Малый географический атлас укр
Вопросы - Разное
Другие вопросы по предмету Разное
ольща (Республіка Польща). Держава в Центральній Європі. Територія 312,7 тис. км2. Населення 38,4 млн. чол. (1992 р.), 98,5% поляки, проживають також українці, білоруси, литовці. Столиця Варшава (І,7 млн. жит.). Найбільші міста: Лодзь (848 тис.), Краків (750 тис.), Вроцлав (640 тис.), Познань (578 тис.), Гданьск (468 тис.), Щецін (395 тис.). Державна Мрва . польська. Грошова одиниця злотий. Основні політичні партії:
ІЙЬльська обєднана робітнича. Обєднана селянська.
Польща займає провідне місце в Європі з видобутку камяного вугілля, Сірки, срібла, виплавки сталі. Є значні запаси цинку, свинцю, природного газу, солі та ін. мінералів. Виділяється розвитком машинобудування (в. т. ч. транспортного), хімічної, фармацевтичної, легкої промисловості, виробництвом міді, цинку, камяного вугілля, сірки. Частка в світовому Промисловому виробництві 3,7%.
Під с. г. угіддя зайнято 61 % площі країни. Головні с. г. культури: жито, пшениця, ячмінь, овес, картопля, цукрові буряки. Вирощують також овочі, ДДотюн, кормові та ягідні культури.
Довжина залізниць близько ЗО тис. км, автомобільних шляхів понад 150 тис. км. Головні морські порти Гданьск, Гдиня і Щецін.
Експорт: машини, промислове устаткування, судна, продукція хімічної промисловості, товари широкого вжитку, вугілля, кокс, мідь, сірка, цинк. Імпорт: нафта, газ, зерно.
Росія (Російська Федерація). Держава в сх. частині Європи і піви. частині Азії. Територія 17075 тис. км2. Столиця Москва 9 мли. жит. (1990 р.). Найбільші міста: Санкт-Петербург, Нижній Новгород, Новосибірськ, Єкатеринбург, Самара, Челябінськ, Омськ, Перм, Казань, Уфа. Федеративний устрій: республіки Адигея (7,6 тис. км2, нас. 435,5 тис., столиця Майкоп); Алтай (92,6 тис. км2, нас. 194,2 тис., столиця Горно-Алтайськ); Башкортостан (143,6 тис. км2, нас. 3963,5 тис., столиця Уфа); Бурятія (351,3 тис. км2, нас. 1048,4 тис., столиця Улан-Уде);
Дагестан (50,3 тис. км2, нас. 1822,6 тис., столиця Махачкала); Інгуш-ська (стол. Назрань); Кабардино-Балкарська (12,5 тис. км2, нас. 768,3 тис., столиця Нальчик); Калмикія Хальмг Тангч (75,9 тис. км2, нас. 325 тис., столиця Еліста); Карачаєво-Черкеська (14,1 тис. км2, нас. - 422 тис., столиця Черкеськ); Карелія (172,4 тис. км2, нас. 796,1 тис., столиця Петрозаводськ); Комі (415,9 тис. км2, нас. 1264,9 тис., столиця Сиктивкар); Марій Ел (23,2 тис. км2, нас. 753,9 тис., столиця Йошкар-Ола); Мордовія (26,2 тис. км2, нас 964,2 тис., столиця Саранськ); Саха (Якутія) (3109,2 тис. км2, нас. 1098,9 тис., столиця Якутськ); Північна Осетія (8 тис. км2, нас. 637,5 тис., столиця Владикавказ); Татарстан (68 тис. км2, нас. 3658,3 тис., столиця Казань); Тува (170,5 тис. км2, нас. 313,5 тис., столиця Кизил); Удмуртська (42,1 тис. км2, нас. 1619,2 тис., столиця Іжевськ); Хакасія (61,9 тис. км2, нас. 573 тис., столицяАбакан); Чеченська (столицяГрозний); Чуваська (18,3 тис. км2, нас. 1340 тис., столиця Чебоксари). В Росії залишилась одна автономна областьЄврейська. Автоном. округи: Ачинський, Бурятський, Комі-Пермяцький, Коряцький, Ненецький, Таймирський (Долгано-Ненець-кий), Усть-Ординський, Бурятський, Ханти-Мансійський, Чукотський, Евенкійський, Ямало-Ненецький, б країв і 49 областей.
Населення 148, 6 млн. чол. (1993 р.), 100 націй і народностей, в т. ч. росіян 81,5 %, татар 3,8 %, українців 3 %, чувашів 1,2%. Переважає православна релігія. Грошова одиницярубль. Державна моваросійська. Основні політичні партії: Демократична, Соціал-демократична, Республіканська, Селянська, Комуністична, Ліберально-демократична.
В РФ добувають різні види мінерального палива, основне місце серед них посідають нафта і газ. 2/3 нафти і понад 1/2 газу дає Зах. Сибір. Діє система магістральних газопроводів: із Зах. Сибіру в європ. частину (Сибір-Центр), на схід (до Байкалу), в Казахстан і Середню Азію, із Уралу та Поволжя в різні райони європейської частини і в сусідні країни. Основні вугільні басейни:
Кузнецький, Печорський, Південно-якутський, Кансько-Ачинський.
В Росії три металургійні бази: Уральська, Центральна і Сибірська. Розвинуті машинобудування, хімічна, лісова, легка промисловість
60 % с. г. угідь займає орна земля. Понад 4/5 її припадає на Центральний і Центрально-Чорноземний райони, Поволжя, Пн. Кавказ, Урал і Зах. Сибірь Тваринництво дає 60% продукції с. г. Валовий збір зерна в 1992 р. 106,8 млн. т; картоплі 37,8, овочів 9,9. Залізниці 86,3 тис. км. Автомобільні шляхи 850 тис. км. Експорт: енергоносії, машини і устаткування, ліс і лісоматеріали, апатити, фосфорити, сірчаний колчедан. Імпорт: машини і устаткування, мясо, цукор, цитрусові, чай.
Румунія. Держава в пд.-сх. Європі. Територія 237,5 тис. км2. Населення 22,7 млн. чол. (1992 р.), 81,1 % румуни, 7,9 % Д- угорці, 1,6% німці, 2,4 % інші національності. Столиця Бухарест (2,35 млн. жит.). Найбільші міста (по 300-360 тис. жит.) Констанца, Брашов, Ясси, Тимішоара, Клуж-Напока, Галац, Крайова. Державна мова румунська. Грошова одиницялей. Політичні партії: Фронт національного порятунку, Демократичний фронт національного порятунку. Демократична конвенція, Партія національної єдності румун.
З 11,1 млн. економічно активного населення в промисловості зайнято 37,8%, в с. г. 27%. Продукція промисловості неконкурентоспроможна через зношеність устаткування, високу питому вагу енергомістких галузей (металургійна і хімічна промисловість, виробництво будматеріалів), великі диспропорції між галузями та ряд ін. факторів, в т. ч. сировинну залежність (хоч Румунія є однією з основних нафтодобувних країн Європи, має родовища газу, вугілля, залізної руди, міді, свинцю, цинку, золота і срібла). Гострий дефіцит сировинних і енергетичних ресурсів, валютно-фінансових засобів повязаний і з недоліками в радикальних ринкових перетвореннях, а також з втрат