Медичне страхування в Україні
Информация - Банковское дело
Другие материалы по предмету Банковское дело
дані види соціального страхування вже здобули належного законодавчого забезпечення у спеціальних законах України, крім соціального медичного страхування.
Якщо добровільне медичне страхування уже існує в Україні, то обовязкове поки що ні. Проте необхідно зважати на палкі дискусії, які ведуться у даній царині та наявність декількох законопроектів, присвячених запровадженню в нашій країні обовязкового медичного страхування. [7, c.476]
У Верховній Раді перебувають декілька проектів законів Про загальнообовязкове державне соціальне медичне страхування, які мають певні відмінності, зокрема щодо кількості фондів страхування та форми їх власності.
Законодавчим підґрунтям для введення загальнообовязкового соціального медичного страхування являються:
- Указ Президента України від 14.11.2000 р. Про проведення експерименту в м. Києві та Київській області з загальнообовязкового державного соціально-медичного страхування.
- Закон України Основи законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування
- Закон України Основи законодавства України про охорону здоровя
- Закон України Про проведення експерименту в м. Києві та Київській області з загальнообовязкового державного соціально-медичного страхування
Основною метою загальнообовязкового державного соціально-медичного страхування являється посилення відповідальності та зацікавленості органів державної влади, підприємств, організацій та населення в охороні здоровя та забезпечення гарантованого рівню медичної допомоги та профілактичних заходів.
Медичне страхування є встановленням гарантій громадянам при виникненні страхового випадку в отриманні гарантованого рівня медичної допомоги за рахунок накопичених, коштів і фінансування профілактичних закладів.
Серед останніх ініціатив можна вказати приклади 2008 р., коли були запропоновані законопроекти з однаковою назвою („Про загальнообовязкове державне соціальне медичне страхування”), положення яких присвячені проблемам запровадження та правового регулювання обовязкового медичного страхування.
Йдеться про:
а) проект, який внесли Я.М. Сухий, Л.Л. Денисова, С.В. Шевчук, М.В. Мельничук;
б) проект, який внесли С.С. Бульба, Л.С. Григорович, В.Г. Карпук, Л.В. Стасів).
Незважаючи на однакову назву зазначених проектів, вони багато в чому є відмінними, іноді на суттєвих підставах. Зазначимо, що саме ці проекти, на думку фахівців, є найбільш реальними з погляду потенційного прийняття закону про обовязкове медичне страхування.
Відповідно до названих проектів окремим субєктом правовідносин у сфері обовязкового медичного страхування є Фонд загальнообовязкового державного соціального медичного страхування України. З правового погляду цей фонд це фінансово-кредитна організація, що має специфічні функції збору і акумуляції фінансових коштів для подальшого фінансування організації та надання медичної допомоги, а також контролю за використанням фінансів. Фактично фонд є субєктом медичних правовідносин у сфері медичного страхування, але його функції специфічні, на відміну від інших субєктів (громадяни, роботодавці, медичні установи). Формування монополістичного державного фонду з обовязкового медичного страхування не буде ефективним, оскільки він не дасть змоги вирішити існуючі проблеми, а навпаки, посилить їх негативні наслідки. Перш ніж запроваджувати обовязкове медичне страхування, необхідно зробити попередні розрахунки щодо витрат, повязаних зі втіленням цієї системи. Тоді стане зрозумілим, чи може бути задіяна комерційна складова (акумулювання коштів обовязкового медичного страхування у страхових медичних компаніях) у вирішенні загальнодержавного завдання. [8]
Загалом же, аналізуючи переваги та недоліки створення єдиного державного Фонду медичного страхування, який би наповнювався за рахунок страхових внесків, потрібно зазначити таке. До переваг можна зачислити:
простота управління таким органом, адже він буде єдиним для всієї України;
можливість оперативного коригування ситуації шляхом перерозподілу коштів та їх виділення для конкретних потреб.
Говорячи про недоліки такого державного фонду, варто наголосити на такому:
відсутність ринкових механізмів та економічних стимулів для діяльності фонду;
дублювання вітчизняної адміністративно-командної системи управління
охороною здоровя.
Можна виділити такі основні моменти, що стримують впровадження обовязкового державного медичного страхування:
1. Відсутність відповідної нормативної бази, медичних стандартів та фінансових стимулів для лікарів або медичних працівник.
2. Недостатнє фінансування медичної сфери, нераціональне використання фінансових ресурсів, а також той факт, що система охорони здоровя сформована ще за часів СРСР і не модернізована.
3. Не проводиться капітальний ремонт медичних закладів, не закуповується високоякісне обладнання, не поліпшується існуюча мережа;
4. Для управління та системи покращення роботи державного соціального страхування недостатньо навичок і вмінь, які мають на даний час працівники системи охорони здоровя;
5. На етапі введення системи загальнообовязкового державного медичного страхування попит на послуги може зрости, а сфера охорони здоровя є нестабільною та непідготовленою, тому це може одразу призвести до підвищення цін на медичні послуги, а доступ до них зменшити