Літосфера

Информация - Экология

Другие материалы по предмету Экология

µних засоленістю ґрунтоутворюючих порід, привнесенням солей ґрунтовими і поверхневими водами, але найчастіше виникає в результаті нераціонального зрошування. Ґрунти стають засоленими при вмісті більше 0,1% за вагою токсичних для рослин солей. Засолення ґрунтів - одна з причин, яка обмежує розвиток зрошуваного землеробства. Райони стародавнього зрошуваного землеробства мають дуже високий відсоток засолених ґрунтів. Так, у долині річки Інд засолено 10 млн. га з 15 млн. га всієї площі (біля 67%), у долині річки Ніл - 1,2 млн. га з 1,7 млн. га (більше 80%). На території колишнього СРСР при зрошуванні кожної тисячі га засолювалося 184 га, у тому числі 141 га ріллі (Реймерс, 1990). Деякі антропогенні фактори, які спричиняють зменшення площ ґрунтів та їх забруднення, в узагальненому вигляді наведені в таблиці 2.

 

Таблиця 2. Екологічні наслідки впливу антропогенних факторів на ґрунти

Основні факториНайважливіші зміни ґрунтівЩорічна глибока оранка ґрунтів з перевертанням пластівПорушуються оптимальні фізичні властивості ґрунтів (структура, водно-повітряний режим та ін.), збільшується інтенсивність площинної ерозії, знижується вміст гумусуРозорювання цілинних земельРізка зміна процесів ґрунтоутворення, виникнення ерозійЗастосування важкоколісної сільськогосподарської технікиУщільнення ґрунту і різке зниження його родючості, часті пилові бурі та знесення родючого шару, забруднення ґрунту пальним і мастиламиЗнімання врожаю культурних рослин; сінокосіння і заготовляння силосуБез добрив - зменшення поживних речовин і через кілька років зниження родючості, посилення випаровування вологи після видалення вегетативної маси рослинВипасання худобиУщільнення ґрунту тваринами, при перевипасанні - знищення скріплючої ґрунт рослинності і виникнення ерозії, збіднення хімічного складу ґрунту, осушенняВипалювання сінокосів і пасовищЗагибель великої кількості ґрунтових організмів у поверхневому шарі, посилення випаровуванняОсушенняПорушення гідрологічного режиму, на торфяних ґрунтах - виникнення вітрової ерозіїЗрошенняЗволоження, а при неправильному поливі -заболочування, за відсутності достатнього дренажу - засоленняХімічне і радіоактивне забрудненняЗагибель багатьох видів ґрунтових організмів, зміна процесу ґрунтоутворення, біокумуляція хімічних забруднювачів та радіонуклідів у живих організмахСтворення звалищ промислових і побутових відходівЗнищення ґрунтів під відвалами, отруєння ґрунтових організмів на прилеглих ділянкахБудівництво приміщень та різних споруд (аеродромів, водосховищ, автошляхів, ангарів та ін.)Знищення ґрунтів, накопичення відходів, вплив на ґрунти засобів транспорту, докорінні зміни процесів ґрунтоутворення під спорудамиДобування корисних копалин відкритим способомЗнищення ґрунту на місці карєру і під відвалами породи, різке зниження рівня ґрунтових вод і часткове осушення ґрунтуНаземний транспортУщільнення ґрунту, забруднення пальним, мастилами і солями важких металівВикиди промислових відходів в атмосферу3 опадами та при осіданні забруднюють ґрунт, змінюють його хімізм, кислотністьЗнищення лісів (вирубування, лісові пожежі та ін.)Підсилення вітрової і водної ерозії, випаровування вологи з ґрунту

5 Охорона і раціональне використання ґрунтів

 

Для збереження ґрунтів від подальшого забруднення і деградації необхідно проводити комплекс організаційно-господарських, агрономічних, технічних, меліоративних, економічних і правових заходів щодо запобігання і усунення наслідків зазначених процесів.

Серед першочергових заходів, спрямованих на охорону земельних ресурсів, виділяють такі:

- боротьба з вітровою ерозією - проведення безвідвальної обробки ґрунту зі збереженням стерні на поверхні поля, борозенкові посіви культур, заліснення і закріплення пісків, створення куліс із високостеблових рослин і травяних смуг, лісосмуг -буферів снігозатримання;

- боротьба з водною ерозією - поглиблення ріллєвого шару, обробіток ґрунту впоперек на схилах, контурне розорювання, висівання зернових на парових полях та проведення інших заходів, які покращують проходження води в ґрунт та запобігають її стіканню при розтаванні снігу та випаданні дощів; у гірських районах -обладнання протиселевих споруд, заліснення, залуження схилів, регулювання випасання худоби, збереження гірських лісів;

- проведення меліорації - науково-обґрунтованої та екологічно безпечної системи заходів щодо поліпшення ґрунтових, гідрологічних і мікрокліматичних умов сільськогосподарського виробництва з метою підвищення родючості ґрунту та отримання високих і стійких урожаїв. До меліоративних заходів належать: зрошення і осушення земель; вентиляція ґрунтів, закріплення яру; ґрунто- і полезахисні лісонасадження; вапнування ґрунтів; внесення сидератів і органічних добрив та багато інших;

- рекультивація земель - комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності й господарської цінності порушених земель. Процес рекультивації складається з двох етапів. На першому етапі (гірсько-технічному) вирівнюють поверхню, засипають карєри та інше, здійснюють хімічну меліорацію ґрунту, насипають родючий шар ґрунту, проводять меліораційні і протиерозійні заходи. На другому (біологічному) етапі відновлюють родючість ґрунту. Зараз досить ефективною є рекультивація шляхом лісорозведення. Перед залісненням часто висівають багаторічні бобові трави. Виділяють такі напрямки рекультивації ушкоджених земел