Маркетингове дослідження зовнішнього ринку

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

ня ринку; стадія життєвого циклу ринку; можливості для диференціації (урізноманітнення) конкурентних пропозицій; ступінь задоволення ринку поточною пропозицією; еластичність попиту; купівельна спроможність споживачів; циклічність/сезонність попиту та ін.

  • Економічні та технологічні фактори: ступінь інтенсивності капіталовкладень на ринку (інвестування); виробничі потужності даної галузі промисловості; завантаження виробничих потужностей; рівень та зрілість використовуваних технологій; здатність подолати наслідки інфляції; ступінь доступності ринку; барєри для проникнення на ринок; доступ до сировинних ресурсів тощо.
  • Конкурентні фактори: фірмова структура галузі та ринку; конкурентні угруповання та обєднання; загроза заміщення товарами-субститутами; ступінь диференціації між конкурентами; ринкова й економічна сила конкурентів та ін.
  • При вивченні ринку слід спостерігати за рівнем та тенденцією зміни цін. Найбільш реальними та достовірними є ціни фактичних угод або контрактів значних учасників ринку. Але ці документи зазвичай суворо конфіденційні. Тому використовують біржові котирування, ціни аукціонів, довідкові та прейскурантні ціни, ціни публікації та ті, що є у спеціальних джерелах. Користуються також індексами цін на найважливіші товари експорту та імпорту.

    Аналізу підлягають фактори, які визначають рівень та динаміку зміни цін:

    1. купівельна сила споживачів;
    2. витрати виробництва та збуту;
    3. ступінь конкуренції;
    4. державне регулювання системи ціноутворення;
    5. стадія ЖЦТ;
    6. курси валют тощо.

    Експортери мають визначитись з ціновою стратегією впровадження своїх товарів на ЗР:

    1. Вони можуть дотримуватись стратегії "зняття вершків", тобто високого рівня цін при поставці на ринок нового, технологічно досконалого товару, прямого аналога якому ще немає, а потім поступово знижувати ціни.
    2. Вони можуть здійснювати стратегію "прориву на ринок", тобто розпочати продаж товарів за низькими цінами, а потім спробувати підняти ціну. Але ця стратегія проблематична, оскільки у подальшому підняти ціну на вже застарілий товар важко.
    3. Вони можуть проводити політику "цінового лідера ", коли вітчизняна фірма копіює цінову поведінку (рівень цін, цінову політику тощо, причому на більш низькому рівні) великого постачальника на СР аналогічної продукції. Це дозволяє економити на витратах по вивченню ринку та маркетинговій роботі, але має небезпеку, оскільки помилковий або навмисно неправильний хід лідера може призвести до провалу на ринку фірми, яка йде за лідером.
    4. Вони можуть використати політику диференційованих цін: дискримінаційних (завищених); преференційних (пільгових).
    5. Психологічні методи ціноутворення.

    Результативність маркетингової та комерційної роботи значною мірою залежить від того:

    1. наскільки правильно враховується фірмова структура ринку;
    2. наскільки кваліфіковано вибрані партнери на ринку;
    3. яка у даної фірми є інформація про методи та особливості роботи конкурентів на конкурентних ринках збуту.

    Важливо знати, які фірми є лідерами на ринку, які їх фінансові та виробничі можливості, стабільність становища активних та потенційних партнерів по бізнесу, інші характеристики виробничо-збутової діяльності фірми.

    Слід мати інформацію по фірмах-покупцях, фірмах-конкурентах, фірмах-посередниках, фірмах-нейтралах або можливих потенційних покупцях, з якими особливо активно слід працювати з метою реалізації маркетингових цілей з розширення збуту.

    Вивчення фірм має здійснюватись постійно, дані по фірмах заносяться у спеціальну картотеку або у банк даних по фірмах з обовязковим поточним поповненням та коригуванням. Дані по фірмах збираються за ряд років і при аналізі можливостей та солідності фірми потребують взаємного порівняння.

    Типовий зміст відомостей про фірму оформляється у вигляді „Довідки на фірму”, яка включає різні, розміщені у певній послідовності розділи, що дають найбільш повне уявлення про виробничо-збутову діяльність фірми, її оргструктуру, фінансовий стан, реноме та солідність.

    У „Довідці на фірму” наводяться такі дані:

    1. повне та скорочене найменування фірми іноземною та (у дужках) українською мовами;
    2. поштова адреса фірми, країна реєстрації, номер телекса, телефаксу, телефону, е-мейл;
    3. величина фірми (велика, середня, дрібна). Величина акціонерного капіталу, активів, оборотів, продажів. Місце фірми серед 100 або 10 найбільших компаній своєї країни чи світу;
    4. характер власності фірми (приватна, державна, кооперативна, громадська, змішана);
    5. правовий стан фірми (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, повне та командитне товариство, одноосібна фірма тощо);
    6. характеристика фірми по капіталу та контролю (національна, іноземна, спільна);
    7. рік заснування та основні етапи розвитку фірми (включаючи дані по великих зливаннях, поглинаннях, реорганізаціях та змінах найменування фірми);
    8. сфера діяльності із зазначенням виду господарської діяльності (промислова, торгова, транспортно-експедиторська тощо);
    9. основні товари виробництва, торгівлі або послуги;
    10. асортимент продукції, що випускається та реалізується, основні товари або групи товарів, напрямки спеціалізації;
    11. номенклатура експорту та імпорту, місце фірми на світов?/p>