Аеромобільна рота в обороні
Методическое пособие - Безопасность жизнедеятельности
Другие методички по предмету Безопасность жизнедеятельности
Лекція
Тема:38 “Аеромобільна рота в обороні”
Навчально-виховні цілі:
- Дати студентам основи знань по веденню оборони аеромобільною ротою
- Розкрити бойові можливості, бойові задачі та побудову порядку АР в обороні
- Вивчити порядок роботи командира АР після отримання задачі на ведення бою
- Сформувати у студентів командирські якості такі, як ініціатива, самостійність, рішучість, впевненість, стійкість
Організаційно-методичні вказівки:
На підставі опрацювання теми студенти повинні:
Знати:
- бойові можливості та бойові задачи АР
- побудову порядку АР в обороні
- порядок обладнання опорного пункту та організації системи вогню в обороні.
Вміти:
- проводити тактичні розрахунки бойових можливостей роти в обороні
- командувати військовослужбовцями та виконувати всі задачи та обовязки командира.
Навчальні питання:
- Місце та роль аеромобільної роти в бойовому порядку батальйону, полку в обороні.
- Бойовий порядок, задачи та можливості аеромобільної роти в обороні, засоби посилення. Система вогню. Опорний пункт та його елементи.
- Ведення оборони ротою, способи виконання бойових задач.
- Порядок і зміст роботи командира роти під час організації оборони, управління під час бою.
Час: 2 години.
Метод: розповідь, показ.
Місце: клас.
Хід лекції
1. Вступна частина 15 хвилин.
- Привітання взводу та його організація
- Перевірка особового складу
- Нагадати попередню тему
- Оголосити нову тему
- Вияснити що студунтам відомо по цій темі
2. Основна частина 60 хвилин.
3. Заключна частина 5 хвилин.
- Нагадати туму заняття і доповісти як досягнута його мета
- Дати завдання на самопідготовку
- Оголосити тему, час, місце проведення наступного заняття
Місце та роль аеромобільної роти в бойовому порядку батальйону, полку в обороні
Оборона це вид загальновійськового бою, який здійснюється з метою відбити або зірвати наступ противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (обєкти, рубежи) місцевості, виграти необхідний час і тим самим створити необхідні умови для подальших дій головних сил Оборона застосовуеться навмисно або вимушено
У залежності від бойового завдання, наявності сил та засобів, а також від характеру місцевості оборона може бути позиційною і маневровою або мати характер стримуючих дій.
Позиційна оборона - основний вид оборони Вона найбільш повно відповідає меті оборони і ведеться шляхом нанесення максимальних втрат противнику перед переднім краєм і в ході стійкого утримання підготовлених до оборони районів місцевості. Позиційна оборона застосовується на більшості напрямків і, перш за все, там, де втрати території неприпустимі.
Маневрова оборона застосовується з метою нанесення противнику втрат, виграшу часу та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на заздалегідь намічених та ешелонованих у глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками, широкого застосування вогневих засад, обладнання загороджень і руйнування важливих обєктів. Вона припускае залишення деякої частини території.
Під час маневрової оборони батальйон (рота) у взаємодії з іншими підрозділами бригади (полку) примушує противника наступати у напрямку, на якому підготовлено стійку позиційну оброну, або втягує противника у підготовлені вогневі мішки та райони, які забезпечують вигідні умови для його розгрому контратаками.
Стримуючі дії застосовуються з метою затримання противника на термін, який необхідний головним силам для підготовки до виконання бойового завдання. Правильно та своєчасно організовані стримуючі бойові дії, як правило, будуть розгортатися на шляхах висування резервів противника, його передових підрозділів і вестися методом відходу з послідовним утриманням вигідних рубежів.
Рота (батальйон), як правило, ведуть позиційну оборону. В окремих випадках батальйон може приймати участь у маневровій обороні полку (бригади), а при призначенні для оборони смуги забезпечення - вести її і самостійно.
Умови бойових дій у тилу противника показують, що ведення десантом маневрової оборони захоплених районів (обєктів) із-за їх площової обмеженості, складності проведення скритого маневру силами та засобами, малої ефективності контратак із-за невисокої вогневої могутності та слабої бронезахищеності, а значить, можливих великих втрат, як правило, не буде представлятися можливим, або буде вестися дуже рідко у бойових порядках своїх військ.
Тому найбільш характерним способом оброни буде ведення її з метою утримання захоплених обєктів (районів) та організація її з розрахунком можливості відбиття ударів противника з будь-яких напрямків. Така оборона ведеться, як правило, більшою частиною десанту, його головними силами з основною тактичною метою не допустити втрати захоплених обєктів (районів) до підходу своїх військ з фронту.
Десантні підрозділи повинні стійко обороняти зайняті позиції навіть в умовах повного оточення, відсутності тактичного звязку з сусідами та при наступі противника з різних напрямків. Вони не мають права залишати позиції та відходити без наказу старшог?/p>