Ландшафтно-екологічна основа Києва
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?янистому покриві багато папороті-орляка.
Типовим лісом поліського типу в околицях Києва є також Дарницький сосновий бір, з дуже бідним травяним покривом на дерново-слабкопідзолистих піщаних ґрунтах борової тераси.
Цікаво, що поліська флора по піщаних борових терасах заходить далеко на південь від Києва за межі Полісся у лісостепову і навіть степову зони.
Цілком інший характер має рослинний покрив у південно-західних та південних околицях міста, до яких прилягають ліси лісостепової зони. До лісів цієї зони відноситься Голосіївський ліс, що з півдня та південного заходу підходить до околиць міста Національного центру виставок і ярмарок, Голосісва, Деміївки, Доброго шляху, Багринової гори, Мишоловки, Китаєва. Це типовий грабово-дубовий ліс (груд) на сірих лісових суглинках, що своїми природними особливостями належать до іншої природно-географічної зони Лісостепу.
Таблиця 4.1. Видовий склад ярусів Голосіївського лісу
ЯрусНайбільш поширені представники ярусуПерший деревний ярусдуб звичайний (Quercus robur L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), клен гостролистий (Acer platonoides L.)Другий деревний ярусвходять більш тіневитривалі породи: граб (Carpinus betulus L.), якого інколи можна зустріти і в першому ярусі, клен польовий або паклен (Acer campestre L.), клен татарський (Acer tataricum L.), вяз (Ulmus scabra Mill.)Третій ярус (підлісок)ліщина, бруслина європейська та бородавчаста (цінні гутаперченоси), глід, калинаТравяний покрив (четвертий ярус)значна кількість Петрового хреста, є багато пролісків і такі цікаві форми, як зубниця цибулиста й пятилиста, ряст, багато різноманітних фіалок, анемона жовтцева
із довговегетуючих рослин тут звичайні і чисельні темно-зелена дерниста лісова куцоніжка, гайовий тонконіг, просянка, костриця, осока волосиста, осока лісова, маренка запашна, переліска багаторічна, підлісник, зірочник шорстколистий або лісовий, деревій тисячолистий, суниця, копитняк європейський, материнка, купена лікарська
Характер травяного покриву і підліску тісно повязаний з певними умовами рельєфу і зволоження. На найбільш підвищених і сухих місцях в підліску переважають ліщина і бруслина бородавчата. В травяному покриві в умовах достатнього зволоження на сірих лісових суглинках переважають зеленчук, медунка, а на схилах з кращим зволоженням переліска. В умовах же сильного зволоження на затінених місцях (в балках лісу) пишно розвиваються папоротеві, кропива дводомна, рідше кропива київська та ін.
Голосіївський грабово-дубовий ліс є єдиним біля Києва місцем, де в невеликій кількості зберігся пролісок (Galanthus nivalis L.).
Неважко помітити, що найближче розташована до міста частина Голосіїївського лісу, на відміну від останньої частини дубово-грабового лісу, складається, головним чином, з граба. Очевидно, грабняк тут розвивався на місці вирубаного дубово-грабового лісу з кореневої порослі.
Зустрічаються подібні до Голосіївського ліси біля Теремків-І, Хотова, Феофанії. Рослинність їх у загальних рисах нагадує голосіївську.
Кілька століть тому майже вся територія Міста була вкрита такого ж типу лісами, які у північній, північно-західній та західній частинах його прилучалися до лісів поліського типу.
Ще не так давно, коли у Києві залишались незабудовані і незаймані території, у самому місті можна було зустріти чимало ділянок гаїв, характерних для лісостепової смуги.
Одним із залишків таких лісів є парк ім. Першого Травня, де збереглись ще окремі представники, лісової флори (вяз, липа, граб, а в травяному покриві медунка, пшінка, проліска та ін.), які в минулому були поширені на всій території сучасного міста. Дикої рослинності (деревної й травяної) у ньому залишається все менше й менше, а на її місце приходять культурні, штучні насадження, серед яких чимало представників екзотичної флори. Залишки лісів лісостепової зони можна спостерігати також у районі Видубицького монастиря, де гайок, який є частиною Ботанічного саду НАН України, має такий же характер рослинності, як і Голосівський парк ім. М.Рильського та урочище Лисої гори. Вважають, що в минулому він був повязаний з Голосіївським лісом.
Північніше, у районі Сирця, вже у досить окультуреному сирецькому лісі також можна побачити тих же представників лісостепової флори дуб, граб, березу та інші породи дерев. Такий же лісок із переважанням липи, подекуди дуба, берези і вяза можна бачити на Кирилівських горбах. Підлісок тут утворюють ліщина, бруслина бородавчата та європейська, глід та ін.
Київські висоти підносяться над Дніпром та широкою заплавою, уквітчаною численними протоками, озерами та стариками, де природа (особливо, рослинний покрив) типова для ріки та її заплави.
Найкраще та найближче її можна спостерігати на заплавному Трухановому острові, що лежить відразу ж за головним руслом Дніпра навпроти центральної частини міста.
Тут заплава складається з сучасних алювіальних піщаних відкладів. Рослинний покрив її за видовим складом небагатий. Для зниженої прируслової частини заплави з переважанням тут бідних на поживні речовини, перемитих, слаборозвинутих дернових піщаних ґрунтів, що з року в рік підтримуються весняними водами у пухкому стані, характерними представниками деревної рослини є вербові і осокорові насадження. З вербових найбільш поширена біла верба (Salix alba L.), яку легко відрізнити по завжди опущених гілках. Значні зарості у прирусловій частині утворює шелюга (Salix acutifolia Willd.). Вербові і осокорові насадження