Международная организация по стандартизации и сертификации-ISO
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
ах з сертифікації на міжнародному і національному рівнях, а рекомендовані методичні принципи та процедури стали основою для розробки конкретних програм сертифікації в різних країнах світу. У розвиток цього документа були прийняті Керівництво 38-40, у яких викладені загальні вимоги до органів сертифікації і нагля-ду, а також випробувальних лабораторій. Одна із важливих вимог до лабораторії наявність системи забезпечення якості роботи. Скаддові цієї системи викладені у формі керівництво для персоналу лабораторії і включають:
- Організаційну схему лабораторії;
- Перелік функціональних обов`язків підрозділів і послуг, які надає лабораторія;
- Загальні процедури забезпечення якості роботи;
- Заходи забезпечення якості кожного виду випробувань;
- Наявність стандартів, довідників, методичних розробок, інструкцій і под.;
- Організація отримання інформації від клієнтів;
- Документ про порядок розгляду рекламації;
- Загальну програму перевірки обладнання;
- Інструкції з кожного виду приладів і обладнання;
- Правила ідентифікації зразків;
- Наявність належним чином оформлених протоколів випробувань.
На замовлення Міжнародної конференції з акредитації випробувальних лаборторій ISO/MEK розроблено Керівництво 43 “Кваліфікаційні випробування лабораторій”, яке застосовується як основоположний методичний документ усіма країнами прі ви-рішенні таких завдань, як оцінка рівня роботи випробувальної лабораторії; визначення технічної компетенції у галузі діяльності, оцінка ефективності використовуваних методів випробувань, акредитація лабораторій тощо.
Одним із напрямків діяльності КАСКО є розвиток методичних принципів у галузі акредитації випробувальних лабораторій. У теперішній час затверджені і діють такі документи у галузі акредитації та функціонування випробувальних лабораторій, як Керівництво ISO/IEC 25 “Загальні вимоги до приймання випробувальних лабораторій”, Керівництво 43, Керівництво ISO/IEC 45 “Керівні положення з надання результатів випробувань”, Керівництво ISO/IEC 54 “Загальні вимоги до приймання органів з акредитації” і Керівництво ISO/IEC 55 “Система акредитації випробувальних лабораторій. Загальні вимоги до управління діяльністю”.
Основні методичні вимоги до оцінки і реєстрації органом з сертифікації системи забезпечення якості підприємства-виробника продукції, яка підлягає сертифікації, викладені в Керівництві ISO/IEC 48 “Керівні положення з оцінки та реєстраці систе-ми якості постачальника третьою стороною”. Цей документ грунтується на вимогах міжнародних стандартів ISO серії 9000 і є практичною рекомендацією щодо застосування вказаних стандартів для оцінки систем забезпечення якості в рамках схеми 5, розробленої ISO.
ISO, прагнучи упорядкувати діяльність з сертифікації, класифікувала наявні засоби сертифікації продукції, звівши їх до восьми схем (моделей).
Схема 1 передбачає типові випробування промислової продукції, взятої з підприємства-виробника, в незалежній випробувальній лабораторії або центрі. При використанні цього виду сертифікації підтверджується лише відповідність наданого для випробування зразка встановленим вимогам.
Схема 2 грунтується на проведенні типових випробувань зразків продукції в спеціальних випробувальних організаціях, що затверджують, з наступним контролем якості продукції шляхом періодичних контрольних випробувань зразків, взятих з сфери торгівлі. У цій схемі вже закладені елементи довготривалого контролю за якістю. Перевага простота, хоча витрати, в порівнянні зі схемою 1, вищі. Недолі- ки - констатація невідповідності продукції вимогам стандартів за результатами контрольних випробувань відбувається тоді, коли ця продукція надійшла до реаліза-ції. Вилучення продукції, яка не відповідає стандартам, із сфери торгівлі пов`язана з певними труднощами.
Схема 3 грунтується на проведенні типових випробувань зразків продукції в спеціальниих випробувальних організаціях, що затверджуються з наступним контролем якості виготовленої продукції шляхом проведення періодичних контрольних випробуваньзразків, взятих перед відправленням в торговельну мережу або споживачеві. На відміну від схеми 2, контрольні випробування проводяться до надходження продукції до торговельної мережі, що дає змогу зупинити її відвантаження при встановленні невідповідності стандартам.
При застосуванні третьої моделі можливо замість періодичних випробувань зразків зі сфери реалізації, здійснювати періодичний аналіз зразків, взятих з виробництва.
Така модель більш придатна за наявності прямого зв`язку виробник споживач без послуг торговельно-посередницьких організацій.
Схема 4 грунтується на проведенні типових випробувань зразків продукції з наступним контролем якості продукції шляхом прведення періодичних контрольних випробуевнь зразків, взятих як з сфери торгівлі, так і з виробництва. Вирізняються універсальністю й ефективністю контролю за якістю. Однак і в цьому разі констатація невідповідності продукції вимогам стандартів здійснюється після того, як вона буде виготовлена і на її виробництво будуть витрачені певні кошти.
Схема 5 є найбільш жорсткою, тому що крім аналітичного контролю за якістю родукції, як у четвертій моделі, передбачається створення на підприємстві-виробни-ку системи якості, в рамках якоїорганізуються роботи з забезпечення якості на всіх етапах розробки і виробництва, діє точна технологічна дисц?/p>