Методика економіко-математичного програмування

Контрольная работа - Экономика

Другие контрольные работы по предмету Экономика

?торів, які входять в оптимальний базис.

Визначивши обернену матрицю А-1 через алгебраїчне доповнення, отримаємо:

Як видно із останнього плану симплексної таблиці, обернена матриця A-1 розміщена у стовбцях додаткових змінних.

Тоді Y = C*A-1 =

Запишемо оптимальний план двоїстої задачі:

y1 = 0.11

y2 = 0

y3 = 0

Z(Y) = 45*0.11+42*0+4*0 = 5

 

 

Завдання 3

 

Розвязати транспортну задачу.

 

147912502312430021314150110801009070

Розвязок

Побудова математичної моделі. Нехай xij кількість продукції, що перевозиться з і-го пункту виробництва до j-го споживача . Оскільки , то задачу треба закрити, тобто збалансувати (зрівняти) поставки й потреби:

 

 

У нашому випадку робиться це введенням фіктивного постачальника, оскільки . З уведенням фіктивного споживача транспортній таблиці додатково заявляється n робочих клітинок.

Ціни, додатковим клітинкам, щоб фіктивний стовбець був нейтральним щодо оптимального вибору планових перевезень, призначаються усі рівні нулю.

Занесемо вихідні дані у таблицю.

 

 

В1В2В3В4В5В6ЗапасиА1147910250А2231240300А3213140150Потреби110801009070250

Забезпечивши закритість розвязуваної задачі, розпочинаємо будувати математичну модель даної задачі:

 

 

Економічний зміст записаних обмежень полягає в тому, що весь вантаж потрібно перевезти по пунктах повністю.

Аналогічні обмеження можна записати відносно замовників: вантаж, що може надходити до споживача від чотирьох баз, має повністю задовольняти його попит. Математично це записується так:

 

 

Загальні витрати, повязані з транспортуванням продукції, визначаються як сума добутків обсягів перевезеної продукції на вартості транспортування од. продукції до відповідного замовника і за умовою задачі мають бути мінімальними. Тому формально це можна записати так:

 

 

minZ=1x11+4x12+7x13+9x14+1x15+0x16+2x21+3x22+1x23+2x24+4x25+0x26+2x31+1x32+3x33+1x34+ +4x35+0x36.

 

Загалом математична модель сформульованої задачі має вигляд:

 

minZ=1x11+4x12+7x13+9x14+1x15+0x16+2x21+3x22+1x23+2x24+4x25+0x26+2x31+1x32+3x33+1x34+ +4x35+0x36.

 

за умов:

 

 

Запишемо умови задачі у вигляді транспортної таблиці та складемо її перший опорний план у цій таблиці методом північно-західного кута.

 

AiBjuib1 = 110b2 = 80b3 = 100b4=90b5=70b6=250а1 = 2501

1104

807

[-]609

1

[+]0

u1 = 0а2 = 3002

3

1

[+]402

904

[-]700

100u2 = -6а3 = 1502

1

3

1

4

0

150u3 = -6vjv1 =1v2 =4v3 =7v4 =8v5 =10v6 =6

 

В результаті отримано перший опорний план, який є допустимим, оскільки всі вантажі з баз вивезені, потреба магазинів задоволена, а план відповідає системі обмежень транспортної задачі.

Підрахуємо число зайнятих клітин таблиці, їх 8, а має бути m+n-1=8. Отже, опорний план є не виродженим.

Перевіримо оптимальність опорного плану. Знайдемо потенціали ui, vi. по зайнятих клітинам таблиці, в яких ui + vi = cij, вважаючи, що u1 = 0:

u1=0, u2=-6, u3=-6, v1=1, v2=4, v3=7v4=8, v5=10, v6=6. Ці значення потенціалів першого опорного плану записуємо у транспортну таблицю.

Потім згідно з алгоритмом методу потенціалів перевіряємо виконання другої умови оптимальності ui+vj?cij(для порожніх клітинок таблиці).

Опорний план не є оптимальним, тому що існують оцінки вільних клітин для яких ui + vi>cij

(1;5): 0 + 10 > 1

(1;6): 0 + 6 > 0

(3;4): -6 + 8 > 1

Тому від нього необхідно перейти до другого плану, змінивши співвідношення заповнених і порожніх клітинок таблиці. Вибираємо максимальну оцінку вільної клітини (А1B5): 1. Для цього в перспективну клітку (1;5) поставимо знак +, а в інших вершинах багатокутника чергуються знаки -, +, -. Цикл наведено в таблиці.

Тепер необхідно перемістити продукцію в межах побудованого циклу. З вантажів хij що стоять в мінусових клітинах, вибираємо найменше, тобто у = min (1;3) = 60. Додаємо 60 до обсягів вантажів, що стоять в плюсових клітинах і віднімаємо 60 з хij, що стоять в мінусових клітинах. В результаті отримаємо новий опорний план.

Для цього у порожню клітинку А1B5 переносимо менше з чисел хij, які розміщені в клітинках зі знаком . Одночасно це саме число хij додаємо до відповідних чисел, що розміщені в клітинках зі знаком +, та віднімаємо від чисел, що розміщені в клітинках, позначених знаком .

Усі інші заповнені клітинки першої таблиці, які не входили до циклу, переписуємо у другу таблицю без змін. Кількість заповнених клітинок у новій таблиці також має відповідати умові невиродженості плану, тобто дорівнювати (n+m 1).

Отже, другий опорний план транспортної задачі матиме такий вигляд:

 

AiBjuib1 = 110b2 = 80b3 = 100b4=90b5=70b6=250а1 = 2501

1104

[-]807

9

1

[+]600

u1 = 0а2 = 3002

3

1

1002

904

[-]100

[+]100u2 = 3а3 = 1502

1

[+]3

1

4

0

[-]150u3 = 3vjv1 =1v2 =4v3 =-2v4 =-1v5 =1v6 =-3

Перевіримо оптимальність опорного плану. Знайдемо потенціали ui, vi. по зайнятих клітинам таблиці, в яких ui + vi = cij, вважаючи, що u1 = 0.

Опорний план не є оптимальним, тому що існують оцінки вільних клітин для яких ui + vi>cij

(2;1): 3 + 1 > 2

(2;2): 3 + 4 > 3

(3;1): 3 + 1 > 2

(3;2): 3 + 4 > 1

(3;4): 3 + -1 > 1

Вибираємо максимальну оцінку ?/p>