Лекції з української та зарубіжної культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
та Малої Азії, острова Егейського моря, Кіпр, Крит, Сірію, Палестину, Кіренаїку, Єгипет, Херсонес, Західну Вірменію, Грузію. Найбільшого розквіту досягла у середині 6 століття н.е. за імператора Юстініана І (527-565 рр. н.е.), коли провадилися законодавчі та адміністративні реформи, розвивалася культура, ремесла, торгівля.
Особливості візантійської культурної традиції: 1)Синтез західних та східних елементів культури; 2)Урочистість, помпезність стилю.
У Візантії отримали поширення науки, як філософія, математика, медицина, історія; види мистецтв - архітектура, монументальний живопис (фрески, мозаїка, різьба по каменю, художні ремесла) музика (світська та духовна), література (проза і поезія).
Вплив візантійської культури. Візантійська культура безпосередньо справила великий вплив на культуру Київської Русі (прийняття християнства, розвиток писемності, літописання, красного письменства, законодавства, архітектури, музики, іконопису тощо).
Контрольні запитання.
1. Дайте характеристику трипільської культури? Коли вона існувала? За якими матеріальними залишками ми можемо судити про художню культуру людей трипільської культури? Які характерні ознаки декоративно-ужиткового мистецтва трипільців?
2. Які матеріальні залишки говорять про мистецтво скіфів? Яку роль воно відіграло у формуванні словянської культури? Що дає змогу говорити про мистецьку спадковість поколінь?
3. Що запозичили словяни від античної грецької культури? Що таке теракоти і фрески?
4. Якими головними рисами відрізняється антична культурна спадщина від римської?
5. Коли існувала Візантійська імперія і в чому проявився її вплив на розвиток культури Київської Русі?
6. Які особливості візантійської культурної традиції?
3. Культура східних словян.
Культура східних словян синтезувала досягнення культур народів, що проживали до цього в ареалі їх розселення. Разом з тим, вона є самобутньою, оригінальною культурою, складовою частиною світової культури.
Найяскравіше культура словян проявилася в зарубинецькій та черняхівській культурах та культурі антів. Жителі словянських городищ використовували природній ландшафт для спорудження своїх поселень, житло будували на високих берегах річок. Розміри поселень як правило невеликі. В центрі зводилися укріплені фортеці, які використовувалися для захисту від ворога, проведення племінних зборів та культових обрядів. Археологічними дослідженнями виявлено багато городищ в українських землях: Київщина - 400, Волинь - 350, Поділля - 250, Чернігівщини - 150, Галичина - 100. В кожному племінному обєднанні були городові центри: у полян - Київ, сіверян - Чернігів, древлян - Турів. Найбільшим серед них був Київ. Він мав вулиці, майдани. Другим за розмірами був Чернігів.
Міста були центрами ремесла і торгівлі. Словяни володіли керамічним, ювелірним, скляним, шкіряним, збройним виробництвом. Миски, глечики, горщики та інший столовий та господарський посуд виробляли на гончарному колі. Ювелірні вироби виготовляли з бронзи, срібла, міді, золота. Бронзу застосовували для медичних інструментів - пінцетів та хірургічних ножів.
Релігія. За релігійними поглядами, подібно іншим народам, словяни були язичниками, вони визнавали культ природи і культ роду, кожне племя мало своїх богів, але з часом відбулася їх уніфікація. На язичеських культах східних словян позначився розвиток у них сільського господарства та класових відносин.
Багатобожжя. У древніх словян існувало багатобожжя, вони поклонялися багатьом богам. Головним богом був бог блискавки і грому Перун, Дажбог - бог добра, Велес - бог худоби, Сварог - бог вогню, Стрибог - бог вітру та бурі, Хорс - бог сонця. Широко був розповсюджений культ предків. Почиталися Боги роду - Бог-Отець та Богиня-Мати.
Стародавні язичеські культи словян боготворили сили природи - воду, вогонь, землю, рослини, звірів. Східні словяни поклонялися озерам, рікам, деревам, тваринам. Вони вважали, що в лісах та будинках живуть духи, в озерах, потоках та водоймах - русалки. Вони приносили їм в жертву хліб, худобу та іншу їжу.
Культ природи викликав становлення різних обрядів і свят, звязаних зі змінами пори року - весни, літа, осені та зими. Вони перейшли і до християнських свят у вигляді різних обрядів: щедрування, колядування, купальські свята, масляна, веснянки тощо. В цих святах відбивався старовинний скотарський та хліборобський побут народу.
Культ роду проявлявся в обрядах звязаних з народженням дитини, весіллям, смертю, похованням. Словяни вірили в життя після смерті і разом з померлим клали в могилу їжу, зброю, прикраси. Над могилою насипали кургани і справляли тризну. До нашого часу дожив один з старовинних обрядів - відзначення дня смерті.
РУН-віра. Сьогодні в Україні існує релігійна течія, яка пропагує повернення до язичества (РУН-віра, рідна українська народна віра), засуджує хрещення Русі князем Володимиром Великим і, власне, є одною з численних спроб затримати історичний поступ і увіковічити відсталість нації.
Древні словяни любили співати, танцювати. Серед словянських кольорів домінують червоні, жовті, сині, зелені, блакитні тони.
Таким чином, в східнословянській культурі відбилися впливи народів, які проживали на території сучасної України, та сусідніх народів і племен.
Контрольні запитання.
1. Які були релігійні вірування давніх словян?
2. Які народні обряди дісталися нам у спадок від язичества?
Висновки.