ньому виразно виділялася натура. Важливо було так розмістити предмети в просторі, щоб натюрморт сприймався добре тими, хто малює, а світло падало на предмети ліворуч і чітко виявляло форму та локальний колір їх.
Насамперед учні вивчали натуру: розміщення предметів на предметній площині, їхню форму, колір і освітлення. Тому треба було зробити два-три начерки композиції натюрморту, а на кращому варіанті визначити форму предметів, тонове вирішення їх. Все це допомагало визначити хорошу композицію натюрморту, місце і форму зображуваних предметів без зайвих допоміжних ліній.
Уточнивши пропорції предметів натюрморту, учні намічали спочатку місце малюнка на форматі, потім - місце кожного з предметів натюрморту. Перевіривши за натурою правильність пропорцій предметів, малювали загальну форму їх, намічали за натурою межу освітленої і тіньової частин предметів, полиск та тіні. Починаючи малювати фарбами, передусім зясовувалося тонове відношення в натюрморті: яке місце в натюрморті найтемніше, яке - найсвітліше, як сприймається кожний з предметів на фоні, їхні освітлені та тіньові частини, яка з площин фону світліша (горизонтальна чи вертикальна), яка тінь від предметів найчіткіша та ін. Потім зясовувався колір натюрморту: локальний колір кожного предмета натюрморту та його фону, відмінність у кольорі на освітленій і затіненій частинах предметів за їхнім відтінком (теплим і холодним) тощо.
Перед малюванням аквареллю весь малюнок учні змочували чистою водою, щоб очистити його. Поки папір підсихав, підбирали локальний колір для фону (вертикальної та горизонтальної площин) і робили перше покриття.
Щоб виявити обєм кожного з предметів натюрморту, учні підбирали відразу два відтінки кольору: світловий і тіньовий. Спочатку локальним кольором покривали освітлену частину предмета, залишаючи місця полиску, а потім затінену частину (якщо на освітленій частині предмета теплий колір, то в затіненій - холодний або навпаки). Обидва відтінки освітленої і затіненої частин зєднували і тому діставал?/p>